Позначки

, , ,


Сандро Байєр (нім. Sandro Beyer *1977 – † 29 квітня 1993) — жертва резонансного сакрального вбивства в Німеччині, відомого в пресі під назвою “сатанинське вбивство в Зондерхаузен” (Satansmord von Sondershausen) і неформально як “вбивство ордою” (murdered by horde). За це вбивство були засуджені три члени рок-групи “Абсурд” (Absurd), пізніше названої націонал-соціалістичною. < http://www.politische-bildung-brandