Степан БАНДЕРА – герой или ПРЕДАТЕЛЬ?

Йосип Вісаріонович March 31, 2011 10:44PM
Ви “krek”, громадянине з іноземною ідентифікацією, хочете сказати, що націоналіст Степан Андрійович був расистом?
Відомі у нашій історії обри, без сумніву, були расистами.
Де вони сьогодні?
Скільки років вони проіснували?
І, що залишили по собі?

Йосип Вісаріонович
April 04, 2011 07:39AM

Прошу вказати джерело поданої Вами інформації. Згідний, що там були представники інших національностей, але “более 30%” це явне перебільшення.
Прошу Вас подати списки “прокремлевских СекСотов”, “клеветников” і тих кого Ви маєте за “идиотов”.

Йосип Вісаріонович
April 09, 2011 11:29AM
Шановний “Банду ГЕТЬ” ваша “Юля”, котру ви подаєте у своєму дописі як “лучь света в темном царстве” є, скокіш за все, вагомою частиною цього царства тьми. Але найголовніше, якби вона і була святішою папи Римського, вона не може претендувати на посаду Президента України, бо не є українкою (і невідомо ким за віросповіданням) /див. Второз. 17,15/. “Якщо Бог не будує, то даремно працюють його будівничі”.

Не накликайте на себе прокляття; кров людська не водиця.

Йосип Вісаріонович
April 09, 2011 11:56AM

Смію зауважити, що у Вас ще немає підстав звинувачувати особисто мене в незнані вказаного Вами проміжку історії. І я не заперечую права кожного обирати собі героїв. Я проти того, аби вибрані кимось герої насильно ( з допомогою держави, чи вибухівки і адвокатів)) навязувалися іншим; сіючи розколи в народі. Та й, чесно говорячи (відкинувши усе особисте), серед абсолютної більшості новітніх “Героїв України”, Степан Андрійович, без кулимета, буде виглядати по-ідіотськи.

П.С. “Героями стають не ті, хто не боїться смерті, а ті хто усе зрозумівши не відступив”.

…………….
……. Розв’язання громадянської війни в Україні в 1917 році;

— Організація агресії проти демократично обраної народом Центральної Ради та ліквідація української державності в особі Української Народної Республіки;

— Організація масових розстрілів військовополонених в 1918— 1920 рр. (українських стрільців, польських воїнів, солдатів та офіцерів армії Денікіна і Врангеля, повстанців та ін.);

— Придушення з застосуванням насилля і жорстокостей селянських повстань в Україні в 1920 році;

— Організація голоду в І921 — 1922 рр.;

— Підписання без будь-якого обговорення і згоди народу так званого союзного договору в 1922 році;

— Переслідування за релігійні переконання і фізичне знищення православного духовенства та представників інших конфесій протягом 1920—1930 років;

— Насильницьке впровадження колективізації та Цілковите розорення українського села;

— Організація штучного голодомору в Україні в 1932—1933 рр.;

— Організація масових розстрілів української інтелігенції в 30-х роках з метою знищення інтелектуальної сили народу;

— Організація масового і ціле спрямованого нищення пам’яток історії та культури України;

— Некомпетентне втручання та вульгарне командування наукою, освітою, що завдало їм непоправної шкоди;

— Організація масових арештів, розстрілів серед населення Західної України в 1939—1941 рр.;

— Розв’язання і активне провадження братовбивчої війни на Західній Україні в 1939—1950 рр.;

— Насильницька ліквідація на Західній Україні Греко-Католиць-кої Церкви. Переслідування священиків і віруючих греко-католиків за віру;

— Організація репресій та масової депортації кримських татар з своєї історичної Батьківщини — Криму;

— Організація голоду в 1946 р.—1947 р.;

— Депортація населення західних теренів України в Сибір;

— Порушення міжнародних угод про права людини;

— Впровадження в Україні політики русифікації та дискримінації малих національних груп;

— Насильницьке нав’язування всьому народу України догматичної комуністичної ідеології;

— Приховування даних про катастрофу 1986 р. на Чорнобильській АЕС ім. Леніна, що завдано непоправної шкоди здоров’ю і життю мільйонів жителів України;

— Демонстрація 1-го і 9-го травня 1986 року, виведення на заражені радіацією вулиці міст не тільки дорослого населення, але її дітей із шкіл і дитсадків;

— Будівництво на забруднених радіацією землях населених пунктів для переселення населення з Чорнобильської зони, які потім виявились непридатними для проживання, залучення до будівництва молоді, студентів;

— Споживання жителями України продуктів харчування з забруднених радіацією земель;

— Фінансування партійних потреб державним коштом та систематичне перекачування народних грошей на партійні рахунки за рахунок зрощення державних і партійних структур;

— Підтримка диктаторських прокомуністичних режимів шляхом так званої допомоги братнім країнам, яка обходилась народу України в сотні мільярдів карбованців;

— Співучасть в організації інтервенції та збройному придушенні національно-визвольних рухів в Угорщині (1956 р.), Чехословаччині (1968 р.), Афганістані (1980—89 р.р.), Загибель в Афганістані сотень українських юнаків;

— Проведення політики цілеспрямованого споювання народу, що привело до моральної деградації частини населення України;

— Застосування антилюдських методів впливу на інакомислячих в психіатричних лікарнях;

— Повний розвал економіки України, доведення народу до цілковитого зубожіння та духовного занепаду;

— Арешти і розправа над українською інтелігенцією в 60-х роках після періоду хрущовської відлиги (А.
Горська, В. Стус, В. Івасюк, і багато інших);

— Політичне вбивство провідних діячів національно-визвольних змагань Лева Ребета, Євгена Коновальця, Степана Бандери.

— Організація (до чого не дійшла жодна країна світу) близько 50 величезних концтаборів (Соловки, Колима, Воркута), з яких деякі були більші за окремі європейські країни;

— Постанова 1935 року про розстріли дітей з 12 років, звинувачених у «злочинах» за крадіжку 7 колосків.
Організація ГКЧП 19 серпня 1991 року;

………і так дальше. ……..

Вічна пвм”ять та слава невинно убієнним!

Я призвав всю родину та нащадків для вічної помсти!

Йосип Вісаріонович
April 09, 2011 09:10PM
Якщо Ви вважаєте вище наведений список історичних подій умисними злочинами, то не потрібно з цим змирятися; потрібно визначати злочинців по кожному пункту (без емоцій й ідеологічних зашореностей); і принаймні, зробити відповідні висновки. Як на мене усе почалося не з громадянської війни, а трохи скоріше. І ця трагедія не закінчилася у серпні 1991р., вона триває й сьогодні.
Прошу розглянути можливість внесення до цього списку вбивства Котовського, Леніна, Кірова, Ватутіна, Шептицького, Жданова, Сталіна, Щербицького, затоплення в Севастополі лінкора “Новоросійськ” у 1955р., і т.д. Вони також вплинули на хід історії у нашій батьківщині.

Йосип Вісаріонович
April 11, 2011 08:17PM

cech Написав:

Якщо до голодомору, то хліб
у українців, забирали капіж
самі українці.

Воно і так і не так. У ті часи основну масу кадрового наповнення партії, радянського і господарського активу складали сектанти (як це сьогодні є у ВО Свобода); особливо в Україні. Характерною ознакою їх віри є те, що вони, як правило, “спасаються” через служіння “обраному народу”. Каганович і Хатаєвич це вміло використав організовуючи цей геноцид (чи етноцид). Правомірніше їх називати не українцями, а яничарами українського походження.

Обговорити це дійсно треба в окремій темі.

Йосип Вісаріонович
April 11, 2011 08:31PM
Читаю Ваш допис “Свидомый” і серце кров’ю обливається; навіть не знаю як Вам допомогти.

Не діліть світ по формальних ознаках: не є так, що усі працівники органів держбезпеки погані, а усі рухівці хороші?!

У всякому разі я можу лише підтвердити Ваше особисте право обирати собі за героїв кого завгодно.

Йосип Вісаріонович
12, 04 11р.
Шановний інтурист, правда взагалі це Христос.

У попередньому свому дописі я говорив про конкретну трагічну історичну подію, про геноцид мого народу у 1932-33 рр. Де і згадав конкретних винуватців цього злочину — жидів і сектантів. Я не вважаю винними у цьому російський народ (тим більше народ США чи Китаю), бо не маю на це підстав.
Народ це кровно-культурна спільнота мертвих, живих і ненароджених; метою котрої є (перед Богом) осягнення безсмертя і (перед земною реальністю) осягнення прийнятних умов для проживання й продовження роду. Яничарство (зрада свого народу) є важкий гріх, котрий найчастіше змивається лише власною кровю.
Померлі від цього голоду померли мучиницькою смертю, вони є мучениками перед Богом і людьми і назавжди залишаться частиною народу Русі-України. З тими тодішніми сектантами українського походження, котрі дозволили собі стати слугами злочинців, подальша справа була така: Відряджений в Україну товариш Постишев відмінив їм пайки (як активістам) і половина з них до місяця часу померла. Судячи з того як вони помирали (мовчки і без усякої спроби вижити) дають підстави вважати, що вони глибоко розкаялися, і пішли у вічність як невідємна частина свого народу. Потім було раптове зникнення штунди на Україні, був 1937р., була велика війна і таке інше. Так що відсоток тих яничар українського походження, котрі повернулися до свого народу, був високий, близький до 100%.

Що стосується українських комуністів чи бандерівців і т.д., це явища світоглядного і політичного плану, а не яничарство як таке; це прояв індивідуальної свободи (чи навіть свавіля). Там можуть бути лише окремі прояви яничарства, як і усюди.

П.С. Проклинати правомірно лише ті спільноти, котрі живуть за принципом “один за усіх і усі за одного” Стосовно представників усіх інших спільнот (де відсутній цей принцип) потрібно подавати до прокляття конкретний “список” винуватців.
Вказанй Вами народ Китаю, з цих міркувань, проклятий, як уся повнота, бути не може.

13,04,2011
Як ви себе ідентифікували так я вас і назвав. В українців таких імен немає шановний інтурист.

Палкий борець з антисимітизмом Лазар Мойсейович Каганович жив в Україні, називав її “своей страной” і без сумніву її “очень любил”. А українців ненавидів і вбивав. І ще він постійно вказував на неприпустимість до злочинців “клеить их происхождение, вероисповедание и т.д.”
Коли в Україні вішали геноцид на російський народ ваших протестів я чомусь не чув? Як і протестів чи не усіх жидів.

У всякому разі, коли це ваше висловлювання стосовно китайців і було лише сарказмом – воно було принаймні невдалим (на мою думку).

Людей не земля “производит на свет”, а батьки народжують і люди виховують.

Особисто я, в загальному, про Сталіна є доброї думки; про грузинів (як народ) також. Грузини не живуть по принципу “один за усіх і усі за одного”, тому про увесь цей народ судити по діям одного їх (наприклад) злочинця не можна.

Що стосується окремої особи, то для негативного ставлення до неї потрібно мати вагомі на то підстави; одного шкурного інтересу для цього явно замало. Неприпустимо мати Бога за лоха, а людей за “людиноподібних тварин”.

Йосип Вісаріонович
April 19, 2011 05:20PM

Думаю не зайвим буде Вам ознайомитися (для початку) з системою керування колгоспом, ВНЗ чи військовим полком у радянські часи. А вже потім говорити про злодіяння Сталіна

Два керівники найвищого командного складу ворожих армій Нацистського СА Віктор Люцце і Червоної Армії маршал Микола Ватутін, були знищені УПА.

Не вішайте Миколу Ватутіна на УПА; це не додасть її честі. Вбили Ватутіна насправді інші “товариші”.

5 березня 1953р. помер Сталін.

Сталін не помер, Сталіна вбили. Сподіваюся, що Ви не вигороджуєте цим дописом вбивців Сталіна?

ОПОМНИТЕСЬ пока не поздно
April 29, 2011 10:20PM

  • Сергій Володимирович, вчитель Миколаїв
    Тільки в Україні в кризу в три рази міліардери збагатились, по всьому світі немає такої ганьби – бо ми мовчки їм це ДОЗВОЛИЛИ!
    Здали ганебно і Крим і все що хоч бери, а нам людям тільки подорожання. Та щож це робиться , люди??
    Всі ті виродки що получили СВЯТУ НАРОДНУ ДОВІРУ витерли об наші щирі серця ноги , вних немає лучших або хужі ВСІ ТВАРІ,готові знову нам обіцяти – цю наволоч гнать нада ПроФФеССора вора в законі, Маньку Облігацію, Руки що не кРАЛИ, Литвини, Богуславські ліцемери,Тигипи та Грицики Яцики та Яники ,КОМУНЯКИ та вся жидовська наволоч,запроданці
  • хто зних дозволив нам українцям розпорядитися паєм землі НІХТО !,щоб самім у нас землю відбирать
  • хто з них зняв недоторканість НІХТО!- щоб ґвалтувати наших діток та вбивати неугодних
  • хто зних зняв свої шаленні пільги НІХТО!- щоб пенсії їм були по тисяч грв
  • і т.д. ,цю всю гидоту треба ГНАТИ СРАНОЙ МІТЛОЙ
  • НІКОГО не підтримуйте БУВШИХ при владі
  • НІКОМУ НЕДОВІРЯЙТЕ
    Бо ніхто з них не об явив собі голодовку в боротьбі за народ в крайньому випадку,а лише збагачувались. Вони давали КЛЯТВУ ПРИВСЕЛЮДНО!!
    Ніколи вони добровольно – НІКОЛИ- не почнуть думати про народ. Тільки під нашим тиском, тільки перевернути їх скотів!
    Треба рішучого Піночета,тобто Тягнибока і буде розплата.
    ВОНИ ЗГАНЬБИЛИ НАС І ДІТЕЙ НАШИХ БО МИ ЇМ ДОЗВОЛИЛИ ЦЕ !!

Самко Василь, Б.Церква
Г А Н Ь Б А Рабство та кріпацтво продовжується. Латифундисти забороняють розпоряджатись населенню села своєю землею. Це ганьба на весь світ Наші старики померають в боргах та нещеті Тварюки з Верховної Ради ждуть щоб народ додох і віддати за великі гроші, чи забрати вже остаток землі. Г А Н Ь Б А


Пенсіонер,лікар Семен Миколайович.
ЩЕ ПОКА БЕЗ ЗБРОЇ,АЛЕ ШУКАЮ…
Оборотні при владі,вони ВСІ нам пообіцяли що будуть турбуватись за Україну і людей та вийшло що ми обкрадені наш народе України будьте гототові до дуже ворожих, та різких змін. Нас сварять за мову за НАТО а самі вони вечіром на сходняку п ють гуляють домовляються ділять землю обдерають нас, а нам забороняют своїм паєм розпорядитись,чи дітям допомогти продавши його чи і десь так хватає дір – ми що в рабстві ???
Чому вони поприватизовували собі заводи, квартири і розпоряджаються на свій розсуд а ми з земельним паєм немаєм права вирішити чи купить чи продать – немаємо права. Що це за держава??
Ці виродки хотять навіки забрать землю і недати нам простим людям, а щоб був тільки їм зиск знеї. Ми НЕвласники своїх паїв і скільки будем терпіти цю наругу
Геть усіх гнид,народе, беріть лопати як рекомендував Азар – тварь і цими лопатами по головах підерасів при владі, треба Тягнибока він устроє їм варфоломеєвську ніч,або Гітлеренка.
Все життя я був мирна працьовита людина а зараз я рішуче гоовий їх різати,й палити-дай Боже тільки нагоди. НАРОДЕ НЕВІРТЕ ЇМ,ВОНИ ЩЕ ТІЛЬКИ ЗЕМЛЮ НЕ ЗАБРАЛИ,АЛЕ ВЖЕ ВСЕ ГОТОВО – ВИДЕРТИ В НАС ОСТАННЄ!


Людмила. Умань
Кругом всі тварі держите народ в рабстві. Рада заборонила продати земельний пай на який була внас може і остання .По якому праву мені, моїм, неможна розпорядитися на мій розсуд???????? Що це за кримінальна держава і де ж ви понабирались на нас українців???,та на нашу голову,господи та спали вас всі х вогнем підряд.Мені 39, дитині 14 роботи немає, у мене хвора мама 73 роки, я лікую на борги і останні копійки – надіялись продать наш земельний пай, та де там живодерам все мало – будьте ви прокляті.всіх люто ненавиджу Хто ж вас на вила підніме,де ці хохли герої???Я у відчаю…

Йосип Вісаріонович
April 29, 2011 11:33PM

Дивуюся Вашій здатності поєднувати праведне з грішним (щей до того вираженим специфічною термінологією).

А Ви врахували, що прабабця, згаданої Вами Анни Ярославни, княгиня Ольга була родом з “окупованого” Русью м.Пскова?

Дякую Вам за прагнення вивчити українську мову.

Йосип Вісаріонович
May 01, 2011 11:58PM

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.

Шукали щастя, а старі батьки заховали там свободу. Щастя і свобода мабуть є одне й теж; Бог є щасливим і свобідним.
Але у земній реальності, після заборонених яблочок в раю, неможливо сумістити смертному щастя й свободу; доводиться обирати щось одне…

Во Славу С.Бандере
May 04, 2011 04:57PM

(Из Кобзаря Т.Г. Шевченко)

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала… Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває…

Йосип Вісаріонович
May 04, 2011 06:14PM

Степи мої запродані
Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,
На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,

Дуже актуально звучить для сьогодення; тільки, як на мене, слово “німота” потребує деякого нового тлумачення.

Йосип Вісаріонович
May 04, 2011 09:37PM

Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.

Не буду грішний спішити засуджувати Богдана Хмельницького. Аби це робити потрібно бути поетом Т.Г.Шевченком. Надто вже часто і в багатьох проявляється спокуса осягнути святу свободу коротким шляхом (з допомогою інших). Доведеться багатьох згадувати; від Петлюри, Степана Андрійовича (котрий точно щиро розкаявся у цьому гріху), і до нонішньої “опозиції”, котра чомусь надто зачащає до Стразбурга за грантами і “єлеєм”.

На мою скромну думку свободу, як і жінку, треба брати самому і власними руками. Це стосується і свободи для усього народу.

Йосип Вісаріонович
May 04, 2011 09:55PM

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала…

Переконаний, що Шевченко знав відповідь на це запитання, але, з невідомих міркувань, у цьому вірші її не розкрив.
Свобода не сумісна з земним щастям (котрого як об’єктивної реальності на землі і так не існує).
Свобода це завжди боротьба, це хрест Христовий.

Иосифу
Тебя пидер как скатину, расчленить бы сволочь.
Это имя твое, хуже Гитлера, сколько этот людоед сталин убил моего народа! А ты ебаный ишак лучше бы прокаженым был, или немощным чем этот выродок да хоть бы уважение имел как человек. Назовись скот где то еще этим упырем всеравно мои хакеры вычеслять – отомщу как пидеру

krek
May 05, 2011 07:36PM

Критин, у человека может быть такое имя! Ты свое не называешь, льешь одно и тоже дерьмо под разными именами. Придушить бы такую гниду, могу подставить сколько говна вылезет.

Йосип Вісаріонович
May 05, 2011 09:29PM

вот Написав:

“нiмота” ну я так понимаю это
те кто молчат т.е.
равнодушные

В часи Т.Г.Шевченко українці німотою (від слова німий, незнаючий зрозумілої мови) називали усіх європейців, за винятком найближчих наших сусідів; росіян, білорусів, поляків і молдаван.
Мовчання, як таке, не завжди є проявом байдужості; інколи це наслідок безсиля щось змінити власними руками, чи просто очікування відповідного часу.

Йосип Вісаріонович
May 05, 2011 10:19PM

vbn Написав:

Бували войни й військовії
свари:
Галаґани, і Киселі, і
Кочубеї-Нагаї
Було добра того чимало.
Минуло все, та не пропало,
Остались шашелі: гризуть,
Жеруть і тлять старого
дуба…
А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири,
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве
порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі. Няньки,
Дядьки отечества чужого!
Не стане ідола святого,
І вас не стане,— будяки
Та кропива — а більш нічого

Не виросте над вашим
трупом.
І стане купою на купі
Смердячий гнів,— і все те,
все
Потроху вітер рознесе,
А ми помолимося богу
І небагатії, невбогі.

26 ноября [1860,
С.-Петербург]

І царський трон вже впав, і Радянський Союз минувся, а “шашель” залишився. Можливо ще до 1917 року потрібно було починати праведне діло з “шашеля”.
Приємно боротися з порядним ворогом, з особистістю, та коли здобувається бажана перемога приходить через мить радості чомусь відчуття незбагненної пустоти. А після подавленого “шашелю” подібного відчуття пустоти небуває!… Як на мене.

Йосип Вісаріонович
May 05, 2011 10:47PM

ОПОМНИТЕСЬ пока не поздно Написав:

Геть усіх гнид,народе,
беріть лопати як
рекомендував Азар – тварь
і цими лопатами по головах
підерасів при владі, треба
Тягнибока він устроє їм
варфоломеєвську ніч,або
Гітлеренка.

Є сьогодні така думка, серед найбільших злодіїв, провести реікарнацію Гітлера на Україні, аби уникнути їм особистої заслуженої розплати за етноцид народу. Аби самим визначати хто є “винуватий” у їх злодіяннях.
Але у мене ще немає підстав вважати, що Тягнибок вже дав на це згоду? Припускаю, що йому, з певних непереборних міркувань, цього і не запропонують.

Йосип Вісаріонович
May 08, 2011 04:49PM

Максим Написав:

Эти выродки забыли о
холокосте! У них амнезия…..

Нічого не забули; вони добре памятають як їх соплемінники (Гітлер, Гесс, Гімлер…) на власний розгляд вирішували хто є “жид”, а хто “істинний арієць”; жодним чином не враховуючи ні їх винуватості, ні навіть етнічного походження. Тому вони і прагнуть сьогодні провести реікарнацію “українського Гітлера”, аби перегрузити своє злочинне (зокрема економічне) панування. Від подібних справ потрібно триматися подалі; невинну кров неможна проливати.

…. В конце этого
крика души как никогда
уместна цитата из
М.Горького: “уж лучше раз
напиться живой крови, чем 300
лет питаться мертвечиной”!

Може це пристарілому письменникові, на схилі віку, захотілося (у мріях) молодої дівки, і ця його цитата ніякого відношення до політики не має? Таке часто буває; і на то немає ради.

Якщо ви “мертвечиной” називаєте людські страждання, то потрібно памятати, що згідно християнства страждання (несення свого хреста) є блаженним (спасенним) станом. Тоді це заперечення Христа.

Що стосується пиття “живой крови” (в релігійному й соціально-політичному плані), то це однозначно допотопне язичництво. Або це просто галюніки світоглядного наркомана, типу: “уколотся и забытся”.

Йосип Вісаріонович
May 13, 2011 09:17AM

Незнаю точно чий ви допис мали на увазі; припускаю, що ви пишете про доволі великий за обємом допис Максима. Тоді прошу звернути увагу на те, що я критикував лише два його речення; тобто лише маленьку частину цього допису. З Максимовим описом сучасного стану України я в основному згідний.

Йосип Вісаріонович
May 15, 2011 12:42PM

Gjdcnfymvj Написав:

Для того что бы это ебаное
шобло не возглавило, нужна
– ЛЮСТРАЦИЯ !!!

Справа не в самому слові “ЛЮСТРАЦІЯ”- головне яку суть українці у цей термін вкладуть. Робити люстрацію за “документами” КГБ-СБУ це те саме, що її робити під керівництвом ЦРУ чи Масаду.
Потрібно реально оцінювати становище в якому ми сьогодні є. І найголовніше вибирати адекватні (реальні) засоби боротьби за свої природні (тобто незаперечні) права. На мою думку такими головними засобами ЛЮСТРАЦІЇ можуть бути:

1.Безумовне виконання усіма українцями (тобто усіма словянами в Україні) припису Св.Письма: “Не управлений ти настановляти над собою якогось чужоземця, що не є з твоїх братів”/Второз.17.15/ Не є кандидат на владу (усіх рівнів) українцем і православним – “на…. з пляжа”. Політичні й ідеологічні вподобання кандидата – справа другорядна; головне аби він був українцем по вірі й крові. Хто ширить роздори в народі використовуючи природню різницю у політичних й ідеологічних вподобаннях українців – той є нашим ворогом.

  1. Головний “бойовий коник” цього сомнища сатани, котре нас обкрадає і вбиває, це лжа (найчастіше виражена у прямому наклепі). Наш засіб самооборони це ще один припис Св.Письма: “На підшептувача і двоязичного – ваші прокльони: вони бо миролюбних багатьох погубили” /Сирах 28,13/ Це шобло не вважає нас за людей (що також є наклепом, гідним прокляття), то і навіть не потрібно оголошувати про своє прокляття на них; достатньо це зробити у своєму серці й розумі.
    Коли є можливість викривати лжеців перед своїми друзями і соплемінниками то це необхідно робити.

Йосип Вісаріонович
May 17, 2011 12:36PM

Сталін народився в Грузії, але за походженням був осетин (принаймні самі осетини так вважають). Осетини (як і українці) походять від скіфів: Тому в українців й осетин є багато спільних рис в ментальності, світогляді й найголовніше у спільній православній релігії.
З яких це підстав я маю вважати Сталіна 100% чужинцем? І назвати Сталіна 100% злочинцем також не можу (не має на то підстав); тому й не бажаю приєднуватися до проклятих наклепників.

Йосип Вісаріонович
May 19, 2011 04:24PM

Хто ширить роздори в народі використовуючи природню різницю у політичних й ідеологічних вподобаннях українців – той є нашим ворогом.

Йосип Вісаріонович
May 19, 2011 10:48PM

Організація “кари божої” сомнищем сатани

4.Ліквідації отруйними речовинами.
Після винесення рішення про ліквідацію певної особи, чи групи осіб (наприклад сімї чи родини), складання плану ліквідації і визначення основних маршрутів пересування жертв, підготовки необхідних документів для подальшого відчуження майна, починають, як правило, з отруєння продуктів харчування. Коли “замовлена” людина купує їх у торговому закладі де працюють люди терористів дається наводка найчастіше по фотографії. Яд безпосередньо наноситься під час самого продажу. Сучасні яди це дозволяють робити. Достатньо одного дотику руки. (через шкіру він не прникає і легко змивається водою). В основному це яди тривалої дії, котрі уражають органи травлення (в т.ч. Рак) і серцево-судинну систему. В окремих випадках застосовують і яди раптової дії котрі, як правило, паралізують серцево-судинну систему. Подібним чином “працюють” чрез аптечну систему і медицину (у ще більших маштабах) Фіксувалися випадки масової реалізації продуктів і медприпаратів оброблених ядами тривалої дії.
Коли вище вказаним способом не вдалося провести ліквідацію (у жертви виявилися якісь підозри) переходять до ядів здатних проникати через шкіру або через органи дихання; найчастіше обробляють ними ручки на вхідних дверях жертви, колодки, крісла лавки, газети, книги, листи, гроші, одяг (одяг терористи здатні обробити в білий день на вулиці в присутності великої кількості людей) і таке інше. Є яди які водою з милом не змиваються (лише розчинником), візуально невидимі, без запаху, активуються лише при дотику людського тіла. Деякі яди цього типу здатні активуються вже на відстані до 1см. переносячись на тіло; і навіть здатні легко і миттєво проникати через резинові рукавиці.

Є ще один метод ліквідації котрий найкраще називати “рукопотисканням іуди”: вбивця обробляє праву долоню спеціальним гелем (для захисту), наносить яд і йде вітатися з жертвою (потім змиває усе належним засобом). Це робиться у співпраці з групою зовнішнього спостереження. Підготовка вбивці не є складною і ним може стати кожен, менш-більш знайомий з жертвою, хто співпрацює з терористами. Там відмовників небуває. Після “ознайомлення” з цим методом вбивства я перестав подавати руку жидам і єговістам.

5.Ліквідації засобами ураження електромагнітної дії.
Ці засоби діють за принципом подібним до роботи мікрохвильової печі. Це є скоріш за все надвисокочастотні (НВЧ) випромінювачі спрямованої дії (розсіювання променю 10-20см.) здатні викликати у людини майже усі найтяжчі захворювання (залежно від встановленої частоти і частини тіла на яку спрямований випромінювач Розмір самого випромінювача не більше як пальчикова батарейка (найпотужнішого). Дальність ураження до 100м. (коли підєднаний до електромережі 220 вольт), автомобільних — 50м. (при заведеному двигуні), портативних – 3-5м (залежно від ємності елементів живлення). Доводилося виявляти ці засоби (малої потужності) вмонтовані в плату антени Вай-Фай і компютерну мишку (оптичну) в промислових умовах (здатних спричиняти захворювання легень), котрі вільно і масово продавалися в торгових мережах контрольованих панівним паразитичним етносом в Україні.
Аби смертельно уразити людину випромінювачем необхідно певний час дії засобу. Тому терористи портативні засоби використовують найчастіше в храмах під час Літургії і в громадському транспорті. Переважно в храмах це роблять жінки, котрим природно ходити з сумочками, де і поміщають засіб.

Йосип Вісаріонович
May 21, 2011 10:42AM

Юрій Написав:

Хакери тебе Йосип
Вісаріонович тварюко і
виродок вичислили і помста
буде!
Людям: пропаде він в ефірі,
це значить помста
відбулася.

Пів року Юрій не робив дописів на форум Радіо-Ера, а тут такий різкий випад у сторону моєї скромної особи?!

До того “Юрій” зробив три дописи на Еру:
1. (Re: Сотрудники “ЭРЫ” October 15, 2010 01:19PM )- як досвідчений кадровик дає характеристику багатьом ведучим Ери.
2. (Re: Прийшов час збирати підписи на відставку Януковича з поста Президента.
November 17, 2010 04:51PM) – виступає як палкий борець з антисемітизмом.
3. (Re: Прийшов час збирати підписи на відставку Януковича з поста Президента.
November 17, 2010 04:51PM) – подає себе як русофоба.

П.С. На Ері я не працюю (останя моя “посада” це слюсар-ремонтник), росіянином також не є. Мабуть Юрій мені “шиє” антисемітизм; під вивіскою ярого українського націоналіста?!

Адольф Гітлер
May 21, 2011 02:08PM

Так яж свій народ не знищував Йосип Вісаріонович, так як ви свій, кістками людей можите дороги вимощувати.
А зараз Йосип Вісаріонович, вже і про Бога згадав….
Ми з вами, мій Рібентроп а ваш Молотов домовилися ж були, де: стерли поляків а я вам прибалтів здав.Тільки ви Йосип Вісаріонович поляків вистріляли, а я прибалтів відпустив.
Мені румини добре прислужили яких ви мені подарували за Бесарабію, danke. Ми з вами були в параді за перемогу над Польшею в Бресті, де ваші офіцери вітали мене ХАЙЛЬ!
.Я дуже вдячний що Ви навчили мій СС коцтабори організувати? danke. Дякую вам Йосип Вісаріонович за базу в м. Мурманськ яку я використовував проти Норвегії – danke.
Я вам Йосип Вісаріонович вдячний що ви вистріляли своїх же офіцерів 28%, перед моїм нападом на вас бо я бачив що ви слабкий як ніколи, danke.
Ми з вами разом винищували євреїв, але чомусь ви про це (дело врачей і т. д. )не говорите – зрозуміло що ви з ними особливо зараз в співпраці
Я от не зрозумію ніяк як так сталося Йосип Вісаріонович що мій один 1, солдат загинув, – а ваших шість 6 !! в боях, згідно статистики.
Я ненавиджу так як і ви Йосип Вісаріонович вашого, чи їхнього – Степана Бандеру, який завдав мені добряче клопоту,бо з Ковпаківцями діяли разом, ділились харчами і махоркою, але воював з НКВД бо вони ж НКВДшня, “зачищали” від українців землю і ваших червоноармійців вспину вистрілювали, і якби ми в Союзі з С.Бандера, проти Росії виступили то не вдержать вам Йосип Вісаріонович ні Москоград ні Сталинград, їхня УПА мала собі надуману ціль вільну Україну яку ні ми, ні ви не спариймали бо, і ви ж самі Йосип Вісаріонович ваша агінтура і вся військова машина не могли С. Бандеру з 1939 аж до 1956 зломати, і у вас ненависть до нього мені зрозуміла
Я вам Йосип Вісаріонович особливо благадарен за Армию А.Власова, РОА, 964 тисячи, почти миллион! каторий верой и правдой бил мне предан – danke!. Я йому мало вірив, хоть він старався мені дуже вислужити, особливо в каральних операціях і в ненависті до народів СССР.
(далі веду спостереження за спогадами та архивами)
Приношу велику пошану вам Йосип Вісаріонович,від НСДРП, ХСС і від себе особисто за вашу свідому і не свідому агінтуру яка продовжує нашу з вами справу.
З великою пошаною та надією Гітлер Адольф
ХАЙЛЬ — зіт ХАЙЛЬ.

Адольф Гітлер
May 21, 2011 07:36PM

Чому як я подякував Йосипа Вісаріоновича який як і я, не рахує героєм С.А.Бандеру то ви зістрибуєте з теми?? Я не буду з вами конкурентом, ви хахли і так своїх героїв, вже даже мертвими розстрілюєте!
Приношу велику пошану вам Йосип Вісаріонович,від НСДРП, ХСС і від себе особисто за вашу свідому і не свідому агінтуру яка продовжує нашу з вами справу.
З великою пошаною та надією Гітлер Адольф
ХАЙЛЬ — зіт ХАЙЛЬ.

Йосип Вісаріонович
May 22, 2011 01:17AM

Адольф Гітлер Написав:

З великою пошаною та
надією Гітлер Адольф
ХАЙЛЬ —
зіт ХАЙЛЬ.

Ваш допис не дуже вяжеться з вашим іменем (чи ніком); дуже нагадує прояв традиційної жертви ліберастичної пропоганди. Але це так, це мої суто особисті враження.
У свому дописі ви підняли багато питань повязаних з нашою історією; про усе одночасно говорити важко й недоцільно. Пропоную говороти про усе підняте попорядку (на ваш вибір).

Як вам не буде обтяжливо то прошу дати відповідь: 1) Гітлер у 1945р. отруївся чи втік?
2) Який народ ви вважаєте своїм?

Адольф Гітлер
May 22, 2011 04:22PM

Я восстав із попілу так як і ви, багато хто мені бажав ганьби, та не вийшло.
Як вам ночами спиться Йосип Вісаріонович? Не тягнуться дитячі руки за хлібом? Точно знаю що імена матеріалізуються.
А за 1945р скажу, мене зі страху мабуть підло зрадили вірні, та краще покінчить так як я, а не так як було вам Йосип Вісаріонович, з почестями положили до нашого агента Лєніна, а потім під свист і улюлюкання вашої ж голоти загребли як собаку. І зараз я в більшій пошані в людей, тому що люди поважають щиру правду яку було сказано нами німцями, ви ж як ті марінетки – хахли, перед всіма зайдами на лапках ..а народ мій ті хто за СПРАВЕДЛИВІСТЬ мою ідею, і він зараз є в кожній державі

З великою пошаною та надією Гітлер Адольф
ХАЙЛЬ — зіт ХАЙЛЬ

Йосип Вісаріонович
May 23, 2011 12:01AM

Тобто ви пишете, що Гітлер, у 1945р., аби уникнути ганьби, покінчив життя самогубством. І Адольф Ілоїзович причисляє себе до німецького народу. Й ви хочете почати розмову з геноциду українського народу у 1932р. Пошу підтвердити. або заперечити.

Спиться мені, як і кожному солдатові, добре й найчастіше без жодних снів. Мабуть тому, що я подаю і за убієнних ворогів.

Гітлер Адольф
May 23, 2011 10:49AM

Ви себе Йосип Вісаріонович обманюєте, та мене не обманиш – бо вам спати в ямі важче як в мовзолею було, морально важче, після такого зльоту на вершину слави, та мордою в болото..
Дааа..за убієнних подавати не важко, та і скільки ж у вас ворогів убієнних? Скільки сот мільйонів?!
Я також вбивав, але ворогів, і не знищував тотально свій народ!
За голодомор я тему вашу – нашу розвивати нехочу, бо в тому є і моя провина, ви пам”ятаєте нашу змову проти оцих недоумкуватих хохлів, нам потрібен був хліб, вам станки.. але це був ваш народ, і чому я кажу був тому що ми, а в більшості ви його знищили і вже мабуть безповоротно. Бо ні один народ! так масово не знищувався як українці, які вже дякуючи вам хохлами стали
І скільки ви плануєте ще вбити Гулагами, чи смертельним мором?
Чи вже на черзі зима ядерна .?
І чи заспокоїшся коли вже не буде навкруги нікого, – ні потворо, не допустить Господь твого наміру!
На землі буде справедливість

Йосип Вісаріонович
May 23, 2011 05:54PM

За давніми законами “явка з повинною” не приймалася як доказ причетності до вчинення злочину; враховуючи суєцидальні схильності, можливий наклеп на інших чи бажання вигородити справжніх злочинців… Тим більше, що про ніякі змови з вами не пригадую. Робити “станки” причиною голоду це щонайменше є фантастика. Радянський Союз експортував тоді в основному зерно (у Німечину йшла лише частина цього зерна), а у селян забиралися усі продукти (деякі активісти навіть пічки руйнували); котрі потім часто й гнили на складах.
На підставі чого ви звинувачуєте особисто Сталіна в етногеноциді українців?

П.С. Тобто ви пишете, що Гітлер, у 1945р., аби уникнути ганьби, покінчив життя самогубством. І Адольф Ілоїзович причисляє себе до німецького народу. Пошу підтвердити, або заперечити.

Leohka
May 23, 2011 07:57PM

Давні звичаї з повинною, які ж ви скоти всьотакі.

Сколько народу загубив? Раді чего шизофреніки єбучі
да вас обоїх уродов нада було взїбать та Європа втомилась була от войни. А Гітлер ще должен благодарить за керосін шо давав Сталін на бомбёжку Лондона і багато чим ви підерюги повязани а тепер що? Хочите реабілітіроватся.
Нада комуняк засудить обезательно і обьявить по всему свету шо це людоеди

Ifqyjdcrbq
May 23, 2011 10:41PM

(пишет внук. Сергей 26 лет)
Я поражен,есть же психи ещё типа Иосифа Висарион. Сомневающие в геноциде
Я, Потапов Николай (Потапенко) родился в 1931г в г Гайворон Украина, и чтобы меня не сьели,мне было два годика в 33 г. меня в чемодане через Гомель родственник дядя Тимофей на ЖД работал, и меня вывезли в Россию на Псковщину где я рос у дяди,это меня и спасло.
Всю жуткую историю моей семьи, спланированного Голодомора в Украине если я изложу, то без валидола непрочитаеш.
Факты детоедства за которые просто даже не судили и нехотели замечать,а за колоски элементарно отстреливали как воробьев, у меня был дневник бухгалтера М.И.Тележко где он записывал каждый день – как фильм ужаса,мне бабка моя уцелевшая в 1962г передала и сестра чудом осталась из семьи 8 ! чел. остался я,сестра и бабака .
В записях, где Оверченко сьел дитя (дай Бог что бы ты Иосиф Висарион. и твои дети это пережили) потом повесился, описано как еще живых свозили на кладбище,а в марте несвезённые трупы (уже некем было) воняли от села до села, как ходили отряды солдат и засыпали хлоркой хаты и трупы,рострел 2 с НКВД солдат в с. Осиевка за то что незасыпали дустом найденое проросшее в казанке зерно, в сарае и им приписали – содействие вредному элементу,может они пожалели ведь сами тоже люди ж !
и я передал эту старую канторскую книгу с записями очевидца, которую все записи пересняли на видео камеру в 1997 я передал местным властям. Кто ответит за убийство молодой тогда семьи 5 человек умерших от ГОЛОДА, да и истребленную всю Украину. Был голод везде я соглашаюсь но истребляли поэтапно и спланировано только Украину кто бы здесь не жил.
Я лично знаю такого Костюшенко, в Кременчуге, сын папы НКВДшника, но то Бог сним – главное сразу после роспада СССР ещё еле живым его папой срочно приватизировали 4 санатория и сын этот же бездарь и тупица а уже владелец швейной фабрики.
Так что нужна люстрация, и т. д. расследования.
Их (палачей) детки живут так, что куда там кому. Имею примеры что дочь НКВДшного ката, нигде не работала а получает персональную пенсию с 40 лет – тысячи случае коррупции.. … и вот они же Иосифы Висарион. и пишут все отрицая… Я сомневаюсь что россияне признают, а вернее уверен что все кремлевское шобло будет факті отрицать всеми методами,и розвивать ненависть на украинцев
Моя бабушка Дарья тогда постоянно молилась о том, что бы Бог дал возмездие и просила чтобы Бог их простил и очень верила что это будет
Я абсолютно уверен что те кто отрицает Геноцид, стоят на одной ступеньке перед висельницей с демонами исполнителями и расплата будет! А Иосифу Висарион. скажу тебя вычислят и удавят

Йосип Вісаріонович
May 23, 2011 10:55PM

Leohka Написав:

Давні звичаї з повинною,
які ж ви скоти всьотакі.

Це не звичай, а писаний закон вже принаймні два тисячоліття.

Сталіна немає вже 58 років, а етноцид українців в остані 25років у більших маштабах як це було в 1932р. Якщо у вас є підстави в усьому звинувачувати лише Сталіна то прошу їх тут оприлюднити, бо ваш допис виглядає як захист тих хто насправді організував ці масові вбивства українців.

Йосип Вісаріонович
May 23, 2011 11:39PM

Ifqyjdcrbq Написав:

(пишет внук. Сергей 26 лет)
Я поражен,есть же психи ещё
типа Иосифа Висарион.
Сомневающие в геноциде

Я абсолютно уверен что те
кто отрицает Геноцид, стоят
на одной ступеньке перед
висельницей с демонами
исполнителями и расплата
будет! А Иосифу Висарион.
скажу тебя вычислят и
удавят

З чого ви це взяли, що я заперечую етногеноцид українського народу в 1932р.???!!!
Я не заперечую етногеноцид, я просто сумніваюся, що в усьому винен Сталін. Я вважаю, що його організували такі як Каганович, Хацаєвич, Молотов і т.д. (разом з своїми псами сектантами), керуючись не вказівками Сталіна чи комуністичною ідеологією, а расиським розумінням інтересу свого жидівського племені.

Мені вже неодноразово погрожували вбивством “борці з антисемітизмом” (і не тільки); косячи закрема бандерівців. На все Божа воля; Правда варта того аби покласти за неї своє життя.

Гітлер Адольф
May 24, 2011 11:11AM

Вся справа в тому що, жиди зробили за многії літа багато шкоди всьому світові.
Коли вони паразитували всю Германію в 20 роки, я їх винищив, і моя Німеція стала за пару років передовою державою.
А ви хахли з ними домовляєтеся.
Тільки пішов на домову з жидом – все вже вас об”єрошили.
Вони правили і хотять править…..

ПРАВЯЩИЙ КЛАСС СССР, перед МИРОВОЙ ВОЙНОЙ 1941г.

СЕКРЕТАРИАТ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМИТЕТА ВКП(б): И.В. Сталин (Джугашвили), Л.М. Каганович

ОРГАНИЗАЦИОННОЕ БЮРО ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМИТЕТА ВКП(б): И.В. Сталин, Я.Б. Гамарник, Н.И. Ежов, М.М. Каганович, Н.М. Шверник

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ ВКП(б) В.А. Балицкий, А.М. Шверник, К.Я. Бауман, Р.И. Эйхе, И.М. Варейкис, Г.Г. Ягода, Я.Б. Гамарник, И.Э. Якир, Н.И. Ежов, Я.А. Яковлев (Эпштейн), И. А. Зеленский, Ф.П. Грядинский, И.С. Уншлихт, Г.Н. Камикский, А.С. Булин, Битнер, М.И. Калманович, Г. Канер, Д.С. Бейка, Л. Кришман, Цифринович, А. К. Лепа, Трахтер, С.А.Лозовский (Дридзо), И.Д.Кабаков (Розенфельд), Б.П.Позерн, Л.М. Каганович, Т.Д.Дерибас, М.М. Каганович, В.В.Осинский, В.Г.Кнорин, К.К. Стриевский, М.М.Литвинов (Финкельштейн), Н.Н.Попов, С.Шварц, С.С. Лобов, Е.И.Вегер, И.Е. Любимов (Козлевский), Л.З. Мехлис, Д.З. Мануильский, А.И. Угаров, И.П. Носов, Г.И. Благонравов, Ю.Л. Пятаков, А.П. Розенгольц, И.А. Пятницкий (О.А. Блюмберг), А.П. Серебровский, А.М. Штейнгарт, М.О. Разумов (Сагович), И.П. Павлуновский, М.Л. Рухимович, Г.Я. Сокольников (Бриллиант), К.В. Рындин, И.В. Сталин, Г.И. Бройдо, М.М. Хатаевич, В.И. Полонский, М.С. Чудов (Асков), Г.Д. Вейнберг

ЦЕНТРАЛЬНАЯ РЕВИЗИОННАЯ КОМИССИЯ ПРИ ЦЕНТРАЛЬНОМ КОМИТЕТЕ ВКП(б): М.Ф. Владимирский, Е.С. Коган, И.С. Шелехес, Я.А. Попок, В.В. Адоратский, П.М. Певзняк, Я.С. Агранов (Сорензон), С.Ф. Реденс, Л.Н. Аронштам, Н.М. Янсон, Я.Г. Сойфер

КОМИССИЯ СОВЕТСКОГО КОНТРОЛЯ ПРИ СОВЕТЕ НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ СОЮЗА ССР: З.М. Беленький, Ю.М. Гладштейн, Н.М. Анцелович, Л.Е. Гольдич, А.И. Гайстер, М.А. Дейч, И.С. Землячка, Н.И. Ильин, И.М. Москвин, А.И. Карлик, Б.А. Ройзенман, Р.Я. Киссис, Я.Я. Бауэр (Байер), К.П. Сомс, Л.П. Богат, С.Я. Манфред, Э.И. Вейнбаум, Г. Меламед, Р.С. Венгерова, А.Н. Гусев (Фридкин), М.И. Геммерверт, А.Р. Розит, Я.И. Гиндин, В.Г. Фейгин, К.В. Гей

КОМИССИЯ ПАРТИЙНОГО КОНТРОЛЯ ПРИ ЦЕНТРАЛЬНОМ КОМИТЕТЕ ВКП(б): Л.М. Каганович, Р.Е. Давидсон, Н.И. Ежов, Б.А. Двинский, Е. Ярославский (Губельман), А.А. Левин, Ж.И. Меерзон, Л.А. Папарде, Н.Н. Рабичев (Зайденшнер), А.Н. Петровский (Биркман), Р.Г. Рубенов, М.И. Рубинштейн, Д.А. Булатов, В.П. Ставский, И.М. Беккер, М.Л. Сорокин, Н.С. Березин, М.М. Темкин, С.К. Брике, А.А. Френкель, Е.Б. Генкин (Розенталь), С.Т. Хавкин, В.Ф. Шарангович, М.Л. Грановский, Э.И. Юревич, В.Я. Гросман, А.И. Яковлев (Эпштейн)

КОМИССАРИАТ тяжелой ПРОМЫШЛЕННОСТИ:
Комиссар: С.К. Орджоникидзе
Его заместители: А.И. Гуревич, М.М. Каганович, А.П. Серебровский, Г.Л. Пятаков, А.М. Питерский, М.Л. Рухимович, А.В. Винтер
Члены коллегии: Бирман, Штерн, В. Гроссман, Я.Б. Шумяцкий, Я. Гугель, П.И. Андраюнас, Ерман, С. Гинзбург, Израилович, А.А. Соколенко, Фигатнер, А.И. Дубровицкий, Штейн

КОМИССАРИАТ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ:
Комиссар: И.Е. Любимов (Козлевский)
Его заместители: А.М. Фушман, А.Б. Генкин (Розенталь), В.А. Левин, Шварцман, М.А. Дейч, Маргулис

КОМИССАРИАТ ЛЕСНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ:
Комиссар: С.С. Лобов
Его заместители. Гринштейн, А.К. Альберт, Казацкий, К.Я. Розенталь, А.Г. Резин, М.А. Советников, И.А. Владек

КОМИССАРИАТ ЗЕРНОВЫХ И ЖИВОТНОВОДЧЕСКИХ СОВЕТСКИХ ХОЗЯЙСТВ:
Комиссар: М.И. Калманович
Его заместители: К.П. Соме, Г.Л. Островский, М.Г. Герчиков, Т.А. Юркин (Вейнберг), В.Л. Паверман, Л.А. Грушевский, А.Л. Львов

КОМИССАРИАТ ЗЕМЛЕДЕЛИЯ:
Комиссар: М.А. Чернов
Его заместители: А.А. Левин, Подгаец, И.И. Рейнгольд
Члены коллегии: Каган, С.Б Урицкий, Л. Шток, Л.Л. Паперний

КОМИССАРИАТ ФИНАНСОВ:
Комиссар: Г.Ф. Гринько
Его заместители: Р.Я. Левин, Е.Б. Генкин (Розенталь), Я.А. Теумин
Члены коллегии: Малаховский, Нейфельд, Тамаркин, Л. Шанин, А.А. Рекис, А.Я. Хацкевич, И.В. Блинк

Хранитель ценностей и заведующий отделом внешней торговли: О.И. Каган
Председатель Центрального комитета финансовых и банковских служащих: Д. Заславский

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ БАНК:
Председатель правления: Л.Е. Мариазин
Заместитель: Г.М. Аркус

КОМИССАРИАТ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ:
Комиссар: А.П. Розенгольц
Его заместители: И.Я, Вейцер, М.И. Фрумкин, А.В. Озерский
Члены коллегии: Б.С. Беленький, С.А. Месинг, С.Г. Брон, Б.И. Плавник, М.Г. Вронский, Ф.Я. Рабинович, Ш.М. Двойлацкий, Н.Н. Ромм, Л.Х. Фридрихзон, Я.А. Соколин, М.Г. Гуревич, М.Л. Сорокин, Я.Д. Янсон, А.М. Тамарин, М.А. Каттель, С.Б. Жуковский, Ф.Ф. Килевец, И.И. Флиор, А.А. Кисин, И.М. Кацнельсон, Б.И. Краевский

КОМИССАРИАТ СНАБЖЕНИЯ:
Комиссар: А.И. Микоян
Его заместители: С.Я. Гроссман, М.Н. Беленький, М.Ф. Левитан, Я.К. Яглом, М.Н. Бельский
Члены коллегии: Б. Гибер, П.Я. Розенталь, Гольман, А.Р. Розит, Г.И. Дукор, Н.Г. Гуревич, Инденбаум

ТАК ОТ ДЕ ЇХНІ ДІТИ ? — ПРАВИЛЬНО, КЕРУЮТЬ ВАМИ !!!.

До речі ви Йосип Вісаріонович також тих кровей.
І якщо проаналізувати, то ви горя принесли більше українцям, та і всьому світу, чим ми німці з капіталістами вмісті взяті.

Йосип Вісаріонович
May 24, 2011 06:32PM

Гітлер Адольф Написав:

Вся справа в тому що, жиди
зробили за многії літа
багато шкоди всьому
світові.

Сталін був осетином, а “Йосип Вісаріонович” є українцем. Це Адольф Ілоїзович є “тих кровей”; чому соромитесь і називаєте його німцем? Може тому, що жиди принесли людям багато горя?

Не знаю жодного жида-злочинця якого би Гітлер покарав; проте знаю багато євреїв вбитих його режимом, котрі розглядали сіонізм як прояв дикунського язичництва і расизму. Згадайте як Гітлер весь лютий і березень 1945р. вивозив з воюючої Німечини (котру тоді безжально бомбардували) у мирну Швецію тих, кого ви тут, у великій мірі справедливо, називаєте паразитами.

Є ще думка, що головною причиною важких втрат Червоної Армії в 1941р. була банальна зрада ваших Адольфе справжніх соплемінників, котрі обіймали керівні посади в армії СРСР. Зокрема границю Вермахт перейшов в районі Львівської обл. аж 26 червня (відразу без бою захопивши Львів), після того як командування Південно-Західного фронту наказало своїм підлеглим наступати на Рівне і Дубно; на Схід (де звісно жодного ворога не було знайдено)!

Гітлер Адольф
May 24, 2011 08:57PM

Мене Йосип Вісаріонович провокує на постійний діалог, він стає для мене не інтересною особою, виявляється що він українець а я жид якийсь?? я повсюди народу розкриваю їх шкідливу сутність! Ти взагалі читав допис попередній?
Час в мене дорогий щоб на маразматіка його тратить, головне пока вас фіксувати.
Трюки ваші відомі, і я як зможу так і буду відповідати, а краще Йосип Вісаріонович почитайте дописи як відносяться до мене і вас.Якщо будиш піарити Йосипа Вісаріоновича, я прославлятиму Гітлера Адольфа як противагу тобі потворо, і щоб забанити тебе на блозі вмене достатньо матеріалу твого людоїдсва, але виховується в народі і народиться Гітлеренко Андрій який по Україні проявить себе як патріот, що наведе толк і порядок.
Не надійсся що ти станеш Іван Вікторович,не надійся на безкарність це 21 століття технології, готовиться колосальний банк даних і архів вашої сутності – ти засвічений. Бо, в той час коли треба щоб народ був згуртований, ви Йосипи Вісаріоновичі сволота, викидаєте прапор, язік, і що завгодно переписуєте історію якби нас посварити, а ви комуняки наробили біди на землі на тисячоляття і тому напрошується тільки метод Адольфа Гітлера.

До зустрічі з надією розплати Гітлер Адольф

Йосип Вісаріонович
May 25, 2011 10:38AM

Гітлер Адольф Написав:

краще Йосип
Вісаріонович почитайте
дописи як відносяться до
мене і вас.

Адольфе Ілоїзович не захоплюйтеся марксизмом – пропадете! Відоме твердження вашого сіввічизника К.Маркса, про перехід кількості в якість, є таким котре не відповідає реальній дійсності.

головне пока вас
фіксувати.

До зустрічі з надією розплати
Гітлер Адольф

Ви себе поводите як типовий сіоніст з НКВС, котрий усе будує на тотальному тероризмі.

Йосип Вісаріонович
May 25, 2011 10:59AM

Cthutq Написав:

Нельзя такое прощать:
Именно в этот день, в 1939
году СССР и Германия
подписали договор о
ненападении.

Подібні безпідставні емоційні висловлювання можуть привести лише до того, що Галичина й Волинь перейде до Польші, Закарпаття до Венгрії, а Буковина й частина Одещини до Румунії. А на усю решту України “международное сообщество” накладе контрибуцію (як колись на програвшу війну Німечину). Ви цього добиваєтися? Чи може ви хочете сказати, що С.Бандера боровся за ці ваші антиукраїнські маразми ?

дурики ВЫ?
May 26, 2011 12:17PM

Почему бы сексотам московским “любителям” Мазепы, Бандеры, Шухевича не заняться своими российскими, доморощенными “героями”, которые с оружием в руках перешли на сторону врага и воевали против своей родины?
Ведь армия русского генерала Власова – так называемая Русская Освободительная Армия (РОА) это САМАЯ БОЛЬШАЯ В МИРЕ АРМИЯ ПРЕДАТЕЛЕЙ, воевавших на стороне гитлеровской Германии. Не было еще в истории воен такого количества перебежчиков и предателей. Вместе с эсесовскими кавалерийскими подразделениями русских казаков, РОА, РНОА и другие насчитывали около ДВУХ МИЛЛИОНОВ человек, творивших преступления и злодеяния вместе с гитлеровцами. Не говоря уже о том, что флаг изменников родины РОА – сегодня Государственный флаг Российской Федерации.
Сегодняшняя Россия чествует пособников гитлеровского фашизма. Еще в 1994 году в Москве на территории храма Всех Святых, был создан мемориал “Примирения народов России, Германии и других стран, которые воевали в двух мировых и гражданских войнах”. На памятнике – фамилии Краснова, Шкуро, Кононова и других генералов и атаманов, которые верно служили Гитлеру. Не забыли и 15-й казачий корпус СС. Правда, из надписи скромно “СС” убрали, потому вышло так: “Казакам 15-го кавалерийского корпуса, которые погибли за веру и отчизну”. Не хватает только генерала Власова…
Соседние страны, в том числе Украина и украинский народ с пониманием относятся к истории России, участникам и событиям тех лет. Чего нельзя сказать о политических и государственных деятелях Российской Федерации, которые примирились со всеми и простили всех. Французов, после Наполеона, Монголию и Китай, после хана Батыя, Германию после всех злодеяний, И ТОЛЬКО УКРАНЕ И УКРАИНЦАМ, 300 ЛЕТ МАЗЕПУ ЗАБЫТЬ НЕ МОГУТ. ВОИСТИНУ “БРАТСКАЯ” ЛЮБОВЬ ХУЖЕ НЕНАВИСТИ. Пока им удается сводить украинцев в “собачьих” боях.
PS Наполеон и Батый давно уже считаются национальными героями в своих странах, но у кремлевских правителей что-то не возникает желания писать “письма ненависти” с поучениями аля Медведев – Ющенко, руководителям Китая, Франции, Монголии.
Факты есть факты

Йосип Вісаріонович
May 26, 2011 05:28PM

дурики ВЫ? Написав:

Чего нельзя сказать о
политических и
государственных деятелях
Российской Федерации,
которые примирились со
всеми и простили всех.
Французов, после Наполеона,
Монголию и Китай, после
хана Батыя, Германию после
всех злодеяний, И ТОЛЬКО
УКРАНЕ И УКРАИНЦАМ, 300 ЛЕТ
МАЗЕПУ ЗАБЫТЬ НЕ МОГУТ.
ВОИСТИНУ “БРАТСКАЯ” ЛЮБОВЬ
ХУЖЕ НЕНАВИСТИ. Пока им
удается сводить украинцев
в “собачьих” боях.
PS Наполеон и Батый давно
уже считаются
национальными героями в
своих странах, но у
кремлевских правителей
что-то не возникает желания
писать “письма ненависти” с
поучениями аля Медведев –
Ющенко, руководителям
Китая, Франции, Монголии.
Факты есть факты

Ви себе вважаєте найрозумнішим (виходячи з вашого ніку), а не розумієте, що цей сумно відомий лист Медведєв писав не так до Ющенка як до російського народу, аби пояснити йому “братські” ціни на газ для України по договору Путіна-Тімошенко.
Якби, в згаданих вами країнах (Китаї, Франції і Монголії), були високопоставлені політики типу Тімошенко вони би ще не такі “письма” отримували.

Прошу вас пояснити факт добровільної здачі ген. Власова ЧА?

Йосип Вісаріонович
May 27, 2011 08:36AM

Гимн для РАШИ Написав:

Ой ты, пьяное русское быдло,

И мечта лишь одна на душе:
Чтоб накрыло всех вас
медным тазом
Поскорей — и навеки уже!

Мені важко уявити аби автором цього расиського вірша був росіянин чи українець. На таке здатні лише борці з “антисемітизмом”.

Адольф Гітлер
May 27, 2011 11:19AM

Такі як ти уявляти не можуть , бо вони здатні виконувати тільки установки.
А українські люди боролися завжди за волю
Боротьба на Великій Україні тривала до початку 1930 років, і лише жахливий Голодомор 1932 – 33 років, здавалось, остаточно підірвав сили Українського Опору. Та на Західній Україні естафету від отаманів Гайдамацького краю вже прийняли отамани Організації Українських Націоналістів – Євген Коновалець, Андрій Мельник та Степан Бандера.
А 1939 року пробудилась Карпатська Україна…
З вибухом же Другої світової війни всі українські землі отримали новий поштовх і новий шанс… І отамани УНР знову стають на повстанську стежину: Юрій Горліс-Горський та його товариші воюють на боці Карпатської України, а Яків Гальчевський, Ананій Волинець, Яків Ґолюк та Іван Трейко допомагають Тарасові Бульбі-Боровцю творити Українську Повстанчу Армію. У 1942-43 роках Орел-Гальчевський створює і очолює Грубешівську самооборону на Холмщині, в майбутньому – загін УПА… «Я знав, – говорив він у березні 1921 р., – що новий повстанчий рух, який буде мною викликаний, не матиме виглядів на позитивні наслідки, особливо для учасників повстання. З периферій ми України не створимо, окупантів не проженемо, але, з іншого боку, не згинемо безславно, як барани, а зі зброєю в руках – по-козацьки. Дамо криваво відчути зайдам та своїм песиголовцям, які злигались з комунарами, що ще не все завмерло. Правда, пропаде чимало наших, згине багато невинних людей, але… кожна нова жертва – цеглина в наш національний будинок, бо ніколи людська кров не ллється марно!»
Да наші люди боролися, українські люди боролися завжди за волю і мали завжди упирів як оця сталінська шавка вище вказана

Йосип Вісаріонович
May 28, 2011 01:21AM

Адольфе Ілоїзович я з вами з задоволенням подискутую про “злочини Сталіна”, про Другу світову, про життя на Марксі й т.д. Але про внутріньоукраїнські проблеми, з міркувань доцільності (це буде зі сторони погано сприйматися), з вами говорити не буду.
Наперед вдячний вам за розуміння.

krek
May 28, 2011 09:34PM

Гитлер, перестань себя так называть, если ты думаешь что будешь антиподом Йосе, так не выйдет, вы очень похоже, даже не как персонажи, а в ощущениях и переживаниях за будущее УКРАИНЫ!
Пообщайтесь спокойно, интересно понаблюдать.
\

Адольф Гітлер
May 28, 2011 11:45PM

Страшнее людоеда не было в истории! И я буду казатся ангелом по сравнению с Джугашвили. Повторюсь, я свой народ не уничтожал массово, а превозносил. И меня с этим упырем нечего сравнивать. А как вы думаете?
В своих преступлениях Сталин не мог обойтись без надёжных помощников из НКВД. По мере того как рос список его злодеяний, увеличивалось и число соучастников. Опасаясь за свою репутацию в глазах мира, Сталин решил в 1937 году уничтожить всех доверенных лиц, чтобы никто из них не смог выступить в будущем свидетелем обвинения. Весной 1937 года были расстреляны без суда и следствия почти все руководители НКВД и все следователи, которые по его прямому указанию вырывали ложные признания у основателей большевистской партии и вождей Октябрьской революции. За ними последовали в небытиё тысячи энкаведистов – те, что по своему положению в НКВД могли в той или иной степени располагать секретной информацией о сталинских преступлениях.
Это слегка приоткрыли мы страничку архива..

Адольф Гітлер
May 29, 2011 12:05AM

На всем протяжении 1934–1935 гг. советские государственные деятели неоднократно делали заявления германским дипломатам о желательности сохранения и укрепления дружественных отношений с Германией. Сталин начал стимулировать усилия секретной дипломатии, направленные на поиск путей сближения с Гитлером. Переговоры с немецкими официальными лицами в это время касались даже условий заключения дружественного советско-германского договора. (3)

Аналогичные заявления по дипломатическим каналам прозвучали и от имени Гитлера:

«Оба наших государства должны как бы признать непоколебимость фактов взаимного существования на долгое время и исходить из этого в своих действиях…

Независимо от разницы миросозерцания обеих сторон нас связывают взаимные интересы, и эта связь носит длительный характер».

В начале 1937 г. на заседании Политбюро большевики заслушали сообщение о секретных переговорах с президентом рейхсбанка Я. Шахтом и другими германскими официальными лицами. Был утвержден проект, завизированный Сталиным, Молотовым, Кагановичем и Ворошиловым, в котором говорилось, что «советское правительство не только никогда не уклонялось от политических переговоров с германским правительством, но в свое время даже делало ему определенные политические предложения. Советское правительство не прочь и теперь вступить в переговоры с германским правительством в интересах улучшения взаимоотношений. Советское правительство не отказывается и от прямых переговоров через официальных дипломатических представителей; оно согласно также считать их конфиденциальными и не предавать огласке, как наши последние беседы, так и дальнейшие разговоры, если германское правительство настаивает на этом».(4)

Не случайно двинулась вспять антигитлеровская политика СССР. Имелся длительный и продуктивный опыт, правда, не на политической, а на военной почве. После Первой мировой войны, согласно Версальскому договору, Германия была полностью разоружена, и ей воспрещалось иметь, покупать, конструировать, испытывать и производить наступательное оружие, а также весьма ограничивалось оборонительное вооружение. И тогда, еще при Ленине и Троцком, Советская Россия стала полигоном для возрождения военной мощи Германии. По Версальскому договору, Германия не имела права изготавливать танки, боевые самолеты и подводные лодки. Советская Россия этот договор не подписывала, и в нее вдруг хлынул поток германских специалистов. Как разъясняла большевистская пресса – для помощи в подъеме народного хозяйства.

Сталин развил эту линию и к середине тридцатых годов предоставил германским военным все, что им иметь запрещалось. В тайно организованных училищах, полигонах, конструкторских бюро, учебных центрах ковалась военная мощь будущей гитлеровской Германии. Сталин внес колоссальный вклад в подготовку Гитлера к его военным агрессиям. Сотрудничество обеих стран принимает разнообразные формы: взаимное ознакомление с состоянием и методами подготовки обеих армий путем направления военных представителей на маневры, полевые учения, академические курсы; совместные химические опыты; организация танковой и авиационной школ. Так, в 1924 году в Липецке была создана авиационная школа Рейхсвера, замаскированная под 4-ю эскадрилью авиационной части Красного воздушного флота и просуществовавшая почти десять лет. С 1926 года начала действовать танковая школа «Кама» в Казани, подготовившая плеяду немецких танкистов, среди которых было 30 офицеров, создавших германские танковые войска.

Наиболее засекреченным объектом Рейхсвера в СССР являлась школа «Томка», в которую немцы вложили около одного миллиона марок. Это была так называемая школа химической войны, располагавшаяся в Самарской области, в непосредственной близости от территории автономной республики немцев Поволжья. В «Томке» испытывались методы применения отравляющих веществ в артиллерии, авиации, а также средства и способы дегазации загрязненной местности. Научно-исследовательский отдел при школе снабжался новейшими конструкциями танков для испытания отравляющих веществ, приборами, полученными из Германии, оборудовался мастерскими и лабораториями. В СССР обучался цвет будущей германской армии: Модель, Гудериан, Браухич, Горн, Крузе, Файге, Кейтель, Манштейн, Кречмер и многие другие. Через несколько лет войска гитлеровского Рейха под их руководством станут ужасом для Европы, а затем и для СССР. Именно эти люди стояли во главе гитлеровских полчищ, в 1941-м, дошедших до Москвы…..

прод. следует

Адольф Гітлер
May 29, 2011 12:19AM

это твои Йосип Вісаріонович, ПРЯМЫЕ дейсвия:
…не удивительно, что вся история советско-германских отношений со времени прихода Гитлера к власти отмечена попытками обоих диктаторов, особенно Сталина, к сближению, несмотря на стену взаимного недоверия и враждебности, воздвигавшейся официальной пропагандой в обеих странах. Трезво оценив существо нацистского строя, Сталин начал активно осуществлять идеологическое и политическое сближение двух режимов. Для этого Сталин пренебрег официальным дипломатическим каналом, так как его в то время возглавлял Максим Максимович Литвинов (Меер Валлах), активно проводивший антигитлеровскую политику. Для налаживания связей с Гитлером этот еврей из-за своей антифашистской позиции был фигурой неприемлемой. (Очень скоро, а точнее, 3 мая 1939 г., это досадное препятствие Сталин устранит, назначив наркомом иностранных дел В.М. Молотова.)
Важное значение в сближении СССР и Германии имело решение Сталина о возможных союзниках из числа европейских государств. Сталин выбирает в противовес демократическим – Великобритании, Франции – тоталитарные: Германию и Италию. У Сталина были веские основания считать, что установившийся гитлеровский режим будет терпимее по отношению к советской власти и коммунистической идеологии, чем Веймарская демократия, и что более тесные и личные контакты с Гитлером приведут не только к сближению, но и к сотрудничеству. (6) Этому посодействовали закулисные дипломатические игры вокруг передела зон влияния в Европе. Сталин внимательно следил за дипломатической активностью Гитлера, направленной на пересмотр условий Версальского мирного договора, что было одним из основных пунктов идеологической программы НСДАП еще с 20-х годов. Присоединив к Германии Австрию (12 марта 1938 г.), Гитлер направил свою дипломатическую активность на присоединение к Рейху Судетской области Чехословакии, в большинстве населенной немцами и богатой полезными ископаемыми. Это был важный ресурс в подготовке к войне!

Европейские страны с элементами демократии не хотели обострять обстановку и считали агрессивные действия Рейха по отношению к Австрии и Чехословакии местным конфликтом, решение которого успокоит Гитлера. При помощи откровенного шантажа Гитлер добился своего 29 сентября 1938 года на конференции в Мюнхене. Главы правительств Великобритании, Франции и Италии – Н. Чемберлен, Э. Даладье и Б.Муссолини – подписали соглашение о присоединении к Германии Судетской области Чехословакии. Договор узаконил гитлеровские захватнические устремления и укрепил желание альянса между Сталиным и Гитлером. И тогда, в конце 1938 г., Сталин напрямик свел НКВД с соответствующими этому ведомству органами гитлеровского государства. Такой шаг был, по мнению Сталина, весьма действенным.

Так, – по инициативе и под ! ! ! сталинским прямым руководством, ! ! ! началось сближение ВКП(б) и ее боевого отряда – НКВД – с Национал-социалистической рабочей партией Германии и ее боевым отрядом – Гестапо. Первые шаги, направленные на сближение, были абсолютно секретными. Основание для этого предположения – проведенная в то время чистка среди работников Наркоминдела, в результате которой усилилось влияние пополнивших кадры наркомата людей из НКВД, изгнание многих служащих и переход руководства наркомата в руки Молотова. Параллельно с изменениями на международной службе шли изменения и в НКВД: 22 августа 1938 г. начальником Главного управления государственной безопасности и первым заместителем наркома внутренних дел, а с 25 ноября – наркомом стал Лаврентий Берия.

Интересно отметить, что прямая связь Берии с Гестапо стала известна работникам НКВД, старым партийцам и активным деятелям карательных органов – М.С. Кедрову, И.М. Кедрову и В. Голубеву, которые сообщили об этом Сталину. Результат – все они были арестованы и по личному указанию Сталина и Берии расстреляны ! ! ! . Не нужны лишние свидетели грязных дел.!
Не так ли Йосип Вісаріонович??
А грязные дела обрели вполне существенную форму. 11 ноября 1938 г. в Москве Генрихом Мюллером от Гестапо и Лаврентием Берией от НКВД было подписано ! ! ! «Генеральное соглашение о сотрудничестве, взаимопомощи, совместной деятельности».

Далее привожу полный текст «Генерального соглашения …» и сопровождающих его документов……

Вы лично меня Йосип Вісаріонович поддержали и вскормили без вас яникто!!! продолжение следует………….

krek
May 29, 2011 09:14AM

Ну, ты разошелся не на шутку, я не могу понять по какой причине, людей которых так мордовали, так яростно бились против тебя, победили, несмотря на боевою и моральную подготовку вермахта. И не уберегла от поражения, не твоя любовь к нации, не муштра, не боевой опыт.
Историю не надо судить эмоционально, только по результатам.
Нам сейчас кажется диким казнь человека на центральной площади, а когда то, не так давно, ходили как на аттракцион.

Йосип Вісаріонович
May 29, 2011 02:55PM

Адолфе Ілоїзович ви дуже відстали від політичних реалій сучасного життя. Сьогодні найбільш продвинуті в демократії уряди вже не соромлятся навіть співробітничати з африканськими канібалами. І усі спецслужби співпрацюють з усіма своїми колегами з усіх країн і ніхто не робить з цього жодних проблем. А ви докоряєте Сталіну і більшовикам за міждержавні угоди з демократичною Веймарською республікою, чи співробітництво НКВС з військовою розвідкою ІІІ Рейху (з гестапо), котрим керував тоді ще надзвичайно популярний в усьому світі харизматичний А.Гітлер???!!!

Звичайно “довести” можна усе; навіть цілковито абсурдні речі (типу тотожності Гітлера й Сталіна, комунізму й нацизму). Та наслідки таких “доведень” будуть одні: Волинь й Галичину прийдеться віддати Польші, Закарпаття Угорщині, Буковину й половину Одещини Румунії, а усім іншим українцям доведеться виплачувати контрибуцію (за голокост) нарівні з переможеною Німечиною.

Адольф Гітлер
May 29, 2011 04:27PM

Документ Соглашения НКВД-ГЕСТАПО (1938)

(Перевод с немецкого)

Сов. секретно. Рейхсфюрер СС Шеф Главного управления безопасности № I-448 /12-I Берлин, 3 ноября 1938г.

ДОВЕРЕННОСТЬ: С этой доверенностью шеф четвертого управления главного управления безопасности Национал-социалистической рабочей партии Германии бригаденфюрер СС Генрих Мюллер уполномочивается подписать в Москве с руководством Министерства внутренних дел договор о совместной деятельности между руководством Главного управления безопасности НСДАП и руководством советских специальных служб.

Подпись.
Группенфюрер СС
печать: Рейхсфюрер СС, Шеф главного управления безопасности,
Переводчик (подпись)
Верно: руководитель секретариата НКВД СССР
Мамулов С.С. (подпись)
печать: НКВД СССР. Секретариат №1

ГЕНЕРАЛЬНОЕ СОГЛАШЕНИЕ

О сотрудничестве, взаимопомощи, совместной деятельности между Главным управлением государственной безопасности НКВД СССР и Главным управлением безопасности Национал-социалистической рабочей партии Германии (ГЕСТАПО).

время подписания: гор. Москва, 11 ноября 1938 г. 15 час 40 мин.

ГЕНЕРАЛЬНОЕ СОГЛАШЕНИЕ
о сотрудничестве, взаимопомощи, совместной деятельности.
гор. Москва, 11 ноября 1938 г.

Народный Комиссариат Внутренних Дел Союза ССР, далее по тексту НКВД, в лице начальника Главного управления государственной безопасности, комиссара госбезопасности 1 ранга Лаврентия БЕРИЯ, с одной стороны, и Главное управление безопасности Национал-социалистической рабочей партии Германии в лице начальника четвертого управления (ГЕСТАПО) Генриха МЮЛЛЁРА, на основании доверенности № 1448/12-1 от 3 ноября 1938 г., выданной шефом Главного управления безопасности Рейхсфюрера СС Рейнхарда Гейдриха, далее по тексту ГЕСТАПО, с другой стороны, заключили настоящее генеральное соглашение о сотрудничестве, взаимопомощи, совместной деятельности между НКВД и ГЕСТАПО.

§ 1.

п.1. Стороны видят необходимость в развитии тесного сотрудничества органов государственной безопасности СССР и Германии во имя безопасности и процветания обеих стран, укрепления добрососедских отношений, дружбы русского и немецкого народов, совместной деятельности, направленной на ведение беспощадной борьбы с общими врагами, ведущими планомерную политику по разжиганию войн, международных конфликтов и порабощению человечества.

п.2. Стороны, подписавшие настоящее соглашение, видят историческую необходимость такого решения и будут стараться делать все для укрепления влияния и силовых позиций своих стран во всем мире, не причиняя взаимного вреда. Принимая во внимание исторические процессы в развитии международных отношений, при которых СССР и Германия являются лидирующими странами, а также, что между нашими правительствами устанавливаются хорошие отношения, между народами крепнет дружба и сотрудничество, в то же время желание общих врагов СССР и Германии направлено на разобщение добрососедских отношений, разжигание недоверия, неприязни, откровенной вражды и реваншистских выпадов, НКВД и ГЕСТАПО поведут совместную деятельность в борьбе с общими врагами и будут информировать правительства своих стран о результатах такой деятельности.

п.3. Сознавая, что происшедшие в последнее время перемены в мире, представляют нашим странам уникальный шанс установить в мире новый порядок, основываясь на примате, желая придать динамизм отношениям между СССР и Германией, стороны договорились о нижеследующем:

§ 2.

п. 1. НКВД и ГЕСТАПО будут развивать свои отношения во имя процветания дружбы и сотрудничества между нашими странами.

п.2. Стороны поведут совместную борьбу с общими основными врагами:
– международным еврейством, его международной финансовой системой, иудаизмом и иудейским мировоззрением;

  • дегенерацией человечества, во имя оздоровления белой расы и создания евгенических механизмов расовой гигиены.

п.3. Виды и формы дегенерации, подлежащие стерилизации и уничтожению стороны определили дополнительным протоколом №1, являющимся неотъемлемой частью настоящего соглашения.

§ 3.

п.1. Стороны будут всемерно способствовать укреплению принципов социализма в СССР, национал-социализма в Германии, и убеждены что одним из основополагающим элементом безопасности является процесс милитаризации экономики, развитие военной промышленности и укрепление мощи и дееспособности вооруженных сил своих государств.
п.2. Стороны будут способствовать в развитии сотрудничества в военной области между нашими странами, а при необходимости войны, способствовать проведению совместных разведывательных и контрразведывательных мероприятий на территории вражеских государств.

§ 4.

п.1. В случае возникновения ситуаций, создавших, по мнению одной из сторон, угрозу нашим странам, они будут информировать друг друга и незамедлительно вступать в контакт для согласования необходимых инициатив и проведения активных мероприятий для ослабления напряженности и для урегулирования таких ситуаций.

§ 5.

п.1. Стороны придают важное значение развитию и углублению профессиональной деятельности” Обмен опытом и встречи, командировки сотрудников обеих ведомств будут осуществляться на постоянной основе.
п.2. Руководители НКВД и ГЕСТАПО, сотрудники служб обеих ведомств будут иметь регулярные встречи для проведения консультаций, обсуждения иных мероприятий, способствующих развитию и углублению взаимоотношений между нашими странами.

§ 6.

п.1. Стороны будут способствовать расширению и углублению сотрудничества между нашими странами в областях:

  • военной промышленности;
  • самолетостроения;
  • экономики;
  • финансах;
  • научно-технического сотрудничества;
  • в области энергетики;
  • науки и техники;
  • в области сокровенных тайн, теозоологии, теософии, паранормальных и аномальных явлений, влияющих на социальные процессы и внутреннюю жизнь государств.

§ 7.

п. 1. Каждая из сторон будет способствовать облегчению, насколько это возможно, на основе взаимности, визового режима въезда сотрудников обеих ведомств в наши страны.

§ 8.

п.1. Стороны будут заключать по мере необходимости дополнительные соглашения в целях реализации положений настоящего соглашения.

§ 9.

п. 1. Настоящее соглашение вступает в силу в день его подписания сроком на пять лет и будет автоматически продлеваться на последующие пятилетние периоды.

Текст соглашения отпечатан на русском и немецком языках в единственном экземпляре, каждый из которых имеет одинаковую силу, скреплен подписями и печатями представителей НКВД и ГЕСТАПО. Русский текст соглашения остается в НКВД, немецкий в ГЕСТАПО.

Совершено с Москве, 11 ноября 1938 г. в 15 час. 40 мин.

Подписи сторон:

НАЧАЛЬНИК ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ НАРОДНОГО КОМИССАРИАТА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ СССР КОМИССАР ГОСБЕЗОПАСНОСТИ 1 РАНГА Л. БЕРИЯ

НАЧАЛЬНИК ЧЕТВЕРТОГО УПРАВЛЕНИЯ (ГЕСТАПО) ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ НАЦИОНАЛ-СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ РАБОЧЕЙ ПАРТИИ ГЕРМАНИИ БРИГАДЕНФЮРЕР СС Г. МЮЛЛЕР

ПРОТОКОЛ №1

Приложение к соглашению от 11 ноября 1938 г. между НКВД и ГЕСТАПО.
Кроме всего прочего стороны определили, что в § 2 п. 3 подписанного соглашения речь идет о следующих видах квалификации дегенеративных признаков вырождения, как то:

  • рыжие;
  • косые;
  • внешне уродливые, хромоногие и косорукие от рождение, имеющие дефекты речи: шепелявость, картавость, заикание (врожденное);
  • ведьмы и колдуны, шаманы и ясновидящие, сатанисты и чертопоклонники;
  • горбатые, карлики и с другими явно выраженными дефектами, которые следует отнести к разделу дегенерации и вырождения;
  • лица имеющие большие родимые пятна и множественное кол-во маленьких, разного цвета кожное покрытие, разноцветие глаз и т. п.
    Стороны дополнительно определят квалификацию типов (видов) дегенерации и знаков вырождения. Каждая из сторон определит соответствующий (приемлемый) лимит и программу по стерилизации и уничтожению этих видов.

Подписи сторон:

ПРОТОКОЛ № 2

Дополнение к соглашению от 11 ноября 1938 г. между НКВД и ГЕСТАПО.

О выдаче граждан и их этапировании.

Подлежат выдаче:

  • граждане, лица без гражданства, иностранцы, совершившие преступления, предусмотренные уголовным законодательством СССР и Германии на их территории, которые в силу тех или иных обстоятельств находятся за пределами своего государства и не желают возвратиться назад.
    Для производства выдачи лиц, виновных в совершении преступлений, необходимо: предоставить мотивированное письменное требование, с указанием мотивов и обстоятельств, послуживших обращению. Требование адресуется в адрес лиц, подписавших соглашение и ими же подписывается.
    Этапирование преступников производит сторона на территории которой его задержали до границы своего государства и передачи по необходимости.

Подписи сторон:


………..прод. следует…………

Адольф Гітлер
May 29, 2011 04:32PM

…………в те дни, когда было оформлено это соглашение, в СССР шла активная антигитлеровская пропаганда, которая антиеврейские акции Гитлера подвергала суровому осуждению.

Поначалу, честно говоря, я счел это бредом. Ведь прошла треть ХХ века – века просвещения и разума, и где это происходит – в центре цивилизованного мира! Ладно, евреи «традиционно» враги человечества и их надо уничтожать вне зависимости от их места существования. Но почему надо истреблять рыжих (кто? как раз и был ярко-рыжим), хромоногих и косоруких (сам Сталина страдал косорукостью), имеющих дефекты речи, горбатых, карликов, лиц, имеющих родимые пятна и разноцветные глаза. Но «публикация» для большей убедительности дополнена репродукцией этого документа. Два бандита приняли решение, исключающее право на жизнь целого народа и значительной части населения, не вполне отвечающего их личному пониманию, кого отнести к разделу дегенерации и вырождения человечества! Даже сейчас, в начале XXI века эти человеконенавистнические рекомендации наших правителей-руководителей не совместимы с понятиями нормально мыслящего человека.

Знакомство с событиями, произошедшими в СССР и в Германии в последующее время, дает мне основание считать, что такое соглашение имело место и даже было закономерным и взаимообусловленным. В этом альянсе проявилась глубинная аналогия этих двух тоталитарных систем – гитлеровско-нацистской и сталинско-большевистской, о чем открыто говорил Гитлер:

«Германия не станет большевистской, скорей большевизм станет чем-то вроде национал-социализма. Впрочем, между нами и большевиками больше сходства, чем различий. Прежде всего – истинный революционный настрой, который еще жив в России, свободной от происков всякой пархатой социал-демократии».

Дальнейшее развитие событий лишний раз указывает, что альянс Гитлера и Сталина помимо секретного «Генерального соглашения» требовал и официального оформления. В докладе на ХVIII съезде (март 1939 г.) Сталин дал понять Гитлеру, что их интересы в возможной новой войне идентичны. В свою очередь, и Гитлер также высоко оценивал Сталина, о чем он не раз говорил как в доверительных беседах со своими приближенными, так и в секретных выступлениях, обращенных к высшим кругам страны. В речи перед военачальниками 22 августа 1939 г. фюрер, не страдавший скромностью и пренебрежительно отзывавшийся обо всех политиках буржуазно-демократических государств, ставил рядом с собой одного Сталина: «В сущности – только три великих государственных деятеля во всем мире: Сталин, я и Муссолини, – говорил он. – Муссолини – слабейший… Сталин и я – единственные, кто видят будущее». (9 )

Демократические государства пытались ограничить агрессивные планы фашистов мирным путем, но проиграли. Фактически, Вторая мировая война началась задолго до ее официального объявления. Государства и народы незаметно вползли в мировую бойню, начался передел мира и сфер влияния по инициативе фашистских государств, и агрессивные планы большевиков оказались сродни гитлеровским планам.

Как уже было сказано, политический тоталитаризм, внедряемый Сталиным, строился на национал-имперской идеологии, интегральной частью которой в советском ее варианте, как и в нацистском, должен был стать антисемитизм. Л.Д. Троцкий резюмировал: «Сталин и Гитлер протянули друг другу руки. Маски сброшены. Сталинизм и фашизм в альянсе». (10)

Вот они, первые шаги пока еще не оформившегося идеологического, а потом и политического сходства между нацистами и большевиками-коммунистами. Это были грозные симптомы «гитлеризации» СССР. Политический тоталитаризм, внедряемый Сталиным, был замешан на национал-имперской идеологии, основанной на расовом антисемитизме. В русском варианте антисемитизм должен был стать такой же органической составляющей, как и в немецком.

Альянс коммунистов и нацистов оказался не пустыми словами!!!!!!!!!!!!!!!!! Он получил дальнейшее развитие на самом высоком партийном уровне (6,7, 8), где Сталин безраздельно главенствовал. 20 декабря того же 1938 г. в постановлении Политбюро ЦК ВКП(б) зафиксировано:

«1. Одобрить договор, подписанный между НКВД СССР и германскими службами государственной безопасности, о сотрудничестве.

  1. В знак искренности взаимоотношений выдать германским властям бывших граждан Австрии, Германии, которые в настоящее время находятся на территории СССР и причинили своими действиями существенный вред в период работы в Коминтерне.
  2. НКВД СССР в связи с этим надлежит произвести задержание требуемых граждан и обеспечить этапирование спецэшелона для передачи германским властяvb/

………….. прод. следует………….

Адольф Гітлер
May 29, 2011 04:40PM

«Генеральное соглашение о сотрудничестве и взаимопомощи, совместной деятельности» между большевиками и нацистами на самом высоком уровне. Это приказ № 00310 от 21 декабря 1938 г. и основанная на нем инструкция № 00134/13 «Об основных критериях при отборе кадров для прохождения службы в органах НКВД СССР».
Инструкция содержит перечень основных признаков дегенерации, наличие которых необходимо проверять у кандидатов. Вряд ли этот документ дойдет до широкого читателя, поэтому я приведу полный текст этого документа:

НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ СССР

Сов. секретно

О т д е л а м к а д р о в

облгоротделов УНКВД СССР

И Н С Т Р У К Ц И Я № 00134/13

Об основных критериях при отборе кадров для прохождения службы в Органах НКВД СССР

Настоящая инструкция носит рекомендательное значение при отборе кадров при поступлении на службу в органы НКВД СССР

Основные негативные критерии:

При собеседовании с кандидатами следует расспросить его о семейном положении, условии быта и жизни родителей. Если они разведены, то это, как правило, означает, что или отец, или мать ненормальные. У их детей тоже будут разводы. Это своего рода печать проклятия, которая передается из поколения в поколение. Если родители жили счастливо, то их дети тоже будут счастливыми и психически здоровыми.

Тов. И.В. Сталин определил, что советская семья – ячейка общества и, следовательно, на это стоит обращать особое внимание.

При исследовании семейной жизни кандидата, поступающего на службу важно как можно больше знать о его жене, из какой она семьи, кто ее родители. Казалась бы это азбучная истина, но наши кадры, как правило, не обращают на это внимания. Пристальное внимание обращать на многодетные семьи. У дегенеративных матерей часто случается так, что чем больше они грешат, тем больше плодят детей. Это, в свою очередь, отображается на детях, а хуже всех бывает последний ребенок.

Аналогичные исследования надлежит проводить (негласно) а отношении остальных близких родственников.

При собеседовании выяснять о друзьях и товарищах, входящих в постоянный круг общения кандидата, по принципу: «скажи мне, кто твой друг, я скажу, кто ты». Обращать внимание на окружение жены кандидата. Как правило это бывает змеиным гнездом. Такая семейная жизнь сотрудника будет целиком зависеть от настроения супруги, ее подруг и связей.

Основные видимые признаки дегенерации:

  1. Нервный тик или судороги лица. Обычно это концентрируется вокруг рта. Дергается рот, губы, нос, шея. Подергиваются веки глаз. Это повторяется каждые несколько минут. Некоторые это пытаются скрыть потягиванием, разминкой шеи и т. п.
  • Косоглазие и прочие деформации глаз. Не даром говориться, что глаза – зеркало души. В эту категорию людей с «дурным глазом» следует отнести не только косых, но так же: горбунов, карликов, необычайно уродливых людей. Сюда же следует относить разноцветие глаз, вплоть до астигматизма.

  • В средневековье, к примеру, органы инквизиции только по одному из вышеперечисленных признаков сжигали на кострах. А русский царь Петр Великий издал указ, запрещающий рыжим, косым, горбатым давать свидетельские показания в судах. Эти исторические аксиомы необходимо применять в повседневной практике органов НКВД.

    1. Всякие дефекты речи. Шепелявить, картавить, заикаться. Все это тесно связано с нервными наследственными психическими болезнями.
  • Хронические мигрени. Сильные головные боли вплоть до тошноты или рвоты. Как правило это заболевание наследственное. Если им страдает кто – то из близких родственников, то наверняка, это передалось по наследству кандидату, поступающему на службу. Не следует мигрени путать с обычными головными болями, которые бывают у каждого человека. Речь идет о таких болях, которые погружают человека в коматозное состояние, из которого он долгое время не может выйти, даже после вмешательства врачей. Следует выяснить, страдает ли такими болями кто-либо из числа близких родственников кандидата.

  • Лошадиные зубы. Это торчащие вперед, как у лошади зубы. Это можно отнести в категорию уродств, связанных с «дурным глазом» Иные признаки, указывающие на уродство лица, непропорциональность размеров головы по отношению к туловищу, необычайно большая голова, выступающий лоб и т.п. Любые видимые диспропорции тела, которые могут показаться отвратительными.

  • родимые пятна. При медицинском обследовании следует выявлять большие родимые пятна, черного или красноватого, темно-желтого, бурого цвета и возможно других оттенков, которые в середине века официально назывались печатью дьявола или меткой ведьмы. Не стоит это путать с обычными маленькими родимыми пятнами, которые есть у каждого человека. Печать дьявола обычно размером больше вишни, со сливу и вплоть до размеров тарелки или самовара. Бывают так же пятна, в размер с чернослив, покрытые пухом. Конечно, не все вырожденцы имеют эти признаки, но как правило, те кто их имеет, обычно вырожденцы.

  • Особое внимание обращать на национальное происхождение кандидата. Очень опасными, в социальном плане по своей психогенетической сущности являются люди, происшедшие в результате смешанных браков. Для кадрового отбора в НКВД важно отсекать, в основном, лиц, у которых присутствует еврейская кровь. Вплоть до пятого колена необходимо интересоваться национальной принадлежностью близких родственников. Были ли в роду евреи. Все остальные межрасовые браки следует считать позитивными.

  • Самоубийцы. Важно знать были ли среди близких родственников, те которые покончили жизнь самоубийством, независимо от обстоятельств, сложившихся при жизни покойного. Исследования показывают, что склонность к самоубийству это наследственное заболевание, передающееся из поколения в поколение. Не обязательно должно быть так что каждый в наследственной цепи должен покончить жизнь самоубийством. Но если это произошло однажды, то обязательно повторится, даже если пройдет несколько поколений.

  • 31 декабря 1938 года

    Город Москва

    № 00134/13

    Страшный документ. Страшен он своей кондовой сущностью, безграмотностью, возрождением и внедрением в быт предрассудков прошлых столетий. Обращаю внимание читателей, что на особом месте в перечне стоит наличие еврейской крови «вплоть до пятого колена» (пункт 7-й этого документа), далее идут и другие «дефекты», перечисленные в основном документе, подписанном за месяц до того Генрихом Мюллером от Гестапо и Лаврентием Берией от НКВД: косоглазие (пункт 2), шепелявость речи и заикание (пункт 3), лошадиные зубы (пункт 5), родимые пятна (пункт 6) и т.п. . Именно под вашим чётким руководством Йосип Вісаріонович, всё это происходило!
    Далее я намерен открывать страшные сталинские факты уничтожения ( вдумайтесь) детей !!! как враждебный элемент

    …………………..прод. следует…………

    “Интересно отметить, что прямая связь Берии с Гестапо стала известна работникам НКВД, старым партийцам и активным деятелям карательных органов – М.С. Кедрову, И.М. Кедрову и В. Голубеву, которые сообщили об этом Сталину. Результат – все они были арестованы и по личному указанию Сталина и Берии расстреляны ! ! ! .”

    “Обращаю внимание читателей, что на особом месте в перечне стоит наличие еврейской крови «вплоть до пятого колена» (пункт 7-й этого документа), далее идут и другие «дефекты», перечисленные в основном документе, подписанном за месяц до того Генрихом Мюллером от Гестапо и Лаврентием Берией от НКВД: косоглазие (пункт 2), шепелявость речи и заикание (пункт 3), лошадиные зубы (пункт 5), родимые пятна (пункт 6) и т.п. . Именно под вашим чётким руководством Йосип Вісаріонович, всё это происходило!”

    Те, що Л.Берія працював на ворогів радянського народу я не заперечую; досить одного розвалу Кавказського фронту у 1942р. вчиненого ним. Але стверджувати, що він це робив під керівництвом Сталіна є неправомірно; немає на це підстав, є лише домисли зацікавлених у цьому осіб.
    Що стосується згаданих вами чекістів Кедрових (батька й сина) й В.Голубева, котрі дійсно скаржилися на дії Л.Берії, то Кедров-син і Голубев були страчені за вироками Військової Колегії Верховного суду СРСР (під тиском слідчих вони визнали себе винними, хоча на суді відмовилися від свого визнання), а Кедров-батько був цим самим судом виправданий (він рік часу витримував тиск слідчих але винним себе не визнав), але Берія його не звільнив і він був розстріляний за особистим приписом наркома Берії (1 версія) чи помер у слідчому ізоляторі (через три роки після суду) від інфаркту 4 квітня 1943р. (2 версія). Скоріш за все Кедрова після виправдання судом розстріляли, а по документах він ще тривалий час числився як підозрюваний по іншій справі; бо були сили в найвищому керівництві держави, котрі прагнули визволення цього чекіста. Якби Сталін був причетним до цього злочину у Берії би не було потреби займатися відвертою мокрухою; виправдувального рішень суду би просто не було.
    І ще одна цікава деталь, котра спростовує ваше Адольфе припущення про ворожість Берії до жидів: Слідчими у цій мерзенній справі, котра закінчилася смертю трьох невинних й відданих державі чекістів, були два жиди — Лібенсон і Мєшік; котрі дослужили в НКВД принаймні до 1953р., до розстрілу Берії.

    Йосип Вісаріонович
    May 29, 2011 08:46PM

    Що це ви Адольфе мову змінили, з української на російську? І з антисемітичної риторики перейшоли на боротьбу з антисемітизмом?
    Виглядає так, що косите “явку з повинною”. Чи як?

    Адольф Гітлер
    May 30, 2011 11:30AM

    Практическая реализация цитированных выше документов не заставила себя долго ждать. Уже 14 января 1939 г. Гейдрих направил Берии список лиц, которые считались враждебными, с требованием их выдачи. В свою очередь, Берия сообщил германской стороне первый список из 43-х лиц, подлежащих выдаче германским властям. Этим было положено начало одновременному уничтожению деятелей Коминтерна в Германии и СССР. В результате советское правительство выдало германским властям около 800 немецких и австрийских антифашистов, находившихся к тому времени в советских концентрационных лагерях (11). Хочу только особо отметить, что в основном это были лица еврейского происхождения. Согласно публикации Г. Назарова, который ссылается на данные НКВД к 20 декабря 1940 г., было осуждено 180.300 членов Коминтерна, из которых 95.854 было расстреляно.

    В эти же дни (с 10 по 21 марта 1939 г.) на XVIII съезде ВКП(б) Сталин заявил, что слухи об агрессивных намерениях Гитлера в отношении СССР – «злостный вымысел англо-французских капиталистов», опровергнутый дальнейшим развитием советско-германских дипломатических контактов. Их укреплению содействовала замена посла в Германии, неугодного нацистам еврея Я. Сурица, на В.Г. Деканозова – правую руку Лаврентия Берии, который 17 апреля 1939 г. поставил в известность германское Министерство иностранных дел о пожелании советского правительства установить самые хорошие отношения с Германией. Как уже упоминалось, вместо еврея М. Литвинова, занимавшего антигитлеровскую позицию, наркомом иностранных дел был назначен В.М. Молотов, со сталинским напутствием: «Убери из наркомата евреев!».

    Нетрудно обнаружить сходство между политическими системами, структурами власти в СССР и Германии, равно как и между некоторыми личными качествами диктаторов, увенчивавших эти структуры и накладывавших на них отпечаток своей личности. Не случайно Сталин и Гитлер испытывали несомненные симпатии по отношению друг к другу. В статье «Иосиф Сталин. Опыт характеристики» Троцкий отмечал:

    «…не Чемберлен, а Гитлер импонирует Сталину. В фюрере хозяин Кремля находит не только то, что есть в нем самом, но и то, чего ему не хватает. Гитлер, худо или хорошо, был инициатором большого движения. Его идеям, как ни жалки они, удалось объединить миллионы. Так выросла партия, которая вооружила своего вождя еще не виданным в мире могуществом. Ныне Гитлер – сочетание инициативы, вероломства и эпилепсии – собирается не меньше и не больше, как перестроить нашу планету по образу и подобию своему».

    То обстоятельство, что именно эти качества привлекали Сталина в Гитлере, подтверждают высказывания ближайшего сталинского приспешника. На вопрос Чуева: «Как Сталин относился к Гитлеру как к личности, как его оценивал?» – Молотов ответил: «Сказать – недооценивал, это было бы неправильно. Он видел, что все-таки Гитлер организовал немецкий народ за короткое время. Была большая коммунистическая партия, и ее не стало – смылась. А Гитлер вел за собой народ…». (12)

    Как известно, до конца 1938 г. советская пресса относилась к Гитлеру крайне враждебно, а после заключения Договора о ненападении Сталин назвал фюрера своим «боевым другом». Понятно, что принципиальному человеку согласиться с такими шараханьями было сложно, антифашистские настроения в некоторых слоях советского общества сохранялись, а иногда и проявлялись публично. Поэтому людей, допускавших после августа 39-го года антигитлеровские высказывания, подвергали репрессиям и отправляли в лагеря, где одних держали до конца 41-го, а других и более длительное время! Печальная участь постигла немецких коммунистов, которые после 33-го года пытались добраться до страны своей мечты – Советского Союза. Несколько тысяч человек туда действительно доехало и получило убежище. Но после подписания Пакта Молотова – Риббентропа многие были интернированы и возвращены в гитлеровскую Германию.

    Сталин понял, что Коминтерн – не та структура, которая обеспечит ему мировое господство. Лучше его добиваться совместно с Гитлером. Первые шаги нацистов на этом поприще показали Сталину значительно большую эффективность, чем то, чего достиг Коминтерн к этому времени. Борьба ленинско-сталинской партии за желание стать «вольною царицей», владычицей над всем миром, «мировым СССР», вступила на новый этап.

    Сталин пришел к безоговорочному решению, что если ОН выберет договор о взаимопомощи с Францией и Англией, то такое соглашение предотвратит войну, поскольку Германия вынуждена будет отказаться от захвата Польши. Но Сталин сразу же решил реализовать пакт с Германией, который означал войну. Ведь именно в результате ее предотвращения события в дальнейшем могут принять для СССР нежелательный характер и затормозить дальнейшую реализацию ЕГО агрессивных планов. Сталин понимал, что в мирное время захват власти большевиками невозможен, а «диктатура этой партии становится возможной только в результате большой войны». Сталин принял решение: «Мы сделаем свой выбор, и он ясен. Мы должны принять немецкое предложение и вежливо отослать обратно англо-французскую миссию». (6)

    Выбор был сделан Сталиным в пользу большой войны. Аргументы Сталина в пользу договора с Гитлером основывались на привлекательности территориальных предложений последнего и возможности использовать в интересах СССР войну Гитлера с Западом, которая, как надеялся Сталин, станет затяжной. В августе 1939 г. ОН заявил, что «по крайней мере в течение десяти лет» Германия не нападет на СССР, поскольку будет истощена и поглощена наблюдением за побежденными Англией и Францией с целью помешать их восстановлению». На освоение Германией огромных территорий Сталин отводил «многие десятилетия». «Очевидно, что Германия будет очень занята в другом месте, чтобы повернуться против нас», – такой трагический для нашей страны вывод сделал Сталин, открывая путь войне, рассчитывая на перспективу мировой революции. Сталин ближе всего к сердцу принял территориальные обещания Гитлера, первое из которых было связано с немедленным разгромом Польши и ее разделом.

    Сталину была нужна мировая война не меньше, чем Гитлеру. И он, под прикрытием якобы серьезных дипломатических переговоров с Англией и Францией о мерах предотвращения мировой бойни, начал, сначала на низшем дипломатическом уровне, зондаж возможности договориться с Гитлером. В начале 1938 года проходили переговоры между дипломатическими сотрудниками Астаховым и Шнурре. Первый представлял позицию Сталина, а второй – Риббентропа. В процессе переговоров Шнурре уточнил, что «советско-германское сближение должно выразиться в установлении хороших политических отношений, которые учитывали бы жизненные политические интересы обеих сторон. У обеих сторон во всей зоне от Балтийского моря до Черного и до Дальнего Востока не существует спорных проблем во внешней политике». Германская сторона уточнила, что «не существует разницы в мировоззрении и в идеологии между сторонами по вопросу оппозиции к капиталистическим демократиям. Ни Германия, ни Италия не имеют ничего общего с капитализмом Запада. Следовательно, можно считать довольно парадоксальным, если бы Советский Союз, как социалистическое государство, был бы на стороне западных демократий». В изложении Астахова это высказывание Шнурре выглядит следующим образом: «Сближение СССР с Германией и Италией возможно потому, что «Германия и Италия, хотя и боролись с коммунизмом, но настроены антикапиталистически».

    Чтобы лишний раз подчеркнуть отсутствие идеологических препятствий к сближению СССР и Германии, Шнурре заявил, что германское руководство намеревается пригласить советских представителей присутствовать на предстоящем съезде национал-социалистической партии. (Шнурре особо подчеркнул, что он излагает позицию Риббентропа, который, в свою очередь, «в точности знает мысли фюрера». Эта позиция, по словам Шнурре, включала готовность «договориться по любым вопросам, дать любые гарантии. (13) Мы не представляем себе, чтобы СССР было выгодно стать на сторону Англии и Польши, в то время как есть полная возможность договориться с нами. Если у советского правительства есть желание серьезно говорить на эту тему, то подобное заявление можно услышать не только от меня, а от гораздо более высокопоставленных лиц». Наконец, Шнурре заявил, что «если бы дело дошло до серьезных разговоров», германское правительство пошло бы целиком навстречу Советскому Союзу в вопросах, касающихся Прибалтики и Румынии; «еще легче было бы договориться относительно Польши».

    В середине 1939 года Астахов был арестован и расстрелян. (Сталинская методика – заметать криминальные следы.) Причиной устранения Астахова с дипломатической арены был переход к переговорам на более высокий уровень: между Риббентропом и Молотовым, через «Памятные записки», передаваемые Шуленбургом. В телеграмме, отправленной 14 августа 1939 года, Риббентроп поручал Шуленбургу срочно посетить Молотова и зачитать ему длинное «устное послание». Выполняя это поручение, Шуленбург на следующий день встретился с Молотовым и прочел ему «Памятную записку» Риббентропа, где перечислялись вопросы (Балтийского моря, прибалтийских государств, Польши, юго-востока и т.п.), которые, по мнению германского правительства, могут быть разрешены «к полному удовлетворению обеих стран». В советской «Памятной записке» говорилось, что правительство СССР готово «перестроить свою политику в духе ее серьезного улучшения в отношении Германии». Важным шагом этой «перестройки» называлось подписание пакта о ненападении «с одновременным принятием специального протокола о заинтересованности договаривающихся сторон в тех или иных вопросах внешней политики, с тем, чтобы последний представлял органическую часть пакта». Таким образом, на советско-германских переговорах впервые был упомянут секретный документ, который с этого времени именовался «Дополнительным протоколом» .

    …………………прод. следует

    Йосип Вісаріонович
    May 30, 2011 01:33PM

    Адольф Гітлер Написав:

    Интересно отметить, что
    прямая связь Берии с
    Гестапо стала известна
    работникам НКВД, старым
    партийцам и активным
    деятелям карательных
    органов – М.С. Кедрову, И.М.
    Кедрову и В. Голубеву,
    которые сообщили об этом
    Сталину. Результат – все
    они были арестованы и по
    личному указанию Сталина и
    Берии расстреляны ! ! ! .

    Те, що Л.Берія працював на ворогів радянського народу я не заперечую; досить одного розвалу Кавказського фронту у 1942р. вчиненого ним. Але стверджувати, що він це робив під керівництвом Сталіна є неправомірно; немає на це підстав, є лише домисли зацікавлених у цьому осіб.

    Що стосується згаданих вами чекістів Кедрових (батька й сина) й В.Голубева, котрі дійсно скаржилися на дії Л.Берії, то Кедров-син і Голубев були страчені за вироками Військової Колегії Верховного суду СРСР (під тиском слідчих вони визнали себе винними, хоча на суді відмовилися від свого визнання), а Кедров-батько був цим самим судом виправданий (він рік часу витримував тиск слідчих але винним себе не визнав), але Берія його не звільнив і він був розстріляний за особистим приписом наркома Берії (1 версія) чи помер у слідчому ізоляторі (через три роки після суду) від інфаркту 4 квітня 1943р. (2 версія). Скоріш за все Кедрова після виправдання судом розстріляли, а по документах він ще тривалий час числився як підозрюваний по іншій справі; бо були сили в найвищому керівництві держави, котрі прагнули визволення цього чекіста. Якби Сталін був причетним до цього злочину у Берії би не було потреби займатися відвертою мокрухою; виправдувального рішень суду би просто не було.

    І ще одна цікава деталь, котра спростовує ваше Адольфе припущення про ворожість Берії до жидів: Слідчими у цій мерзенній справі, котра закінчилася смертю трьох невинних й відданих державі чекістів, були два жиди — Лібенсон і Мєшік; котрі дослужили в НКВД принаймні до 1953р., до розстрілу Берії.

    Адольф Гітлер
    May 30, 2011 08:34PM

    …………..”7 апреля 1935 года советское правительство опубликовало закон, небывалый в истории цивилизованного мира. Этим законом провозглашалась равная со взрослыми ответственность, вплоть до смертной казни, для детей от двенадцати лет и старше за различные преступления, начиная с воровства.
    …Тот факт, что на восемнадцатом году существования советского государства Сталин решился на введение смертной казни для детей, более ярко, чем другие, говорит о его истинном нравственном облике………..

    Йосип Вісаріонович
    May 30, 2011 10:14PM

    Адольф Гітлер Написав:

    …………..”7 апреля 1935 года
    советское правительство
    опубликовало закон,
    небывалый в истории
    цивилизованного мира. Этим
    законом провозглашалась
    равная со взрослыми
    ответственность, вплоть доак
    смертной казни, для детей
    от двенадцати лет и старше
    за различные преступления,
    начиная с воровства.

    Не було в СРСР диктаторської (одноосібної) форми правління, а була радянська і партійна (тобто колегіальна) система влади. Були Ради (котрі власне й приймали законодавчі акти), був уряд (виконавча влада), було ЦК партії з його Президією (як спрямовуюча сила) і був навіть Верховний Суд. Усі важливі рішення в СРСР приймалися колегіально, а не одноособово Сталіном. Навіть уряд очолюваний Сталіном був колегіальним органом, котрий приймав багато рішень проти котрих особисто голосував Сталін; але як голова уряду він їх підписував.

    Так, зокрема, було і з сумновідомим рішенням про план хлібозаготівель на 1932 рік (котрий і спровокував масовий голод), Сталін голосував проти нього, але більшість ( котру складали ваші соплемінники Адольфе!) була за і цей план (завідомо нереальний до виконання) був прийнятий; й реалізовувався з сатанинською наполеглевістю. Радянський уряд почав вживати заходів для подолання голоду лише тоді коли до нього поступило офіційне звернення тодішнього першого секретаря харківського обкому партії, котрий наважився визнати наявність голоду в Україні; бо так і неінакше працює державна машина з колегіальною формою правління. Про що добре знали ті хто організовував цей голод; навіть найбільші начальники в Москві не могли цього зробити, що зробив цей керівник обкому з України, бо це не було в їх прямій компетенції.

    Адольф Гітлер
    May 31, 2011 09:50AM

    Не буде тобі сталінське посміття Йосип Вісаріонович перспективи. І як би ти не викручувався що не ма підстав тебе засудити як тирана, як жахливий кровавий привид тебе заборонять ! Твого існування не було,ти привид.
    Україна розпочала головування в Комітеті Міністрів Ради Європи та що у 2013 р. вона буде очолювати ОБСЄ. СКУ наголосив на важливості, щоб ці інституції очолювали держави, які підтримують і прагнуть до європейської візії суспільства, що базується на принципах демократії.
    СКУ пригадав, що фундаментальні пан’європейські ідеали були виплекані протягом спільної історії Європи, зокрема у ХХ столітті.
    Вони включають свободу, верховенство права, повагу до людських прав та, як наслідок, відкинення тоталітарних режимів минулого і сучасного. СКУ послався на ряд декларацій та резолюцій, базованих на цих принципах та ідеалах, у яких Європа засудила сталінізм і комуністичний тоталітарний режим, а зокрема на такі, як: Декларація Європейського Парламенту щодо проголошення дати 23 серпня як Європейського Дня пам’яті жертв сталінізму і нацизму (23 вересня 2008 р.), Резолюція Європейського Парламенту від 23 жовтня 2008 р. щодо відзначення Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-1933 років, Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму, Резолюція ОБСЄ щодо возз’єднання розділеної Європи: права людини і цивільних свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті (Вільнюська декларація, 3 липня 2009 р.) та Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо вшанування пам’яті жертв Великого Голодомору в колишньому СРСР, будуть проведені глибинні вивчення цього сталінського жахливого факту.
    В перспективі слово сталін, буде заборонено і ганебне та прокляте

    Йосип Вісаріонович
    May 31, 2011 07:32PM

    Адольф Гітлер Написав:

    Не буде тобі сталінське
    посміття Йосип
    Вісаріонович перспективи.
    І як би ти не викручувався
    що не ма підстав тебе
    засудити як тирана, як
    жахливий кровавий привид
    тебе заборонять ! Твого
    існування не було,ти
    привид.

    В перспективі слово сталін,
    буде заборонено і ганебне
    та прокляте

    За дві тисячі років Церква не зробила навіть припущення про заборону Іуди Іскаріотського, Каяфи чи жодного іншого гонителя християн. Бо завжди мала можливість морально стояти вище від своїх ворогів. Ви, борці з “антисемітизмом”, завжди усе прагните забороняти, бо у вас нічого немає за душею; є лише підлість, хитрість й насильство. Для усіх народів ви вперто й наполегливо будуєте всесвітній концтабір, нерозуміючи, що тим будуєте і для себе й свого жидівського народу гетто, ведети свій народ до тотального статусу чандари (недоторканих).

    І закінчаться усі ці ваші старання тим, що (як писав В.Соловйов) ви поклонитеся необрізаному Машіаху (антихристу), бо у вашому народі створене вами гетто задавить усе здатне мислити й спілкуватися з Богом. Судячи лише з ваших дописів Адольфе цей процес деградації вже йде повним ходом. А потім цей знайдений вами необрізаний антихрист буде вашу жидівську кров так лити, що “коні будуть у ній топитися”.

    Хочете то проклинайте Сталіна (чи когось іншого), не маючи на це жодних підстав. Я би цього нікому не радив робити; є скарга до Бога (прокляття) – повинен бути хтось і покараний! Бог не фраєр і не сіоніст.

    Адольф Гітлер
    June 02, 2011 03:20PM

    Анатолий Куликов, экс-глава МВД, генерал армии: «Сталин не позволил убить Гитлера во время войны»
    Глава клуба военачальников экс-глава МВД генерал армии Анатолий Куликов на научно-практической конференции «Малоизвестные страницы Великой Победы» в Академии Генштаба РФ озвучил сенсационные факты о Великой Отечественной войне.
    Мало кому известно, что еще в 1941 году руководством Советского Союза было принято решение об уничтожении Гитлера, – рассказал Куликов. – Сначала это планировалось сделать в России, в Москве, в случае захвата немецкими войсками столицы. Позже был разработан план по уничтожению Гитлера в его ставке, но неожиданно в 1943 году Сталин принимает решение не делать этого, опасаясь, что после ликвидации Гитлера его окружение заключит сепаратный мир с Англией и США без участия России.
    Куликов утверждает, что имеются факты таких переговоров.
    Также генерал рассказал, что вторая возможность уничтожить Гитлера у СССР была в 1944 году.
    – Уже был подготовлен детальный план его устранения, но снова последовал неожиданный отказ Сталина, – рассказал Куликов. – И это несмотря на то, что уже имелся подготовленный для этой акции человек, который умышленно сдался в плен и пользовался большим доверием у немцев. Эта операция имела все шансы на успех.
    ………………Я, Адольф Гітлер дуже вдячний вам Йосип Вісаріонович що ви остались до кінця моїм вірним слугою.
    якщо на вас наговорили подайте до суду на генерала, ну то що..??
    а як вам, бажаєте про діток почитать яких ви нищили як мурашок, листи їхні про прошення остатись живими….? Хижак, ти.

    Суд буде
    …далі буде…..\

    Йосип Вісаріонович
    June 02, 2011 07:31PM

    Обама недавно замочив Бен-Ладена ну і що це дало йому чи США? Окрім ще одного непереможеного героя-мученика?

    І взагалі нащо було вбивати Гітлера; фюрера з явно вираженими суїциїдальними нахилами. Тим більше, що ці пропозиції йшли від Берії, котрий таким чином, скоріш за все, прагнув усунути свідка своїх злодіянь. Сталін дуже прагнув отримати Адольфа Ілоїзовича живим; він неодмінно би багато цікавого розказав про таких як Берія, Каганович, Жуков і т.д.

    Доречі були плани й реальні можливості, в ті часи, вбити не лише Гітлера, а й багатьох інших видатних діячів, на котрі Сталін не дав згоди.
    Зокрема й на вбивство Степана Бандери, котрий загинув лише після смерті Сталіна. Нащо було вбивати того героя котрий й так немав жодних об’єктивних можливостей осягнути перемогу й реального впливу на події в Україні. А отец руской демократии жид-полукровка Хрущов вбив Бандеру, керуючись не державним інтересом, а особистим; щей тоді коли Бандера рішучи припинив співпрацю з спецслужбами США й Великобританії.

    Адольф Гітлер
    June 03, 2011 09:06AM

    ……………….Мне не удалось получить конкретные сведения о судьбе детей казнённых партийцев, вообще было трудно рассчитывать, что когда-нибудь ко мне в руки попадут эти данные. Но жизнь полна неожиданностей – ситуация в какой-то степени прояснилась довольно скоро…………
    ………..В конце февраля 1939 года в советских газетах появилось сообщение об аресте некоего Лунькова, начальника управления НКВД в Ленинске-Кузнецке, и его подчинённых за то, что они арестовывали малолетних детей и вымогали у них показания, будто те принимали участие в заговоре с целью свержения советского правительства, детей держали в переполненных камерах, вместе с обычными уголовниками и политическими заключёнными.
    Жуткий случай, когда десятилетний мальчик, Северенюк Володя, в результате допроса, длившегося всю ночь,с приминением пыток (клещи, петля и валенок) сознался, что в течение трёх лет состоял в фашистской организации……….Как известно все санкции на терор детей визировал лично Йосип Вісаріонович. Панический страх нелюда был в том что дети врагов будут ему лично мстить (этот уебок думал жить 200 лет?).
    Один из свидетелей обвинения на суде показывал:
    – Мы спрашивали!! ребят, например, откуда им известно, что такое фашизм. Они отвечали примерно так: “Фашистов мы видели только в кино. Они носят белые фуражки”. Когда мы спросили ребят о троцкистах и бухаринцах, они ответили: “Этих людей мы встречали в тюрьме, где нас держали”.
    Раз дети встречались с троцкистами и бухаринцами в тюрьме, то, значит, троцкисты и бухаринцы в свою очередь видели там детей и, безусловно, знали, что они обвинены в антигосударственном заговоре и в других преступлениях, караемых смертью. Ничего удивительного, что обвиняемые, представшие перед судом на третьем из московских процессов, готовы были любой ценой сохранить жизнь собственным детям и уберечь их от сталинского пыточного следствия.
    Пусть никого не удивляет то обстоятельство, что Йосип Вісаріонович Сталин решился вынести на открытый суд некоторые факты, порочащие его систему. Это была обычная для Сталина тактика: ………….когда ваши Йосип Вісаріонович преступления получали огласку, вы спешили снять с себя всякую ответственность ! и переложить вину на своих чиновников !, выводя их напоказ в открытых судебных процессах!.
    Им тоже была дорога собственная жизнь, и на таких судах не прозвучало ни слова о том, что они совершали преступления, руководствуясь прямыми указаниями сверху…

    прод. следует…………

    Йосип Вісаріонович
    June 03, 2011 09:46AM

    Алексей. Написав:

    Что то я не понял,это бредня
    или факты? Вроди бы тема о
    Бандере а херню всякую
    гоните

    Адольф Ілоїзович ніяк не може зрозуміти чому він програв війну (у котрій брав участь й С.Бандера). Не гоніть його, може він (і його кровожерливе племя) усвідомлять свою провину й принесуть гідне покаяння.

    НЕ терпіл
    June 03, 2011 10:54AM

    Для дуже багатьох людей в Україні, кроми манкуртів Степан Бандера – це герой ХХ століття, людина-легенда, одна з найвидатніших постатей всієї історії України. Настав час піднести його ім’я по всій вільній Україні, щоб кожна жива душа подякувала Богові за те, що послав нам таку світлу постать в найтемніші часи історії людства. Саме Степан Бандера і його побратими врятували честь України в ХХ-му столітті і зуміли організувати народ на відчайдушну боротьбу проти сатанинського комунізму, фашизму і шовінізму. Цей змаг був настільки героїчним, що став неперевершеним в історії людства. Бандера підніс український націоналізм любові до найвищої жертовності. Його гасло – Бог і Україна!
    Сьогодні, отримавши територіальну державу Україну, як подарунок за ціну, сплачену Невідомим вояком УПА і Бандерою, Шухевичем і Коновальцем, багатьма незнаними патріотами, ми стоїмо перед тією ж проблемою, що й наші жертовні попередники. Ба навіть більше, в глобалізованому світі географічні кордони не є перешкодою для руйнування наших твердинь на території нашої правди. Ми всі сьогодні є свідками безжалісної війни не так за географічну територію України, як за територію нашої національної правди, нашої Святої Землі.
    Прапор, що його ніс Бандера, навіть після Його смерті знаходиться в сильних і вірних руках. І ми повинні його нести далі, поки ідеал визволення не буде одного дня здійснений.
    Ваш Дух, Ваші ідеї і Ви самі будете завжди поміж нами. Нехай Великий Господь допоможе здійснити якнайшвидше Вашу святу ціль, за яку Ви жертвували своє життя. Степане Бандеро, ми виправдаємо Ваші сподівання.
    Бог і Україна понад усе!
    Всяка імперська нечість незаслуговує мого спілкування.

    Йосип Вісаріонович
    June 04, 2011 01:02AM

    По згаданій вами Адольфе Ілоїзовиче, колись відомій справі, у сибірському місті Ленінсько-Кузнецьку, в 1939р., були засуджені за незаконне утримування по 58 ст.в слідчому ізоляторі 14 підлітків, затриманих за звичайне хуліганство, на протязі 8 місяців:
    прокурор міста Кліппа Р.М. – 5років.
    нач. міського НКВД А.Г.Луньков-7років,
    нач. 3 відділу НКВД Савкін А.І. – 10років,
    оперуповноважений НКВД Білоусов А.І. – 5 років,
    Про наявність серед тих підлітків дітей “ворогів народу” відомостей немає. НКВД-исти скоріш за все таким чином робили собі карєру, як це й сьогодні роблять наші “правоохоронці”, виконуючи плани по розкритях злочинів, катуванням невинних затриманих. Відмінність є лише в тому, що за Сталіна сажали за подібне і начальників управлінь, і навіть прокурорів, а сьогодні лише дільничних й рядових слідчих!
    І ніхто сьогодні непомишляє усі злочини правоохоронців вішати на найвищих керівників України.

    У вас Алольфе велика уява, котра навіть не зупиняється перед явним наклепом; Сталін ніколи не спілкувався з вищеназваними НКВДистами і не давав їм жодних вказівок.

    П.С. Хамство є завжди проявом слабкості.

    Адольф Гітлер
    June 04, 2011 12:42PM

    …………….с 5 августа 1937 года и до середины ноября 1938 года по личному указанию И. Сталина “тройками” НКВД—УНКВД было осуждено не менее 800 тысяч человек, половина из них — к расстрелу. 800 тысяч человек — это почти 60 процентов от общего числа репрессированных в эти годы по политическим мотивам.

    Остальная часть осужденных за контрреволюционные преступления в годы “Большого террора” приходится на иные внесудебные органы: особое совещание при НКВД, военные трибуналы и суды. Только Военной коллегией Верховного суда СССР и ее выездными сессиями в 60 городах СССР с 1 октября 1936 года по 30 сентября 1938 года осуждено 36 157 человек, из них к расстрелу — 30 414 человек. Военная коллегия судила наиболее известных и в прошлом авторитетных “врагов народа”.

    Сведения об осужденных Военной коллегией, предоставленные архивом президента РФ, сейчас публикуются. Они получили известность как “Сталинские расстрельные списки”. К Сталину попадали списки, уже разбитые на определенные категории и содержавшие лишь фамилии, имена и отчества репрессируемых. Они не утверждались на Политбюро и не оформлялись в виде решений. Списки с резолюцией “за” подписывались членами Политбюро, которые были наиболее приближены к Сталину. Чаще всего встречаются подписи именно Сталина больше всех а потом и , Молотова, Кагановича, Ворошилова, Жданова

    По имеющейся статистике, осуждено в эти два года 1,344 923 ! человека, из них приговорено к высшей мере наказания 681 692 человека. По другим сведениям, в 1937-1938 годах было арестовано более 1,7 миллиона человек, казнено более 700 тысяч.

    В годы “Большого террора” резко увеличилось “население” лагерей, колоний и тюрем. В 1937 году количество заключенных увеличилось на 685 201 человек. 1 января 1939 года только по ИТЛ, ИТК и тюрьмам насчитывалось 2 022 976 заключенных.

    Постановления Политбюро ЦК ВКП(б) и приказы НКВД в 1937-1938 годах породили в обществе атмосферу страха, безысходности, двойной морали, доносительства, шпиономании. Всюду шел поиск “врагов народа”, “шпионов”. “Плановые задания” на арест “изменников родины”, утверждавшиеся в центре, служили для местных органов НКВД руководством к действию. Причем они были многократно перевыполнены.

    В Красноярском крае расстреливали по тридцать человек в день.

    2 июля 1937 года директива ЦК ВКП(б), подписанная И.В.Сталиным и В.М.Молотовым, о развертывании массовых репрессий против “врагов народа” была направлена на места.

    В Красноярском крае с августа 1937 по ноябрь 1938 года по политическим статьям было приговорено к расстрелу 12 603 человека, к отбытию срока заключения в лагерях — 5 529. За этот период “тройки” в Красноярском крае рассмотрели дела 19 652 обвиняемых, из которых 1 550 человек обвинялись по общеуголовным статьям, а 18 132 — по политическим статьям. Вдумайтесь только: 12 603 человека было расстреляно только за 14 месяцев. Примерно 900 человек в месяц. Или тридцать человек ежедневно. Тридцать чьих-то пап, мам, детишек, братьев и сестер

    Из Красноярского УНКВД поступило “плановое задание”: в Хакасии арестовать три тысячи “врагов”. Об этом начальник Хакасского УНКВД Н.П.Хмарин доложил на заседании бюро ОК ВКП(б). И оно вынуждено было утвердить “контрольные цифры”.

    Как пишет в своей книге “Казнь прокурора” ветеран прокуратуры Хакасии Владимир Гавриленко, Управление по указанию И.Сталина, приказ № 00486 “Об операции по репрессированию жен и детей изменников родины”НКВД разработало целый ряд мер по реализации “планового задания”:

    “1. Арестовать всех членов бюро обкома, всех первых секретарей райкомов и вторых, если они связаны были с обкомом.

    1. Арестовать всех членов облисполкома, председателей городских и районных исполкомов и сельских Советов (последних по выбору).
  • Арестовать в ближайшее время всех прокуроров, их помощников и следователей прокуратуры, в том числе прокурора области, председателя облсуда, председателя юридической коллегии адвокатов.

  • Арестовать первого секретаря обкома ВЛКСМ Чульджанова и секретарей райгоркомов ВЛКСМ.

  • Арестовать всех работников редакции областных, районных и городских газет, областного радио и ОГИЗа.

  • Арестовать начальников ведущих управлений и отделов облисполкома и райисполкомов,

  • Возбудить уголовные дела по фактам вредительства и саботажа на предприятиях золотодобывающей промышленности, угольных шахтах, заготовительной и перерабатывающей, лесной и деревообрабатывающей промышленности, а также в колхозах, совхозах и МТС”.

  • Перед работниками областного НКВД Хмарин поставил задачу раскрыть контрреволюционную право-троцкистскую организацию под руководством первого секретаря обкома партии С.Е.Сизых, буржуазно-националистической, террористической организации под руководством председателя облисполкома М.Г.Торосова. Руководителям отделов УНКВД предписывалось “в националистическую контрреволюционную организацию включать всех хакасов. Задачей этой организации считать создание самостоятельного тюркского государства под протекторатом Японии, подготовку вооруженного восстания с целью создания самостоятельного тюркского государства и отделения от СССР”.

    В октябре 1956 года в связи с реабилитацией репрессированных был допрошен Д.П.Кузнецов, который в 1934-1938 годах работал начальником отдела Хакасского УНКВД. Он следователю, в частности, заявил: “С 1937 года из УНКВД по Красноярскому краю стали поступать контрольные цифры на аресты… Первоначально арестовывались лица, на которых были кое-какие оперативные материалы и дела, а затем по исполнению контрольных цифр, получаемых из края, стали арестовывать без всяких оснований…”

    Кроме фальсификаций, для ареста руководителей партийных, советских органов, организаций широко применялись в СМИ анонимные статьи. Областная газета “Советская Хакасия” почти ежедневно публиковала статьи об обнаруженных “троцкистах, вредителях, националистах”.

    С июня и до конца 1937 года бюро Хакасского ОК ВКП(б) проводило свои заседания через каждые три-четыре дня. (Вместо С.Е.Сизых, выехавшего на учебу в Москву, с 9 февраля до 20 октября 1937 года первым секретарем обкома партии работал Б.В.Кубасов, позже он тоже был репрессирован.) На заседаниях бюро и пленумах десятками исключались из членов партии разоблаченные “враги народа”. Так, исключены были из партии уже арестованные руководители: С.Е.Сизых — 1-й секретарь Хакасского ОК ВКП(б), Э.Б.Абрамсон — заведующая отделом школ и культпросветительной работы обкома партии, Г.Л.Гусаров —заведующий отделом пропаганды, агитации и печати ОК ВКП(б), Н.И.Киштеев — заведующий отделом ОК ВЛКСМ, И.И.Кавкун — редактор областной газеты “Советская Хакасия”, И.Т.Жиров — прокурор области, К.А.Чульджанов — первый секретарь обкома ВЛКСМ, К.Т.Москвитин — директор областного Дома культуры, В.А.Баев — прокурор Боградского района, Д.И.Сидоров — первый секретарь Боградского РК ВКП(б), К.П.Преображенский — первый секретарь Ширинского РК ВКП(б), И.Г.Худяков — заведующий Хакасским облоно, М.Г.Торосов —председатель Хакасского облисполкома, И.В.Тогдин — председатель комитета по делам искусств при облисполкоме, И.И.Абдин — заведующий Аскизским райфо, А.И.Интутова-Маганакова — председатель Аскизского райисполкома и многие другие.

    Треть коммунистов области была репрессирована и уничтожена. Руководители области через 8-12 месяцев после ареста Военной коллегией Верховного суда СССР в Красноярске были приговорены к высшей мере наказания — расстрелу. Списки на них по обвинению по первой категории были утверждены членами Политбюро ЦК ВКП(б) еще 3 января 1938 года. Все они посмертно реабилитированы за отсутствием какого-либо состава преступления в их деятельности.

    Массовые репрессии перекинулись в города и районы, органы НКВД обнаружили десятки контрреволюционных организаций.

    В трех томах Книги Памяти жертв политических репрессий Хакасии, подготовленных “Мемориалом”, опубликованы сведения не обо всех гражданах, репрессированных в 1920-1950-е годы. Ведь часть архивно-следственных дел, находящихся в архивах военных округов в Новосибирске, Москве, оказалась для нас недоступной.

    По имеющимся у нас сведениям, только в Хакасии в 1920-1950-е годы подверглись арестам по политическим мотивам 5 402 человека. Из них в 1937 и 1938 годах было репрессировано 3 339 человек. Из этого количества в 1937 году по постановлениям судебных и несудебных органов расстреляно 1 025 человек, заключено в исправительно-трудовые лагеря 549 человек; в 1938 году расстреляно 1 316 человек, заключено в лагеря 449. (Многие арестованные в 1937-м были осуждены в следующем году.)

    Классовый состав репрессированных в годы “Большого террора”: 52 процента — рабочие, 27,4 — крестьяне, 21,6 процента — представители интеллигенции. Спустя годы все они реабилитированы за отсутствием состава преступл

    …………..помнить, чтобы не повторилась трагедия……….

    Массовые политические репрессии в 1937-1938 годах завершили формирование жесткого тоталитарного режима в СССР. В обществе был нагнетен террор, страх перед ним исключал всякое сопротивление властям. Репрессии обезглавили промышленность, армию, сферу обслуживания, науку, культуру. Пострадали партийные, комсомольские, советские, правоохранительные органы. В Красной Армии накануне Великой Отечественной войны было незаконно репрессировано около 40 тысяч офицеров. В годы “Большого террора” была опробована политика массового насильственного переселения. Первыми ее жертвами стали корейцы с Дальнего Востока, а в последующие годы — десятки депортированных народов.

    В годы политического террора все крупные промышленные объекты первых пятилеток сооружались с использованием дешевого, принудительного труда заключенных, в том числе политических.

    В 1920-1950-е годы через лагеря, колонии и тюрьмы прошли миллионы человек. Субкультура уголовного мира, его ценности, приоритеты, язык были навязаны обществу. Оно вынуждено было десятилетиями жить не по закону, а по “понятиям”, не христианскими заповедями, а надуманными идеологическими установками

    Что такое тридцать седьмой год? Это гигантский масштаб репрессий, фальсификация фантастических обвинений арестованным, пытки и истязания во время допросов, закрытый характер судопроизводства. Официальная ложь о судьбах расстрелянных. Десятки тысяч заключенных в специальные лагеря вдов “врагов народа”, сотни тысяч “сирот тридцать седьмого” — людей с украденным детством и изломанной юностью. Тридцать седьмой — это эпоха полного смещения в народном сознании всех правовых понятий.

    Мы живем в другую эпоху. Но наше общество еще не дало публичную оценку политического террора государства с правовых позиций. Не дана юридическая оценка тогдашних руководителей страны, и прежде всего Иосифа Сталина и его безжалостному уничтожению целых семей с детьми. Призрак сталинизма иногда проявляется и сейчас — в установках бюстов генеральному идеологу террора на улицах городов, в выражении ностальгии по наведению “порядка” в стране сталинским методом.

    До сих пор не создан памятник погибшим, который был бы поставлен государством и от имени государства.
    История террора и ГУЛАГа должна быть представлена во всех исторических и краеведческих музеях. До сих пор существуют препятствия, ограничения доступа к архивным материалам, связанным с политическими репрессиями.Нам необходимо тщательно изучить Голодомор. Крайне необходима программа поиска и мемориализации мест захоронения жертв террора. Ведь сколько еще до сих пор неизвестных расстрельных рвов и братских могил разбросано по стране?
    Нам надо помнить об этой мрачной истории прошлого и делать все, чтобы в будущем не повторилась подобная трагедия.

    Dtnthfy EGF
    June 04, 2011 04:23PM

    Степан Бандера і далі залишається в Україні неоднозначно трактованою фігурою. Хоча, якщо розібратися, то це цілком цілісний, однозначний (для українців — однозначно позитивний) історичний персонаж. І те, що він залишається для більшості з нас «суперечливим», «неприйнятним» — передусім проблема самих українців, зокрема нерозуміння ними справді вартісних моментів своєї історії.Різна сволота та шобло намагаються зганьбити його, але це тільки згуртовує народ!
    Хоча радянська пропагандистська машина цілеспрямовано очорнювала С.Бандеру, не зупиняючись навіть перед цинічним обманом, «бандерівство» так і не вдалося витравити.
    Він був, є – і головне буде Героєм для українців !
    Це, зокрема, показало телешоу «Великі українці», що свого часу проводилося на каналі «Інтер». Реально саме С.Бандера став «українцем №1». Хоча певні сили (звісно, які) зробили все, аби представити інший результат. Та навіть при сфальсифікованому результаті виявилося, що провідник ОУН має шалену популярність.
    Як пояснити це? Адже про С.Бандеру маємо вкрай мало вартісних, партійно не заангажованих публікацій (особливо таких, які були б розраховані на широку публіку). Серед них можу відзначити хіба що книгу Галини Гордасевич «Степан Бандера: людина і міф». (До речі, ця авторка більшу частину свого життя прожила на Донбасі). Не маємо також наукової біографії С.Бандери. Хоча питання про це піднімалося. Словом, про С.Бандеру абсолютна більшість українців (навіть його прихильники) мають приблизне уявлення.
    Та все ж свідомі українці інстинктивно відчувають: С.Бандера — їхній герой. І вони ладні з гордістю носити ім’я бандерівців.

    Йосип Вісаріонович
    June 05, 2011 12:04AM

    Dtnthfy EGF Написав:

    Це, зокрема, показало
    телешоу «Великі українці»,
    що свого часу проводилося
    на каналі «Інтер». Реально
    саме С.Бандера став
    «українцем №1». Хоча певні
    сили (звісно, які) зробили
    все, аби представити інший
    результат.

    Бо сірі, підлі й злодійкуваті ліберасти ненавидять усіх яскравих людей; вони бояться, що такі як Бандера чи Сталін організують для них черговий правомірний “великий терор”.

    Йосип Вісаріонович
    June 05, 2011 12:55AM

    Первые аресты в Ленинске-Кузнецком были проведены 5 апреля 1938 г. и коснулись шестерых: вора-рецидивиста (чекисты называли его также убийцей) с четырьмя судимостями С.О. Балуева-Клюева, 1916 г. р.; А.Г. Курбатова, 1923 г. р.; исключённого из школы за воровство П. Паршина, 1923 г. р.; исключённого из школы за хулиганство Д.А. Коромыслова, 1923 г. р.; шахтного кучера И.М. Баранова, 1918 г. р.; учащегося школы горнопромышленного ученичества Ф.П. Шутова, 1921 г. р. По их показаниям с 16 по 18 апреля чекисты арестовали ещё 11 чел., в основном школьников, из которых шестеро были моложе 16 лет, а один – взрослый судимый вор Е.С. Старцев, 1901 г. р. В этой группе и находились дети 10-12 лет. По приказу начальника УНКВД 26 апреля были освобождены 6 чел. под подписку о невыезде, под стражей оставлены 10 чел., в т. ч. П. Паршин, Бузылев, 1923 г. р., Кабанов, 1922 г. р. Этой десятке были предъявлены обвинения по ст. 58-2-8-11 УК как участникам контрреволюционной диверсионно-террористической повстанческой организации.

    В сентябре «детское дело» оказалось в военной прокуратуре СибВО и надолго там застряло.

    Прокурор Киреев колебался почти два месяца и лишь 11 ноября 1938 г. постановил возвратить дело на доследование – с предложением освободить малолетних Кабанову и Паршина, а Курбатову, Бузылеву и Сарафанову предъявить обвинение по «хулиганской» ст. 74 УК. При этом военюрист 2-го ранга Киреев предложил всем остальным вменить ст. 58 (пункты 8, 10, 11) через соучастие, выбросив обвинение в повстанческих намерениях, но оставив организованный террор и антисоветскую агитацию, что, естественно, нарушало закон от 7 апреля 1935 г. Затем были освобождены Ковтюх и Кудрявцев, а суду в итоге подлежали четверо: С.О. Балуев-Клюев, П.В. Башарин, 1919 г. р. (вор, вместе с Кудрявцевым и Ковтюхом, по заданию Балуева-Клюева, срывал портреты вождей, революционные лозунги и плакаты, «писал на стенах, заборах антисоветские выражения», распространял среди детей контрреволюционные анекдоты и частушки, лично избивал пионеров и комсомольцев); Е.С. Старцев (воровал, содержал притон, рассказывал детям антисоветские анекдоты, 12 декабря 1937 г. в присутствии школьников, нецензурно выражаясь, разорвал портрет Ленина); А.Г. Курбатов (имел три привода в милицию, избивал пионеров, ранил школьницу ножом, срывал революционные лозунги и плакаты).

    Уже 2 января 1939 г. Вышинский направил Сталину записку о нарушениях законности чекистами Ленинск-Кузнецкого ГО НКВД и работниками облпрокуратуры. На следующий день Сталин ответил Прокурору СССР: «Необходим открытый суд над виновниками».

    Cудебный процесс состоялся. Он прошёл в Новосибирске с 20 по 22 февраля 1939 г., причём о дате его начала и месте проведения «Советская Сибирь» объявила 17 февраля, огласив фамилии подсудимых, место работы и общую формулу обвинения: «грубейшие нарушения социалистической законности при ведении следствия» (аресты детей не упоминались).

    Публикация материалов процесса была строго дозирована и не давала возможности получить информацию о вине более значительных лиц, нежели трое провинциальных чекистов и прокурор. О многочисленных настоящих хулиганах и поножовщине также не было сказано ни слова, напротив, анонимный автор репортажей умильно восклицал: «В Ленинск-Кузнецке, как и по всей Советской стране, счастливые советские школьники любят дружить… веселиться, ходить друг к другу, беседовать, совместно читать книги, посещать кино».

    У цій справі 1938р. є багато незрозумілих сторін (скоріш за все за цими підлітками-злочинцями якась нехороша сила стояла), але як виглядає загальний рівень законності в державних органах влади тоді був вищий як сьогодні.

    Адольф Гітлер
    June 05, 2011 10:04AM

    Я как противник Йосипа Вісаріоновича уважаю С.А. Бандеру за смелость и честность!
    Такой подлой личности как сталин не было в истории человечества. Все было построено на стукачестве, доносе и наговорах. На страхе воровстве и угрозой об уничтожении
    Люди не хотят слышать об истинном сталине, им нужен миф о великом основателе могучего государства. Чем правдивее телевизионные фильмы, чем более они основаны на реальных фактах, тем более гнева и враждебности они вызывают у аудитории. Если в фильмах будет то, что зрители не хотят видеть, люди просто не станут смотреть такие фильмы.
    Запуганые люди сомневается в том, что преступления 1930-х годов будут когда-либо считаться в России преступлениями против человечности. Для многих пожилых людей распад Советского Союза стал не символом освобождения, а тяжелой моральной травмой.
    Признать правду о жертвах сталинского режима для них означает признать многие вещи, которых они просто не хотят замечать. Обсуждение и правда поможет изменить отношение к той эпохе среди молодых людей школьного возраста. Это дает надежду на то, что через 15-20 лет ситуация в нашем обществе изменится.

    Лагеря смерти
    Согласно оценкам экспертов, в сталинскую эпоху, в 1924-1953 годах, в результате его репрессий погибло около 32 миллионов человек.

    Основным инструментом для уничтожения людей был ГУЛАГ (аббревиатура от названия “Главное управление лагерей” – трудовые лагеря для тех, кого сталинский режим причислял к “врагам народа”.
    Самые ужасные лагеря были на северо-востоке страны, на Колыме, где температура зимой опускалась до отметки ниже 50 градусов мороза. Каждый год одна треть заключенных на Колыме умирала.
    Среди заключенных ГУЛАГа были крестьяне, которых обвинили в “индивидуалистических тенденциях” за то, что они были противниками колхозов. Были также писатели и верующие разных исповеданий, которые придерживались той или иной религиозной практики.
    сталин особенно подозрительно относился к людям, которые жили за границей, включая зарубежных коммунистов, приехавших в СССР, спасаясь от преследований со стороны правительств своих стран.
    О ГУЛАГе известно меньше, чем о нацистских лагерях смерти, во многом из-за секретности, которую хранил советский режим, а также из-за того, что многие жертвы ГУЛАГа там и закончили свою жизнь.

    Ленин, Сталин, и иже с ними Гитлер – величайший кровавые злодеи в истории человечества, не понимают этого только идиоты, или люди с человеконенавической психикой.
    Но если Гитлер, не уничтожал свою нацию, доказывая её превосходство над другими, то коммунистические вожди по идеологическим соображенияи уничтожали в основном собственные народы и детей!. “Мне плевать на Россию, мне нужна мировая революция” – это слова ленина, комунистического Иуды, который за германские деньги продал Россию, и вверг её в кровавую пучину революции, гражданской войны, и всех последующих за этим бед и несчастий. сталин продолжил его дело, и от этих злодеяний Россия не может оправиться до сих пор и никогда.
    И судя по составу участников этого Форума, оправится ещё не скоро. Ложь, грубость, хамство, клевета, искажение фактов в себе угоду -это признаки настоящих сталинцев и верных ленинцев!
    Один был честный справедливый и смелый, которого всячески со слюной на подбородке оскверняют сексоты, это Степан Андреевич Бандера который выступил против всего этого хамства на защиту своего народа. Он не нападал ни чьи страны, не давал никому клятвы – он ЗАЩИЩАЛ НАРОД ! и о таких людях помнят всегда! Это великий Человек и как Героя украинцы его чтят.
    Мы со сталиным не смогли поделить мир, да и это не возможно но так ненавидеть и уничтожать свой народ как ты иосиф мог только деспот

    Йосип Вісаріонович
    June 05, 2011 12:20PM

    Адольфе Ілоїзовиче угомоніться! Ви не на мітингу гітлерюгенда.

    У тому й полягає найбільша біда С.Бандери, що його називають “великим Человеком” ліберасти й різного роду адольфи

    Зае..ли выродки, уже пора
    June 05, 2011 03:58PM

    Вот вы любители Сталинского режима : не будь Сталина, не будь Сталина – уже замахали
    Что не будь Сталина у власти страна остановилась бы в своём развитии допустим на уровне 1924 -1925 годов. Возможно при другом руководителе государства не зверски жестоким к своему народу, а лояльном и либеральном, допускаю, что так бы и было, СССР добился больших экономических успехов и могущества, избежав многомиллионных кровавых жертв сталинского режима. И ход войны был совсем другим, без обеглавленной армейской верхушки.
    С моей точки зрения Сталин – кровавый тиран и нет никаких его личных заслуг, кроме отрицательных, перед страной и народом, за все годы его кровавого диктаторского правления. И нет никаких оправданий всем его злодеяниям!
    Кроме того именно сталинский режим открыл полностью алкогольные ворота для спаивания, оболванивания и уничтожения народов СССР, в первую очередь русского. Заповедь Екатерины Второй:
    “Пьяным народом – управлять легче” Сталин выполнял неукоснительно.
    Так что к загубленным Сталиным к 60 млн. жизней можно смело добавлять ещё десяток, другой миллинов безвременно простившихся с жизнью в результате употребления алкоголя, буквально навязанного народу сталинской политикой.

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ
    June 06, 2011 02:46PM

    Я був в УПА з 1953р. в 13 років я пішов за забитим братом… в розвідку, і до сьогодні я нескоренний. Я не бачив на жалю нашого Героя Степана ні разу але Героя Степана Бандеру буде ненавидіти сталін і сталінчики пока будуть існувати бо, аж до 1956 року на їх стид не могли зломати волю народну.Перемогли всі народи, нагнули всіх а ці СТОЯЛИ і будуть стояти, тому люта ненависть всього українського і по сей день, вся НКВДешня в мирний час отримували бойові ордени, пільги і т. д. до сьогодні вони (їм гадам і мучителям сьогодні по75 років), маршерують браво вихваляясь в кровавих мадалях. За шо ви били наш люд в капусту, ходили по нас як по горіхах чавили, за шо? Ми були виновні тільки за то шо ми українці. І правда буде !
    Бо істинні ветерани війни вже в могилах,і я помню по розповіді курінного Спориш, що красноармейці і упа зачасто спілкувались та мінялись на нашу бринзу з молоком давали тушонку, це правда. Я бачив совецьких солдатів хороші хлопці, ми з ними на вечорницях перебували, палянку самогон їм давали, вони нам патрони вроді на охоту. В мамині хаті постійно сушилися онучами ці солдати і ми розуміли шо вбили сина (мого брата)не ці хлопці а ненависне НКВДшня
    Але уся Європа схилилася перед Гітлером. І С.А.Бандеру, якого заарештували, офіційна влада Німеччина просить:
    відмовся від акта проголошення незалежної Української держави і тебе відпустять. Хто зважився сказати тоді Гітлеру: ”Ні”? Хто? ніхто – Тільки Бандера. Й опинився в німецькому концтаборі. Його братів німці у цей час забивають в інших концтаборах.
    Він є героїчний борець за Україну, зараз такого дуже не хватає нам, але він є в народі і люстрація має бути. Збіговисько наговорює на С. Бандеру,сталінські виблядкі повилазіли очерняють, свій рубель насаждає, захохлити хотять нас, но ось народ восстане та будите в очереді стоять щоб памятник Степана поцілувати.
    Бо ті сволочі що гнобили українців користуються всіма благами України, та справедливо буде при люстрації, відібрано у ваших упирі діток накрадене да і пересаджено. Це не помста а торжество справедливості.Мої сини і внукі прикладуть до цього всі уміня
    БОГ і Україна понад усе! Герою СЛАВА!!!

    Йосип Вісаріонович
    June 06, 2011 07:24PM

    Зае..ли выродки, уже пора Написав:

    Что не будь Сталина у
    власти страна остановилась
    бы в своём развитии
    допустим на уровне 1924 -1925
    годов. Возможно при другом
    руководителе государства
    не зверски жестоким к
    своему народу, а лояльном и
    либеральном, допускаю, что
    так бы и было, СССР добился
    больших экономических
    успехов и могущества,
    избежав многомиллионных
    кровавых жертв сталинского
    режима. И ход войны был
    совсем другим, без
    обеглавленной армейской
    верхушки.

    Кроме того именно
    сталинский режим открыл
    полностью алкогольные
    ворота для спаивания,
    оболванивания и
    уничтожения народов СССР, в
    первую очередь русского.

    В історії “якби” небуває. Яку історію ми маємо, таку маємо; і немає на то ради! Хто не може прийняти таку історію, котра реально була в його народі, той і Бога прийняти незможе.

    Але моделювати любу ситуацію можна. На мою думку “якби” не було Сталіна (а усі інші би залишилися), то до влади неодмінно би прийшов Л. Троцький з його децимаціями (розстрілом кожного десятого), системою заручників (це коли за прорахунки на фронті батька розстрілювали його сімю в тилу), “мировой революцієй”, ” особливим статусом жидівського народу” і з нестримним словоблудям.

    Що стосується біди з алкоголізмом, то держава далеко не все може зробити для його подолання. Коли більшість народу гонеться за земним щастям алкоголізм неизбежен! Держава тоді може лише контролювати якість алкоголю, створити державну монополію на його виробництво й продаж, забезпечити найменш шкідливий режим продажу, повністю усунути рекламу алкоголю, й мабуть усе. Сталін це робив, що важко сказати про нонішні ліберальні режими в Україні й Росії.

    Йосип Вісаріонович
    June 07, 2011 11:07AM

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ Написав:
    Героя Степана

    Бандеру буде ненавидіти
    сталін і сталінчики пока
    будуть існувати

    Хороший ворог також дар Божий; боротися й перемагати можна і без ненависті, а з одних міркувань доцільності.

    тому люта ненависть всього
    українського і по сей день,
    вся НКВДешня в мирний час
    отримували бойові ордени,
    пільги і т. д. до сьогодні
    вони (їм гадам і мучителям
    сьогодні по75 років),
    маршерують браво
    вихваляясь в кровавих
    мадалях. За шо ви били наш
    люд в капусту, ходили по нас
    як по горіхах чавили, за шо?
    Ми були виновні тільки за
    то шо ми українці. І правда
    буде !

    А ви часом не можте сказати мені куди це ділася агентура НКВД в ОУН-УПА???!!!

    В мамині хаті
    постійно сушилися онучами
    ці солдати і ми розуміли шо
    вбили сина (мого брата)не ці
    хлопці а ненависне НКВДшня

    люстрація має
    бути.

    Якщо не по “правильних” документах написаних в НКВД (й переписаних в СБУ) буде робитися ваша люстрація то по чому???!!!

    ось народ восстане

    та будите в очереді стоять
    щоб памятник Степана
    поцілувати.

    Тобто ви будуєте рай для перекінчиків й халуїв? Їм і сьогодні непогано живеться.

    Бо ті сволочі що гнобили
    українців користуються
    всіма благами України, та
    справедливо буде при
    люстрації, відібрано у
    ваших упирі діток
    накрадене да і пересаджено.
    Це не помста а торжество
    справедливості.Мої сини і
    внукі прикладуть до цього
    всі уміня

    Ні Сталін ні його діти злодіями супроти українців не були. Це саме можна сказати і про усіх сталінців. Якщо ви це говорите про своїх друзів НКВД-истів (чи ще когось) то прошу називати імена; в НКВД також не усі були злодіями

    пашол нахуй пидерная гнида
    June 07, 2011 02:53PM

    ..в палату №6 ты че скот прикалываешся.
    Пацаны тя вычеслят и потом что бы знал от куда тваи беды..
    да он цветочки дарил нашим деткам…
    Необходимо запретить прославлять эту скатину Сталина.
    Мы будим роспечатывать портреты этого чудовища по обосцаным углам общакам туалетам в Николаеве, пусть люди сцут на него и задают себе вопрос почему. И сколько он людей удавил голодом и войной пидерюга

    Адольф Гітлер
    June 07, 2011 03:49PM

    (……………………………………..Ні Сталін ні його діти злодіями супроти українців не були. Це саме можна сказати і про усіх сталінців. Якщо ви це говорите про своїх друзів НКВД-истів (чи ще когось) то прошу називати імена; в НКВД також не усі були злодіями………………………….)

    Именно сталин давал разнаряки на уничтожения украинцев и жестояайше спрашивал о выполнени плана, и поощрял своих подчиненных за усердие в борьбе против украинцев!
    Уже семьдесят девять лет назад украинский народ стал жертвой сталинского преступления, невообразимого по своей жестокости. Получившее на Западе название Большой Голод, это преступление на Украине известно как Голодомор. Это была программа организованного государством массового голода, который в 1932-1933 годах привел к гибели от семи ! до десяти ! миллионов ! украинцев, в том числе, около трети детей !!! Украины. Чудовищно преуменьшая масштабы бедствия, советская сталинская власть назвала это ‘неурожаем’. Цель заключалась в том, чтобы снять с себя бремя ответственности и скрыть причины и последствия этой трагедии, создававшейся искусственно. Уже этого достаточно, чтобы сделать паузу и вспомнить о случившемся в те годы.
    Во время долгих десятилетий сталинского правления для украинцев было опасно обсуждать их величайшую национальную трагедию. Разговоры о Голодоморе считались преступлением против государства, а мемуары свидетелей и отчеты историков, таких как Роберт Конквест (Robert Conquest) и покойный ныне Джеймс Мейс (James Mace), были запрещены как антисоветская пропаганда. Но каждая украинская семья из своего личного и горького опыта знала о чудовищности произошедшего. Они также знали, что это было сделано преднамеренно, чтобы наказать Украину и уничтожить основы ее национального существования. В честь этих жертв, во имя исторической справедливости независимая Украина добивается сегодня лучшего понимания и признания Голодомора как у себя в стране, так и за ее пределами.
    Мы делаем это не из стремления взять реванш или занять пристрастную политическую позицию. Мы знаем, что русский народ был одной из главных сталинских жертв. Переложить вину на живущих ныне потомков – это нам и в голову не приходит. Наше единственное желание – добиться понимания того, что это было за преступление. Именно поэтому украинский парламент в прошлом году принял закон, признающий Голодомор актом геноцида, именно поэтому я прошу наших друзей и союзников поддержать эту позицию. Мир, страдающий исторической амнезией или потакающий фальсификациям, обречен на повторение самых страшных ошибок.
    Геноцид – это очень сильный термин, и кое-кто по-прежнему оспаривает его приемлемость для событий на Украине. В связи с этим есть смысл взглянуть на то, какое юридическое определение дает этому понятию Конвенция ООН о геноциде. Геноцид определяется как ‘действия, совершаемые с целью полного или частичного уничтожения национальной, этнической, расовой или религиозной группы’, включая ‘преднамеренное создание для этой группы таких условий жизни, которые способны привести к ее полному или частичному уничтожению’. Голодомор полностью соответствует данному определению. Важно то, что точно так же считал и Рафаэль Лемкин (Raphael Lemkin) – юрист-ученый, замысливший создание такой конвенции.
    Сегодня имеется масса исторического материала, подробно описывающего конкретные подробности насильственной коллективизации сталина и его политики голодного террора, направленной против Украины. Другие районы Советского Союза также страшно пострадали от нее. Но в умах советского руководства присутствовала двойная цель – наказать украинское крестьянство и вызвать среди него голод. Это было частью кампании по уничтожению украинского национального самосознания и стремления к самоопределению. сталин через несколько лет сказал: ‘Без крестьянской армии нет мощного национального движения… по сути дела, национальный вопрос – это крестьянский вопрос’. Стремясь повернуть вспять политику ‘украинизации’, которая в 20-е годы отстаивала ограниченную культурную и политическую автономию, сталин решил превратить в мишень крестьянство, составлявшее в тот период 80 процентов населения. Его способ решения национального вопроса на Украине заключался в массовом убийстве посредством голода.
    Жестокие методы сталина включали астрономические квоты по заготовкам зерна, выполнить которые было невозможно. После них у местного населения не оставалось никаких продуктов питания. Когда план оказался невыполненным, туда направили армию. К концу 1932 года целые деревни и районы превратились в систему изолированных голодных гетто, которые заносились на ‘черную доску’. Все это время Советский Союз продолжал экспортировать зерно на Запад и даже делал из него спирт. К началу 1933 года советское руководство решило радикально усилить блокаду украинских деревень. Со временем вся территория Украины оказалась в кольце сталинской армии, превратившись в огромный лагерь смерти.
    Национальная направленность действий сталина в отношении Украины прослеживалась и в той кампании террора, которая была направлена против институтов и людей, составлявших основу культурной и общественной жизни украинской нации. Волны чисток захлестнули высшие учебные заведения, литературные журналы, издательства и театры. В число жертв попали сотрудники Академии наук Украины, редакционной коллегии Украинской советской энциклопедии, представители Украинской Православной Церкви, а в конце – и члены компартии Украины. Это была планомерная кампания против украинской нации, против ее истории, культуры, языка и образа жизни.
    Голодомор был актом геноцида, предназначенным для подавления украинской нации. То, что это не удалось, что сегодня Украина существует как гордое и независимое государство, ни в коей мере не снижает тяжести этого преступления. Это также не освобождает нас от моральной ответственности, требующей признать произошедшее. В 79-ю годовщину Голодомора мы в долгу перед его жертвами, перед жертвами других преступлений геноцида. Мы должны быть честными по отношению к своему прошлому.
    Вся моя Германия очень благодарна сталину за медь, цынк, уголь, лес который он исправно поставлял с 1930 г. и до самой войны, для моего Рейха, а особенно за ХЛЕБ и всякие зерновые…

    Адоль Гітлер Хайль – Зіт Хайль

    Адольф Гітлер
    June 07, 2011 09:38PM

    Два сапога пара?
    Глава клуба военачальников экс-глава МВД генерал армии Анатолий Куликов на научно-практической конференции «Малоизвестные страницы Великой Победы» в Академии Генштаба РФ озвучил сенсационные факты о Великой Отечественной войне.

    • Мало кому известно, что еще в 1941 году руководством Советского Союза было принято решение об уничтожении Гитлера, – рассказал Куликов. – Сначала это планировалось сделать в России, в Москве, в случае захвата немецкими войсками столицы. Позже был разработан план по уничтожению Гитлера в его ставке, но неожиданно в 1943 году Сталин принимает решение не делать этого, опасаясь, что после ликвидации Гитлера его окружение заключит сепаратный мир с Англией и США без участия России.

    Куликов утверждает, что имеются факты таких переговоров.

    Также генерал рассказал, что вторая возможность уничтожить Гитлера у СССР была в 1944 году.

    • Уже был подготовлен детальный план его устранения, но снова последовал неожиданный отказ Сталина, – рассказал Куликов. – И это несмотря на то, что уже имелся подготовленный для этой акции человек, который умышленно сдался в плен и пользовался большим доверием у немцев. Эта операция имела все шансы на успех.

    Также Куликов привел военные цифры: один день войны стоил СССР в 1943 году 324 миллиона рублей, в 1944-м – 350 миллионов рублей, в 1945-м – 352 миллиона рублей. Для сравнения: средняя зарплата в СССР была в то время 430 рублей.Но зато оба люто ненавидели нашого Героя С.Бандеру
    Два сапога пара!

    Йосип Вісаріонович
    June 08, 2011 10:56AM

    пашол нахуй пидерная гнида Написав:

    Пацаны тя вычеслят и потом
    что бы знал от куда тваи
    беды..

    Організація “кари божої” сомнищем сатани

    Ліквідації отруйними речовинами.

    Після винесення рішення про ліквідацію певної особи, чи групи осіб (наприклад сімї чи родини), складання плану ліквідації і визначення основних маршрутів пересування жертв, підготовки необхідних документів для подальшого відчуження майна, починають, як правило, з отруєння продуктів харчування. Коли “замовлена” людина купує їх у торговому закладі де працюють люди терористів дається наводка найчастіше по фотографії. Яд безпосередньо наноситься під час самого продажу. Сучасні яди це дозволяють робити. Достатньо одного дотику руки. (через шкіру він не прникає і легко змивається водою). В основному це яди тривалої дії, котрі уражають органи травлення (в т.ч. Рак) і серцево-судинну систему. В окремих випадках застосовують і яди раптової дії котрі, як правило, паралізують серцево-судинну систему. Подібним чином “працюють” чрез аптечну систему і медицину (у ще більших маштабах) Фіксувалися випадки масової реалізації продуктів і медприпаратів оброблених ядами тривалої дії.
    Коли вище вказаним способом не вдалося провести ліквідацію (у жертви виявилися якісь підозри) переходять до ядів здатних проникати через шкіру або через органи дихання; найчастіше обробляють ними ручки на вхідних дверях жертви, колодки, крісла лавки, газети, книги, листи, гроші, одяг (одяг терористи здатні обробити в білий день на вулиці в присутності великої кількості людей) і таке інше. Є яди які водою з милом не змиваються (лише розчинником), візуально невидимі, без запаху, активуються лише при дотику людського тіла. Деякі яди цього типу здатні активуються вже на відстані до 1см. переносячись на тіло; і навіть здатні легко і миттєво проникати через резинові рукавиці.

    Є ще один метод ліквідації котрий найкраще називати “рукопотисканням іуди”: вбивця обробляє праву долоню спеціальним гелем (для захисту), наносить яд і йде вітатися з жертвою (потім змиває усе належним засобом). Це робиться у співпраці з групою зовнішнього спостереження. Підготовка вбивці не є складною і ним може стати кожен, менш-більш знайомий з жертвою, хто співпрацює з терористами. Там відмовників небуває. Після “ознайомлення” з цим методом вбивства я перестав подавати руку жидам і єговістам.

    Ліквідації засобами ураження електромагнітної дії.

    Ці засоби діють за принципом подібним до роботи мікрохвильової печі. Це є скоріш за все надвисокочастотні (НВЧ) випромінювачі спрямованої дії (розсіювання променю 10-20см.) здатні викликати у людини майже усі найтяжчі захворювання (залежно від встановленої частоти і частини тіла на яку спрямований випромінювач Розмір самого випромінювача не більше як пальчикова батарейка (найпотужнішого). Дальність ураження до 100м. (коли підєднаний до електромережі 220 вольт), автомобільних — 50м. (при заведеному двигуні), портативних – 3-5м (залежно від ємності елементів живлення). Доводилося виявляти ці засоби (малої потужності) вмонтовані в плату антени Вай-Фай і компютерну мишку (оптичну) в промислових умовах (здатних спричиняти захворювання легень), котрі вільно і масово продавалися в торгових мережах контрольованих панівним паразитичним етносом в Україні.
    Аби смертельно уразити людину випромінювачем необхідно певний час дії засобу. Тому терористи портативні засоби використовують найчастіше в храмах під час Літургії і в громадському транспорті. Переважно в храмах це роблять жінки, котрим природньо ходити з сумочками, де і поміщають засіб.

    WereWolt
    June 09, 2011 03:12PM

    Пройшло вже багато часу, а ми й досі не знаємо всієї правди про другу світову війну.

    Виходячи з тих фактів, що представлені на [www.suvorov.com], СРСР, а особливо його керівництво, винне у цій війні не менше фашистів. І ще одне, що для мене дуже образливо і боляче, комуністи кров’ю своїх громадян, наших дідів і бабусь, змивали той сором, що вони є самими великими підпальвачами і підпалили війну — другу світову.

    СВІДОМИЙ УКРАЇНЕЦЬ
    June 09, 2011 04:20PM

    Господи как сейчас нужен Бандера Степан и необходим нации,как бы вы твари, все напавшие на бандеровцев тогда вели себя? Целовать Степана в жопу в очередь давились бы кэгэбэшные шавки. Мало он вас отстрелял к сожалению,но ничего всё впереди..

    Йосип Вісаріонович
    June 10, 2011 11:51AM

    СВІДОМИЙ УКРАЇНЕЦЬ Написав:

    Господи как сейчас нужен
    Бандера Степан и необходим
    нации,как бы вы твари, все
    напавшие на бандеровцев
    тогда вели себя? Целовать
    Степана в жопу в очередь
    давились бы кэгэбэшные
    шавки. Мало он вас
    отстрелял к сожалению,но
    ничего всё впереди..

    А ви часом не можте сказати мені куди це ділася агентура НКВД в ОУН-УПА???!!! А то чомусь чи не усі професійні “українці” своєю поведінкою демонструють найгірші риси штатних й позаштатних енкаведистів!

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ
    June 10, 2011 01:41PM

    Ми чітко розуміємо як зараз вся комуняко-сталінська сволота намагається реваншу, але ні.
    Cьогодні, коли стало зрозуміло, що національні інтереси України потребують захисту, варто звернутися до історичного досвіду, щоб не припуститися помилок, які можуть стати фатальними для держави. Не можна допустити, щоб висока хвиля патріотизму розбилася об неспроможність сьогоднішніх державотворців бути гідними того великого завдання, яке на них покладено. Для цього і пишеться велика книга про справді Велику Вітчизняну війну українського народу проти своїх загарбників та їхніх поплічників, а праця істориків стане ще однією вагомою сторінкою, котра допоможе відновити історичну пам’ять і котра доводить, що ідея незалежної України – це ідея всіх українців, від Сяну до Дону.
    С.Бандера був є і головне буде нашим Героєм!
    Tому нехай не намагаються московські шовіністи вбивати клин поміж східняками й західниками. Ми – єдиний народ, єдина нація! У нас одні герої, одні вороги, одні прагнення, одна Українська Повстанча Армія. І чим скоріше відновиться наша історична пам’ять, тим скоріше здійсниться те, за що віддавали життя герої України у Дніпровських степах, Волинських лісах та Карпатських горах.
    Героям Слава!

    Йосип Вісаріонович
    June 10, 2011 05:17PM

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ Написав:

    Ми чітко розуміємо як зараз
    вся комуняко-сталінська
    сволота намагається
    реваншу, але ні.

    Слава Ісусу Христу!
    Це вже говориться 20 років, а жодних проявів комуністичного (і тим більше Сталінського )реваншу так і небуло. Але було багато пройдисвітів іноземного походження, котрим допомагали прийти до влади професійні “українці” з енкаведиськими замашками.

    Для цього і

    пишеться велика книга про
    справді Велику Вітчизняну
    війну українського народу
    проти своїх загарбників та
    їхніх поплічників, а праця
    істориків стане ще однією
    вагомою сторінкою, котра
    допоможе відновити
    історичну пам’ять

    А відповідь на моє запитання “куди ділася агентура НКВД в ОУН-УПА” де???
    Як можна закликати людей на “барикади” невідаючи де справжній ворог?

    Героям Слава!

    Слава Україні!

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ
    June 11, 2011 05:40PM

    Хоча просталінська радянська пропагандистська машина цілеспрямовано очорнювала С.Бандеру, не зупиняючись навіть перед цинічним обманом, «бандерівство» так і не вдалося витравити. Це, зокрема, показало телешоу «Великі українці», що свого часу проводилося на каналі «Інтер». Реально саме С.Бандера став «українцем №1». Хоча певні сили (звісно, які) зробили все, аби представити інший результат. Та навіть при сфальсифікованому результаті виявилося, що провідник ОУН має шалену популярність

    Гость
    June 11, 2011 09:52PM

    Люди, что Вы несете?! Сколько можно делиться с обеих сторон? Бандеру на востоке не любят не только из-за лживой пропаганды, а еще и от того, что до 51 года приходили гробы вместо ушедших в армию призывников. Потому, что постреливали в водителей и т.д. и т.п. Что сейчас хорошего должен вспомнить глубокий старик, крутивший баранку в 40-50 гг.? Ему пропаганда ни к чему. Но задумавшись, почему они боролись, их понять можно. Как поступить, если у тебя все отбирают, родственников в лучшем случае ссылают… Изменить в прошлом ничего нельзя. Только вот смягчение позиций должно происходить с обеих сторон. Сторон вообще не должно быть в будущем Украины. Когда же это будет?!

    Йосип Вісаріонович
    June 11, 2011 11:48PM

    Гость Написав:

    Люди, что Вы несете?!
    Сколько можно делиться с
    обеих сторон? Бандеру на
    востоке не любят не только
    из-за лживой пропаганды, а
    еще и от того, что до 51 года
    приходили гробы вместо
    ушедших в армию
    призывников.

    Изменить в

    прошлом ничего нельзя.
    Только вот смягчение
    позиций должно происходить
    с обеих сторон. Сторон
    вообще не должно быть в
    будущем Украины. Когда же
    это будет?!

    Практично уся категорична непримиреність “СВІДОМИХ” і “НЕСКОРЕНИХ” походить не від бандерівських (чи комуністичних) ідей, а від банальних іноземних грантів; від бажання чижинців (найбільше жидів) панувати над українцями. Усе зміниться лише тоді, коли держава почне викорінювати цю злочинну іноземну агентуру.

    Гость
    June 12, 2011 09:44AM

    Практично уся категорична
    непримиреність “СВІДОМИХ” і
    “НЕСКОРЕНИХ” походить не
    від бандерівських (чи
    комуністичних) ідей, а від
    банальних іноземних
    грантів; від бажання
    чижинців (найбільше жидів)
    панувати над українцями.
    Усе зміниться лише тоді,
    коли держава почне
    викорінювати цю злочинну
    іноземну агентуру.

    Что бы искоренять “агентуру” нужно нам, славянам, самим объединяться. Многие не любят ближневосточную национальность. И даже самые ярые космополиты не смогут отрицать продвижение “своих людей” (этой национальности) во всех областях деятельности. Однако, кто нам, славянам, мешает делать то же самое? Почему мы пытаемся друг друга утопить, даже за пределами своей Родины? Поэтому нужно прекратить деление Украины на 2 части! А это будет, к сожалению, не выгодно и некоторым государствам и подавляющему большинству наших политиков. Это – один из самых древних принципов власти.

    Йосип Вісаріонович
    June 12, 2011 01:45PM

    krek Написав:

    Но о
    каком славянском союзе
    может идти речь, если мы в
    Украине готовы рвать друг
    друга.
    Тем более народ сыкливый,
    страх порождает агрессию,
    агрессия к необдуманным
    поступкам, а потом сидим и
    думаем че натворили.
    А с Китайцами бороться
    поздно, время европеоидной
    расы заканчивается, жалко
    но так есть. Кстати это во
    многом благодаря
    европейским ценностям, к
    которым мы так стремимся,
    ну и конечно вторая
    мировая, после нее
    оправиться белым не
    удалось.

    “Не кажи гоп, поки не перескок”. Рано хороните білу расу.

    Справжніми європейськими (в т.ч. і словянськими) цінностями є християнство, котре нічого спільного немає з тими маразмами навязаними сьогодні нам сыкливыми космополітами; котрі, при найменшій небезпеці, починають відразу косити божевілля, а їх жінки починають у цьому “божевіллі” ще й роздягатися як проститутки.

    Йосип Вісаріонович
    June 12, 2011 01:49PM

    Потрібно реально оцінювати становище в якому ми сьогодні є. І найголовніше вибирати адекватні (реальні) засоби боротьби за свої природні (тобто незаперечні) права. На мою думку такими головними засобами можуть бути:

    1.Безумовне виконання усіма українцями (тобто усіма словянами в Україні) припису Св.Письма: “Не управлений ти настановляти над собою якогось чужоземця, що не є з твоїх братів”/Второз.17.15/ Не є кандидат на владу (усіх рівнів) українцем і православним – “на…. з пляжа”. Політичні й ідеологічні вподобання кандидата – справа другорядна; головне аби він був українцем по вірі й крові. Хто ширить роздори в народі використовуючи природню різницю у політичних й ідеологічних вподобаннях українців – той є нашим ворогом.

    1. Головний “бойовий коник” цього сомнища сатани, котре нас обкрадає і вбиває, це лжа (найчастіше виражена у прямому наклепі). Наш засіб самооборони це ще один припис Св.Письма: “На підшептувача і двоязичного – ваші прокльони: вони бо миролюбних багатьох погубили” /Сирах 28,13/ Це шобло не вважає нас за людей (що також є наклепом, гідним прокляття), то і навіть не потрібно оголошувати про своє прокляття на них; достатньо це зробити у своєму серці й розумі.
      Коли є можливість викривати лжеців перед своїми друзями і соплемінниками то це необхідно робити.

    krek
    June 12, 2011 03:28PM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Безумовне виконання усіма
    українцями (тобто усіма
    словянами в Україні)
    припису Св.Письма: “Не
    управлений ти настановляти
    над собою якогось
    чужоземця, що не є з твоїх
    братів”/Второз.17.15/ Не є
    кандидат на владу (усіх
    рівнів) українцем і
    православним – “на…. з
    пляжа”. Політичні й
    ідеологічні вподобання
    кандидата – справа
    другорядна; головне аби він
    був українцем по вірі й
    крові.

    По поводу Святого Письма, с истинной не поспоришь. А вот про руководство не согласен, лучше умный полукровка, чем родной дегенерат.

    Йосип Вісаріонович
    June 12, 2011 04:29PM

    krek Написав:

    По поводу Святого Письма, с
    истинной не поспоришь. А
    вот про руководство не
    согласен, лучше умный
    полукровка, чем родной
    дегенерат.

    Не має нічого поганого коли людина нрагне критично подивитися (поспорить) навіть на Св.Письмо. Поганим є те, що вона ухиляється від виконання того, що неможе заперечити; це сатанізм.
    Якщо ви пишете, що усі українці дегенерати (бо вони за останє століття, відмовляючись прийняти над собою владу чужоземного племені й “умних полукровок”, втратили десятки міліонів своїх найкращих синів й дочок), то хай Бог вам відімстить за це висловлювання!!!

    Ваше твердження про благосність для українців влади “умного полукровки” потребує підтвердження реальним прикладом з нашої історії??? Я такого не знаю.

    VBNM
    June 13, 2011 07:46AM
    БУВ ГЕРОЙ Є І БУДЕ!

    krek
    June 13, 2011 08:38AM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Ваше твердження про
    благосність для українців
    влади “умного полукровки”
    потребує підтвердження
    реальним прикладом з нашої
    історії??? Я такого не знаю.

    Все Украинцы дегенерары- это исключительно ваше умозаключение. Я хотел донести, что чистая кровь не подразумевает чистые помыслы и наоборот.
    К тому же, я не утверждал про благосність для українців влади “умного полукровки”, а об’яснять что умный лучше дегенерата я думаю не стоит.
    Совсем недавно мы имели “чистокровного” президента, отличительная черта, вялость, лень, не пунктуальность, пиха, бесхарактерность, отсутствие здравого смысла в поступках. Я не думаю что это отличительная черта украинца. А произошли мы от Адама и Евы, так что кровь у всех красная.

    Йосип Вісаріонович
    June 13, 2011 03:17PM

    krek Написав:

    Я хотел
    донести, что чистая кровь
    не подразумевает чистые
    помыслы и наоборот.

    Чистота крові залежить від багатьох факторів, не лише від обставин зачаття; найбільше від дотримання Божого Закону.

    К тому же, я не утверждал
    про благосність для
    українців влади “умного
    полукровки”,

    Мабуть ви, як і я, не знаєте позитивного прикладу панування іноземця над українцями.

    Совсем недавно мы имели
    “чистокровного” президента,
    отличительная черта,
    вялость, лень, не
    пунктуальность, пиха,
    бесхарактерность,
    отсутствие здравого смысла
    в поступках.

    Впевнений, що ви знаєте у чиїх (за етнічним походженням) “мягких кабинетах” був придуманий Ющенко як Президент, за чиї гроші, завдяки голосам яких високозгуртованих діаспор була отримана незначна його перевага на виборах і хто забезпечив “явку” усіх заробітчан на Західній Україні.
    Хоча потрібно дати належне українцеві Ющенкові – в кінці свого президенства він усе зрозумів і рішуче й ефективно послав своїх недавніх спонсорів-іноземців.

    А произошли мы от

    Адама и Евы, так что кровь у
    всех красная.

    Так. Але ми не можемо це мати за наріжний камінь української держави, як це зробили прагматичні вавілоняни будуючи свою башню. Неспроста в Божому Законі написано:.Письма: “Не управлений ти настановляти над собою якогось чужоземця, що не є з твоїх братів”/Второз.17.15/

    жиду
    June 14, 2011 06:03PM

    тебя пидер Йосип Вісаріонович даже гитлер не так вижу достает как наш ГЕРОЙ СТЕПАН АНДРЕЕВИЧ!
    Так ты жид пархатый интересно, чего же не мог его одолеть? Подлая мразь, смог только по подлому убить, а ведь народ его поддерживает, хули ты жопа жидогрузинская пиздиш ещё?

    krek
    June 14, 2011 06:29PM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Чистота крові залежить від
    багатьох факторів, не лише
    від обставин зачаття;
    найбільше від дотримання
    Божого Закону.

    Как то не понятно, папа, мама украинцы – это вторично, вероисповедание во главе угла? Мы так далеко дойдем. Человек атеист –это полу украинец или полу человек? Всевозможные религиозные течения как живой организм, растет, видоизменяется и умирает. В прочем как и нации, этносы, народности, государства. Достаточно посмотреть политические карды давно ушедших лет, что бы понять, все приходит и уходит, а люди остаются. Их просто по разному обзывают и какое прозвище приживется, тем они и гордятся. Ведь мы могли б называться и малороссами и вообще как угодно.
    Хотя, вероисповедание во главе угла…, скорей всего вера в Христа, продлиться значительно дольше чем существования Украины, в таком виде как мы ее сейчас представляем, поэтому вера и правда важней.
    Чета я запутался что важней.

    Йосип Вісаріонович
    June 15, 2011 01:22AM

    У справах політичної влади походження і віра є мабуть одинаково найважливішими факторами. Бо по самій природі кожній людині влада над нею чужинця й іновірця є нестерпним насильством. З іншої сторони найкращим правителем є той котрий глибоко відчуває душу підвладного народу, чужинець й іновірець цього ніколи не зможе зробити. Навіть і при умові його щирого бажання це зробити.

    Кожна самостійномисляча людина проходить у свому життя етап атеїзму; критичного переосмислення своєї віри. Така особа в жодному випадку не є напівлюдиною, але до влади, особливо політичної, вона не надається, бо є ще на етапі свого власного становлення. Такого його власні думки можуть привести невідомо до чого, як це трапилось колись з царем Соломоном, і державі не бачити добра, а лише Перестройку. Тому я і написав раніше, що виконання Божого Закону є важливішим обставин зачаття, бо цим людина стверджує свою зрілість й приналежність; робить її реальною, а не лише формальною.

    Поганим є те, що часто атеїзмом (котрий, на відміну від релігії, не накладає на людину жодного обовязку) люди прикривають свою власну байдужість, лінь і самолюбність; таких точно неварто допускати до влади. Наші предки не були вже такими неосвідченими, як кажуть, бо трішечки страшили атеїстів; вони свідомо не давали їм гнити.

    krek
    June 15, 2011 06:46AM

    А такие понятия как, любовь к ближнему, ответственность, честность, вполне может уживаться и у атеиста и порой не найдешь у верующего.
    По моему глубокому убеждению вера это не пинок под зад для того чтобы человек был порядочным.
    Тогда получается что равнодушие, лень, и самовлюбленность не как не дается в нагрузку к атеизму.
    У нас чем серьезней бандит, тем больше поклонов бет и церквей строит.
    Посмотрите как весь наш политический бомонд на Крещение лихо в прорубь сигают.
    И не одна скотина не потопла, наверно Бог простил.

    Йосип вісаріонович
    June 16, 2011 01:57PM
    Я вам навіть більше скажу; якби Іуда Іскаріотський був атеїстом він би ніколи не став національним героєм Адольфа Ілоїзовича. Антихрист також буде косити релігійну праведність.

    По моему глубокому
    убеждению вера это не пинок
    под зад для того чтобы
    человек был порядочным.
    Тогда получается что
    равнодушие, лень, и
    самовлюбленность не как не
    дается в нагрузку к
    атеизму.

    Я цього і не писав. Душевність це не плід виключно релігійності, а звичайної людяності, ними також часто є атеїсти. Просто по справжньому можна бути добрим до ближнього лише враховуючи усі фактори впливу. А Бог є не останім фактором впливу і його врахувати може лише по справжньому віруючий.

    У нас чем серьезней бандит,
    тем больше поклонов бет и
    церквей строит.

    Так вже історично склалося, що першим осягнув Царство Боже бандит, вірніше один з двох, котрі висіли на хресті біля розіпятого Христа.

    Посмотрите как весь наш
    политический бомонд на
    Крещение лихо в прорубь
    сигают.
    И не одна скотина не
    потопла, наверно Бог
    простил.

    Ви подивіться на наш економічний бомонт (зокрема на торговий і банківський) і не будете дивуватися чому ніхто з політиків не втопився. Хоча один точно депутат ВРУ втопився на Рівенщині, чи грім забив!.

    krek
    June 17, 2011 06:25AM

    Из вашего ответа я все таки понял, что руководителем нашей страны может быть человек с размытой религиозной ориентации, т. к. не исключает его порядочность, компетентность и в конце концов любовь или глубокое уважение к нашей стране, мы сейчас про Украину говорим.
    В этом аспекте рассмотрим Януковича, человека с не простой судьбой, стартовый капитал которого был, бедная семья и криминальное прошлое. Его религиозность , может это и есть тот человек, который через жизненные, личные трагедии, пришел к Богу и хочет добра для страны которой руководит, не смотря на его происхождение.
    Как распознать человека достойного? Или полагаться на Бога, что дал то и кушайте.

    Иван Николаевич
    June 20, 2011 11:01AM

    ………рассмотрим Януковича, человека с не простой судьбой, стартовый капитал которого был, бедная семья и криминальное прошлое. Его религиозность , может это и есть тот человек, который через жизненные, личные трагедии, пришел к Богу и хочет добра для страны…………..

    Послушайте понятно что вы отрабатываете.
    Но хватит нам хамить со своим ДИБИЛковичем. Народ видит кто у власти – элементарный Хам.
    Мы уже лучше живем со вчера по завтра.
    Вы сексоты надоели неужели вот эта ваша блевотима вам самим приятна.
    Этот ваш Янучар нас за быдло держит, а власть свою за временную наживу.
    Как понять наглое вселение в Мижигирье, или сына повадить в депутаты а на второго бабло закачать сделать миллионером. Как понять полный захват власти с которой как выяснилось он незнает что теперь делать – грабить то уже нечего.
    Да он пришел к Богу… к своему обагащению, а нас делят в вере.
    Ну ладно он тупит на ТВ и вообще в диалоге, но нас обдирать не тупит! Разве лидер мог унизить свой народ отрицая геноцид?
    Разве лидер мог по сути отдать Крым и его же Раша высмеивает, и что сделают газ – 700 – 100 = 600.
    Засадитьвсе население перед ЖЕКом в неподьемные долги, это формула успеха вашего дегенерата?
    Ну не идем в Россию, не идем в НАТО – а куда, в Ахмедштат?
    Наша неопределенность для этого шобла лафа, потому как дербанят по понятиям.
    Ежечасное пребывание во власти этого сброда Украине обойдется десятками лет. И не радуйтесь так ибо огорчение уже рядом.
    Изматывая в застенках тюрем людей которые могли противостоять ему, он добился ПОЛНОГО разочарования.Вы что и впрям думаете что люди боятся? Да пофигу все стало всем и это ударит по вас страшной силой… Голосовали мы семьей за него, и многих я родных и соседей за него уговорил, теперь мне стыдно людям в глаза смотреть – а ему нет, он вроди и ничего не брал на себя никаких обязательств. …
    Нам терять нечего, просто ждем момента разгромить все.
    Когда наступит вот-вот ваше разочарование вы будите уже не за похлебкой Янучарской жалеть, а вообще то лучше бы не существовать было и вовсе

    Иван Николаевич
    June 20, 2011 11:10AM

    продолжу………..
    я вижу в народе все больше склоняются к С. Бандере и быстрее всего правильно коль он так печет всему бандитскому збиговиську.
    Прочитал его биографию, так действительно наш герой, он за спину других не прятался, банков не имел и т.д.

    Йосип Вісаріонович
    June 20, 2011 01:10PM

    Иван Николаевич Написав:

    Изматывая в застенках
    тюрем людей которые могли
    противостоять ему, он
    добился ПОЛНОГО
    разочарования.

    Прошу назвати призвища тих осіб, котрих ви вважаєте політичними вязнями?

    krek
    June 20, 2011 02:06PM

    Иван Николаевич, поврете, я не на кого не работаю.
    Вам лично я не хамил.
    Штампы ваш затертые и для недалеких людей.
    У геноцида есть четко прописанное определение, потрудитесь прочитать.
    Севастополь – это не весь Крым, а база не весь Севастополь, можете карту посмотреть , я вас не обманываю.
    Арифметика по газу 700-100=600 явно высосана из … , если это вы для примера, то так где то оно и есть.
    « Не в Россию не в НАТО» все нам куда то вступить надо. Можно подумать НАТО вам чем то поможет.
    А по поводу-« Изматывая в застенках тюрем людей которые могли противостоять» ответьте Вісаріоновичу. Вместе посмеемся.
    А мрачное будущее которое вы себе рисуете, вас не минет , так как вы себя так настраиваете.
    Радуйтесь жизни, довольствуйся тем что есть, не проси больше чем надо.
    Хочешь быть счастливым? Будь!

    Артем
    June 20, 2011 04:56PM

    Во бля, как шобло всполошилось.
    Все, кто арестован новым ебучим шоблом можно назвать политическими. Почему Азару, Клюеву и др. не мерено на счета отмахали?
    А шайка вся приехала с Рублевки, что в село или в шахту пошли. Дети братва и кумы у банка, прокуратуры и т. д.
    Почему Кипр не закрыли те что арали бля и блокировали? Где бля моей бабке 1200 пенсия? Еще как Юлька дала ей 760 за 43 года стажа, а цены в 2 ато и 4 раза взвинтили.
    Почему узурпировано власть одним дибилом? Бендеру нада или чтото таво,токо об этом люди и шушукают
    Вот ранее читал коменты этих агенов вроди аргументировано писали, но тут прорвало раскрылись. Да народ видит кто есть кто. Я был в Болгарии там ужас, нахер такая Европа. С Россией нада в Союз мир глобализуется а эти пидеры ЙосиКреки мутят людей, добо что мало читает кто чушь ихнюю
    А вы Йоськи Креки точно шавки, и мужик правильно вас назвал
    Да, пидерасить будут вас скатов и Ливия раем покажется! Мне лично похеру нехер терять, а на костру погреюсь. Все паебать/
    F t,jibnm ,elen

    Йосип Вісаріонович
    June 21, 2011 01:18AM

    krek Написав:

    Из вашего ответа я все таки
    понял, что руководителем
    нашей страны может быть
    человек с размытой
    религиозной ориентации, т.
    к. не исключает его
    порядочность,
    компетентность и в конце
    концов любовь или глубокое
    уважение к нашей стране, мы
    сейчас про Украину
    говорим.

    Ви мене неправильно зрозуміли. Розмита релігійна орієнтація це найперше прояв недостатньої сформованості особи. Я не хочу аби український народ ставав тренувальним майданчиком для якогось гореполітика. Епоха перемен вже дуже затягнулася, на ній вже пора ставити крапку.

    В этом аспекте рассмотрим
    Януковича, человека с не
    простой судьбой, стартовый
    капитал которого был,
    бедная семья и
    криминальное прошлое. Его
    религиозность , может это и
    есть тот человек, который
    через жизненные, личные
    трагедии, пришел к Богу и
    хочет добра для страны
    которой руководит, не
    смотря на его
    происхождение.

    “За одного битого двох небитих дають”,- це без сумніву позитивна характеристика для державного діяча. У Сталіна було вісім “ходок” і, найголовніше, стількиж втеч.
    Що ви нехорошого знаєте в походженні Януковича?

    Как распознать человека
    достойного? Или полагаться
    на Бога, что дал то и
    кушайте.

    Найкраще людина пізнається по плоддах її діянь. Вожаки Перестройкы гарно спочатку виглядали, але усі плоди їх діяльності виявилися мерзенними.
    “На Бога надейся, а сам не плошай”. Люди з бунтарською вдачею мені більше подобаються; хоча, як козав один мудрий українець: ” “Найважливіше розпізнати властивий час і властиву міру речей”.

    Адольф Гітлер
    June 21, 2011 08:52AM

    Гнать потрібно оцю всю шваль при владі. Ми опущені вже нижче Африки, хіба що китайці ще приїдуть робити дороги а оці огидні Йосип Вісаріонович, krek восхваляють владу і один другого.
    …………. Они не сеют не пащут не строят
    они восхваляются общественным строем……………
    Вже обридли всім ці покидьки, всім зрозуміло що це потвора, ракова опухоль на тілі вашої України.
    Таке сміття С.Бандера, хоч був мій ворог, але справедливо знищував їх.
    Хайль. – Зіт Хайль !

    Во во
    June 21, 2011 09:10AM

    Януковича рисуют на стенах с простреленной головой …………………………..June 17th, 0:11………………………….. Во Львове неизвестные разрисовали стены в центральной части города изображением мужчины, похожего на Президента Виктора Януковича, с простреленной головой……………. Изображения были сделаны неподалеку от помещения Главного управления Министерства внутренних дел во Львовской области, сообщают Українські новини…………. Жители города сразу обратили внимание на рисунки, некоторые из них фотографируют их на мобильные телефоны. …………. Под изображением находится надпись opir.info. Отметим, что данный сайт принадлежит организации автономных националистов. …………….. Как сообщалось ранее, в Донецке появились листовки, на которых изображены карикатуры на Януковича-буржуя.

    Vbnm
    June 21, 2011 09:12AM

    UTHJZV -CKFDF
    Героям СЛАВА!

    Артем
    June 21, 2011 09:15AM

    Януковича рисуют на стенах с простреленной головой .June 17th, 0:11. Во Львове неизвестные разрисовали стены в центральной части города изображением мужчины, похожего на Президента Виктора Януковича, с простреленной головой. Изображения были сделаны неподалеку от помещения Главного управления Министерства внутренних дел во Львовской области, сообщают Українські новини. Жители города сразу обратили внимание на рисунки, некоторые из них фотографируют их на мобильные телефоны. Под изображением находится надпись opir.info. Отметим, что данный сайт принадлежит организации автономных националистов.Как сообщалось ранее, в Донецке появились листовки, на которых изображены карикатуры на Януковича-буржуя.
    ГОСПОДИ, дай то Боже.

    Йосип Вісаріонович
    June 21, 2011 01:02PM

    Артем Написав:

    : ГОСПОДИ, дай то Боже.

    Прошу уточнити, що ви хочете від Бога?

    Йосип Вісаріонович
    June 21, 2011 01:09PM

    Адольф Гітлер Написав:

    Хайль. – Зіт
    Хайль !

    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.

    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Ілоїзович??? Прошу не уникати відповіді на це моє запитання. Небуде відповіді не буде й подальшої розмови з вами.

    Адольф Гітлер
    June 21, 2011 04:06PM

    Rfr dctulf gjckt gthtgjz cnfkbyxbr ujybn ,htl.

    Йосип Вісаріонович
    June 21, 2011 11:37PM

    Адольф Гітлер Написав:

    Rfr dctulf gjckt gthtgjz cnfkbyxbr ujybn ,htl.

    А хто буде перекладачем? Моя твоя нєпонімай.

    Адольф Гітлер
    June 22, 2011 01:14PM

    По моему, обвинять С.Бандеру в оказании вооружённого сопротивления советам, не менее глупо, чем обвинять сталина в сопртивлении напавшей на СССР Германии.
    Население Украини называло и называет Бандеру Г Е Р О Е М! Хотят этого ГэБэшные шавки или нет
    Если бы бандеровцы не имели поддержку у простого населения они явно не продержались бы аж к середине 50-ых.
    Партизанщины без подержки местного начеления не выживет долго. И хочу заметить что своей идеей о независимости, для меня Степан создавал массу проблем, ну а сталину был понятно кромешным адом, и эта зубная боль у комуняк никогда не пройдет.
    Хайль – Зит Хайль!

    Vbnm
    June 23, 2011 09:36AM

    В Донецьку патріоти показово спалили людоїдські- гітлеровські і сталінські прапори. Це герої і чесні люди

    Йосип Вісаріонович
    June 23, 2011 02:08PM

    Царство Небесне усім тим хто загинув захищаючи свою Батьківщину!!!

    Хай буде прокляте те безбожне племя, котре 70 років тому спровокувало цю світову бійню невинних людей!!!

    Йосип Вісаріонович
    June 23, 2011 02:26PM

    Vbnm Написав:

    В Донецьку патріоти
    показово спалили
    людоїдські- гітлеровські і
    сталінські прапори. Це
    герої і чесні люди

    А в тих “героїв” розум є?

    Під тим прапором, котрий ви називаєте “сталінським”, одночасно героїчно захищали свою Батьківщину міліони радянських людей (в т.ч. й українців) і шкідництвом промишляли такі кровопивці як Каганович, Берія, Жуков, Хрущов і т.д. Вашим “героям” потрібно навчитися найперше відділяти “мух” від “котлет”, а вже потім йти за щось боротися.

    Артем
    June 23, 2011 08:04PM

    Под этой кровопролитной бычачей тряпкой рекордное колличество населения загубили.
    И не трогай дибил героев Донецка, и Бендера герой, а тебя просто жаба давит
    А ты не сатанист, деспот ты ванючий? Скока рисаватся будиш уродина, тебя проклятия народные мучат? Да мучить тебя точно бут.

    Vbnm
    June 23, 2011 08:08PM

    ..под этой кровопролитной бычачей тряпкой рекордное колличество населения загубили..
    Все правильно
    Не реагируйте на Йосипа Вісаріоновича ,это дешовый провокатор. Во Львове таких доской по фейсу,и к ниму пора на подходе

    Йосип Вісаріонович
    June 23, 2011 10:40PM

    Vbnm Написав:

    ..под этой кровопролитной
    бычачей тряпкой рекордное
    колличество населения
    загубили..

    А 20 млн. українців за остані 25 років під якою “бычачей тряпкой” винищили? Чи ви може вважаєте, що політика 1932р. сьогодні вже припинилася?

    Все правильно
    Не реагируйте на Йосипа
    Вісаріоновича ,это дешовый
    провокатор. Во Львове таких
    доской по фейсу,и к ниму
    пора на подходе

    Це що ви мені погрожуєте? В мені провокатора побачили (хоча провокатори зазвичай не називають себе тим ким є), а коли в 2008 р., у Львівському обласному суді, ваші пейсаті братки запровадили відвертий апартеїд супроти українців і т.д., ви цього не побачили!

    Йосип Вісаріонович
    June 25, 2011 09:40PM

    А 20 млн. українців за остані 25 років під якою “бычачей тряпкой” винищили? Чи ви може вважаєте, що політика 1932р. сьогодні вже припинилася?

    Йосип Вісаріонович
    June 25, 2011 11:25PM

    Vbnm Написав:

    Ні не вважаю, а твердо знаю
    що упирі сталінські-дітки
    при владі…

    Тоді назвіть пару призвищ сталінців, котрі були (чи є) при владі за остані 25 років.

    Vbnm
    June 27, 2011 04:57PM

    Йосип Вісаріонович ти ж дурку гониш………………надоел уже маразматик

    krek
    June 27, 2011 10:10PM

    Vbnm Написав:

    Йосип Вісаріонович ти ж
    дурку
    гониш………………надоел уже
    маразматик

    Научись, отвечать за слова, аргументировать как то, не дай Бог, попадешь куда неотвертишся.

    Йосип Вісаріонович
    June 27, 2011 10:52PM

    Прошу, назвіть пару призвищ сталінців, котрі були (чи є) при владі за остані 25 років?

    Vbnm
    June 28, 2011 11:20AM

    НАШ СТЕПАН – СТЕПАН БАНДЕРА,Г Е Р О Й і в нього є послідовники!

    Січеслав
    June 28, 2011 11:23AM
    Всіх вітаю з Днем КОНСТИТУЦІЇ!

    Йосип Вісаріонович
    June 28, 2011 12:59PM

    Так є Конституція, є день Конституції, а також є мільйони українців отруєних умисно непридатними для вживання продуктами харчування і медпрепаратами, є тисячі закатованих правоохоронцями і психіатрами, є десятки тисяч українських батьків у котрих відібрали їх власних дітей, сотні тисяч проданих в рабство, тисячі тих у кого вирізали органи, сотні тисяч тих у кого банкіри забрали квартири, мільйони безробітних і т.д.
    Немає жодної радості від цього свята!?

    krek
    June 29, 2011 01:28PM

    Vbnm Написав:

    НАШ СТЕПАН – СТЕПАН
    БАНДЕРА,Г Е Р О Й і в нього є
    послідовники!

    Попрошу всех последователь Степана Бандеры валить в лес и седеть там по схронах, и щоб без звука.

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ
    June 29, 2011 01:55PM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Так є Конституція, є день
    Конституції, а також є
    мільйони українців
    отруєних умисно
    непридатними для вживання
    продуктами харчування і
    медпрепаратами, є тисячі
    закатованих
    правоохоронцями і
    психіатрами, є десятки
    тисяч українських батьків
    у котрих відібрали їх
    власних дітей, сотні тисяч
    проданих в рабство, тисячі
    тих у кого вирізали органи,
    сотні тисяч тих у кого
    банкіри забрали квартири,
    мільйони безробітних і т.д.

    Немає жодної радості від
    цього свята!?

    Тобі в петлю маразматик вже пора – А В НАС – Є УКРАЇНА, Є НАРОД І Є ВОЛЯ !

    НЕСКОРЕНИЙ раді ПРАВДИ
    June 29, 2011 02:00PM

    krek Написав:

    Попрошу всех последователь
    Степана Бандеры валить в
    лес и седеть там по схронах,
    и щоб без звука.

    Я Вас krek, вважав розумнішим, та видно що ви просто сірість в загальному натовпі, але то є також наш народ. Потрібно Героїв поважати, бо на кістках витанцьовувати мудрості не потрібно

    Национализм

    Йосип Вісаріонович
    March 04, 2011 12:44PM

    Мова народу є категорією душевною і духовною. Це справа пророків, духовно посвячених осіб, науковців і педагогів. Тут обговорюється політичний аспект національного питання. Котрий, по своїй суті, зводетться до реалізації природного права кожного народу на свою національну державу. /див. Второз.17,15/
    Коли у громадянина з іноземною ідентифікацією є проблеми з совістю і вимовою окремих літер рекомендую логопеда-самородка товариша Єжова.

    Йосип Вісаріонович
    April 02, 2011 03:08PM

    ТОЛЬКО СВЯТАЯ МЕСТЬ Написав: …

    Товариш Андрій Олександрович з м.Жданова детально вивчивши допис, громадянки без імені (але з гаслом), виділив його ключову фразу; “Но какая Юля ни есть, но она не дала…! ни Пу ни Ме, …”. А також засіб досягнення вказаного у ключовій фразі: “Только киргизский вариант нужен,”. Усе інше це так званий фон. Тому він просить подати детальну інформацію про “Юлю”; особливо, керуючись Св. Письмом /Второз.,17,15/ (підозруючи, що це питання стосується політики), про її віросповідну приналежність й етнічне походження.

    У згаданій Вами Киргизії з цим явно намутили.
    Відповісти Цитувати
    Просто
    Re: Национализм
    April 03, 2011 11:47AM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    ТОЛЬКО СВЯТАЯ МЕСТЬ
    Написав:

    Товариш Андрій
    Олександрович з м.Жданова
    детально вивчивши допис,
    громадянки без імені (але з
    гаслом), виділив його
    ключову фразу; “Но какая Юля
    ни есть, но она не дала…! ни
    Пу ни Ме, …”. А також засіб
    досягнення вказаного у
    ключовій фразі: “Только
    киргизский вариант нужен,”.
    Усе інше це так званий фон.
    Тому він просить подати
    детальну інформацію про
    “Юлю”; особливо, керуючись
    Св. Письмом /Второз.,17,15/
    (підозруючи, що це питання
    стосується політики), про
    її віросповідну
    приналежність й етнічне
    походження.

    У згаданій Вами Киргизії з
    цим явно намутили.

    Ідійот, ти давно втік з шостої палати. Те що ти під наглядом у психіатра воно видно, раз судиш других…..
    Відповісти Цитувати
    Йосип Вісаріонович
    Re: Национализм
    April 04, 2011 07:14AM

    Просто Написав:

    Йосип Вісаріонович
    Написав:

    > ТОЛЬКО СВЯТАЯ МЕСТЬ
    > Написав:
    >

    >
    > Товариш Андрій
    > Олександрович з м.Жданова
    > детально вивчивши допис,
    > громадянки без імені (але
    з
    > гаслом), виділив його
    > ключову фразу; “Но какая
    Юля
    > ни есть, но она не дала…!
    ни
    > Пу ни Ме, …”. А також засіб
    > досягнення вказаного у
    > ключовій фразі: “Только
    > киргизский вариант
    нужен,”.
    > Усе інше це так званий
    фон.
    > Тому він просить подати
    > детальну інформацію про
    > “Юлю”; особливо, керуючись
    > Св. Письмом /Второз.,17,15/
    > (підозруючи, що це питання
    > стосується політики), про
    > її віросповідну
    > приналежність й етнічне
    > походження.
    >
    > У згаданій Вами Киргизії
    з
    > цим явно намутили.

    Ідійот, ти давно втік з
    шостої палати. Те що ти під
    наглядом у психіатра воно
    видно, раз судиш других…..

    Доводжу до Вашого “Просто” відома, що Св.Письмо /Сирах 28,13/ радить проклинати наклепників. Прийміть це як перше і останє попередження.
    П.С. Коштів усієї землі не хватить , аби викупити хочаб одну накликавшу на себе прокляття душу.
    Відповісти Цитувати
    Дурку
    Re: Национализм
    April 04, 2011 11:49AM

    дядя Йосип Вісаріонович -ты када сасёш трясеш губой.
    СекСотом хорошо тебе,платят прилично ?
    Как после продажи Украины уже нехерт продавать дык за души взялся??
    Будиш вякать сука кремлевская я тя со скуки доебу по блогам
    Відповісти Цитувати
    Ульянов Сергій Миколайович , Тернопіль
    Re: Национализм
    April 04, 2011 04:34PM Дата реєстрації: 11 місяці тому
    Повідомлень: 337

    Пусть даже японцы неудачно провели ядерные испытания символично , были на Россию,
    повыкручивались сразу после надругательства над российским флагом , что повлекли
    цунами и землятресения , Россия как всегда приютит и этот народ ?

    а) [nnm.ru]
    ://nnm.ru/blogs/OlDi/zemletryasenie_v_yaponii_-_rezultat_sverhsekretnogo_yadernogo_ispytaniya/ ;

    б ) [inforotor.ru]
    ://inforotor.ru/news/12311673 .

    P.S.

    Славяне были всегда добрыми , а добренькими только
    по принуждению , вот и опять подтверждение…

    Власти не хватает 3% голосов импортированного електората , выход найден ?

    Редаговано разів: 7. Востаннє 04/05/2011 02:58AM користувачем Ульянов Сергій Миколайович , Тернопіль.
    Відповісти Цитувати
    Йосип Вісаріонович
    Re: Национализм
    April 05, 2011 12:01PM

    Дурку Написав:

    дядя Йосип Вісаріонович -ты
    када сасёш трясеш губой.
    СекСотом хорошо
    тебе,платят прилично ?
    Как после продажи Украины
    уже нехерт продавать дык за
    души взялся??
    Будиш вякать сука
    кремлевская я тя со скуки
    доебу по блогам

    Образливі висловловання у мою адресу я Вам прощаю (і постараюся прощати в подальшому), але з наклепами я буду робити як Боженька приказав: попередження і потім при повторі) прокляття (останє навіть не буду оголошувати аби не травмувати слабонервових).
    Бутьте певні, я мзду не беру. Тим більше від тих “шандоровичів”, які сьогодні окупували Кремль у сусідній державі.
    Відповісти Цитувати

    cech
    Re: Национализм
    April 11, 2011 09:08AM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Дурку Написав:

    > дядя Йосип Вісаріонович
    -ты
    > када сасёш трясеш губой.

    > СекСотом хорошо
    > тебе,платят прилично ?
    > Как после продажи Украины
    > уже нехерт продавать дык
    за
    > души взялся??
    > Будиш вякать сука
    > кремлевская я тя со скуки

    > доебу по блогам

    Образливі висловловання у
    мою адресу я Вам прощаю (і
    постараюся прощати в
    подальшому), але з
    наклепами я буду робити як
    Боженька приказав:
    попередження і потім при
    повторі) прокляття (останє
    навіть не буду оголошувати
    аби не травмувати
    слабонервових).
    Бутьте певні, я мзду не
    беру. Тим більше від тих
    “шандоровичів”, які
    сьогодні окупували Кремль
    у сусідній державі.

    Ви не звертайте увагу, то хвора людина. Погано що адмін. не працює в цьому плані. Якщо не реагувати, воно саме заткне пельку.

    Йосип Вісаріонович
    April 02, 2011 03:08PM
    Товариш Андрій Олександрович з м.Жданова детально вивчивши допис, громадянки без імені (але з гаслом), виділив його ключову фразу; “Но какая Юля ни есть, но она не дала…! ни Пу ни Ме, …”. А також засіб досягнення вказаного у ключовій фразі: “Только киргизский вариант нужен,”. Усе інше це так званий фон. Тому він просить подати детальну інформацію про “Юлю”; особливо, керуючись Св. Письмом /Второз.,17,15/ (підозруючи, що це питання стосується політики), про її віросповідну приналежність й етнічне походження.

    У згаданій Вами Киргизії з цим явно намутили.

    Просто
    April 03, 2011 11:47AM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Товариш Андрій
    Олександрович з м.Жданова
    детально вивчивши допис,
    громадянки без імені (але з
    гаслом), виділив його
    ключову фразу; “Но какая Юля
    ни есть, но она не дала…! ни
    Пу ни Ме, …”.

    Ідійот, ти давно втік з шостої палати. Те що ти під наглядом у психіатра воно видно, раз судиш других…..

    Йосип Вісаріонович
    April 04, 2011 07:14AM

    Просто Написав:

    Ідійот, ти давно втік з
    шостої палати. Те що ти під
    наглядом у психіатра воно
    видно, раз судиш других…..

    Доводжу до Вашого “Просто” відома, що Св.Письмо /Сирах 28,13/ радить проклинати наклепників. Прийміть це як перше і останє попередження.
    П.С. Коштів усієї землі не хватить , аби викупити хочаб одну накликавшу на себе прокляття душу.

    Дурку
    April 04, 2011 11:49AM
    дядя Йосип Вісаріонович -ты када сасёш трясеш губой.
    СекСотом хорошо тебе,платят прилично ?
    Как после продажи Украины уже нехерт продавать дык за души взялся??
    Будиш вякать сука кремлевская я тя со скуки доебу по блогам

    Йосип Вісаріонович
    April 05, 2011 12:01PM

    Дурку Написав:

    дядя Йосип Вісаріонович -ты
    када сасёш трясеш губой.
    СекСотом хорошо
    тебе,платят прилично ?
    Как после продажи Украины
    уже нехерт продавать дык за
    души взялся??
    Будиш вякать сука
    кремлевская я тя со скуки
    доебу по блогам

    Образливі висловловання у мою адресу я Вам прощаю (і постараюся прощати в подальшому), але з наклепами я буду робити як Боженька приказав: попередження і потім при повторі) прокляття (останє навіть не буду оголошувати аби не травмувати слабонервових).
    Бутьте певні, я мзду не беру. Тим більше від тих “шандоровичів”, які сьогодні окупували Кремль у сусідній державі.

    Друга світова війна, це акт геноциду СРСР проти своїх громадян і всього людства?

    Йосип Вісаріонович
    June 08, 2011 11:25AM

    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.

    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    «Якщо ця цифра не прозвучить в світі, якщо не припиниться ця бійня, якщо не буде визнано, що переслідування християн є першою проблемою світу в питаннях насильства та релігійної дискримінації, то діалог між релігіями перетвориться тільки в красиві зустрічі, що не дають ніякого конкретного результату», – заявив експерт.

    У зустрічі беруть участь поважні особи: Кардинал Петер Ерде, президент європейських єпископів, Кустодій Святої Землі о. Пьєрбаттіста Піццабалла, Архиєпископ Антоніо Марія Вельйо, Президент Папської Ради з пастирських послань мігрантам, маронітський Архиєпископ Бейрута Поль Матар, митрополит Іларіон, «Міністр закордонних справ» Російської Православної Церкви, представник єврейського європейського конгресу Густав Золтаї, представник Організації ісламської конференції Омюр Орхунн і генеральний секретар Комітету з ісламсько-християнського діалогу в Лівані Харек Шакіб Шехаб.

    Єгипетський дипломат Алі Махмуд заявив, що в його країні готуються закони, які будуть захищати християнські меншини. Ці закони оголошують злочином виступи, які провокують ненависть, а також забороняють ворожі зборища поблизу церков.

    Кардинал Ерде підкреслив, що «небезпека полягає в тому, що багато християнських громад Середнього Сходу зникають внаслідок еміграції, тому що християни, що відчувають над собою загрозу, втікають».

    «Європа повинна приготуватися до нової хвилі еміграції, на цей раз до еміграції християн, які втікають від переслідувань», – попередив він.

    Зі свого боку, митрополит Іларіон нагадав, що, принаймні, один мільйон християн-жертв переслідувань – це діти.

    За матеріалами: Agnuz

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Їлоїзович???

    Tanj
    June 09, 2011 10:23AM

    Я отак би засцяла тобі нахалюго сталінська очі, та тебе люде розарвуть сука всеравно.
    Ти подивись хто тебе уважає. шо не весь яд випустив на людей?Оборотень і людоед сгинь

    FaSSt
    June 09, 2011 11:59AM

    Просмотрев ваш блог я, удивился как же умело сталинисты искожают историю!
    Они «вежливо» хамят только потому что полностью убеждены в своей безнаказанности, а ведь знали бы что их ждет и тем более за ложь, многие будут прятать глаза и свое родсво за содействия в преступлении.
    А преступления их — это значительная часть Центрально-Восточной Европы, простирающаяся от Балтийского до Черного моря, расположенная между современными Германией и Россией, Берлином и Москвой. Она включает в себя Эстонию, Латвию, Литву, Беларусь, Польшу, а особенно Украину и, частично, прилегающие к ним регионы.
    Вся часть этой территории это“Кровавые земли” — конструкция, которую в течение 1931—1945 годов политические режимы Сталина и Гитлера осуществили там самые крупные преступления ХХ века, в первую очередь, геноциды Голодомор и Холокост. Здесь происходили наиболее кровавые битвы Второй мировой войны, в которых погибали миллионы солдат, а миллионы мирных людей погибли в тылах или на оккупированной территории.
    Сегодня каждый историк и образованный читатель во всем мире знает об этих событиях. И могут вежливо « заперечувати» только болезненные Сталинисты.
    Наблюдение показывает, что хорошее знание истории Украины, Польши, Беларуси, украинского и еврейского народов — каждой из этих историй отдельно — не дает возможности понять причин массового уничтожения населения в течение исторически достаточно короткого периода. Изучение каждой национальной истории отдельно не дает возможности увидеть целостное явление, и только рассмотрение их вместе с историей политических режимов Гитлера и Сталина дает возможность понять его причины.
    Сравнивая Сталина (как лидера) и Гитлера, мы видит близость созданных ими политических режимов. Обе политические системы выросли из Первой мировой войны,
    – стали следствием развала Российской и Немецкой империй, и социальных катаклизмов первых десятилетий ХХ в.
    Сталинский социализм и национал-социализм близки между собой отношением к демократическим институтам, к земельному и крестьянскому вопросам. Даже хронологически они развивались одинаково, поскольку переломным для них стал 1932-1933 года.
    Мы видим, что Сталина и Гитлера объединяли также одинаковые “утопии” относительно Украины.
    Украина была нужна обоим диктаторам для строительства своих социалистических государств. Сталин создавал чудовещную советскую модель через жуткий голодомор в Украине, а Гитлер, когда занял Украину, навязал ей оккупационный режим, и вывоз рабочих в Германию.
    Голод в Украине— был самым большим искусственным голодом в истории человечества!! , во время господства Сталина, в Украине погибло больше людей, чем на всех других “кровавых землях” !, больше чем во всей Европе! , больше чем во всем мире !
    Эпоха массового истребления людей в Европе началась с 1932 года. Маленького украинского мальчика, который был убит голодом, мучительной смертью в начале 1933 г., польского офицера, убитого в 1940, русской девочки, которая в конце 1941 г. умерла уже от фашистского голода в блокадном Ленинграде, и еврейской девочки из Беларуси, летом 1942 г. объединяло одно— все они стали жертвами наиболее кровавой Сталинской вакханалии в истории человечества, которую устроили два тоталитарных политических режима.
    И самое смелое сопротивление было это УПА, которые противопоставили себе всех, зная что исход их предречен, С. Бандера как патриот своего народа восстал не сломился, зная в какую эпоху он противостоит. Зная что их ждет и эти люди хоть как то противостояли общему уничтожению– и это истинные герои !
    Это была “эпоха уничтожения людей” на “кровавых землях”. Первая из них пришлась на 1932—1939 гг., когда основные преступления против человечности происходили по указаниям кровожадного Сталина. Вторая — 1939—1941 гг., когда размеры преступлений уравнялись в количественном измерении, и третья — 1941—1944 гг., когда первенство было за Гитлером. “Посредине Европы, в середине ХХ в. нацистский и советский Сталинский режимы попросту уничтожили, около четырнадцати миллионов человек”. К этому счету не включено погибших солдат Второй мировой войны
    Вы, оправдывающие этих злодеев будите в тяжелейших муках умирать, ибо вы берете на себя детские невинные слезы.
    Чем можно, такое жуткое злодейство оправдать, вашими же муками ?

    Dfkmrf
    June 09, 2011 04:22PM

    Tanj Написав:

    Я отак би засцяла тобі
    нахалюго сталінська очі, та
    тебе люде розарвуть сука
    всеравно.

    Ок”ей

    Адольф Гітлер
    June 10, 2011 01:13AM
    ……………Сталинский социализм и национал-социализм близки между собой отношением к демократическим институтам, к земельному и крестьянскому вопросам. Даже хронологически они развивались одинаково, поскольку переломным для них стал 1932-1933 года.
    Мы видим, что Сталина и Гитлера объединяли также одинаковые “утопии” относительно Украины.
    Украина была нужна обоим диктаторам для строительства своих социалистических государств. Сталин создавал чудовещную советскую модель через жуткий голодомор в Украине, а Гитлер, когда занял Украину, навязал ей оккупационный режим, и вывоз рабочих в Германию.
    Голод в Украине— был самым большим искусственным голодом в истории человечества!! , во время господства Сталина, в Украине погибло больше людей, чем на всех других “кровавых землях” !, больше чем во всей Европе! , больше чем во всем мире !
    Эпоха массового истребления людей в Европе началась с 1932 года. Маленького украинского мальчика, который был убит голодом, мучительной смертью в начале 1933 г., польского офицера, убитого в 1940, русской девочки, которая в конце 1941 г. умерла уже от фашистского голода в блокадном Ленинграде, и еврейской девочки из Беларуси, летом 1942 г. объединяло одно— все они стали жертвами наиболее кровавой Сталинской вакханалии в истории человечества, которую устроили два тоталитарных политических режима………………
    И самое смелое сопротивление было это УПА, которые противопоставили себе всех, зная что исход их предречен, С. Бандера как патриот своего народа восстал не сломился, зная в какую эпоху он противостоит. Зная что их ждет и эти люди хоть как то противостояли общему уничтожению– и это истинные герои !……………………………

    Абсолютно с вами я согласен, что С.Бандера был достойный противник……….. и то что наша схожесть была со сталиным потому что я очень многому у него учился
    Хайль – Зит Хайль

    Йосип Вісаріонович
    June 10, 2011 01:24AM
    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.
    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Ілоїзович??? Прошу не уникати відповіді на це моє запитання.

    ПОВАЖАЙМО СЕБЕ !!!
    June 10, 2011 02:10AM

    Люди, влада не по Закону підняли квартплату як тупим рабам! НЕ ПЛАТІТЬ ЖЕКу, З УКРАЇНЦІВ СВІТ СМІЄТЬСЯ, – як мовчазний протест оцьому Янучарському шоблу, ми всі відказуймося платить на дядю ЖЕКу…………. Бо вони собі борги посписували, а нам ввели УСББ………….Баньдюки собі наживають на нашому обнищанні мільярди, а ми зашкрібаємо останні копійки за квартплати, а за що ж нам жити люди ?ПРИПИНЯЙМО ЇМ ПЛАТИТИ ВЗАГАЛІ!!! ПОВНИЙ БОЙКОТ В ОПЛАТІ – ГЕТЬ БАНЬДЮКІВ! БУДЬМО РАЗОМ!

    Йосип Вісаріонович
    June 10, 2011 11:38AM

    FaSSt Написав:

    Голод в Украине— был самым
    большим искусственным
    голодом в истории
    человечества!! , во время
    господства Сталина, в
    Украине погибло больше
    людей, чем на всех других
    “кровавых землях” !,
    больше чем во всей Европе! ,
    больше чем во всем мире !

    Під час етногеноциду українців у 1932 р. загинуло до 10млн. людей, а внаслідок штучно створених неприйнятних умов життя для українців, названих Перестройкою, загинуло майже 20 млн. українців!!!??? А Сталіна немає вже 58 років? Якщо це безбожне жидівське племя, котре організувало усі ці етногеноциди українців, небажає принести гідне покаяння, то хай буде прокляте!!!

    Вы, оправдывающие этих
    злодеев будите
    тяжелейших муках умирать,
    ибо вы берете на себя
    детские невинные слезы.
    Чем можно, такое жуткое
    злодейство оправдать,
    вашими же муками ?

    Св.Письмо радить проклинати дволиких й наклепників; хай будуть прокляті ті, що дійсно умисно “искажают историю”, вигороджуючи справжніх злочинців.

    Йосип Вісаріонович
    June 10, 2011 12:06PM

    Dfkmrf Написав:

    Tanj Написав:
    > Я отак би засцяла тобі
    > нахалюго сталінська очі,
    та
    > тебе люде розарвуть сука
    > всеравно.
    > Ти подивись хто тебе
    > уважає. шо не весь яд
    > випустив на
    > людей?Оборотень і людоед
    > сгинь

    Ок”ей

    Так, кислота влита професійними “божевільними” в обличчя науковців відіграла вагому роль в пояснені трагічних подій історії ХХ ст. Але “немає нічого тайного, що би не стало явним”

    Адольф Гітлер
    June 10, 2011 01:29PM

    …..сталину прощения не будет. Что такое тридцать седьмой год? Это гигантский масштаб репрессий, фальсификация фантастических обвинений арестованным, пытки и истязания во время допросов, закрытый характер судопроизводства. Официальная ложь о судьбах расстрелянных. Десятки тысяч заключенных в специальные лагеря вдов “врагов народа”, сотни тысяч “сирот тридцать седьмого” — людей с украденным детством и изломанной юностью. Тридцать седьмой — это эпоха полного смещения в народном сознании всех правовых понятий.
    Массовые политические репрессии в 1937-1938 годах завершили формирование жесткого тоталитарного режима в СССР. В обществе был нагнетен террор, страх перед ним исключал всякое сопротивление властям. Репрессии обезглавили промышленность, армию, сферу обслуживания, науку, культуру. Пострадали партийные, комсомольские, советские, правоохранительные органы
    Субкультура уголовного мира, его ценности, приоритеты, язык были навязаны обществу. Оно вынуждено было десятилетиями жить не по закону, а по “понятиям”, не христианскими заповедями, а надуманными идеологическими установками.
    Я творил чудеса, но у коллеги было чему поочится …….Хайль – Зит Хайль

    Йосип Вісаріонович
    June 10, 2011 05:24PM
    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.
    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Ілоїзович??? Прошу не уникати відповіді на це моє запитання.

    Адольф Гітлер
    June 11, 2011 05:36PM
    Сегодня вряд ли может появиться сомнение в том, что большевиков
    субсидировали немецкие банки. Тем более что найдены свидетельства самого
    Ленина о том, что им были получены через Козловского деньги от Парвуса и
    Ганецкого, от которых он открещивался в июле 1917 года. Наконец, факт
    получения денег большевиками от немецких властей был доказан документами
    РЦХИДНИ и политического архива МИД Германии, приведенными в 9-й главе. И тем
    не менее в то далекое жаркое лето Троцкий, защищая Ленина (и себя, конечно)
    от обвинения в шпионаже, на заседании ЦИК 17 июля 1917 года говорил: “Ленин
    боролся за революцию тридцать лет. Я борюсь против угнетения народных масс
    двадцать лет. И мы не можем не питать ненависть к германскому милитаризму.
    Это (о шпионаже Ленина. – А.А.) может сказать только тот, кто не знает, кто
    такой революционер”678.
    Октябрьский переворот положил конец всем разговорам о “немецких
    деньгах”. Тем более что декретом от 27 октября (9 ноября) 1917 года почти
    все органы демократической прессы закрывались679. Но, как выясняется,
    секретные связи большевиков с германскими властями и их разведорганами не
    прекратились и после октября. Напротив, судя по содержанию документов и
    материалов, попавших по различным каналам в руки агентов иностранных
    спецслужб, они стали носить все более широкий и разносторонний характер.
    Следует заметить, что один из документов, подтверждающих контакты немцев с
    большевиками, был опубликован в Парижской газете “Le Petit Parisien” еще
    зимой 1917 года. Позже, в сентябре 1918-го, первую серию документов (7
    единиц) опубликовали в Нью-йоркской газете “Evening Post”. Однако тогда
    советские официальные органы особо не возмутились, если не считать
    публикацию в “Правде”, в которой говорилось о подложности этих документов.
    В последующие годы информационный голод стал более усиливаться в связи с
    возведением большевистским правительством “железного занавеса” и жестким
    контролем над издательской деятельностью. Об этом всегда знал и помнил сталин

    Йосип Вісаріонович
    June 11, 2011 11:30PM
    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.

    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Ілоїзович??? Прошу не уникати відповіді на це моє запитання. Небуде відповіді не буде й подальшої розмови з вами.

    Адольф Гітлер
    June 12, 2011 03:32PM

    ……….B сталинскую эпоху, в 1924-1953 годах, в результате его репрессий погибло около 32 миллионов человек. Основным инструментом для уничтожения людей был ГУЛАГ (аббревиатура от названия “Главное управление лагерей” – трудовые лагеря для тех, кого сталинский режим причислял к “врагам народа”.
    Самые ужасные лагеря были на северо-востоке страны, на Колыме, где температура зимой опускалась до отметки ниже 50 градусов мороза. Каждый год одна треть заключенных на Колыме умирала.
    Среди заключенных ГУЛАГа были крестьяне, которых обвинили в “индивидуалистических тенденциях” за то, что они были противниками колхозов. Были также писатели и верующие разных исповеданий, которые придерживались той или иной религиозной практики.
    cталин особенно подозрительно относился к людям, которые жили за границей, включая зарубежных коммунистов, приехавших в СССР, спасаясь от преследований со стороны правительств своих стран.
    О ГУЛАГе известно меньше, чем о нацистских лагерях смерти, во многом из-за секретности, которую хранил советский режим, а также из-за того, что многие жертвы ГУЛАГа там и закончили свою жизнь………..
    Відповісти Цитувати

    Йосип Вісаріонович
    June 12, 2011 03:57PM
    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.
    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Ілоїзович??? Прошу не уникати відповіді на це моє запитання. Небуде відповіді не буде й подальшої розмови з вами.

    Alekca
    June 13, 2011 07:54AM
    У меня случай с ментами жуткий кто скажет куда обратится. Факты кошмарные. Помогите

    Йосип Вісаріонович
    June 15, 2011 12:01PM
    Адольфе нащо твої братки спиляли 11 червня хрест на Аскольдовій могилі, повязаний з памятю першого українського державного правителя християнина???
    Невдалося вам просунути у Президенти свою холєру з косою, а потім майданутого натовпу на вулицях Києва і ви з розпачу пішли за допомогою до сатани, аби вам він допоміг провести в Україні державний заколот?! Ви аферисти й тільки!

    Йосип Вісаріонович
    June 23, 2011 02:29PM

    Царство Небесне усім тим хто загинув захищаючи свою Батьківщину!!!

    Хай буде прокляте те безбожне племя, котре 70 років тому спровокувало цю світову бійню невинних людей!!!

    Адольф Гітлер
    June 23, 2011 07:58PM

    Йосип Вісаріонович Написав:

    Царство Небесне усім тим
    хто загинув захищаючи свою
    Батьківщину!!!

    Хай буде прокляте те
    безбожне племя, котре 70
    років тому спровокувало цю
    світову бійню невинних
    людей!!!

    Та чи не активний учасник поділу світу зі мною, ти Йосип Вісаріонович? Закатував нізащо мільйони українців і др. народи, та і за Бога нашого Творця і за невинних згадав.
    Твать ти двухлічна! Розплата гряде, і буде тебе корчити в предсмерті доооовгоо, і за брехню будиш просить смерті , та не буде.

    Йосип Вісаріонович
    June 23, 2011 10:49PM
    «Кожні п’ять хвилин через свою віру гине один християнин». Ця жахлива звістка прозвучала у виступі соціолога Массімо Інтровіньє на Міжнародній Конференції з міжрелігійного діалогу між християнами, євреями і мусульманами, що відбулася в Гедолле (Будапешт) у рамках головування Угорщини в Євросоюзі.
    Інтровіньє, представник Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) з боротьби з нетерпимістю та дискримінацією проти християн, повідомив, що щорічно гине 105.000 християн через свою віру, причому ця цифра показує тільки кількість справжніх мучеників, тобто людей, убитих лише за те, що вони – християни, без урахування жертв цивільних і міждержавних війн. (в Україні християн найчастіше вбивають ядами й засобами ураження електромагнітої дії, що також не є тут врахованим. – прим. Й.В.)

    А це наслідки чиєї “невминяємой цели” Адолфе Ілоїзович??? Прошу не уникати відповіді на це моє запитання. Небуде відповіді не буде й подальшої розмови з вами.

    П.С. Хто не розуміє сучасного, той не зможе зрозуміти минулого.

    Адольф Гітлер
    June 23, 2011 11:36PM
    Бред гониш и не впервой.
    Закусывать нада сталинчик,ато НКВД привидится.
    А за зло содеяное отвечать будиш

    Йосип Вісаріонович
    June 24, 2011 10:16AM
    22 червня цього року, в день 70-ї річниці напалу на нашу Батьківщину іноземних загарбників, хазарови разом з іноземними “експертами” знову активізували просування запровадження торгівлі землі в Україні. Я не знаю жодного украраїнського селянина, котрий володіє такими грішми котрі би йому дозволили купляти сільськогосподарську землю. Це виглядає як чергове оголошення війни українському народові.

    Хай будуть прокляті усі ті хто прагне торгувати землею, котра рясно полита кровю міліонів українців, їх слуги й халуї!!!

    от И. Померанцева
    June 25, 2011 07:07PM

    ….”Вцепившись в поручень вагона
    мясистой рукой,
    она забирается в тамбур.
    Её плевать, что весь вокзал
    видит её трусы.
    Усаживается, достаёт из кошёлки
    крутые яйца, бухает о столик.
    Как зовут эту тётку?
    -Восточная Европа”….
    .
    Сейчас таких стихов я бы не сочинил. Колготки одержали окончательную победу над трусами. Сэндвичи в целлофановой упаковке вытеснили котлету с чесноком. Тётка стала дамой и поезду предпочитает самолёт. Но вот какой вопрос меня мучит: почему в XXI веке в Белоруссии, России и Украине крутят баранку пацаны из подворотни?

    Я писатель и ищу ответы на главные вопросы в языке. Но что-то не клеится, не складывается. Белорусский язык бережно собирали по крохам, по кусочкам, украинский стирали в порошок, но не стёрли, русский был и остаётся одним из самых цивилизованных в мире языков. И всё же почему в Белоруссии, России и Украине крутят баранку те же пацаны из подворотни?
    Еще не одно десятилетие будет в сознании сталинщина, и агитаторы – головастики в надежде выжить будут пиарится
    Социологи могут ответить, что эти народы пережили социальный катаклизм такой мощи, что от уклада жизни, традиций, национальной памяти остались только рожки да ножки. Географы пеняют на суровый климат. Историки говорят о влиянии восточных деспотий. Психологи – о преобладании соборности над индивидуализмом. Гастрономы – о вреде водки. Но я всё равно – хоть убей – не могу понять, почему в Белоруссии, Украине и России крутят баранку пацаны из подворотни.

    И. Померанцев

    Йосип Вісаріонович
    June 25, 2011 09:54PM

    от И. Померанцева Написав:

    Еще не одно десятилетие
    будет в сознании
    сталинщина,

    Прошу повідомити, що ви розумієте під словом “сталінщина”?

    Но я всё равно – хоть убей –
    не могу понять, почему в
    Белоруссии, Украине и
    России крутят баранку
    пацаны из подворотни.

    Це ви таких як Горбачов, Кравчук, Шушкевич, Сахаров і т.д. називаєте “пацанами из подворотни”?

    Vbnm
    June 25, 2011 10:57PM
    .. і таких ось як і ти душогубець.

    Йосип Вісаріонович
    June 25, 2011 11:38PM
    Vbnm Написав:

    .. і таких ось як і ти
    душогубець.

    Так, і вулиця мене виховала, і в Радянській Армії я жодного разу не промахнувся.., але все-таки ви про мене надто високої думки; остання моя “посада” це слюсар.

    mister
    June 26, 2011 07:43PM Дата реєстрації: 7 дні тому
    Повідомлень: 10
    Товарищ Померанцев, а ведь все просто. “Профессиональные революционеры”, они же международная уголовная
    группировка, во главе с В.Ульяновым и С.Джугашвили, настолько старательно и свирепо пропололи российское
    общество и его генофонд, что на его восстановление понадобится лет двести благоприятной политической погоды.
    Вот до тех пор и будут править названная вами категория людей. Революционеров можно винить и проклинать,
    но по большому счету виновато само общество, покорившееся изуверам. В любой популяции на земле
    отыщется немало индивидуумов жаждущих беспредельной единоличной власти. Но другим нациям удается
    успешно с ними справляться. В российской империи не удалось.

    Йосип Вісаріонович
    June 26, 2011 10:21PM

    mister Написав:

    “Профессиональные
    революционеры”, они же
    международная уголовная
    группировка, во главе с
    В.Ульяновым и С.Джугашвили,
    настолько старательно и
    свирепо пропололи
    российское
    общество и его генофонд,
    что на его восстановление
    понадобится лет двести
    благоприятной
    политической погоды.

    Ви щось явно напутали з керівнцтвом В.Ульянова й С.Джугашвілі; першого вже немає 87 років, другого 58, а “свирепая прополка” генофонду словян триває й сьогодні по повній програмі???!!!
    Обставини вбивст Леніна і Сталіна також підтверджують протилежне сказаному вами. І в повалені царя у лютому 1917р. вони не приймали участі….

    mister
    June 26, 2011 10:57PM
    “свирепая прополка” генофонду словян триває й сьогодні по повній програмі???!!!
    Согласен, потери так велики, что этот смерч не остановлен до сих пор.

    для Ответа
    June 27, 2011 04:55PM
    Супер, 100%, а то задрал уже сталин дибил

    Йосип Вісаріонович
    June 27, 2011 11:09PM

    Ответ Написав:

    Дикари мы ещё! ДИ-КА-РИ!

    Чи є у вас народ, котрий ви вважаєте за НЕ “ДИ-КА-РИ!”?

    Січеслав
    June 28, 2011 11:25AM

    Всіх вітаю з Днем КОНСТИТУЦІЇ!

    Йосип Вісаріонович
    June 28, 2011 01:00PM

    Так є Конституція, є день Конституції, а також є мільйони українців отруєних умисно непридатними для вживання продуктами харчування і медпрепаратами, є тисячі закатованих правоохоронцями і психіатрами, є десятки тисяч українських батьків у котрих відібрали їх власних дітей, сотні тисяч проданих в рабство, тисячі тих у кого вирізали органи, сотні тисяч тих у кого банкіри забрали квартири, мільйони безробітних і т.д.
    Немає жодної радості від цього свята!?

    “Не дуріте самі себе.” Перечитуючи Т.Шевченка

    ЖИДОКАЦАПАМ
    April 28, 2011 02:34PM

    Господин калашников, рассказывал, что он заставит всех вывешивать красные флаги. Поздравляю ВАС всех – главная новость это необходимость вывешивать красные флаги и обязательно получить георгиевскую ленту, как символ интернациональный. Из репортажа понятно, что войну выиграл советский народ, спасибо, что не русский, как в интерпретации Путина. Поэтому ПОЗОР, но не только президенту, а и Радио Эра, как рупору пропаганды русского шовинизма.
    Я всем жидокацапским тварям желаю эту сталинскую ленту, как удавку на шею

    Йосип Вісаріонович
    Re: “Не дуріте самі себе.” Перечитуючи Т.Шевченка
    April 30, 2011 12:38AM

    Шановний Leopin Ви можете навести наш історичний приклад коли з інтелигента вийшов вдалий політик?

    На мою скромну думку держава Україна на початку ХХст. могла реалізуватися лише через “проросійський” гетьманат Павла Скоропадського. А інтелігент Петлюра своїм максималізмом усе зіпсував (чи поміг зіпсувати). Переконаний, якби Петлюра став з могили, він би не радив нам брати сьогодні з нього приклад. Подумайте про це.

    Йосип Вісаріонович
    April 30, 2011 01:12AM

    Простий чоловік Написав:

    (Шевченко також
    писав що не онаково йому що
    Україну злії люди
    присплять…., так що треба
    Шевченка розуміти, а не
    цитувати вирвані
    контексти.
    Зараз в Україні важка
    смута і, народ розуміє що
    вихід завжди є, а от
    наслідки..
    Я чекаю одного – повстання,
    яке вже ось ось виплисне,бо
    ці виродки признають одне
    -силу. А ми народ України
    добрі та освідчені люди,
    повинні пройти люстрацію,
    та поважати вибір народу!

    Чому ви цитування Шевченка зупинили? Далі є ” і в огні обкрадену розбудять. Неоднаково мені”.
    Народне повстання сьогодні потрібно лише тому безбожному племені (прклятому мною), кртре найбільше обкрадало і вбивало український народ, аби під шумок вдавити невинного “козла відпущення” ( свого роду люстрація), “спустити пари” і перегрузити своє панування; як це було завдяки Перестройки і Помаранчевої революції. Прища не рекомендують видавлювати – він сам повинен лопнути.

    Коли вас дійсно хтось скривдив, і ви не можете себе захистити віддайте це Богу. не пожалкуєте. Коли ця кривда гідна пркляття – зробіть це і знайдете спокій душі. Але не бунтуйте народ; плоди соціального бунту завжди жахливі і на то немає ради.

    Степан Андрійович Бандера
    April 30, 2011 09:10PM

    Як би нелюди ви, брали до уваги що Великий Тарас заповідав, то стали б людьми добрими та без зависті. А так ви висмикуєте фрази під свою угоду – паразитуєте…
    Почитайте “Розрита могила”
    Бог і Україна понад все!

    Йосип Вісаріонович
    May 02, 2011 12:03AM

    Начетверо розкопана,

    Розрита могила.

    Чого вони там шукали?

    Що там схоронили

    Старі батьки? Ех, якби-то,

    Якби-то найшли те, що там схоронили,

    Не плакали б діти, мати не журилась.

    Шукали щастя, а старі батьки заховали там свободу. Щастя і свобода мабуть є одне й теж; Бог є щасливим і свобідним.
    Але у земній реальності, після заборонених яблочок в раю, неможливо сумістити смертному щастя й свободу; доводиться обирати щось одне…

    vbn
    May 04, 2011 07:12PM

    Світе тихий, краю милий,
    Моя Україно,
    За що тебе сплюндровано,
    За що, мамо, гинеш?
    Чи ти рано до схід сонця
    Богу не молилась,
    Чи ти діточок непевних
    Звичаю не вчила?
    «Молилася, турбувалась,
    День і ніч не спала,
    Малих діток доглядала,
    Звичаю навчала.
    Виростали мої квіти,
    Мої добрі діти,
    Панувала і я колись
    На широкім світі,
    Панувала… Ой Богдане!
    Нерозумний сину!
    Подивись тепер на матір,
    На свою Вкраїну,
    Що, колишучи, співала
    Про свою недолю,
    Що, співаючи, ридала,
    Виглядала волю.
    Ой Богдане, Богданочку,
    Якби була знала,
    У колисці б задушила,
    Під серцем приспала.
    Степи мої запродані
    Жидові, німоті,

    Сини мої на чужині,
    На чужій роботі.
    Дніпро, брат мій, висихає,
    Мене покидає,
    І могили мої милі
    Москаль розриває…
    Нехай риє, розкопує,
    Не своє шукає,
    А тим часом перевертні
    Нехай підростають
    Та поможуть москалеві
    Господарювати,
    Та з матері полатану
    Сорочку знімати.
    Помагайте, недолюдки,
    Матір катувати».

    Йосип Вісаріонович
    May 04, 2011 10:00PM

    Степи мої запродані
    Жидові, німоті,

    Сини мої на чужині,
    На чужій роботі.

    Дніпро, брат мій, висихає,
    Мене покидає,

    Дуже актуально звучить для сьогодення; тільки, як на мене, слово “німота” потребує деякого нового тлумачення.

    Йосип Вісаріонович
    May 04, 2011 10:03PM

    Світе тихий, краю милий,
    Моя Україно,
    За що тебе сплюндровано,
    За що, мамо, гинеш?
    Чи ти рано до схід сонця
    Богу не молилась,
    Чи ти діточок непевних
    Звичаю не вчила?
    «Молилася, турбувалась,
    День і ніч не спала,
    Малих діток доглядала,
    Звичаю навчала.
    Виростали мої квіти,
    Мої добрі діти,
    Панувала і я колись
    На широкім світі,
    Панувала…

    Переконаний, що Шевченко знав відповідь на це запитання, але, з невідомих міркувань, у цьому вірші її не розкрив.
    Свобода не сумісна з земним щастям (котрого, як об’єктивної реальності, на землі і так не існує).
    Свобода це завжди боротьба, це хрест Христовий.

    Вау
    May 05, 2011 12:56PM

    У вас шановний добрі та чисті помисли але за ім”я одне Йосип Вісаріонович, я Вас ненавиджу. Мені до вподоби Степан Андрійович Бандера – наш Герой

    Йосип Вісаріонович
    May 05, 2011 09:57PM

    Вау Написав:

    У вас шановний добрі та
    чисті помисли але за ім”я
    одне Йосип Вісаріонович, я
    Вас ненавиджу. Мені до
    вподоби Степан Андрійович
    Бандера – наш Герой

    Дякую за небайдужість. Я розумію ваші почуття стосовно Йосипа Вісаріоновича; сам колись подібне пережив.
    Сьогодні в моєму серці і розумі безконфліктно вміщаються (виходячи з людського виміру) і Сталін, і Бандера, і навіть Нестор Іванович.

    НЕАМ
    May 06, 2011 09:22PM

    Йосип Вісаріонович Написав:
    Вау Написав:

    > У вас шановний добрі та
    > чисті помисли але за ім”я
    > одне Йосип Вісаріонович,
    я
    > Вас ненавиджу. Мені до
    > вподоби Степан
    Андрійович
    > Бандера – наш Герой

    Дякую за небайдужість. Я
    розумію ваші почуття
    стосовно Йосипа
    Вісаріоновича; сам колись
    подібне пережив.
    Сьогодні в моєму серці і
    розумі безконфліктно
    вміщаються (виходячи з
    людського виміру) і Сталін,
    і Бандера, і навіть Нестор
    Іванович.

    Растение есть растение, многих такими сделали..не Он,не Она, а онО .Это общенациональная беда

    Йосип Вісаріонович
    May 07, 2011 03:12PM
    Ті, що вважають людей інших національностей “людиноподібними тваринами”, а християн -“рослинами” (йдучи за своїм безбожним племінним зловір’ям), хай будуть прокляті!!!

    Max..x
    May 12, 2011 11:22PM

    в моєму серці і

    розумі безконфліктно
    вміщаються (виходячи з
    людського виміру) і Сталін,
    і Бандера, і навіть Нестор
    Іванович.

    Растение есть растение, многих такими сделали..не Он,не Она, а онО .Это общенациональная беда

    ……………..Абсолютно верно,безхребетная тварь Йосип Вісаріонович, будет уничтожена как растение!! Браво НЕАМ -100% я за!

    Йосип Вісаріонович
    May 13, 2011 08:55AM

    Max..x Написав:

    ……………..Абсолютно
    верно,безхребетная тварь
    Йосип Вісаріонович, будет
    уничтожена как растение!!
    Браво НЕАМ -100% я за!

    Враховуючи те, що з подібними намірами (але безуспішно), мною вже шостий рік наполегливо й активно “займається” ваша принаймні світоглядна братва, то вам буде треба стати у чергу і запомятати свій порядкоий номер.

    П.С. “Ті, що вважають людей інших національностей “людиноподібними тваринами”, а християн -“рослинами” (йдучи за своїм безбожним племінним зловір’ям), хай будуть прокляті!!!”

    Украинский национализм

    Йосип Вісаріонович
    May 27, 2011 09:35AM
    Давай….ГОВОРИ ! Написав:

    … Я жалею что я не
    украинский националист…

    Так станьте ним; можливо любов до українського народу визволить вас від русофобства.

    После ужасной вести о том,
    что террористы (истинное
    название большевиков)
    расстреляли всю
    многодетную царскую семью,
    ни в Петрограде, ни в Москве
    никаких протестов,
    проявлений народного
    недовольства и уличных
    выступлений, не было. „Русь
    Святая” молча проглотила
    страшную новость о
    мученической смерти
    помазанника Божьего.

    Вбивство царської сімї робилося таємно, маленькою частиною партії більшовиків, на чолі з неросіянином Свердловим (котрий до року часу й здох).

    А через несколько лет
    „боголюбивый”
    православный народ с
    улюлюканьем сбрасывал
    кресты с церквей, стелил
    полы в сельсоветах и
    парткомах деревянными
    иконами, да пел частушки на
    антирелигиозную тему.
    Тех несчастных, одиноких,
    поистине святых, людей,
    которые посмели
    протестовать, объявляли
    сначала врагами народа,
    потом – безумными. И опять
    – никаких массовых
    протестов или проявлений
    недовольства.

    Перші храми були зруйновані ще до 1917р. новонавернутими сектантами, котрі потім дали основну масу кадрового наповнення низових структур партії.

    Так где же

    „Русь Святая”, о которой
    нам сегодня рассказывают
    новые иерархи с ретивостью
    и манерами „лекторов ЦК
    КПСС”? Но нет ее и следу!
    Загнали ее несчастную на
    Соловки и Колыму, да и
    растерли в”лагерную
    пыль”! Еще более странными
    кажутся попытки выставить
    жизнь народа-цареубийцы,
    народа-богохульника,
    народа-пьяницы, как образец
    высокодуховного,
    высоконравственного
    поведения, в отличие от
    „бездуховного общества
    потребления” западного
    мира.

    Свята Русь несла свій хрест! Якби було по-іншому би не було вже потреби її обливати брудом.

    Хамская привычка всех
    „учить жить” появилась с
    приходом террористов
    большевиков и их режима.
    Потому, что была у них идея
    – „мировая революция”.

    “Мировой революцией” займалася лише високопоставлена частина партії під керівництвом таких як Троцький; Ленін і Сталін реально будували національну російську державу.

    Душегуб Сталин (сейчас
    пиарится на блоге….)
    уничтожил миллионы
    безвинных, но потом выиграл
    войну, вот и церковь ему
    готова все простить, да и
    народ ставит его почти на
    первое место в числе
    выдающихся людей России.
    Может заповедь „не убий”
    Священный Синод отменил?

    Усі державні діячі, котрі були канонізовані Церквою, зображуються на іконах з мечем. Губить людську душу, як таку, не меч, а лживе слово.

    В Харкові 1951 року
    студент відмовився здавати
    іспит російською
    мовою,було розстріляно всю
    студентську групу 33
    молодих людей, 796 чол.тобто
    весь університет в лагеря
    по 8 -10 років ПА ВСЕМУ СА
    ВЕЦКАМУ САЮЗУ за ваш
    довбаний руска-сабачий
    язик.

    У ті часи гинули й найближчі Сталіну люди (зокрема його сват Жданов). Громадянська війна (чи внутрішньодержавна міжнаціональна боротьба) розпочата лютневою революцією 1917р. у ті часи ще тривала; як і сьогодні (усі причини сучасного вимирання українського народу є штучного,умисного, походження), хоча Сталіна вже немає більше 58 років, а великої Росії вже 20р.

    За що нас нищили брати? то ж мабуть вороги!
    May 27, 2011 03:33PM

    1917 р., 7 1917 р. Одна квадратна верста української землі давала в Московську казну листопада Внаслідок контрреволюційного пере-вороту до влади в Московській імперії прий-шли більшовики. Початок Геноциду (плано-мірного фізичного винищення) українців. За час комуністичної московської окупації за-гинуло понад 30 мільйонів наших співвітчиз-ників. Ще 10 млн. були виселені або змушені були покинути рідну землю. Русь-Україна планомірно заселялася московитами. За 70 років більшовизму кількість українців в Ру-си-Україні не збільшилась, а число москвинів зросло у п’ять разів. Для переліку злочинів комуністичних окупантів в Руси-Україні по-трібен грубезний том. Вони нищили все, що за духом або змістом було національним, українським. Тому більшість злочинів буде подано інтегрально, в цілому, особливо в період між 1917-1953 pp.
    1917р., грудень Отримавши нищівну поразку на 1-му Всеу-країнському з’їзді Рад у Києві, більшовики, агенти Москви в Руси-Україні, переїздять до Харкова, де проголошують «Українську рес-публіку Рад» та створюють «уряд» України, більшість в якому складали не українці і який опирався на інтервентів. (З понад 3000 делегатів 1-го Всеукраїнського з’їзду Рад більшовиків було 83, з них лише 27 не пого-дилися з рішеннями з’їзду й перебралися з Харкова).
    Москалям треба було «возвратіть Украіну Россії. Без України нет Россії. Без украінс-кого угля, железа, руди, хлеба, солі. Чорного моря Россія существовать не может: она задохньотся, а с ней і советская власть, і ми с вамі», – повчав Троцький своїх головорізів, у черговий раз відправляючи їх убивати укра-їнців, грабувати Україну та насаджувати оку-паційний устрій під виглядом «совєтсткой власті». До Першої світової війни Україна займала перше місце в світі щодо вивозу пшениці та ячменю, а її участь у експорті цих культур з імперії в 1909-1913 pp. становила 98 %; у 1913 p. Україна видобувала кам’яного вугілля 25,3 млн. тон, а Московія – 3,8 млн. тон; залізної руди – 7 млн. тон, а Московія – 2,2 млн. тон. (В.Кубійович. Цитовано за В.Лизанчуком, с.164).
    На теренах Руси-України, куди під вивіскою «українського радянського уряду» увірвалися москалі, установлюється жорстокий терор, закриваються українські школи та культурно-освітні установи, знищуються свідомі українці.
    1917-1960рр. В Україну переселилося понад 6 мільонів московитів. Після 1917 року група московських утікачів-професорів на чолі з проф. Петром Савицьким, боячись втрати імперії в Європі, почали закладати ідеологічно-правові основи свого панування в Сибіру.
    Вони обгрунтували теорію, що Московщина є цілковито природньою історичною спадко-ємницею політичного та ідейного капіталу Чингіс-хана. Їхній клич був:
    «Москвини, обличчям до Азії».
    Квітень 1918р. Сталін надсилає В.Затонському записку-вказівку, в якій визнає, що Ростов і Таганрог є українськими містами, а також те, що біль-шовицький «український уряд» -то лише «гра на публіку»: «Я рішуче протестую проти Ва-шої політики втягування Донської области у війну з Німеччиною? Ми всі тут вважаємо, ЦВКУк повинен, морально зобов’язаний за-лишити Таганрог та Ростов. (За Брестським договором, москалі зобов’язані були вийти з усіх окупованих ними теренів України й передати владу Центральній Раді). Досить гратися в уряд і Республіку, здається досить, пора кинути гру.» (С.Королівський, Укр. іст. журн. № 5, 1963).
    «1-й – учредительный – съезд КП(б) Украины состоялся 5 -12 июля 1918 года в Большом театре в Москве и все руководящие «украин-ские» коммунисты были привезены в Украи-ну В ОБОЗЕ КРАСНОЙ АРМИИ, причем по-давляющее большинство из них были даже не марионетки-малороссы, а чисто московс-кие люди, либо «интернационалисты». (Коваленко В. Сосед с камнем за пазухой: В каких случаях национальное меньшинство становится пятой колонной? // «Дружба народов», М., 1995, ч. 10, С. 161-172,)
    верещав В.Ленін у серпні 1918 р. (ПЗТ, т.38, с.38-40). 1918 р. Знаючи, що М.Грушевський має багато істо-ричних документів, москвини розстріляли з гармат його будинок і спалили те зібрання. 1918 р. У Маріїнському парку Києва московськими військами під командуванням Муравйова було розстріляно 200 учнів(дітей) гімназій і училищ лише за те, що вони значились у списках українських юнацьких організацій.
    7.01.1918 р. Наступ більшовицьких військ під проводом В.Антонова-Овсієнка на Лівобережжя та Південну Україну.
    19.01.1918 р. Війська Муравйова захопили Полтаву. Зміст висланої до Москви телеграми: «Я наказав винищити захисників місцевої буржуазії?».
    1918р. лютий-березень Виконуючи вказівки В.Леніна щодо відправлення на Північ хліба так звані «про-довольчі загони» вивезли із Херсонської гу-бернії до Росії 1090 вагонів хліба.
    1918 р. 28.02. Спеціальна урядова постанова забороняла викладання релігії в школах, хоча дозволя-лось її вивчати приватне.
    1918 р.17-22.10. У Москві відбувся II з‘їзд КП(б)У, який наголосив об‘єднання України з Росією. Від імені політбюро ЦК РКП(б) Л.Камєнєв заявив на цьому з‘їзді, що у Фінляндії, Поль-щі та Україні «гасло самовизначення націй перетворилось на зброю контрреволюції».
    1918 р. Звіряча розправа московсько-більшовицьких військ з 300 українськими героями – київсь-кими гімназистами та студентами, що під Кругами стали на захист своєї Вітчизни Руси-України. Майже всі юнаки полягли герой-ською смертю на полі бою, або були захоп-лені в полон і розстріляні. Перед розстрілом гімназист Григорій Пипський почав співати «Ще не вмерла України?», а за ним усі при-речені на смерть.
    1918 р. Більшовик Зінов’єв заявляє, що «?соціал-демократія – крило фашизму», і оприлюднює більшовицькі плани знищення 10 млн. чоловік. Плани щодо нищення, як завжди, більшовики перевиконують, головним чином за рахунок українців.
    1918 р., 26 січня Захопивши Київ, московсько-більшовицькі інтервенти за кілька днів знищили 5 тис. осіб, які розмовляли українською мовою, носили український національний одяг або у кого в хаті висів портрет Т.Шевченка?
    «?Влада в Києві встановлена при допомозі багнетів і передана советам України» (теле-грама Леніну від командувача московсько-більшовицькими військами Муравйова, ко-лишнього жандармського полковника царсь-кої армії, 9 лютого). Захопивши Одесу, цей же душогуб вимордував понад 10 тис. осіб. 17 лютого сам Ленін подякував катові украї-нського народу Муравйову «за братську до-помогу Україні»: «? Ми ні на хвилину не маємо сумніву, що доблесні герої визволення Києва виконають свій революційний обов’я-зок».
    Як виконувався «революційний обов’язок» і в чому він полягав, пізніше розповів В.Затонсь-кий, член окупаційної більшовицької адмі-ністрації («уряду») України в той час. «? ті самі червоногвардійці, що ненавиділи Петлю-ру й разом з тим все українське» (дякуємо за відвертість, товаришу Затонський)? Розстрілювали всіх українців підряд неза-лежно від того, підтримували вони Ц.Р. чи були її противниками). Але об’єктивно оті, хто за українське слово розстрілював – от хто фактично збудував Радянську Україну (В.Затонський, «Національна проблема на Україні». Цитовано за М.Береславським «Хто і як встановлював совєтську власть на Україні», Львів, 1992 р., с.12).
    Яке будувало, таке й збудувало. «Будівниц-тво» Рад. України розпочалося з розстрілів українців та масових грабежів, а закінчилось трьома голодоморами, суцільним терором та виселенням населення. А ось свідчення оче-видця тих подій в Україні письменника В.Ко-роленка, який мешкав тоді у Полтаві. 6 бере-зня 1918 р. він записав у щоденнку: «?Убий-ства, грабежи? Большевик – это наглый «на-чальник», повелевающий, обыскивающий, реквизирующий, часто грабящий и расстре-ливающий без суда и формальностей?». 30 березня: «? Большевики обстреливают город. Зачем? В этом – весь большевизм. Все не большевистское – враги. Весь остальной на-род для них – ничто?». 13 травня 1919 р.: ««Комуния» встречает всюду ненависть. 13 квітня 1920 р.: «? если есть что-нибудь несомненное в нынешнем положении, – то это прямая ненависть деревни (всей) к коммунистам». 25 травня 1921 р.:»? Коммунизм лицемерен до мозга костей? Ясно, что дальше так идти неможно, и стране грозят неслыханные бедствия. Первой жертвой их явится интеллигенция. Потом городские рабочие. Дольше всех будут держаться хорошо устроившиеся коммунис-ты и Красная Армия? (як показав хід історії, не більше 16 років). Мы только еще у порога таких бедствий, перед которыми померкнет все то, что мы испытываем теперь? (І справ-ді значно страшніше було попереду). Ему (москалеві) нужно еще учиться, а не учить других?».
    1918-1920 pp. Масові розстріли військово-полонених. Початок виселення українців у створенні місця масового ув’язнення, концтабори і винищення населення. Концтабори були створені декретами РНК Московії від 5 вересня 1918 р., ВЦВК- від 15 січня та 17 травня 1919 р. для масового ув’язнення та знищення населення, спочатку учасників визвольної боротьби, незадоволених та заможних верств (головним чином «куркулів»), а згодомусіх інших. «? необхідно звільнити Радянську Республіку від класових ворогів шляхом ізоляції їх в концентраційних таборах» (Декреты Сов. власти, т.З, М., 1964 р., с. 291). «Ми повинні карати на смерть не лише винних. Страта невинних вражає маси», зая-вив у вересні 1918 р. М.Криленко, який пізніше став прокурором та Міністром юстиції Москвинсько-більшовицької імперії. «Нещад-не придушення куркулів, цих кровопивців, вампірів, грабіжників народу. Смерть їм!» – істерично
    1918-1921 pp. «За час перебування в Києві (з 7 лютого по 31 серпня 1919 p.) більшовики не тільки зруйну-вали багато будинків, але також знищили без-цінні культурні, мистецькі, архітектурні та інші надбання, та, окрім того, вимордували тисячі ні в чому не винних людей. Серед них, в першу чергу, інтелігентів, священників, науковців, монахів і монахинь, власників будинків, крамниць, промисловців, купців тощо.
    Вже по кількох годинах перебування кому-ністичних посіпак у Києві негайно почалися масові арешти, допити, грабунки, ‘валту-вання жінок, підпали, руйнування будинків, церков, музеїв, книгозбірень, а також жахливі муки різних тортурованих, що, як правило закінчувались розстрілами. «Чрезвичайка» насильничала не лише у Києві чи інших українських містах, а й у сільських округах. Пограбувавши міста, більшовицькі банди йшли на села, нещадно грабуючи й знищу-ючи все. Ці дикі оргії викликали опір селян-ства.
    Тож каральні загони «Червоної (очевидно, від крови жертв) Армії» винищували не лише повстанців, але й цілі села та їхніх мешкан-ців? засудженого, голого, клали на велику колоду зі звисаючою головою, а кат ударом довбні відбивав йому голову (Р.Нілостністський. Криваве сп’яніння більшовизму. 1925 р. Німеччина. Цитовано за кн.Ю.Борця)? У Києві пошепки передавали улюблений наказ Рози Шварц, який так часто лунав у кривавих катівнях надзвичайок, коли нічим вже не можна було утамувати жахливі крики мордованих: «Заткни йому пельку розтопленим оловом, щоб не верещав, як порося?» І цей наказ виконували з букваль-ною її точністю? У Миколаєві з наказу чекіс-та Богбендера живих людей замуровували у кам’яних стінах ?Часто практикувалось зди-рання шкіри з живих людей. З цією метою їх кидали в окріп, робили надрізи на шиї та нав-коло кистів рук і обценьками здирали шкіру, а потім викидали на мороз. Цей спосіб засто-совувався у Харківській надзвичайці? (Н.Жевахов, Сербія, 1928 р. Цитовано за книгою П.Пересвета «Враги». Москва, 1993).
    1919 р. Після завоювання України більшовиками – національне знищення свідомої частини насе-лення та заборона всіх українських літератур-них, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень – багато тисяч.
    1919 р. лютий Голова уряду Української Радянської респуб-ліки інтернаціоналіст Х.Раковський заявив, що визнання української мови як державної було б «реакційним» заходом, від якого ви-грали б лише «куркулі» та «націоналістична інтелігенція».
    1919 р. березень Під тиском більшовицької Росії приймаєть-ся Конституція Радянської України і спеціа-льно наголошується: «Українська Соціалі-стична Радянська Республіка заявляє про свою тверду рішучість увійти до складу Єди-ної Міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки, як тільки створяться умови для її виникнення».
    11.02.1919 р. В.Ленін дає вказівку реквізувати (без від-шкодування) в українських селян хліб – понад норму споживання. Наслідком такої політики протягом квітня-липня вибухнуло коло 300 селянських повстань.
    1917-1959рр. Загальні людські втрати в СРСР перевищили 110млн.осіб. З них 66млн.700 тисяч було страчено в мирний час.
    1919-1921 pp. Кожна інтервенція москальських окупантів супроводжується негайним тотальним погра-буванням Руси-України. 17 лютого 1919 p. окупанти видають постанову про організацію маршрутних поїздів для вивезення хліба, цук-ру, солі та вугілля з України. В першій поло-вині 1919 p. планувалося вивезти 50 млн. Пу-дів хліба. «Якщо не підвезете до 1.VI – ми пропадемо всі», писав Ленін О.Шліхтеру у березні. План пограбування на 1919 р. перед-бачав вивезти з України 130 млн. пудів хліба, на 1920 р. – 160 млн. Апетити зростають. Звертаючись до командувача окупаційними військами в Україні М.Фрунзе головний кат Ленін писав 18 травня 1921 р.: «Тепер голов-не питання всієї Радянської влади, питання життя й смерти для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів». Порівняйте: за звільнення України від більшовицьких оку-пантів в 1918р. німці мали отримати 60 млн. пудів, а встигли вивезти лише 10 млн. А скі-льки було галасу про пограбування України німецькими окупантами!
    1919 р. 13 червня денікінці вбивають голову Кубан-ської Військової Ради Миколу Рябовола, а 7 листопада – священника І.Калабухова. Обид-ва були українськими патріотами й домагали-ся створення фронту спільної боротьби коза-ків Дону, Терека, Кубані та матірної України проти більшовиків. Але ненависть Денікіна та москалів з Добровольчої армії до українців була більшою, ніж до більшовиків.
    1919 р. (травень-серпень). Захоплення Києва та окупація України денікінцями.
    1918 р. Був убитий художник О.Мурашко.

    1919 р. Був убитий професор М.Плевака. 1920 р. Призначений з Москви директор всіх Київсь-ких гаїв Д.Сєлєзньов наказав вирубати парк П.Могили знову. 1920 р. Був убитий міністр УНР І.Стешенко. 1920 р. Був убитий представник одного із славетних українських родів Л.Симиренко, який напи-ав велику працю про українське садівництво. Московський рільничій інститут запросив його на посаду професора, але він відмовив-ся, небажаючи працювати на Московщину. Це коштувало йому життя.
    1920-1922 pp. Звіряче придушення комуністами селянських повстань у Східній та Південній Україні. «Викочувались кулемети, установлювались гармати, відгвинчувались балони з удушли-вим газом? і часто ні в кого навіть спитати, що було в тім селі? Ні жінок, ні дітей, ні ста-риків» – по гвардійські вихвалявся Генріх Ягода. Український селянський рух комуніс-ти вважали небезпечнішим, ніж рух білогвар-дійців.
    15.07.1920р. Спеціальна деректива Л.Троцького агітато-рам, які відправлялись в Україну із такою порадою: «?Ні на хвилинку не забувайте, що Україна мусить бути нашою. А нашою вона буде лише тоді, коли стане радянською, а Петлюра буде назавжди вибитий із пам‘яті народу».
    1921 р. Москвою був таємно вбитий український композитор М.Леонтович.
    1921 p. Під містом Базаром (на Житомирщині) за наказом Котовського та Фріновського ко-муністи розстріляли 359 полонених українсь-ких вояків. «Коли їх поставили над довжелез-ною ямою, коли у груди їм націлились куле-мети, почувся голос комісара: «Кто хочет служить в Красной Армии, два шага впе-ред!..» Завмерли на мить довгі ряди вояків у нерішучости? Ось-ось похитнуться слабші, і станеться найганебніше-зрада. Але тут почу-вся гучний, твердий голос козака Степана Щербака: «Ми служимо тільки Україні!..» А із сотень дужих грудей майже одностайно-«Ще не вмерла України?» – Аго-онь! – заво-лав оскаженілий комісар. «Падали, падали під кулями, але ті, хто ще стояв, продовжували співати?» (Б.Тимошенко. Другий зимовий похід. К., Фундація ім.О.Ольжича, 1995, стор.10).
    1921-1922 pp. Перший, московський, за всю історію Руси-України голод, як наслідок пограбування се-лянства московськими окупантами. Хлібоза-готівельні плани визначалися за принципом найбільшого вилучення хліба з українських селян з метою забезпечення зерном невро-жайних москвинських губерній. Зокрема, на Запоріжжі за пропозицією голови ЦСУ Московії П.Попова, збирався продподаток, розмір якого дорівнював валовому збору. Загинуло два мільйона українців. «Після планово проведеного голодомору практично обезлюдніли більшість волостей і уїздів Таганріжжя, Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини, Миколаївщини, Одещини» (Віктор Шкуратюк, 1993 р.).
    1921-1922 pp. За вказівкою з Москви в Руси-Україні вини-щено біля 150тис. українців -учасників наці-онально-визвольної боротьби.
    1921-1930 pp. Московські окупанти та промосковські шо-віністичні сили в Україні чинять шаленний опір відродженню української мови та украї-нських культурних традицій, яке пустило глибокі коріння в 1917-1919 роках. «?Зачем возрождать допетровскую епоху, зачем галь-ванізіровать украінскій язик, которий покрил-ся уже прахом», повчав у Запоріжжі москвин-ський письменник Ф.Гладков. «Признання української мови як урядової могло би озна-чати панування української буржуазії та кур-кульства», писав голова «українського уряду» Х.Раковський.
    1922 р. Голова ВЧК Ф.Дзержинський дає наказ виловити українських дітей-сиріт і знищити. Баржі з сиротами були затоплені у Чорному морі. (Віктор Шкуратюк, 1993 р.).
    1922 р. Більшовицька влада ліквідувала «Просвіту» в Руси-Україні, на Кубані, в Зеленому Клину (Далекий Схід) та інших українських поселеннях в Московській імперії.
    1922 р. В.Ленін підписує «Декрет об изъятии церков-ных ценностей». 3 розбоєм, який після цього почався, не зрівняються і найстрашніші нава-ли монголів. Повний перелік вкраденого, ви-везеного, знищеного займе кілька сот сторі-нок. Ось незначна частина того, що вони забрали лише з Києво-Печерської лаври: срібні золочені царські врата з двох церков; 54 Євангелії у срібному та золотому оздоблені, обсипані коштовностями; 20 напрестольних хрестів (один з них золотий-дарунок гетьмана І.Мазепи, вагою 7,5 кг); 18 ручних хрестів, деякі з чистого золота вагою по 2 фунти, прикрашені діамантами та іншими коштовними каміннями; більше 50-ти срібних та позолочених святих чаш (дари царів та гетьманів); 8 срібних та позолочених дарохранительниць високої художньої роботи та вартости (одна з них вагою 13 кг., оздоблена діамантами, друга вагою 45 кг., визолочена); 10 митр, одна з них належала Петру Могилі, з чистого золота, вагою близько 2,5 кг., оздсблена діамантами, перлинами, смарагдами, сапфірами; риза ікони Успіння, шедевр ювелірного мис-тецтва, у якій було 2 кг золота та безліч кош-товного каміння? Продовжувати цей перелік можно ще на багатьох сторінках. Перед руй-нуванням Михайлівського Золотоверхого мо-настиря були зняті мозаїки 12 ст. і вивезені в Московію. Одна з кращих робіт – Дмитра Солунського – опинилась у Третяковській галереї. Взагалі москалі почали грабувати одразу, як тільки вийшли на історичну арену. В 1169 р. лісові печеніги, захопивши Київ, так його обчистили (а населення вирізали), особливо церкви, що через 70 років мон-голам там нічого було брати. Скарб старо-винних монет загальною вагою: золотих мо-нет 25 кг., а срібних талярів – 288 кг, знайде-ний в кінці 19 ст. під час ремонтних робіт Успенського собору Києво-Печерської лаври, опинився в Ермітажі.
    Наша найдавніша книга, Остромирове Євангеліє, написане у 1056-57 pp. у Києві дяком Григорієм на замовлення посадника Остромира, знаходиться в С.-Петербурзі (б-ка ім. Салтикова-Щедріна). В музеї та книгоз-бірні Москви вивезені з України також: із-борник Святослава (написаний в Києві 1079 p. дяком Іоаном), де є знаменита мініатюра із зображенням сім’ї Київського князя Свято-слава; Мстиславове Євангеліє (Київ, 1117 p., Олексій Лазаревич); Добрилове Євангеліє з Волині, багате мініатюрами, в яких виразно проглядають українські типажі. Безцінні зна-хідки з Чорної Могили на Чернігівщині (їх ілюстрації-у всіх підручниках з історії та археоло’ії) – в Ермітажі? Взагалі, всі предме-ти становлення нашої національної духовно-сти вивезені москалями з України й знаходя-ться в Москві чи С.-Петербурзі (В.Кирневич, С.Грабар, «Наше слово», №30,1996р., Варшава). Багато художніх цінностей, виве-зених з України під час Другої Світової війни в Німеччину, було повернуто не в Україну, а в Московію.
    1922-1934 pp. Хвиля насильства проти неповторного і яс-кравого явища української та світової куль-тури-кобзарства. Українські національні му-зичні інструменти – кобзу, бандуру та ліру оголошують націоналістичними і знищують. Натомість в Русь-Україну завозять десятки тисяч примітивних («общепонятних») бала-лайок та гармошок. Кобзарі оголошуються жебраками і жорстоко переслідуються. «Бага-то кобзарів тоді пропало, – свідчив харківсь-кий кобзар Анатолій Парфиненко. – Кого ловили на базарі, кого – на помешканні. Де б вони не з’явилися, їх забирали». Щоб спотво-рити пам’ять та роль кобзарства, комуністи створюють капели бандуристів, які викону-ють пісні на замовлення та під контролем НКВД, а керівництво ними передається в ру-ки чужинців. Щоб остаточно покласти край «кобзарському націоналізму», у грудні 1934 p. комуністи підступно звезли до Харкова біля трьохсот лірників та кобзарів, більшість яких були незрячими, нібито для участи в за-ключному етапі Республіканської Олімпіади міста і села, а потім перебили в одному з ярів на Харківщині, багатьох вивезли до Сибіру. (П.Черемський, «Щедрик», Харків, 1994р.)
    1923 р. Помосковщено український правопис.
    1923 p. Щойно створений «Союз Республік» був усього лише формою існування московської імперії. З резолюції 12 з’їзду комуністів: «? Союз Республік розцінюється значною части-ною чиновників у центрі й на місцях не як со-юз рівних державних одиниць,? а як крок до ліквідації цих республік, як начало до так званого «єдино-неділимого»». З доповіді Й.Сталіна: «? у нас росте не по днях, а по годинах великодержавний шовінізм, самий зашкарублий націоналізм, що намагається стерти все немосковське, зібрати всі нитки управління навколо всього московського, а все немосковське – придушити».
    З виступу М.Бухаріна: «?На Україні? склад партії не український, ? й саме тому дуже ча-сто на Україні частина наших товаришів з та-кою енергією, з таким оскаженінням бореться проти українського націоналізму». В Україну «товаришів, які з оскаженінням боролися» з Україною, призначалися з Москви В.Лєніним, Л.Троцьким, Й.Сталіним. Ось деякі з них, всі – не українці: А.Бубнов, Ф.Сергеев (Артем) (створив Донецко-Криво-різьку «республіку», яку хотів приєднати до Московії), Е.Квірінг, Г.Пятаков («Да здравствует красный терор!»), Ш.Грузман, С.Косіор, Є.Бош («Нині національні гасла відіграють реакційну ролю, і тому ми повинні ці гасла відкинути? не каламутити основ марксизму, що базується на класовій боротьбі?»), Я.Епштейн, І.Шварц, А.Іванов, В.Мещеряков, Ф.Кон, П.Кін, В.Аверін, С.Гопнер, М.Рухімович, М.Фрунзе (здійсню-вав жорстокі репресії та реквізиції в українсь-ких селах), X. Раковський, О.Шліхтер, П.Ров-нер, М.Попов, М.Хатаєвич, Д.Лебедь («Для комуністів-інтернаціоналістів національне питання не існує»), В.Молотов, Л.Каганович (очолював організацію голодоморів, громив українську культуру та «націоналістів»), П.Постишев (після процесу СВУ у 1930 р. заявив: «Нарешті розчавлено голову націона-лістичній гадині», тому й був призначений керівником голодомору 1933 р.). Той же Сталін телеграмою 1933 р. заборонив украї-нізацію, підтримав голодомор та небачений досі геноцид українців.
    1923-1924 pp. Перший політичний процес проти українсь-ких вчених. 18 осіб, переважно викладачів вузів, засуджено до різних строків тюремного ув’язнення. Організатор і Президент ВУАН академік Микола Василенко отримав 10 ро-ків, а Політбюро ЦК КП(б)У виключило його з числа академіків.
    1923-1925 pp. Московити відтинають від Руси-України понад 50 тис. кв. верств землі Воронезької, Курської та Ростовської областей з населен-ням 2,4 млн. чоловік, 70 % яких становили українці. Серед українського населення, яке відійшло до Московщини, прокотилися хвилі незадоволення. Люди збиралися на сходи, обирали ходоків до центральних органів Руси-України. Так, мешканці Валуйського повіту на зборах 5 січня 1925 р. зазначали у постанові: «Ніхто нас не запитував про ба-жання до України чи до Московщини, а су-дьбу нашу вирішували о прилученні до України русаки різних руських губерній? Ми, громадяни, просимо? о визволенні нас від Московщини і прилученні до рідної ма-тері-України? Хай наші діти будуть вільни-ми українцями. Хай вони розвиваються на своїй рідній мові».
    Сількор П.Самоорало із села Червоного Ва-луйського повіту писав: «Ми всі кричимо і простягаємо свої мозолясті руки до рідної України». Москалі відповіли на це заляку-ваннями, арештами, репресіями. Так, жителі Добровського повіту Воронезької губернії писали: «Нещодавно в нас було постановлено питання про перехід до України? було про-ведено мітинг, на якому зібралося тисячі лю-дей. І що ж ми з цього одержали? Ті люди, які виходили на трибуну, захищали наші на-ціональні звичаї, на другий день були зааре-штовані й передані до суду? Наше 12-тисяч-не населення одноголосно ухвалило приєдна-тися до України, були обрані делегати, але тепер вони заарештовані». Не зважаючи на репресії, потік скарг не припинявся до 1928 р. (В.Ложкін, «Пам’ятки України» ч.88, 1991 р.).
    Жовтень 1924 р. Таємна директива ОДПУ звертає увагу на «постійне зростання впливу» УАПЦ та стверджує, що її митрополит В.Липківський та його прибічники «давно вже відомі» як «таємні пропагандисти українського самості-йництва», що є небезпечним для «радянсько-го ладу», їх забов‘язали вжити необхідних за-ходів, серед яких мало бути «збільшення кі-лькості таємних інформаторів серед вірую-чих і вербування самих священників для та-ємної служби в ОДПУ».
    1925 р. Група озброєних бандитів-чекістів схопила й розстріляла сотника станиці Гривенської В.Рябоконя, який 7 років очолював парти-занський загін, що боровся за українську Кубань.
    1925 р. Компартією прийняте рішення: «У партійній роботі посилити репресії щодо автокефальної (української) церкви».
    1926-1932рр. Москва знищила 28 єпископів і понад 3 тися-чі священників Української Православної церкви. 1926 р., 25 травня Московський а’ент Шмуль Шварцбард, колишній член каральних більшовицьких загонів в Україні, у Парижі застрелив Симона Петлюру.
    Серпень 1926 р. Арешт митрополита УАПЦ В.Липківського та спроба усунути його з посади.
    Жовтень 1927 р. На черговому Соборі УАПЦ здійснена нова спроба усунення митрополита. Підро-бивши протокол Собору, влада домоглась звільнення митрополита «у зв‘язку з похилим віком». Згодом В.Липківський був заареш-тований і в лютому 1938 р. безслідно зникає.
    1927 р. Судовий процес над 10 студентами – членами Української національно-козацької партії, створеної 1924 р., яка ставила за мету віднов-лення державної незалежности Руси-України. Керівники Іван Шумигора, Василь Артемен-ко та Вікторія Басович були розстріляні 26 листопада, інші засуджені до різних строків ув’язнення («Київ: жертви репресій», т.1, с.11, К. 1997 р.).
    1927-1931 pp. Фізична ліквідація Української автокефаль-ної церкви та її ієрархів, зокрема, митропо-литів В.Липківського та М.Борецького. Май-же всі з 10657 священників та 35 єпископів УАПЦ були арештовані, тортуровані, роз-стріляні або заслані. А тимчасом з квітня 1920 p. і до вересня 1935 p. юдейські рабини в СРСР отримували офіційну платню від со-вєтського уряду (газета «Джувіш екзамікер» за 6 вересня 1946 р.).
    З 1928 по 1938 р. У сталінських в‘язницях загинуло 13 архі-єпископів і єпископів, 1150 священиків і по-над 20 тис. парафіян та членів окружних цер-ковних рад УАПЦ.
    1928 р. Наступне помосковщення українського пра-вопису. 1929 р. Після скасування НЕПу Московщина вивезла до Сибіру 1200 тисяч українських заможних селян- одноосібників(куркулів).
    1929 -1991 pp. Посилене заселення Руси-України моско-витами (їх чисельність зросла в 4,2 рази) і виселення українців. В 30-х роках 50 % в’язнів концтаборів та спецпоселенців Сибіру становили українці.
    1929 р. Арешти визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за приналежність до Спіл-ки Визволення України.
    1929 р. Відповідно до закону Радянської України «Про культурні й природні пам‘ятки» від 16 червня 1926 р. у Києві зруйновано монастир св.Катерини, який споруджено в 1739-1741 рр.
    1929-1930 pp. Арешти визначних діячів української науки, культури, освіти, церкви, Спілки Української Молоді. Харківський судовий процес над ни-ми («Процес СВУ»). На допиті одного із аре-штованих, Волод. Дурдуківського, слідчий Соломон Брук сказав: «Нам надо украинскую интеллигенцию поставить на колени, это на-ша задача. Кого не поставим – перестреляем». Одночасно в усій Руси-Україні було заареш-товано і розстріляно (більшість) або відправ-лено на довгострокову каторгу в концтабори понад 120 тисяч українців, головним чином інтелігенції. До звільнення і реабілітації до-жили одиниці.
    1929-1932 pp. Друге закріпачення Москвою українських се-лян через позбавлення права власности на землю, худобу, реманент, вільного виїзду з села та загону селян до колгоспів.
    1930 p. На ключові посади в українське село відправ-лено 23 тисячі «двадцятип’ятитисячників» та 23500 спеціально уповноважених, переважно московитів. «Місцева сільська влада потребує ін’єкції більшовицького заліза. Тож ми поси-лаємо вас? Викиньте свій буржуазний гума-нізм через вікно і дійте як більшовики? Ваше завдання – здобути зерно за будь-яку ціну?» (М. Хатаєвич, україноненависник).
    22.01.1930 р. Газета «Пролетарська правда» стверджувала, що «знищення соціальної бази українського націоналізму – індивідуальних селянських господарств – було одним із основних завдань колективізації на Україні».
    28-29.01.1930 Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідує УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М.Борецького та ін. православних діячів. На спеціальних зборах ДПУ митрополит УАПЦ М.Борецький був змушений підписати доку-мент про розпуск церкви. Митрополита від-правили до Соловецького табору, згодом пе-ревели у Ленінградську психіатричну в‘яз-ницю, де він і помирає між 1935-1936рр.
    Однак протести з-за кордону призупинили це рішення. 9-12 грудня відбувся черговий Со-бор, де новим митрополитом обрано І.Павлів-ського. Уцілілим 300 парафіям дозволили відновити діяльність у рамках Української православної церкви. Останню парафію УАПЦ було зліквідовано на початку 1936 р. І.Павлівського в травні 1936 р. заарештовано і його подальша доля не відома.
    1.02.1930 р. ЦВК і РНК СРСР ухвалили постанову «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної пере-будови сільського господарства в районах суцільної колективізації і щодо боротьби з куркульством», що проголошувала скасу-вання усіх законів про аренду землі та най-ману працю в сільському господарстві, кон-фіскацію в «куркулів» засобів виробництва. Почалась перша хвиля «розкуркулення», що охопила 309 районів України. На 10 березня розкуркулено 61887 господарств. Всього в наслідок розкуркулення за 1928-1931 рр. кі-лькість селянських господарств скоротилася на 352 тис.
    9.03.-19.04.1930 Процес Спілки Визволення України. Як учасники спілки були арештовані академік С.Єфремов, історик Й.Гермайзе, письмен-ники М.Івченко та Л.Старицька тощо. Усіх його учасників засуджено на тривалі терміни.
    1932 р. Москва відкрила та пограбувала труну київ-ського князя Ярослава Мудрого.
    1930-1932 pp. Жорстоке придушення селянських повстань із застосуванням бронемашин, артилерії та літаків. Масові розстріли і виселення учасників повстань та їх сімей. Антикомуністичними виступами були охоплені десятки округ. В с.Іршики Старо-Костянтинівського району селяни виступали під гаслом: «Нам такої Радянської влади не треба, це не влада, а бандити. Вона пограбувала нас і забрала все».
    1930-1937 pp. Ліквідовані усі без винятку українські школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади та факультети, закриті газети та видавництва на Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході та ін-ших землях, заселених переважно українця-ми. «Постановление ЦК ВКП(б) и СНК Сою-за ССР о хлебозаготовках на Украине, Север-ном Кавказе и Западной области. 14 декабря 1932 г.: 7? .а) выселить в кратчайший срок в северные области СССР из станицы Полтав-ской (Сев.Кавказ), как наиболее контррево-люционной, всех жителей, ?и заселить эту станицу добросовестными колхозниками-красноармейцами, работающими в условиях малоземелья на неудобных землях в других краях, передав им все земли и озимые посе-вы, строения, инвентарь и скот выселяемых..) немедленно перевести на Северном Кавказе делопроизводство советских и кооператив-ных органов «украинизированных» районов, а также все издающиеся газеты и журналы с украинского языка на русский, как более по-нятный для кубанцев, а также подготовить и к осени перевести преподавание в школах на русский язык? срочно проверить и улучшить состав работников школ «украинизирован ных» районах. «
    Відповісти Цитувати

    продовження…
    May 27, 2011 03:35PM

    1931 р. У Ленінграді було видано брошюру «На великой стройке», в якій зазначалося, що на кінець 20-х років в СРСР проживало 81,195 млн. українців та 77,791 млн.росіян.
    Лютий 1931 р. Арешти колишніх діячів УНР в УРСР (В.Голубович, П.Христюк, М.Шварг та ін.). Депортація М.Грушевського до Москви, а звідти до Кисловодська, де 24.11.1934 р. помер за таємничих обставин.
    1932 р. З Московії в Україну було завезено 50 тисяч комуністів та 150 тисяч комсомольців.
    1932-1933рр. Спланована і здійснена за підтримкою і з мовчазної згоди «світового співтовариства» акція ліквідації українського народу. Свідоме знищення московським більшовицьким ре-жимом українських селян шляхом організації голодомору. Централізоване переселення ро-сіян у вимерлі села України. В Україні, яка володіє 40 відсотками світового чорнозему, умертвлено голодом 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. Голодомор був спрямований на винищення саме україн-ців, а відбувався він лише на українських ет-нічних землях як в Україні так і поза межами України. Якщо окремі области України (зо-крема Київщина) втратили чи не третину сво-го населення, то на Кубані, Придонні, Став-ропіллі та в Криму загинув кожен четвертий – п’ятий житель сіл та хуторів де проживали українці, але в тих частинах сусідніх москов-ських областей (Брянська, Воронізька, Курсь-ка), де жили москалі, смертности від голоду-вання не спостерігалося. Не помирали від голоду також у москальських селах в Україні. Здебільшого саме мешканці цих сіл були ти-ми грабарями, що закопували померлих, а часто й ще живих, українців.
    Член Британської Академії і член Академії наук у Кракові проф. Норман Дейвіс пише: «Голодомор 1932-1933 pp. був побічним нас-лідком колективізації і мав подвійну мету: одним ударом придушити український націо-налізм і винищити найбільший осередок за-можного селянства.
    ЖНИВА СКОРБОТИ «ЧВЕРТЬ сільського населення, чоловіки, жінки й діти, лежать мертві або конають» на «великій території, де живе десь сорок мільйонів чоловік», «немов один великий «Бельзен». «Решта населення, більшою чи меншою мірою недужа», «навіть не має сили поховати свої родини і сусідів». «(Як і в «Бельзені»), загони вгодованих полі-цаїв і партійні урядовці наглядають за жерт-вами» [1- Robert Conquest, The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivisation and the Terror Famine (London, 1986), 3. ].
    У1932-1933 pp. в Україні і на прилеглих коза-цьких землях московський режим запровадив штучно створений голодомор як частину ра-дянської колективізаційної кампанії. Всі за-паси харчів були силоміць реквізовані, війсь-ковий кордон не давав змоги завезти харчі ззовні, і люди були приречені на смерть. Мета полягала в знищенні української нації, а разом з нею і «класового ворога». Загинуло близько 7 млн. людей [2- Ibid. ch. 16, «The Death Roll».]. Світ бачив не один страшний голод, під час багатьох із них становище ще більше погіршувала громадянська війна. Проте голод, організований як геноцидний акт державної політики, слід вважати за уні-кальний.
    Письменник Василь Гросман згодом так зобразить дітей:
    «Ви бачили коли-небудь газетні фото дітей у німецьких таборах? Вони були точнісінько такі; голови – немов важкі кулі на тонень-ких, як у лелеки, шийках? увесь скелет об-тягнений не шкірою, а немов жовтою мар-лею? А навесні вони вже взагалі не мали облич. Замість них – якісь пташині голови із дзьобами або жаб’ячі голови з тонесенькими білими вустами, а дехто скидався на рибу з роззявленим ротом? То були радянські діти, а доводили їх до смерті радянські люди» [3- Vasily Grossman, Forever Flowing (New York, 1972), цитовано в: Conquest, The Harvest of Sorrow, 286.].
    Зовнішній світ не знав нічого. У США корес-пондентові газети «Нью-Йорк тайме», що в приватному колі багато розповідав про міль-йони смертей, проте нічого не опублікував, дано Пулітцерівську премію [4- S.J.Taylor, Stalin s Apologist: Walter Duranty, the New York Times’ Man in Moscow (Oxford, 1990).]. В Англії Джордж Орвел нарікав, що голо-домор «залишився поза увагою більшості англійських русофілів» [5- Conquest, The Harvest of Sorrow, ch. 17, «The Record of the West». ].
    Історик, що зрештою подав переконливі до-кази цього жахіття, намагався передати його незмірність. Він написав книжку на 412 сторінок, десь по 500 слів на сторінку, а по-тім заявив у передмові: «Десь двадцять зана-пащених життів припадає не те що на кожне слово, а на кожну літеру цієї книжки» [6- Ibid., «Preface», 1.].» (Норман Дейвіс Європа: Історія /Пер. з англ. П.Таращук, О.Коваленко. -К., Основи, 2000. -С.993-994.)
    «У крестьян отбирали практически все зерно, в том числе и предназначенное для посева. Физически ослабленное крестьянство не могло нормально провести весеннюю посев-ную кампанию 1932 г. Усложняли ситуацию и бесхозяйственность в колхозах, полная не-заинтересованность крестьян в эффективной, продуктивной работе.
    Весной 1932 г. в республике было засеяно немногим более половины запланированных площадей. Вследствие некачественного воз-делывания часть посевов погибла. И все же не естественные факторы были причиной трагедии украинского крестьянства. Урожай 1932 г. лишь на 12% был меньше среднего урожая за 1926-1930 гг. и мог бы обеспечить население Украины минимумом продоволь-ствия. До выполнения плана по хлебозаготов-кам Украина и другие хлебные районы зано-сились на «черную доску». Сюда прекраща-лась поставка товаров, изымались продоволь-ственные и посевные фонды. Это фактически обрекало людей на голодную смерть?
    Коллективизация привела к резкому падению производительности сельского хозяйства. Тем не менее, собранного урожая вполне хватало, чтобы прокормить население рес-публики. Однако союзное правительство продолжало устанавливать для Украины непомерные хлебозаготовительные планы. В 1931 г. республиканское руководство обра-тилось к Москве с просьбой снизить плано-вые цифры. И. Сталин согласился на незначи-тельное уменьшение плана, но это не могло спасти ситуацию. Как следствие, уже в конце 1931 г. в Украине катастрофически не хва-тало продовольствия. Тем временем хлебоза-готовительные планы росли. В 1931 г. Укра-инские крестьяне сдали государству 39% валового сбора зерновых, в 1932 г. – 55%.
    В октябре 1932 г. в республику для надзора за хлебозаготовительной кампанией прибыла чрезвычайная комиссия во главе с В. Моло-товым. Комиссия действовала грубыми мето-дами. Для «работы на селе» были мобилизо-ваны партийные активисты. В села вводились регулярные войска и подразделения ГПУ, ко-торые силой отбирали у крестьян последнее зерно? Именно в этот период на полях по но-чам начали появляться крестьяне, преимуще-ственно женщины, которые ножницами сре-зали недозревшие еще колоски. Это явление быстро приобрело массовый характер.
    Для его прекращения И. Сталин собственно-ручно написал закон об охране социалисти-ческой собственности, который за кражу колхозной или кооперативной собственности предусматривал расстрел с конфискацией имущества или лишение свободы сроком не менее 10 лет с конфискацией имущества. Современники называли этот закон «законом о пяти колосках». В скором времени появил-ся закон «о борьбе со спекуляцией», который предусматривал заключение в концлагерях от 5 до 10 лет для тех крестьян, которые, спаса-ясь от голода, старались обменять домашние вещи на продовольствие в городах. Купить продукты они не могли, так как с 1928 г. продовольствие в городах распределялось по карточкам.
    Крестьяне оказались в безвыходном поло-жении. ЦК КП(б)У, СНК УССР, десятки тысяч местных партийных и советских руко-водителей, суды и прокуратура республики, органы ГПУ на территории собственной рес-публики по отношению к собственному наро-ду действовали так, как редко позволяли себе действовать захватчики в оккупированной стране. Подворные обыски сопровождались конфискацией не только зерна, но и картофе-ля, свеклы, сала, мяса и других продоволь-ственных запасов на зиму. Крестьяне были лишены всего съестного. Этим партийно-го-сударственный аппарат сознательно обрекал их на смерть? В начале 1933 г. в Украине фактически не осталось запасов продоволь-ствия. Голод охватил также другие зерновые районы – Поволжье, Кубань, Северный Кавказ.
    Но самые страшные масштабы голод прио-брел именно в Украине. Люди умирали це-лыми селами, живые не имели сил хоронить умерших. А в это время на соседних железно-дорожных станциях под вооруженной охра-ной находились тысячи пудов зерна, предназ-наченного для вывоза. Фактически голод на-ступил уже в декабре 1931 г., а массовая смертность началась зимой 1932 г. Новая волна массовой смертности от голода подня-лась осенью 1932 г., а зимой и весной 1933 г. он охватил всю Украину. Летом, в особен-ности в июне 1933 г., голодомор достиг апо-гея. От него умирали на протяжении лета, а от тифа и кишечно-желудочных отравлений даже в начале 1934 г.
    Люди ели толченую кору деревьев, солому, перемешанную с гнилой перемерзшей ка-пустой, котов, собак, крыс, потом перешли на слизняков, лягушек, крапиву и умирали от тяжелых желудочных заболеваний. Были многочисленными случаи людоедства, не-которые крестьяне, обезумев от голода, уби-вали и ели собственных и чужих детей. Вы-мирали целые села, а поиски и изъятие про-довольствия государственными органами продолжались.
    Поставленные в безысходное положение, крестьяне бросали дома и пробовали попасть в город. Не всем это удавалось: многие поги-бали под открытым небом на дорогах, других останавливали милицейские кордоны. В го-род попадало сравнительно мало людей. Но помощи не было и здесь. Стремясь спасти хотя бы детей, родители оставляли их в боль-ницах, государственных учреждениях, в подъездах домов и просто на улицах. Лишь с мая-июня 1933 г. государство начало предо-ставлять некоторую помощь украинскому крестьянству?
    Гибель миллионов людей власть старалась скрыть. Средства массовой информации молчали. Советское правительство отвергало предложения о помощи из-за границы, утверждая, что слухи о голоде намеренно распространяют враги СССР? Вплоть до 1987 г. ни одного упоминания об этом событии 1933 г. в советской историографии и печати не было. По сей день не установлено точное количество жертв голода 1932-1933 гг. Московское руководство запретило упо-минать о нем в средствах информации. В ян-варе 1933 г., когда от голода ежедневно гиб-ли десятки тысяч крестьян, И. Сталин на пле-нуме ЦК ВКП(б) заявил, что материальное положение рабочих и крестьян улучшается из года в год и что в этом могут сомневаться лишь ярые враги советской власти. Офици-альное расследование голодомора 1932-1933 гг. в Украине началось только в конце 80-х годов.
    Еще не развеялся трупный смрад в опустев-ших украинских домах, а из других респуб-лик СССР, в особенности из России, уже на-правлялись эшелоны с переселенцами. К кон-цу 1933 г. в Донецкую, Днепропетровскую, Одесскую и Харьковскую области пересели-лось около 117,1 тыс. человек. Голодомор 1932-1933 гг. принадлежит к трагедиям, пос-ледствия которых ощущаются по сей день? Голодомор 1932-1933 гг. – самое страшное из многочисленных преступлений сталинизма. (История Украины: учебное пособие для 10 класса средн. общеобразоват. шк. /Авторы: Даниленко В.М., Гузенков С.Г., Колодяжний Н.Н. -Запорожье: Премьер, 2003. -С.175-179)
    «Предстоящему голоду крестьяне нередко предпочитали самоубийство и иногда целы-ми семьями отравлялись угарным газом. Тех, кто пытался спастись в городах, задерживали заградительные отряды? Люди ели древес-ную кору, кожаные ремни, обувь? Власти отметили более двух тысяч случаев людоед-ства. С пойманными людоедами часто жесто-ко расправлялись, учиняя над ними самосуд. Нередко матери убивали и ели своих детей. Бывший заключённый Вацлав Дворжецкий вспоминал одну из таких женщин, попавшую за подобное убийство в лагерь. Она говорила ему: «Всех унёс голод! Всех? Если бы это? то и я? А так, может быть, будет у меня ещё ребёночек, может, будут ещё детки?». И в то же время изъятое у крестьян зерно часто из-за плохого хранения гнило и портилось, по-рой сваливалось в кучи прямо под открытым небом. Не прекращали работать все водочные заводы страны, где зерно перегоняли в спирт. Правительство продолжало продавать хлеб за рубеж. По официальным данным, в 1932 г. в Западную Европу было вывезено около 1,8 млн т зерна, в 1933 г. – 1 млн т. Советские га-зеты опровергали все сообщения о голоде?» (Энциклопедия для детей. Т. 5, ч. 3. История России. XX век?- C.454-455.)
    З повідомлень Італійського консула у Харкові, 31 травня 1933р. № 474/106. «Голод далі робить таке велике знищення народу, що залишається зовсім не зрозумілим, як світ мо-же бути байдужим супроти такої катастрофи і як інтернаціональна преса, що так активно закликає до міжнародного осудження Німеч-чини, винуватої в т.зв. «страшних пересліду-ваннях євреєв», продовжує мовчати про цю різанину, організовану радянським урядом?
    «Етнографічний матеріал буде змінений. Напевно, необхідно зліквідувати українську проблему протягом кількох місяців, з жерт-вою від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифра не здається перебільшеною, цинічно сказав начальник Харківського.облвідділу ГПУ Кацнельсон.
    Я тієї думки, що, мабуть, її уже досягли. Це велике нещастя, яке скошує мільйони осіб і винищує дітей цілого народу, вдаряє в дій-сности тільки Україну, Кубань та середню Волгу? У селі Гарово, біля 50 км від Харко-ва, з 1300 мешканців, що там жили, сьогодні можна нарахувати тільки 200? Околиця Пол-тави, здається, найбільше потерпіла, більше навіть від Харкова. У Полтаві навіть лікарі починають пухнути від недоїдання. Із Сум один комсомолець пише до своєї дівчини у Харків, що там батьки убивають своїх най-менших дітей і їх з’їдають? Закінчую: тепе-рішнє нещастя спричинить колонізацію, пе-реважно московську, України. Воно змінить її етнографічний характер. Можливо, в дуже близькому майбутньому не можна буде біль-ше говорити про Україну?, тому що Україна в дійсности стане московським краєм.
    З найвищою пошаною К. (королівський) консул Граденіго»(Куліш А.Ф. Книга пам’яти українців? С.-41)
    6.07.-9.07.1932 р. Представники Москви В.Молотов і Л.Кага-нович обвинувачують представників КП(б)У на III Всеукраїнській конференції КП(б)У за провал у сільському господарстві й колекти-візації.
    10.12.1932 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про чистку партії». Згідно постанови в 1932-1933 р. виключено 51 тис. членів.
    1932 р. Москва продала до Європи 17,3 млн.тон українського зерна та 300 тисяч тон борошна.
    14.12.1932 р. Постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про при-пинення українізації». В постанові зазнача-лось: «Немедленно провести на Северном Кавказе делопроизводство советских и коо-перативних органов «украинских» районов, а также все имеющиеся газеты и журналы с украинского языка на русский как более по-нятный для кубанцев, подготовить и к осени перевести преподавание в школах на русский язык. ЦК й СНК обязывают крайком й край-исполком срочно проверить и улучшить сос-тав работников школ в «украинских» райо-нах:
    На середину 1932 р. 70% українських селян перебували у колгоспах, у той час як у Росії цей показник становив лише 59,3%.
    1933 р. Керівник хлібозаготівель на Україні М.Хатає-вич заявив: «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!»
    1933 р. Москва продала до Європи 16,8 млн.тон українського зерна та 300 тисяч тон борошна.
    1933 р. Начальник ГПУ в Україні В.Балицький допо-відав,що 1933 року в Україні померло з голо-ду 8 млн.людей. 1933 р. Москва знищила українські науково-технічні словники. 1933 р.- січень. З Московщини в Україну було прислано 3 тисячі офіцерів- енкаведистів. 1933 р., 14 січня З Московщини в Україну було прислано 30 тисяч добровольців з числа робітників та се-лян, які брали участь у вивезені продуктів з України. 1933 р. Рішенням пленуму ЦК КПРС знищено понад 3 тисячі українських книжок. 1933-1938рр. Знищено 290 письменників, що писали укра-їнською мовою. Всього було знищено в нас-тупні роки більше 500 поетів, письменників, літераторів, мистецтвознавців. 1933 р. У РСФСР був затвержений порядок, за кот-рим українцем записували лише тих, хто на-родився в Україні. Так українці, які станови-ли 80% населення Зеленого Клину(Далекий Схід), 62% населення на Північному Кавказі, стали росіянами. До цього українців прожи-вало: На Кубані 2 млн., (діяло 950 українських шкіл), В Курській області1,3 млн., в Вороніжській області 1 млн., (діяло 429 українськух шкіл), на Уралі 600 тис., на Далекому Сході 600 тис. (діяло 1076 українськух шкіл).

    1933 р. Телеграма Сталіна про припинення україні-зації і знищення більшості українських пись-менників.
    18-22.11.1933 р. Постанова ЦК КП(б)У «Про припинення українізації».
    1933 р. В січні керована Л.Кагановичем та Й.Сталі-ним компартійна кліка призначила П.Пости-шева секретарем ЦК КП(б)У для безпосеред-нього керівництва голодомором в Україні. Разом з ним прибуло 10 тисяч московитів, які були призначені на керівні ключові посади в селах, містах та обласних центрах. Початок припинення «українізації». Внаслідок чисток з 240 українських письменників знищено 200, із 85 вчених-мовознавців ліквідовано 62.
    1933 р. Погром українців Кубані. Жорстоке приду-шення Москвою повстання українців на Ку-бані. Розстріл і виселення понад 50 тис. укра-їнців, зокрема, повністю – станиці Полтавсь-кої (30 тис. населення), яка була крупним центром української освіти та культури. Перейменування її в «Красноармейскую». Заселення українських станиць московитами. Перейменування їхніх назв, щоб ніхто й не здогадався, що в них жили славні нащадки Запорізької Січі. Після ліквідації шкіл та культурно-освітніх установ на Кубані в бага-тьох станицях москалі виносили зі шкіл, клу-бів та хат-читалень українську літературу й палили її вдень при дорогах. Всі українці, котрі відігравали будь-яку ролю в культур-но-національному житті Кубані, зокрема 1500 вчителів українських станичних шкіл, були фізично знищені або заслані на каторж-ну працю до концентраційних таборів, звідки майже ніхто не повернувся (Яр.Савка, Російщення України, Київ, 1992, с.209-215). У станиці Полтавській москалі застали ще чи-мало вмираючих і виснажених українців. Їх було постріляно й у такий спосіб деукраїні-зовано.
    1933 p. Планове заселення вимерлих від голодомору українських сіл завезеними з Півночі моско-витами. План було виконано на 104,7 %.
    1933 р. Самогубство письменника М.Хвильового та державного діяча М.Скрипника на знак про-тесту проти української політики московсь-ких окупантів та малоросійських колаборан-тів.
    Січень 1933 – січень 1934 р. Внаслідок партійних «чисток» КП(б)У втратили понад 100 тис. членів.
    1933-1939 pp. Масове нищення пам’яток української куль-тури, архітектури, мистецтва, зокрема, ше-девра світової архітектури Михайлівського Золотоверхого монастиря (побудований в се-редині XI ст.) та найстарішої церкви (побудо-ваної в Х ст.) – Десятинної у Києві. За двад-цять років окупації було знищено 8 тисяч церков – пам’яток культури та архітектури. Видатний вчений, археолог, мистецтвозна-вець Микола Макаренко, який виступав на захист Михайлівського Золотоверхого монас-тиря, був 1934 р. заарештований і 1937 р. зни-щений.
    1934
    1933 – 41 pp. Тотальне знищення та арешт 80% української інтелігенції московською окупаційною вла-дою : інженерів, науковців, письменників, лі-карів, вчителів тощо. У 1938 році друкувало-ся 259 українських письменників, після 1938 року – лише 36. З 223 зниклих письменників лише 7 померли своєю смертю. Решта роз-стріляні, запроторені до концтаборів або ін-шими репресивними заходами вилучені з лі-тератури. Таких масових убивств, як в 30-х роках в Руси-Україні, історія ще не знала. Кагановичі, постишеви, хатаєвичі, бруки мільйонами вбивали українців лише за те, що вони були українцями. (А.Дикий, с.260).

    Літо 1934 р. Радянською владою відповідно до закону «Про культурні й природні пам‘ятки», ухва-леного 16 червня 1926 р. та дозволу Наркому освіти у Києві розібрано Василівську (Трьох-святительську) церкву, що була споруджена 1183 р. та перебудована у 1690-1700 рр.
    1934 р. Українські науковці, які складали 20-томну «Українську Радянську Енциклопедію», були ув’язненні, зібрані матеріали знищені, видав-ництво закрите.
    1934 р. У Києві зруйновано церкву св. Георгія, що була споруджена в 1744-52 рр., перебудовану в XIX ст. На місці храму споруджено житло-вий будинок для працівників НКВД та пра-цівників інших урядових установ.
    Середина1930-х рр. У Києві зруйновано Стрітенську церкву, що була споруджена в 1850-х рр.
    1934 р. Розстріляно діячів української культури (К.Буревій, Г.Косинка, Т.Крушельницький, Д.Фальківський та інш.) за сфальсифіковани-ми звинуваченнями у причетности до вбив-ства С.Кірова, якого в дійсности вбили його ж «соратнікі». У зв’язку зі «справою Кірова» комуністи вимордували в Руси -Україні бли-зько 30 тис. осіб, переважно інтелігенції.
    1934 р. Продовження помовсковщення українського правопису.
    1935 р. В процесі розбудови Києва радянською вла-дою було зруйновано храм Успіння Пресвя-тої Богородиці (Пирогощі), що була споруд-жена в 1132 р. Одначасно було знищено цер-кву XVII ст. св.Петра і Павла та її дзвінницю; братський монастир Богоявлення (1690-ї рр.); Борисоглібську церкву з дзвінницею (1692р.); храм Миколи (1800-1807 рр.); храм Різдва Христового (1810-1814 рр.); монастир св.Миколи «Пустинний» (XII ст.).; церкву св.Ольги (1839 р.);
    1935-1936 рр. Радянською владою зруйновано; церкву Всіх Святих (1782 р.) і кладовище на горі Щекави-ці, а на їх місці розбито парк; дерев‘яну Пе-тропавлівську церкву на Куренівці (1759 р.).
    1934 – 77 pp. Небувале за масштабами цілеспрямоване нищення архітектурних пам’яток Києва та інших міст України як історичної пам’яті народу. Розібрано вісім високомистецьких бароккових іконостасів з катедри Св.Софії роботи українських майстрів ХVII-ХVIII ст. За урядовим розпорядженням з іконостасів здиралась позолота, а самі іконостаси були майже всі спалені.
    1934-1991 pp. Планомірне цілеспрямоване руйнування природи Руси-України – річок, степів, лісів, земель, повітря, надр, – руйнування життє-вого середовища нації. («Чем хуже-тем лучше», В.Лєнін).
    1934-1988 pp. Заборона писати мистецькі та художні твори, які б позначалися українським національним змістом, досліджувати і вивчати справжню історію Руси-України, згадувати про голодо-мори. Історія і вся українська культура зобо-в’язані були звеличувати Московську імпе-рію, загарбницьку політику і дикунську жор-стокість москалів та комуністів; керуватися фальшивою імперською концепцією «єдінст-ва трьох братніх славянскіх народов»; розгля-дати як «старшого брата», чужинців-москалів, які з’явилися на історичну арену на кілька тисяч років пізніше від українців і які завдали нам більше лиха, ніж усі інші народи, разом узяті, Істориків, письменників, діячів ку-льтури, яких не розстріляли і які випадково чи свідомо виходили за межі цих рамок, Мос-ква жорстоко переслідувала, їх твори заборо-нялися або знищувалися. Так, наприклад, був спалений увесь наклад книги «Хортиця в ге-роїці і легендах», а автор М.Киценко звільне-ний з посади, репресований літературозна-вець І.Дзюба (за роботу «Інтернаціоналізм чи русифікація»), переслідувались історики М.Брайчевський, Я.Дашкевич, поет В.Сосю-ра, композитор К.Данькевич, письменник та кінорежисер О.Довженко і багато, багато ін-ших. Насаджувана чужинцями система освіти та виховання були спрямовані на те, щоб українцям прищеплювати відчуття меншова-ртости, відразу до борців за визволення Руси-України від окупанта, зневагу до українських національних героїв, зокрема І.Мазепи, С.Петлюри, Є.Коновальця, Ст.Бандери. Визначні наші діячи науки, культури, церкви (М.Грушевський, С.Єфремов, В.Винниченко, І.Пулюй, Г.Хоткевич, І.Багряний, О.Ольжич, А.Шептицький та багато інших) замовчува-лись або подавалися в негативному значенні.
    1936-1941 pp. Хроніка Биківнянського лісу 1936-1941 pp. Фахівці вважають, що в могильниках Биківнянського лісу поховано близько 150 тисяч розстріляних Москвою українців. Мак-симум розстріляних за ці роки припадає на 1937, 1938 і 1941 роки, а в цих роках – на жовтневі дні 1937 p., травневі дні 1938 р. та на липень 1941 p. З понад п’яти тисяч імен розстріляних у Києві 1936 -1941 pp., зібраних шляхом дослідження архівно-слідчих справ КДБ УРСР, автори-упорядники книги склали щоденник, точніше, щонічник (бо виконавці Воробйов, Шашков, Нікельберг і Шлепченко чинили свою чорну справу, згідно з підписа-ними ними «Актами», поночі). Сухою мовою актів, що зберігаються в архівно-слідчих справах, розстріл іменується приведенням ви-року до виконання. «Виконавець» після роз-стрілу вписував у віддруковану форму пріз-вище, ім’я та по-батькові розстріляного, дату вирокового протоколу про розстріл, дату роз-стрілу й ставив свій підпис. Акти засвідчу-ють, що розстріли відбувались, як правило, між 23-ою та 24-ою годинами. Трупи негайно вантажили на машини й вивозили з Києва у 1936-1941 pp., найімовірніше, до Биківнянсь-кого лісу, що під Києвом, і там їх закопували. (Роженко М.М., Богацька Е.Л. Сосни Биківні свідчать: злочин проти людства. – Українсь-кий центр духовної культури, 1990. – 568 с.)
    1937 р. Ліквідація майже всього складу уряду УРСР та всього ЦК КП(б)У. Самогубство голови уряду П.Любченка. Українців-комуністів чужинці знищували так само, як і не кому-ністів, але трохи пізніше. Терор мав не кла-сову, а виразно національну основу. Маркси-стський історик академік М.Яворський, який за вигаданими в НКВД звинуваченнями засу-джений 1932 р. на 6 років, а 1937 р. розстрі-ляний, бо був українцем, незадовго до своєї смерти писав: «Мав нещастя належати до найжалюгіднішої у світі комуністичної партії і вважаю це за свій великий злочин».
    1937 р., листопад На відзначення двадцятиріччя приходу комуністів до влади на Соловках було роз-стріляно багато діячів української культури, що по суті було відновленням культу дикунів кам’яної доби, які на знаменні події чи свята приносили у жертву богам живих людей. (У нормальних країнах на державні свята в’язнів відпускають на волю, або скорочують термін ув’язнення).
    Відповісти Цитувати

    продовження
    May 27, 2011 03:37PM

    1937-1938 pp. Окупанти стратили на місцях по рознарядках з Москви біля 300 тис. українців, 3,5 млн. Бу-ли відправлені в концтабори та на спецпосе-лення. Приводом для арешту та репресій міг бути будь-який донос. Лише в Харківській области 1937 р. «тройкою» (прокурор М.Брон, начальник обласного відділу НКВД Л.Рейхман, секретар обкому партії М.Гикало) було розглянуто 9850 справ, по них до роз-стрілу було призначено 3450 осіб, решту в концтабори. Цією «тройкою» були складені також додаткові списки на українську інтелігенцію, на підставі яких Наркому МВД Єжову була подана доповідна записка – зустрічний план «О лимитах по Харьковской области». В ній повідомлялося, що «Харьковщина еще значительно засорена враждебными элементами», що ними («тройкою») взято на облік ще 12154 особи, з яких намічено до розстрілу 3748 осіб. Вони просили виділити на Харківську область «до-полнительно лимиты» на 8 тыс. человек, из них по первой категории (розстріл) – 3 тыся-чи и по второй (концтабори) – 5 тыс. человек» (Арх. дело № 254255, т.1 Архив ФСБ, Москва). Ліміти було надано. Саме в Харкові, єдиному з міст СССР, за участи цих комуні-стичних катів при арештах інтелігенції про-водилася «децимація» – брали підряд кожну десяту сім’ю. Більшість заарештованих не повернулися.
    1938 р. Лише за декілька перших місяців було зааре-штовано 67 тисяч письменників, науковців, та інших представників інтелегенції України.
    1938 р., 24 травня Вбивство провідника ОУН Є.Коновальця московським а’ентом НКВД у Роттердамі.
    13-18.06.1938 р. XIV з‘їзд КП(б)У обновив склад політбюро та секретаріат москвинами. Посилення руси-фікації.
    1938 p. Постанова «Про обов’язкове вивчення росій-ської мови в національних республіках СРСР».
    1938 р. В.Симиренко(син Л.Симиренко) написав велику працю про українське плодознавство українською мовою. За відмову видати її московською мовою був заарештований і знищений.
    1939 р. Розв’язання разом з німецькими фашистами Другої Світової війни, в полум’ї якої загину-ло понад 8 млн. українців.
    1939 р. В Україні був закритий єдиний україномов-ний журнал «Шахіст».
    1939 р. Фальсифікація перепису населення на Куба-ні, внаслідок чого кількість українців там «зменшилася» з 61,5 % у 1926 р. до 4% в 1939р.
    1939 р. Після «визволення» Західної України – закри-ття українських і відкриття російських шкіл.
    1939 р. Окупація Західної України московитами внаслідок зговору фашистської Німеччини та комуністичної Московії про поділ Європи. Початок комуністичного терору на Західно-Українських землях: закрито всі українські часописи, заборонено всі українські партії та громадські організації, зокрема, «Просвіту» та наукове товариство ім.Т.Шевченка. Українці-західняки поступово «звільнялись» від рідної мови, культури, звичаїв, церкви, від яких до цього майже остаточно «визволи-ли» їхніх східних братів-українців.
    1939 – літо 1941 р. Служби НКВД проводять масові розстрі-ли українців у в‘язницях в Бережанах, Терно-полі, Станіславі (Івано-Франківську), Вінни-ці, Умані, Чорткові, Стрию, Дрогобичі, Залі-щиках, Буську, Добромилі, Золочеві, Жовкві тощо.
    1939-1940 pp. Інтервенція московитів у Фінляндію після поділу Європи між московськими комуніс-тами та німецькими фашистами. За 3,5 місяці війни загинуло або було покалічено понад 100 тис. українців.
    28.06.1940 р. Радянська Армія окупувала Північну Букови-ну і Басарабію.
    1940 p. Взимку «нова» совєтська влада розпочала масове виселення населення Західної України в Сибір та Казахстан. За станом на 13 лютого 1940 p. було вислано майже 90 тис. К КП(б)У про небезпеку украї-нського націоналізму; осудження «Нарису української літосіб; у квітні – травні було вислано понад 61 тис. осіб. Комуністи відривають від України Придністров’є.
    1940 р. Депортація населення Галичини у Сибір
    1940-1956рр. В Україні зменшилось число ВУЗів, на 32 (з 166 до 134, з них тільки в 1954 закрили 24).
    1941р., січень Судовий процес у Львові над 59 членами ОУН, серед яких були студенти університету та учні. Радянський суд засудив 42 обвинува-чених (з них 11 молодих дівчат) до смертної кари.
    1941 р. Москвини, втікаючи від німецького наступу, розстрілювали українських в’язнів: у Львові понад 3,5 тисяч, у Луцьку понад 3 тисячі, кілька десятків тисяч у в’язницях Стрия, Дубні, Самбора, Золочева, Станиславова, Тернополя, Рівного, Бердичева, Умані, Січе-слава, Нікополя, Києва, Харкова. В Одесі бу-ло розстріляно 13 тисяч політичних в’знів. А загалом відступаючими московитами по в’яз-ницях було розстріляно більше 200 тисяч українців. 1941-1946рр. Москва знищила всіх 6 уніатських єпископів і 2500 священників.
    2.01.-11.02.1941 р. Постанови ЦК КП(б)У «Про закриття церкви в селі Райгородок Янушпільського району Житомирської області»; «Про закрит-тя церкви в селі Білки Корнинського району Житомирської області»; «Про закриття церк-ви в селі Великі Нізгурці Бердичівського ра-йону Житомирської області»; «Про закриття церкви в селі Андріяшівка Янушпільського району Житомирської області».
    10.04-10.05.1941 р. Спеціальними постановами закрито цер-кви в селах Осіївка та Голубівка Ружинського р-ну Житомирської області.
    16.05.1941 р. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про за-криття церкви в селі Баламутівка Ружинсь-кого району Житомирської області».
    Осінь 1941 р. В Умані у підземеллях тюрми НКВД виявле-но понад 800 тіл закатовних вязнів (з них ЗО жіночих).
    Листопад 1941 р. Радянські підпільники вибухом зруйну-вали соборну церкву Успіння Пресвятої Діви Марії в Печорській лаврі, хоч ніякої потреби в цьому не було.
    1941-1945 pp. У війні проти фашистської Німеччини були змушені воювати кілька мільйонів українців, захищаючи імперіалістичні інтереси хижої, зловорожої Москви.
    1941 p., червень, липень Фізичне знищення втікаючими комуністами понад 200 тис. українців, які були запроторені до в’язниць у Західній Україні, а також кілька сот осіб української інтелігенції; які в комуністичних тюрмах ні-коли не сиділи. Більшість страчених нія-кого відношення до політики не мали, як син Івана Франка, професор Петро Франко, акад. К.Студинський та інші.
    Розстріли чинилися згідно до «Плану еваку-ації в’язнів» з тюрем та наступної теле’рами за підписом Л.Берія від 25 червня 1941 р. Виправдовуючись перед своїм Київським начальством за те, що не всіх в’язнів розстрі-ляв, начальник’Дубнівської тюрми в доповід-ній записці за 28 червня 1941 р. писав: «Зам. нач. Ровенского облуправления НКВД тов. Климов дали указание по телефону контин-гент ЗКЗК уничтожить. В 22 часа я присту-пил к выполнению этого распоряжения, но т.к. противник уже занял станцию Дубно и продолжал наступать на город, я не смог уничтожить всех ЗКЗК. В камерах осталось закрытыми примерно 60-70 чел.». «? в червні 1941 р. втікаючі московсько-більшовицькі окупанти закидали у соляні шахти в присілку Саліна, що на Старосамбірщині, понад 3500 живих, напівживих і замучених українців різного віку? Людей, яких вдалося витягти з шахти, похоронено у великій спільній могилі. Похорон, на якому я був з батьком і мамою, відбувся в липні 1941 р. Присутні були при-голомшені нечуваними звірствами, бо людині з нормальним розумом це важко збагнути. Серця людей були переповнені болем, жалем, смутком і безсилою люттю. Від плачу стогна-ла земля. Плакали люди, плакали дерева». (Я.Малицький, «Нескорені», ч.5,1996р.). «За неповних два роки окупації Галичини було розстріляно, змасакровано, депортовано в Сибір понад 1,5 млн. жителів, зокрема, най-більш свідомих, визначних українських діячів-членів ОУН, «Пласту», «Просвіти», юристів, вчених, письменників, священни-ків?» (Яр. Тимчишин, М.Львів). У жовтні в селі Непокрите (тепер Шестаково) під Харко-вом комуністи загнали у клуню і спалили жи-вими біля 300 чоловік української інтеліген-ції, серед них відомого поета Володимира Свідзінського, яких вони перед тим зібрали у Харкові й погнали етапом ніби-то для евакуа-ції. У Києві НКВД масово арештовує профе-сорів, викладачів, науковців та студентів й розстрілює за далеко неповним й оприлюдне-ним на сьогоднішній день списком 5147 осіб.
    1941 р., листопад, грудень Під час німецького наступу на Москву совєцьке командування (маршал Г.Жуков) кинуло проти німців 179000 «опол-ченців» – учителів, інженерів, учених, щойно вивезених під конвоєм з України, не підгото-влених, не навчених. Саме тут був той випа-док, що шокував увесь світ: одна рушниця і один комплект набоїв на 5 чоловік і одна гра-ната на трьох. У тому бою загинув цвіт украї-нської інтелігенції, що залишився після теро-ру 1937-1939 pp., у тому числі Юрій Кондра-тюк, який розробив програму польоту на мі-сяць, реалізовану США. 19 грудня під Моск-вою проти німецького танкового прориву Жуков кинув три кавалерійські дивізії, набра-ні з українців Кубані та Півдня України. В глибокому снігу, в 25-градусний мороз увесь корпус був знищений за кілька годин. Хурде-лиця, що розігралася під час бою, замела вби-тих та поранених. (Чи не після цих «опера-цій» німці почали називати Жукова «генерал м’ясо»?). В той же час чотири добірних, добре оснащених і озброєних до зубів повноком-плектних дивізії НКВД і спецохорони в бойо-вих діях не були задіяні ні тоді, ні ‘згодом. Тепер вони – ветерани війни, вимагають пільг.
    1943-1944 pp. Масове заплановане знищення московськими окупантами української молоді 1924-1926 pp. народження, які перебували під німецькою окупацією. Їх негайно після «звільнення» мо-білізували польові військкомати і, не навче-них, кидали на найбільш важкі ділянки фрон-ту під німецькі кулемети. З того покоління живими залишилися 3-4 відсотки українців.
    1943-1945 pp. Поляки, німці та московити знаходять спіль-ну мову для боротьби з УПА. Німецькі диві-зії, партизани Ковпака та польська дивізія АК (Армія Крайова) щоденно воюють з УПА. Без зовнішньої допомоги УПА: здобуває перемо-гу над Ковпаком; звільняє багато районів від німців; розбиває АК, яка тікає до Польщі, «Коли б я мав таку армію, яку має ОУН, то німецька нога не топтала б французької зем-лі» (Де Голь, Президент Франції).
    1944 p., березень На другий день після здобуття совєтськи-ми військами м. Вінниці туди прибув началь-ник обласного управління НКВД кат Ф. Рапо-порт, під особистим керівництвом якого в 1937-38 pp. було вбито понад 12 тис. україн-ців. Він зігнав мешканців Вінниці на могили своїх жертв і заявив: «Здесь зарити ізмєннікі советской родіни і врагі народа. Кто єсть із родствєнніков і знакомих – вийті». Ніхто, зро-зуміло, не вийшов. Тоді кат Рапопорт зачитав список імен нових жертв. Понад 170 людей були розстріляні з кулеметів лише за те, що були родичами чи знайомими раніш замордо-ваних. Так зайди-окупанти несли нам «асвабаждєніє і рєволюціонную законность».
    1944 р. Після виселення у травні 120 тисяч Кримсь-ких татар, частина яких загинула по дорозі до Сибіру та Казахстану від голоду та хвороб, по Криму поширилась чутка, що тепер бу-дуть виселяти українців. Тоді українці поча-ли записуватись «рускімі» (Повідомлення колишнього ялтинця Миколи Полякова, не українця).
    Лютий 1944 р. – січень 1946 р. На Західній Україні проведе-но 39773 чекістсько-військових операцій, в ході яких було вбито 103313 учасників УПА, затримано – 110785 учасників УПА; арешто-вано учасників ОУН -8370, арештовано акти-вних повстанців 15959, затримано тих, що ухиляються від військової служби – 83284, затримано дезертирів з лав радянської армії 13704чол.
    1944 р. У Львові радянські «визволителі» розстрілю-вали хрести на могилах УСС на Янівському цвинтарі. 1971, 1978 рр. – нові нищення мо-гил на Янівському цвинтарі.
    1944-1953 pp. Сотні тисяч розстріляних московськими оку-пантами борців за волю Руси-України – чле-нів УПА. Два мільйони висланих лише із За-хідної України у концтабори та на спецпосе-лення членів їх родин, симпатиків ОУН і про-сто українців («бандерівці»). НКВД створює провокаційні спецгрупи бойовиків, які діють під виглядом ОУН-УПА, тероризують і зни-щують населення Західної України. Із архівів НКВД тепер стало відомо, що лише у квітні-травні 1945 p. діяло 156 таких спецгруп, в яких налічувалось 1783 особи.
    Під виглядом вчителів зі Сходу НКВД заси-лає своїх а’ентів у вишиваних сорочках з доб-рою українською мовою, які входять у довіру до місцевого населення і вивідують про ОУН-УПА, Завдяки роботі таких «вчителів» цілі села були вивезені до Сибіру, а деякі спа-лені. Деяких з цих «вчителів», особливо тих, що симпатизували УПА, енкаведисти кату-ють і знищують, а потім тіла перевозять на Схід і показують як справу рук «бандєров-цев», «гітлєровскіх нєдобітков». У різні часи від 40 до 50 відсотків в’язнів комуністичних концтаборів становили українці. Нагляда-чами у них часто були колишні власівці, які тортурами над українцями «іскуплялі віну» за зраду своїй Московії.
    Про кількість висланих із Західної України в 1944-1948 pp. свідчать такі цифри з доповід-ної НКВД:
    «Совершенно секретно? Для переселения было использовано 44000 железнодорожных вагонов и задействовано сил: сотрудников внутренних дел и военнослужащих 13592 чел? Начальник 1-ого спецотдела МВД УССР подполковник Смирнов? 23.11.1948 г. № 15/23497».
    А за наказом заступника наркома НКВД Чернишова в одному вагоні заборонялося перевозити менше, ніж 30-35 осіб. Але часто у вагони заганяли по 50-60 чоловік.
    «Маршрутный лист. Вагон № 35. От 18 октября 1950 г. Станция отправления – г.Львов.. Станция назначения – ?Иркутская обл. Специальный контингент – бандеровцы. Возрастной состав – престарелых – 10 чел., взрослых – 34 чел. Детей моложе 7 лет – 18 чел? Всего 62 чел. Норма питания – 800 г. хлеба -1 чел/сутки, 40 г. маргарина – 1 чел/сутки., 1 селедка – 1 чел/сутки, 2 ведра воды – вагон/сутки, 1 свеча – вагон/сутки. Жалобы конвоя – спецконтингент стучал в дверь вагона, просили молока для детей, требовали врача, бросали письма через решетки люков, пели бандеровскую песню «Заловит». Жалобы спецконтингента – .. .Требовали сменить дырявую парашу.
    В вагоне холодно? За пение бандеровского гимна вагону урезать хлебный паек? за бро-шенные через люк письма вагону не будет выдаваться вода, парашу сменить не имеется возможности, печек в вагоне не предусмотре-но. Вагон сдал: ст. л-т НКВД И.Дмитрук. Вагон принял: ст. л-т. М.Москальцов. Отпечатано в типографии «Слава Родины». Тираж 30000 экз. 1949 г.» Зверніть увагу: діти старші за 7 років вважалися дорослими, назва «бандерівці» – то синонім «українці», води на людину видавали по 300 г. на добу (при нор-мі споживання – 2 л.), бланків було виготов-лено 30 тис. примірників (отже, виселення було масовим). Про масштаби українського національно-визвольного руху в Західній Україні свідчать витяги з секретних москов-ських документів (І.Бiлас, с.181): «Від лютого 1944 до січня 1946 року – результати по боро-тьбі з «бандитизмом»: «проведено чекистско-войсковых операций – 39,773; убито банди-тов-103,313; задержано бандитов- 110,785; арестовано участников ОУН – 8,370; арестовано активных повстанцев – 15,959; задержано уклоняющихся – 83.284 и т.д. Всего 443.950».
    1945 р. Ув’язнення українських греко-католицьких ієрархів на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим. На Волині московські окупанти, що прийшли на заміну німецьким, мобілізують 5 тисяч неповнолітніх юнаків і відправляють на будівництво газопроводу Саратов-Москва. У важких умовах від голоду, холоду та хво-роб загинуло кілька сот юнаків.
    1945 р. Прийшовши в Західну Україну, Московщина вивезла до Сибіру 250 тисяч українців. 1945 р. Завершення помовсковщення українського правопису.
    9.01.1945 р. У м. Дрогобичі (Львівщина) служби НКВД повісили двох, а в Бориславі одного учасника українського національно-визвольного руху.
    14.01.1945 р. На Черняхівських хуторах Острозького р-ну, Рівненської обл. силами УНКВД та ВВНКВД було знищено 7 учасників УПА.
    24.01.1945 р. На даний час по Львівській обл. арештовано 2413 повстанців, вбито – 2905 чол., вивезено 811 сімей учасників УПА.
    Протягом 10-31.01.1945 р. На Станіславщині в ході прове-дення операцій НКВД було вбито 944 пов-станці, захоплено в полон 1323. По Львівсь-кій області вбито 711 чол. і захоплено в по-лон 4732. В Дрогобицькій області вбито 876 чол. і захоплено в полон 1729.
    26.02.1945 р. Постанова ЦК КП(б)У про ці виконання власного рішення від 10.01.1944 р. «Про посилення боротьби з українсько-німецькими націоналістами в західних областях УРСР» зазначала, що протягом 10.01.-23.02.1945 р. взято в полон коло 26 тис. учасників УПА, явилось з повинною понад 22000, вбито понад 11000.
    1945-1959рр. Завезено московитів до Львівської області-180 тисяч, до Івано-Франківської 40 тисяч, Тер-нопольської 27 тисяч, Рівненської 39 тисяч, Закарпатської 30 тисяч, Чернівецької- 51 тисяча, і т.д.
    1945-1946 pp. Сотні тисяч військовополонених українців, в’язнів фашистських концтаборів, юнаків та дівчат, вивезених в Німеччину під час війни, відмовилися повернутися додому внаслідок антиукраїнського комуністичного терору, який загрожував їм колгоспним кріпацтвом або сибірськими концтаборами.
    1945-1947 pp. Комуністи передали полякам майже 20 тис. кв. км. українскх земель (Берестейщина, Лем-ківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина), знищили або виселили звідти разом з поляка-ми понад 1 млн. українців (операція «Вісла»).
    1945-1947 pp. Викрадення з територій інших держав, запро-торення до концтаборів і фізичне знищення багатьох визначних українських діячів, зо-крема, поета М.Славінського, економіста В.Садовського, професора-іспанолога М.Іва-нова, австрійського архикнязя, а українського полковника УСС і поета (псевдонім – Василь Вишиваний) Вільгельма Габсбурга, Прези-дента Карпатської України (1939 р.) Авгус-тина Волошина.
    1946 р. Ліквідація Української Греко-КатолицькоЇ церкви і підпорядкування її Московській дер-жавній церкві – операція «Львівський Собор».
    1946 р. ЦК КПУ наказав Інститутові літератури АН УРСР посилити контроль над літературою, посилити боротьбу з українським націоналіз-мом, провести чистку у видавництвах.
    1946 р. Постанова Ради Міністрів Радянського Союзу «Про затвердження українського правопису, наближеного до російського».
    1946 р. Постанова ЦК ВКП(б) про «український бур-жуазний націоналізм», внаслідок якої кілька тисяч представників української інтелігенції заслано до концтаборів («Ждановщина»). Го-ніння на журнали «Україна», «Радянський Львів», «Дніпро», «Барвінок», «Перець». Головного редактора журналу «Україна» Ю.Яновського звільнено з роботи.
    1946 р. 16-26.01 Операції проти українських «націоналістів» проведені в Мостиському (вбито – 7, затри-мано 67), Куликівському, Львівському і Щи-рецькому р-нах.
    1946 р. В ході операції НКВД в с.Брониця Дрого-бицького р-ну арештовано 14 чоловік актив-них посібників ОУН «которые мутили село».
    1946 р. весна Міністр внутрішніх справ СРСР Круглов затвердив план заходів щодо посилення боротьби із оунівським підпіллям. Відповід-но до них, у Західну Україну напрявлялись оперативні групи працівників центрального апарату МВС СРСР. В літі цього ж року ЦК КП(б)У ухвалив рішення довести особовий склад цих батальйонів до 35 тис. осіб.
    1946 р. Затвердження нового (наближеного до росій-ського) українського правопису, схваленого 8.5.1945 р. постановою Ради МіністрівУРСР).
    1946 р. Постанова Цератури» та журналу «Вітчиз-на» і «Перець» (ці постанови підтверджені XVI з‘їздом КП(б)У 25-28.01.1949р.).
    1946-1962рр. Вивезено з України до Сибіру понад 2 млн. українців.
    1946 весна – літо 1947 р. Акція ліквідації українського на-роду – голодомор в Україні. Третій за всю історію Руси-України голод як наслідок по-грабування селянства Москвою. Померло кілька сот тисяч українців. Голод був посла-блений підтримкою, яку західні українці («бандерівці») надавали своїм східним бра-там. За часи фашистської окупації українські селяни з голоду не помирали, незважаючи на військові побори та воєнну руїну.
    За підрахунком фахівців, від голоду протягом цього часу померло понад 800 тис. чол., з них найбільше – в Харківській, Запорізькій, Воро-шиловградській, Сталінській та Одеській областях. Станом на 20 березня 1947 р. – ор-гани МВС УРСР зареєстровано 54 факти лю-доїдства.
    1947 р. Л.Каганович призначений першим секрета-рем ЦК КП(б)У; проводить «чистку» серед українських культурних кадрів, звинувачу-ючи їх у націоналізмі. Знову депортація в Сибір населення Західної України. План ви-везення українців до Сибіру зірвався через нестачу вагонів.
    1947 р. Проведення «чистки» серед діячів української культури з обвинуваченням їх у націоналізмі прибулим з Москви Л.Кагановичем. Арешт неповнолітнього (15р.) сина командувача УПА генерала Шухевича – Юрія Шухевича. Видано таємну інструкцію на 157 сторінках про вилучення з книгозбірень та списання в макулатуру 3600 назв книжок, автори яких були названі українськми буржуазними на-ціоналістами, ворогами народу. П’ятий пара-граф інструкції застерігав: «Особи, що загуб-лять даний зведений список, підлягають притягненню до судової відповідальности».
    1948 р., 21 лютого Указ Президії ВР СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльности в сільському госпо-дарстві?» Лише за перші п’ять місяців дії цього Указу на спецпоселення вислано 10,5 тис. осіб, з них понад 1,5 тис. дітей.
    1948 р. Постанова ЦК КП(б)У «Про висилку курку-лів із Ізмаїльської області».
    1948 р. По Станіславській області (тепер Івано-Фран-ківська) службами НКВД виселено 12476 чол. (4575 сімей); з території Волині виселе-но 8938 чол. (2716 сімей).
    1948 р. Постанова Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У «Про заходи по зміцненню колгоспів Ізмаїль-ської області в зв‘язку із суцільною колекти-візацією». Постанова передбачала виселення 250 господарств кулаків із конфіскацією май-на.
    1949 р. Заборона повертатися в Україну робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисло-вості в Україну присилали росіян. З лав КП(б)У виключено за націоналізм 3 відсотки комуністів на XVI з’їзді партії.
    1949 р. Москва вбиває свого таємного а’ента НКВД Я.Галана, який вже зробив свою брудну анти-українську справу і вичерпав себе, і звинува-чують у цьому «націоналістично-клерикальну агентуру», щоб мати привід посилити проти-український та протирелігійний терор в Руси-Україні.
    1949 р. Ув’язнення 20-річного З.Красівського. Усього цей відомий борець за волю Руси-України, поет та Голова Проводу ОУН в Україні, в тюрмах, концтаборах, засланнях та психіа-тричних лікарнях провів 26 років.
    1949 р. Поблизу одного з концтаборів на Колимі, по наказу Москви, було потоплено у болоті біля трьох тисяч українських дівчаток 13-14 років «чтоб некому било рождать бандєровцєв» (В.Котляр «Независимая газета», 17 листопада 1995 р., Одеса).
    1949 р. ХVІ-й з’їзд КП(б)У у черговий раз засуджує український буржуазний націоналізм, погро-жує українським діячам науки та культури, які ще залишилися на волі, вимагає від них таврувати «гнилу культуру буржуазного За-ходу» й вихваляти «передову культуру» дикої Московщини.
    1951 р. Газета «Правда» – центральна ‘азета Московії – викриває націоналістичні ухили в українсь-кій літературі, критикуючи поезію В.Сосюри «Любіть Україну», оперу О.Корнійчука «Богдан Хмельницький».
    1951 р. Студенти Харківського університету відмо-вилися складати іспити російською мовою. Тоді 800 з них було репресовано, а 33-х студентів на закритому засіданні суду було засуджено до смертної кари! РОЗСТРІЛЯНО.
    1949-1953 pp. Чистка компартії, внаслідок якої за «українсь-кий націоналізм» було виключено понад 22 тис. її членів, значна частина яких потрапила до концтаборів.
    1954-1956 pp. Для освоєння цілинних та перелогових зе-мель у Казахстан та Сибір вивезено майже 100 тис. українських юнаків та дівчат.
    1954 р. Під час святкувань 300-річчя «Переяславсь-кої угоди» в СРСР партією проголошено, що Переяславська угода стала кульмінаційним моментом у віковому прагненні українців і росіян до воз‘єднання і воно було основною метою повстання 1648 р. Висунуто офіційну теорію, що велич Хмельницького полягає в його розумінні, що «порятунок українського народу можливий лише в єдності з великим російським народом».
    1954 р. Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.
    1954 р. Жорстоко,танками та літаками, подавлено повстання українок в таборі Кінгірі. Убито 600 жінок, із них українок 500.
    1956 p. На ХХ з’їзді комуністів, М.Хрущов виказує плани Кремля про намір правлячої кліки в недалекому минулому вислати з Руси-України всіх українців.
    1956 p. «За антирадянську агітацію та пропаганду» засуджено Анатолія Лупоноса, який просидів у комуністичних концтаборах загалом 23 ро-ки. За протести проти інтервенції московсь-ких військ в Угорщину на довгі строки ув’яз-нення засуджено кілька сот чоловік, голов-ним чином молоді.
    1957 р. Українців мають убивати українці, вирішу-ють наші окупанти й посилають агента КГБ Сташинського убити у Мюнхені одного з провідників ОУН в еміграції Левка Ребета, що й було виконано 12 жовтня.
    1957-1961 pp. Посилена антирелігійна кампанія в імперії, внаслідок якої в Руси-Україні було ліквідо-вано майже половину церковних установ (парафій, монастирів, семінарій).
    1958 р. Положення про вивчення другої мови «за бажанням учнів і батьків». Оскільки постано-ву 1938 року не було відмінено, то за цими двома документами російську мову в Україні треба було вивчати обов’язково, а українську – хто як захоче. «Можна було відмовитись від будь-якої мови, але відмова від російської – кримінал» (Є.Сверстюк).
    1958 р. Пленум ЦК КПРС ухвалив постанову «Про зміцнення зв‘язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної осві-ти; Верховна Рада УРСР законом від 17.04.1959 р. підтвердила цю постанову, роз-раховану на перехід українського шкільницт-ва на російську мову і посилену русифікацію.
    1959 р. За діяльність на захист прав українців на багаторічне ув’язнення засуджений Петро Рубан. Всього цей патріот Руси-України відмучився у в’язницях та концтаборах 23 роки й був насильно депортований на Захід. Тепер в «незалежній» Україні він не може домогтися українського громадянства.
    1959 р. Постанови ЦК КП(б)У і Ради Міністрів УРСР «Про закриття деяких монастирів іспитів на території Української РСР». Згідно постанови закрито було 8 монастирів.
    1959 р., 15 жовтня За наказом Політбюро КПСС у Мюнхені московським агентом вбито Провідника ОУН Степана Бандеру.
    1960 р. Гасета «Правда» 14.09.1960. Постанова ЦК КПРС «Винищувати в Україні український націоналізм, релігійні забобони, націоналіс-тичну ідеологію»
    1960 р. Москва ув’язнила 75 українських молодих науковців, письменників, студентів за розповсюдження української літератури. 1960 р. Інститут Історії АН УРСР виготовив кілька бібліографій історичних праць про Україну. Москва не дозволила надрукувати жодної.
    1960 р. Колоніальна адміністрація під назвою «ЦК компартії України» вимагає від комуністів виховувати українців «в дусі любові й глибо-кої поваги до великого російського народу», тобто нашого окупанта, і в ненависти до сво-го, українського, «вести непримириму боро-тьбу проти націоналізму,? особливо україн-ського буржуазного націоналізму».

    продовження
    May 27, 2011 03:38PM

    1917р.-кінець 60-тих. Відбувалося масове вивезеня сирови-ни та природних ресурсів. Московія вирубу-вала українські ліси та вивозила до себе. Славні на всю Європу лісами Карпати стоять оголені. Вирубався ліс в багатій на нього Жи-томирщині. Для прикладу у 1963 році вивезе-но 500 тисяч кубометрів, в 1964 р. -750 тисяч. Міністром ліснитцтва в цей час був представ-ник Москви А. Солдатов. Великими темпами газ з Полтавщини, Шебелинки, Дашаві(біля Дрогобича) по газопроводах перекачувався до Калузької, Рязанської та московської областей майже без відгалужень в Україні.
    1961 р. 22-й з’їзд ЦК КПСС проголосив політику «злиття націй», що по суті означало тотальне московщення усіх колоніяльних народів ім-перії. «Слід з усією більшовицькою неприми-ренністю викорінювати навіть найменші про-яви націоналістичних пережитків», тобто зви-чаї, мову, культуру поневолених москалями народів.
    1961 р., січень Політичний судовий процес над членами Української Робітничо-Селянської Спілки), що відстоювали право виходу УРСР із СРСР. Ії керівника Л.Лук’яненка засуджено до смер-тної кари (через 40 днів замінено 15 роками ув’язнення), І.Кандибу на 15 років концтабо-рів, інших – до тривалих термінів ув’язнення.
    1961-1962 pp. Політичні судові процеси у Тернополі над групою М.Апостола (5 осіб) та Богдана Готу-ся (5 осіб), причому Готуся засуджено до страти.
    1962 р. Репресії проти захисників української мови.
    1962 p. ЦК компартії України зобов’язує комуністів та місцеву адміністрацію «рішуче виступати проти консервативних традицій і звичаїв, проти будь-яких пережитків буржуазного на-ціоналізму», найшкідливішими з яких, на ду-мку колонізаторів, було знання рідної мови, потяг до вивчення своєї історії та культури.
    1962 р. Москва зменшила кількість україномовних журналів з 184 до 159, а україномовних газет з 807 до 520.
    1962 р. Політичний судовий процес над 20 членами Львівського Українського національного Ко-мітету (Івана Коваля і Богдана Грицину засу-джено до страти і розстріляно, інших до три-валих термінів ув’язнення) та над шістьма чо-ловіками з Ходорівського району, з яких Михайло Проців розстріляний.
    1963 p. Підпорядкування національних Академій Наук союзних республік московській Акаде-мії Наук СРСР.
    1964 р. Агент КДБ пересипає фосфором й спалює Українську національну книгозбірню у Києві. На прилеглій до книгозбірні території зазда-легідь була відключена вода, а пожежники приїхали лише через 4 години після підпалу. Вогнем було знищено понад 600 тисяч томів цінних архівних українських документів.
    1964 р., 23 травня Москва спалила всі документи україно-московської війни 1917-1930 років. 1965 р. 2 вересня На засіданні Президії ЦК КПРС обговорю-валось питання, про те, що в Україні дуже багато розмовляють українською мовою. 1965 р. Москва заарештувала понад 75 українських молодих науковців, письменників, студентів за розповсюдження української літератури, та увязнила їх.
    1969, 1979 pp. Серія загадкових пожеж у відділах украї-ністики в бібліотеках Академії Наук, музею «Софія Київська», Видубецього монастиря у Києві, медичного інституту в Тернополі, Успенської церкви та музею українського мистецтва у Львові. Аналогічні «загадкові» пожежі в цей час сталися в національних бібліотеках інших республік СРСР (Тарту, Самарканд, Ашхабад), окрім Росії.
    1965 р. Хвиля політичних процесів проти «українсь-ких іншодумців (Б. та М.Горині, П.Заливаха, Св.Караванський, Валентин Мороз, М.Осадчий, А. Шевчук та інш.). У Харкові за протести проти закриття українських шкіл заарештований А.Здоровий.
    1967 р. На довголітнє ув’язнення засуджено членів Укр.нац.Фронту Зен.Красівського, Дм.Квецька та ін.
    1968 р. квітень Протест 139 українських культурних діячів, адресований Л.Брежнєву, Косигіну і Підгор-ному проти арештів на Україні й утисків про-ти української культури.
    1970 р. Суд над І.Сокульським, М.Кульчицьким, В.Савченком авторами «Листа творчої молоді Дніпропетровська» з протестом проти моско-вщення української культури.
    1970 р. Наказ Міністерства освіти СРСР про напи-сання і захист усіх дисертацій лише російсь-кою мовою. Затвердження тільки в Москві.
    1970 р. (28.11) Вбивство української художниці А.Горської у Василькові на Київщині
    1971 р. Знищення могил українських Січових Стрільців на Янівському цвинтарі у Львові.
    1972р., 30 березня На засіданні політбюро ЦК КПРС Соломенцев у своєму виступі наголосив, що не допустимо, що в Україні багато вивісок українською мовою, і що багато товарів рек-ламуються українською мовою.
    1972 р. Друга після війни чистка і репресії проти українства.»За недостатню боротьбу з націо-налістичними проявами» окупанти усунули від партійного керівництва Першого секре-таря ЦК КПУ П.Шелеста, також звільнили з Вищої партійної школи при ЦК КПУ 34 викладача включно з директором, заборони-ли книги майже сотні авторів, усунули чверть секретарів з ідеологічних питань на всіх пар-тійних рівнях, піддали чистці ряд наукових установ, а також Київський та Львівський університети. У Харкові вони знесли хату, де жив видатний український філософ і просві-титель Г.Сковорода та приступили до знище-ння цвинтаря, де було поховано багато визна-чних діячів української науки та культури. Тепер там вигулюють собак..
    1972-1974 pp. Політичні репресивні процеси проти украї-нських дисидентів, зокрема, проти Чортківсь-кої групи В.Мармуса та Ст.Сапеляка (7 осіб засуджено), 9 осіб Харківської групи (засуд-жено А.Здорового – 7 років, І.Кравціва – 5 років). Загальна кількість заарештованих за два роки оцінюється кількома тисячами. Заа-рештовані, яких не засудили, були звільнені з роботи або понижені у посадах. У ці роки бу-ли засуджені: Є.Сверстюк, І.Світличний, І.Дзюба, В.Стус, Ігорь та Ірина Калинці, Н.Світлична, В.Чорновіл, Ю.Шухевич та інші. 1975 p. – Колоніальна влада поновила цензурування «Кобзаря» Т.Шевченка.
    5.11.1973 р. Начальник Головного управління по охороні державних таємниць при Раді Міністрів УРСР радить вилучити із бібліотек загально-го користування та книготорговельної мережі твори таких активних учасників закордонних організацій буржуазних націоналістів, як І.Багряного (література), А.Любченка (література), І.Огієнка (мовознавство), О.Оглоблина (історія), Н.Полонської-Василенко (історія), Р.Смоль-Стоцького (мовознавство), Д.Соловея (історія), П.Феденка (історія), В.Чапленка (мовознавство), К.Штепи (історія).
    1975 р. Нова цензура «Кобзаря» Тараса Шевченка.
    1977 p. Арешт членів Української Гельсінської Групи М.Руденка, Ол.Тихого, Л.Лук’яненка, М.Матусевича, М.Мариновича.
    1978 p. Січень На Чернечій (Тарасовій) горі у Каневі спалив себе Олекса Гірник з Калуша на знак протес-ту проти московщення України.
    1978 р жовтень. ЦК КПРС і Рада Міністрів приймають пос-танову «Про заходи щодо дальшого вдоско-налення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках».
    1978 р. Колегія Міносвіти УРСР. Директива «Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах».
    1979 р. Ташкентська конференція «Російська мова – мова дружби народів».
    1979 р. Під Львовом окупанти вбивають популяр-ного композитора-співака Володимира Івасюка, пісні якого мають виразно українсь-кий національний колорит.
    1979-1989 pp. Інтервенція московитів у Афганістан, вна-слідок якої загинуло, фізично або духовно покалічено кілька сот тисяч українських юнаків.
    П. та 1979-1982 pp. Нова хвиля арештів іншодумців в Україні (Ст.Хмара, І.Кандиба, Ю.Бадзьо, В.Січки, Ю.Литвин, М.Горбальта ін.).
    1983 р. травень. Виходить постанова «Про додаткові заходи по поліпшенню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчаль-них заходах союзних республік».
    1983 р. Постанова ЦК КПРС про русифікацію Украї-ни, за якою вчителі російської мови та літера-тури в Україні отримали 16% надбавки до платні порівняно з викладачами української мови.
    1983 р. Постанова ЦК КПРС «Про посилення атеї-стичного виховання». Початок атаки на ре-лігію, зокрема Ватикан.
    1984 р. Постанова ЦК КПСС та Ради Міністрів «Про дальше вдосконалення загальної освіти моло-ді і поліпшення умов роботи загальноосвіт-ньої школи», де, зокрема, зазначалося: «У на-ціональних школах союзних республік виді-ляється додатково 2-3 години на тиждень у 2-11 класах на вивчення московської мови», що означало подальше витіснення мови корінно-го населення.
    11.11.1984 р. Постанова ЦК КПРС «Про протидію антико-муністичним акціям Ватикану, його підрив-ній роботі проти соціалістичних держав, на-ціонально-визвольного і антивоєнного ру-хів».
    3.09.1985 р. В концтаборі загинув український поет Василь Стус.
    1984-1985 pp. В концтаборах були замордовані Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко.
    1986 р. Заарештовано й ув’язнено Й.Терелю та В.Кобрина за релігійну діяльність та створен-ня «ініціативної групи захисту прав віруючих та церкви».
    1986 р. Окупаційна комуністична влада виводить у забрудненому радіацією Києва на першотрав-неву демонстрацію сотні тисяч киян, голов-ним чином молоді, попередньо вивізши своїх дітей далеко за межі Києва.
    1986-1990 pp. Заплановане знищення української нації ра-діацією: для ліквідації Чорнобильської ката-строфи було мобілізовано понад 300 тисяч молодих людей віком 18-30 років, 96 % яких набиралося з України, головним чином із сі-льської місцевости (із секретної доповідної записки секретаря ЦК КПУ В.Івашка своїм московським патронам, 1990 р.).
    3.06.1987 р. Лист секретаря Ю.Єльченка та завідувача відділу пропаганди та агітації Л.Кравчука, у ЦК Компартії України «Про спалах релігій-ного фанатизму в деяких західних областях республіки та заходах для недопущення анти-громадської діяльності екстремістів, підви-щення політичної пильності».
    11 вересня 1989 р. На основі повідомлення Л.Кравчука про підсумки Установчого з‘їзду Народного руху України ЦК Компартії України ухвалили пос-танову «Про роботу в зв‘язку з установчим з‘їздом Народного руху України за перебудо-ву НРУ». Постанова рекомендувала всім пар-тійним установам розгорнути роботу з викри-ттям справжніх намірів НРУ – добитись са-мостійної України. ЦК закликав «активно ви-користовувати всі форми і методи політичної боротьби». На партійному рівні розпочалась боротьба із НРУ.
    1989 р. Постанова ЦК КПРС «Про єдину офіційну за-гальнодержавну мову в Радянському Союзі – російську». Те ж саме у проекті Конституції М. Горбачева.
    1990 р. Верховна Рада Радянського Союзу. Закон про мови народів Радянського Союзу закріплює за російською мовою статус офіційної на всій території Союзу.
    Липень 1990 р. Прес-секретар Б.Єльцина заявив, що Росія залишає за собою право порушити нерозв‘я-зану, на її думку, проблему кордонів із респу-бліками, які стали незалежними. Мер Москви Г.Попов в цьому ж місяці під сумнів поста-вив суверенітет щодо Криму й Одеської обла-сті.
    24 червня – 30 жовтня 1990 р. В місті Дрогобичі (Львівщи-на) на території подвір‘я фізико-математич-ного факультету Дрогобицького державного педагогічного інституту ім.І.Франка (тепер педуніверситет), на вул.Стрийській,3, виявле-но 486 людських скелетів (361 – чоловічі, 109 – жіночі, 16 – стать не встановлена), які були закатовані протягом вересня-1939-червня 1941 р. слідчими Дрогобицького об-ласного управління НКВД-НКГБ.
    1990 р. У Москві побачила світ книга О.Солженіци-на «Как нам обустроить Россию». Автор зве-рнувся зі «Словом до українців та білору-сів», в якому відкрито заявлено, що «приду-маною фальшю» є твердження про «особли-вий український народ з особливою нерусь-кою мовою», починаючи з IX ст. Автор заз-начає що «в Галичині за часів Австрії було виразне «викривлення української ненаро-дної мови».
    1990-ті рр. Формування «5-ї колони» в середовищі української інтелігенції, яку очолив академік Петро Толочко. Окрім масових статей в пресі, він видав книги: «Що або хто загрожує українській мові» (Київ, 1989), «Від Русі до України» (Київ, 1987). П.Толочко відкрито виступає проти української національної ідеї, яка начебто «не спрацювала»; проти української мови, «засміченої» нібито гали-цизмами та діаспорними запозиченнями; об-‘рунтовує необхідність українсько-російської двомовності на державному рівні. Фактично, він єдиний в Україні продовжує відстоювати існування в період Київської Русі «єдиної за-гальноруської народності», виступає за «ет-нічне й культурне споріднення братніх наро-дів» на сучасному стані.
    Близькими до поглядів П.Толочка є вислов-лювання його «співбраття» по совєтській Академії Наук Миколи Котляра, котрий вдає-ться до «наукового» заперечення таких уста-лених в національній історіографії понять як «Галицько-Волинська держава». На його думку, таким терміном користуються лише дилетанти.
    1990-ті рр. Формування в Росії антиукраїнського шові-ністично-імперського табору, до складу якого входять представники різноманітних політич-них партій, громадських організацій та поса-довців високого рангу. Одним із них є мер Москви Лужков, котрий виступає за поверне-ння Росії Криму та Севастополя, з метою чо-го неодноразово відвідує півострів й розпа-лює там антиукраїнські та антитатарські нас-трої.
    1991.03.09 Газета «Известия» пише (редакційна стаття) «Многие десятилетия вся страна без исключения, жила карпатской нефтю и донецким углём, криворожским металлом, никопольским марганцем, запорожским титаном и феросплавами.»
    1991-1995 pp. Після тимчасового переляку внаслідок про-валу комуністичного путчу в серпні 1991 р. та проголошення державної незалежности стало очевидно, що владу в Руси-Україні контролюють окупаційно-кримінальні «інтер-націоналісти». Відчуваючи свій близький кінець, але все ще перебуваючи при владі, окупанти приступили до руйнування проми-словости та сільського господарства через закриття заводів, розкрадання та масовий не-контрольований вивіз сировини, запчастин, устаткування, комплектуючих, продуктів сільського господарства та капіталів. Погра-бувавши нас на кілька десятків мільярдів доларів, що у кілька разів перевищує річний державний бюджет Руси-України, за кордон спокійно виїжджають міністри-комуністи Скляров, Лобов, Звягільський та багато ін-ших «інтернаціоналістов». Це вони з незви-чайною легкістю віддали своїм московським хазяйвам наше добро: тактичну атомну зброю (13 млрд.дол.), закордонні посольства та представництва (наша частка – 50 млрд.дол.), нашу частину золотого запасу, Чорноморсь-кий флот (частка Руси-України за умов чес-ного розподілу має бути вдвічі більшою), а нам підсунули «кримську свиню» та їхні борги. Вони до того знахабніли, що відкрито виступають проти будівництва нафтоприймача (терміналу) під Одесою, який звільнив би нас від енергетичної залежности від Московщини. Як наслідок – масове зубо-жіння населення, в якому контрольовані ко-лонізаторами засоби масової дезінформації звинуватили націоналістів та незалежність. Прибалтійські країни, де до влади справді прийшли націоналісти, підняли життєвий рі-вень, не зважаючи на гірші, ніж в Руси-Украї-ні, початкові умови.
    Травень 1992 р. Верховна Рада Росії заявила, що акти про передачу Кримської області Україні не мають юридичної сили від моменту їх ухвалення.
    Грудень 1992 р. З‘їзд народних депутатів Росії доручив Верховній Раді Росії розглянути питання щодо статусу українського Севастополя.
    Липень 1993 р. Російський парламент грубо порушуючи Конституцію України ухвалив безпрецеде-нтне рішення про надання Севастополю, що перебуває на території України, статусу міста Російської Федерації. Прихоплених раніше українських земель – Білгородщини, Північ-ної Чернігівщини, Південної Вороніжчини, Ростовщини, Кубані, – їм, виявляєтся, замало.
    1993 р. Газета «Известия» 29.05.2003.пише «Кремль в отношении военного имущества на территории других республик фактически обявил полный беспредел: «все, что нам удастся захватить, где бы то ни было и как бы то ни было (включая угон, грабеж) -всё наше».
    1993-1995 pp. Посилення антиукраїнського терору в освіті, культурі, засобах інформації. Вбито кілька десятків активістів національних українських партій та організацій у різних містах Руси-України, зокрема голову секретаріату Руху Михайла Бойчишина, спалено хату-музей Тараса Шевченка. Жоден злочинець не був засуджений і навіть заарештований. Коли у Харкові патріот В.Козленко облив фарбою пам’ятник кату Свердлову, то був заарешто-ваний за годину і просидів у в’язниці кілька тижнів. За написане крейдою на паркані гас-ло міліція у лісі під Харковом 24 червня 1994 p. імітує розстріл члена УРП В.Старченка. За те ж саме вона погрожує кинути до в’язниці на багато місяців активіста «Просвіти» А.Пи-липенка. За написані фарбою метровими літе-рами у центрі міста гасла на підтримку про-тиукраїнських сил міліція нікому не погро-жувала і до відповідальности не притягувала.
    1994 р. Намагання надати російській мові статус офі-ційної в незалежній, вільній, суверенній, са-мостійній Україні.
    1995 р. Алмати. Спільний науковий простір (тобто російський) для СНД.
    1994 p. Заява Президента України Л.Кучми про його намір внести поправки до чинного законодав-ства щодо надання мові окупанта статусу офіційної. Як наслідок – призупинення від-новлення українських шкіл, перевід частини українських класів та шкіл на іноземну мову навчання. Президент призначає главою своєї адміністрації Д.Табачника, посада якого є ма-лопомітною і неконституційною, але який в неофіційному «табелі про ранги» стоїть по-переду Віце-Прем’єр-Міністра, тобто, на рівні голови Верховної Ради чи Прем’єр-міністра, а по реальному впливу на державні справи, можливо, і вище.
    1995 p. Початок року- Міністерство національностей України розробило напівсекретний «Проект державної програми? розвитку російської культури в Україні до 2000 року», в якій одна з національних меншин отримувала більші права, ніж українці, цим ще раз довівши, що ми знаходимось в умовах окупації.
    1995 p., травень У Харкові керована Є.Кушнарьовим влада відкрила пам’ятник україножеру Г.Жукову, саме тому, який підписав наказ про виселен-ня з України всіх українців.
    1995 р. Радник Президента України В.Гриньов напо-лягає, щоб російська мова була державною поруч з українською, що є новим єзуїтським методом лінгвоциду української мови.
    1995р., 18 липня Неспровоковане звіряче побиття окупа-ційною владою українців у Києві (кілька душ загинуло, десятки покалічено) під час похо-ронної процесії святійшого Патріарха Київсь-кого і Всієї Руси-України Володимира. Озброєні омонівці кидалися на беззбройних людей з криками «бєй хохлов», топтали і шматували державні прапори. До відповіда-льности ніхто не був притягнутий.
    1995 р., 12 вересня Заборона окупаційною владою українсь-кої організації УНА-УНСО без суду, що у се-бе вдома не наважувались робити і німецькі фашисти. Озброєні Москвою козаки та анти-українські організації, які відкрито домагаю-ться ліквідації Державної Незалежности Руси-України, владою не забороняються. 18 грудня у Харкові за правозахисну діяльність без суду до в’язниці на два місяці кинутий М.Петровський, не зважаючи на висновки прокурора, що в його діях не було складу злочину. Щоб закріпити своє панування в Україні, колонізатори почали видавати пас-порти, написані українською та московською мовами. З метою деморалізації та духовного виродження населення, особливо молоді, вла-да дозволяє поширювати тисячі книг, демон-струвати сотні кінострічок, які проповідують і насаджують порнографію, ненависть, наси-льство. Немов би виконуючи рекомендації Полтавського губернатора фон Богговута, Московія завалює Русь-Україну шовінистич-ними газетами, які продаються за безцінь; прямо або через підставних осіб фінансує московськомовні газети, радіо та телебачення в Україні, які не приховують своєї проти-української спрямованости при потуранні всіх урядів та Президентів «незалежної» Руси-України.
    1996 р. Посилення протиукраїнського терору. Пода-льша криміналізація правоохоронних органів. Січень – «Велике беззаконня діється у Харко-ві? Таємно збирають підписи під «референ-думом» про новий Радянський Союз та про те, щоб Україну туди залигати. Ця «діяль-ність» ведеться старими комуністами-мараз-матиками? Хто відмовляється давати підпис, вони погрожують і лають, кажуть: «всьо рав-но Росія завоюет Україну, і ми переб’йом хо-хлов по одному» (Свідчення Кравченко Н., пенсіонерки).
    18-19 травня 1996 р. Харківські «органи правопорядку» з тризубцями на кашкетах охороняють протиукраїнське збіговисько фашистів, частина яких не була громадянами Руси-України, і жорстоко розправляються з українськими патріотами, які протестували проти проведення цього протидержавного шабашу.
    Харків. У ніч на 25 вересня невідомі кидають три пляшки із запальною сумішшю в примі-щення українських патріотичних організацій. 4 грудня у такий же спосіб злочинці намага-лися спалити приміщення Харківської «Прос-віти». Через кілька місяців вони були спійма-ні негайно, лише після того, як мали намір спалити ізраїльський культурний центр. Зло-вмисниками виявилися три молодика із про-москвинської організації «Славянское єдін-ство». Їх судили, але не за протиукраїнські дії, а лише за хуліганство.
    1996-2004 pp. В оточенні «українського» Президента немає жодного українського патріота, але є незчис-ленна кількість патріотів Московії, які свідо-мо й планомірно проводять протиукраїнську політику, руйнують наше господарство, збро-йні сили, освіту, науку, культуру та охорону здоров’я. Частина державних керівників – це ті, що були виховані окупантом у дусі любо-ви до наших ворогів та зневаги до власного народу – сучасні яничари. Голова Верховної Ради у промові з нагоди 7-ї річниці Незалеж-ности України та під час перебування в Мо-скві з офіційним візитом у грудні 1998 р. втратив почуття не лише національної, але й особистої гідности, показав себе типовим колоніальним чиновником, одним з тих, яких Великий Шевченко називав «раби, підніжки, грязь Москви». Від керівництва практично усунуті національно свідомі представники корінної нації, у яких розвинене почуття від-повідальности за долю України та нашого на-роду? За період знаходження при владі бандитського промосковського режиму чимало відомих і впливових в Україні людей загинули за досить дивних обставин, а деяких убили нахабно і демонстративно. Жодний злочин не був викритий органами МВС, Генпрокуратури, СБУ. Нагадаємо імена тільки найпомітніших у нашій державі політиків, депутатів, журналістів: Драгомарецький, Мясковський, Чорновіл, Гетьман, Щербань, Єрмак, Ємець, Олексенко, Малєв, Кривенко, Набока, Гонгадзе, Александров. До цього сумного списку могли потрапити Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, але, замахи на них не вдалися. Зверніть увагу, в цьому списку немає жодного представника тих сил, що підтри-мують бандитський промосковський окупа-ційний режим. Гинуть лише ті, хто в опозиції до антиукраїнського режиму. Контрольовані московитами засоби інформації (чи, швидше, дезінформації), комуністи та інші виродки у всіх наших негараздах звинувачують «нєзалє-жность». Але нам ще до незалежности, тобто до звільнення Руси-України від колонізаторів -окупантів, – ой як далеко!? (Куліш А.Ф. Книга пам’яти українців?-С.-57.)
    8.05.2000 р. Убивство у Львові видатного українського співака і композитора Ігоря Білозіра, у відпо-відь на спробу заспівати українську пісню. Убивці – росіяни Воронов та Калінін, засуд-жені нині до ув‘язнення.
    2000 р. З приходом до влади в Москві В.Путіна був розроблений і реалізується особливий напря-мок політики, метою якого є присвоєння Ро-сією як можливо більшої частини власності за кордоном, в першу чергу в Україні. Мова йде про землю, промислові підприємства, енергетичну сферу, та нафто і газопроводи.
    2000 р. Москва повернула собі гімн колишнього СРСР, одної із найстрашніших імперій в історії людства.
    2001 р. У Москві вийшла друком праця російського шовініста В.Жаріновського «Украйна й рус-ский вопрос», яка є збіркою антиукраїнських гасел, зокрема, проти української мови, наці-онального руху тощо.. Наведемо лише декі-лька цитат з книги:
    С.7. ?точно также безграмотно називать Киевскую Русь -украинской державой, име-нуя Святослава, Владимира й прочих украин-скими князям.
    С.24. Нынешний министр культуры Украины – прекрасний актер Богдан Ступка сыграл в екранизации романа Сенкевича «Огнем и мечем» главного злодея – Хмельницкого.
    С.94. Рано или поздно народу Украини нужно будет сделать выбор между ровно-правным и верным союзом с Россией и независимостью.
    2001 р. Призначення послом Росії в Україні відомого антиукраїнця Віктора Чорномирдіна, який виконує завдання щодо зближення Росії із Україною. Фактично його діяльність має на меті перетворення незалежної української держави у васала Російської імперії, щось на зразок Гетьманщини XVIII ст. Російські емі-сари використовують будь-які методи, у т.ч. й тактику «повзучої контрреволюції». Ними здійснюється фінансова підтримка чисельних антиукраїнських та шовіністичних газет, що висувають лозунг приєднання до Російської імперії та ліквідації української мови.
    13.03.2002 р. Указ президента України Л.Кучми «Про від-значення 350-річчя Переяславської козацької ради 1654 р.». 14 червня правочинність «юві-лею» осуджено у «Зверненні» до Президента України, Голови Верховної Ради та Прем‘єр-Міністра України відомими українськими по-літичними діячами (Микола Павлюк, Анато-лій Матвієнко, Юрій Костенко, Павло Мов-чан, Володимир Яворівський, Юлія Тимо-шенко, Левко Лук‘яненко та ін.) як «абсолют-но недержавний» та такий, що став символом утрати Україною державної перспективи. 21 червня Рада НТШ у Львові прийняло схожу ухвалу.
    24.05.2002 р. В Москві підписано протокол про «узгод-ження підручників історії у навчальних зак-ладах України та Росії». Підписали: віце-премєр-міністри України та Росії Володимир Семиноженко та Валентина Матвієнко.
    Червень 2002 р. Російський консул Мясоєдов вимагає у міської влади Львова «обеспечения прав российских граждан, постоянно прожива-ющих в г. Львове, а также львовских право-славних общин УПЦ МП, которая находится в молитвенном и каноническом единстве с Московским Патриархатом».
    3.07.2002 р. Прийнято ухвалу, Президії Українського історичного товариства, яка осуджує Указ Президента Леоніда Кучми, Про відзна-чення Переяславської угоди 1654 року.
    3.07.2002 р. У «Відкритому листі» до Президента України Від Президії Світової Наукової Ради при Сві-товому Конгресі Україністів названо Перея-славську Раду військовим союзом, «що при-вів до окупації України російськими війська-ми» і закликав відмовитися від святкування цієї «чорної» дати української історії.
    Липень 2002 р. Сімферопольська газета «Кримська правда» ствердила, що української нації і мови не існує, бо «це частина російського народу, яка говорить одним із діалектів російської мови».
    Вересень 2002 р. «?Росія повинна перейти до політики жор-сткого захисту своїх інтересів на Україні – аналогічно до «процесу протверезіння» росі-йської політики стосовно Грузії – заявив директор Інституту країн СНД К.Затулін. Блок «Наша Україна» для нього є відверто групою антиросійського політичного впливу. «Багато діячів цього блоку винні в придушен-ні російської мови на Україні, у порушеннях прав російських і російськомовних, у захоп-леннях храмів УГТЦ МП, у зв‘язках із міжна-родним тероризмом у Чечні», – відзначено в документі.
    19.12.2002 р. Російський посол В.Черномирдін в образли-вій формі дає вказівки українському міністе-рству закордонних справ щодо того, якими мають бути відносини України із США та Європеськими країнами, і по суті, закликав до згортання цих відносин.
    Грудень 2002 р. Під керівництвом А.Лося в Криму створено ініціативну групу з проведення всекримсько-го референдуму про перетворення АР Крим на російську національну автономію Респуб-ліка Таврида, її лідер А.Лось заявив, що так етнічним росіянам вдасться «врятуватися від насильницької українізації». «Україна шкоду-ватиме про те, що назвала нас, росіян, мен-шістю, і шкодуватиме сильно» – заявив А.Лось.
    Грудень 2002 р. Народний депутат України Л.Грач та 164 депутати Верховної Ради (представники ком-партії, соціалістів, Трудової України, СДПУ(о)) внесли законопроект про надання російській мові офіційного статусу.
    Зима 2002 р. Генеральне консульство Російської федерації у Львові, порушуючи усі закони України «переїхало» у нове приміщення по вул. К.Леви-цького, 95.
    2003 р. Провокація Москви на острові Тузла.
    2004 р. В Москві під час круглого столу на тему Переяславської Ради між неурядовими ор-ганізаціями України та Росії яскраво про-явився російський націоналістичний шові-нізм, який діє також і на побутовому рівні. Московити відкрито осудили існування окре-мої української нації та мови і наполягали на тому, що створення незалежної Української Держави було помилкою.
    2004 р. Безпрецендентне втручання Москви у вибори президента України. Отруєння В.Ющенко, кандидата в президенти України.
    2005 р. Газовий шантаж України.
    2005 (кінець) В північних вода Тихого океану біля острова Сахалін, Міжнародною Емі’раційною Органі-зацією та береговою охороною Росії були зві-льнені більше 20 українських моряків риба-лок, які обманним шляхом були завербовані на російське риболовецьке судно. Вони муси-ли працювати як раби по 6-10 місяців без оп-лати, їсти сиру рибу та пити солену воду. Їм дозволялося спати по 3 години кожних два дні. Над ними проводилось моральне та фізи-чне знущання.

    Адольф Гітлер
    May 27, 2011 07:49PM

    СТАЛИНСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ 0001% :
    ……..На Львовщине, на Лычаковском кладбище состоится перезахоронение около 600 останков человеческих тел, найденных на станции Пидзамче.
    Как напомнили во Львовской мэрии, на станции Пидзамче были найдены останки около 600 человек, которые в 1946-1947 годах бежали от голода с восточных областей Украины и Бессарабии на запад Украины. Войска НКВД во Львовской области остановили их на станции Пидзамче, часть людей расстреляли, часть умерла от голода.
    Поиском и эксгумацией останков на территории станции Пидзамче занималась правозащитная организация Мемориал имени В. Стуса. В общем, были эксгумированы около 600 останков, в том числе 114 детских и подростковых, 35 простреленных черепов, 11 женских, а также останки новорождённых и детей от 3 до 14 леn/
    По результатам судебно-медицинской экспертизы время смерти можно датировать 60-летней давностью……..

    krek
    May 27, 2011 09:38PM

    Кто то откопал, кто то дотировал, кто то решил что с востока. Лежали останки в ангаре на этой станции, пока народ не поднял бучу, бо думали что может тифозных откапали, или холера, решили что будет версия с НКВД, красиво и можно попариться. Я живу не далеко от этой станции, так что версий наслушался, да и давно это было, года три четыре назад.

    Йосип Вісаріонович

    Ви у свому дописі, описуючи злодіяння проти українців, згадали лише кількох етнічних росіян — Леніна, полковника Муравйова , Постишева (про Жукова поки що не будемо говорити; виходячи з його “дивної” поведінки у перші дні війни)… Ленін загинув у 53-річному віці (скоріш за все від отруєння; Троцький дуже цьому радів), а двоє інших були оббріхані й розстріляні.

    Ленін зліквідував царські губернії й утворив Українську РСР; без чого би у 1991р. Не змогла виникнути держава Україна. І найголовніше етногеноциди в Союзі розпочалися після того як Ленін опинився на лікарняному ліжку, а його державні обов’язки почав виконувати жид Риков. Котрий відразу (разом з відомим Хацаєвичем) поїхав в Поволжя організовувати хлібозаготівлі; що і викликало там масовий голод. Враховуючи те, що туди була спрямована велика кількість визначних науковців, з поставленим завданням описати поведінку голодуючої людини, правомірно припустити, що голод в Поволжя був “обкаткою” великого голоду у 1932р. Тоді виходить, що комуніст Ленін був першою жертвою цього етногеноциду.

    Муравйов був звичайним російським великодержавником, типовим полковником царської охранки, котрий, згідно даної ним присяги, забезпечував єдність тодішньої держави. Це була війна і він відчайдушно воював; що важко сказати про керівництво тодішньої української соціал-демократії, котра йому протистояла. Але звинувачувати Муравйова в етногеноциді українців, як на мене, немає достатніх підстав.

    Постишева направили в Україну на початку 1933 р., коли держава вже приймала певні заходи для подолання голоду. Хоча звісно люди, уражені тривалим недоїданням, ще продовжували масово помирати. Так є завжди в подібних обставинах. Наприклад під час відомого студентського голодування у 1990р. ніхто з голодуючих не помер, але багато з них передчасно пішли з життя вже після цього голодування; найчастіше через невміння (або власну легковажність) у виході з голодування. Коли Постишев відмінив харчовий пайок для сільських активістів (котрі приймали участь у вилученні продуктів в українських селян) половина з них до місяця часу вимерла. Але це вже не були безневинні жертви етногеноциду, це була розплата (чи “замітання” слідів).
    У всякому разі Муравйов і Постишев були лише виконавцями, а не організаторами. А коли вони, і їм подібні, почали усвідомлювати суть того, що чинять кагановичі й хацаєвичі (і їм протистояти) їх “прибрали”.

    І ще ви згадали поляка Дзержинського. Не думаю, що він наказував затоплювати українських дітей у 1922р. Перед своєю раптовою смертю (мабуть спричиненою отруєнням) у 1926р. йому доводилося ліквідовувати неформальну (невідому у Москві) “ЧК” в Україні, самовільно створену під час керівництва Україною Кагановичем; котра майже винятково складалася з жидів і латишів. Чекістів підпорядкованих Дзержинському в Україні у 1922р. просто не було.

    Advertisements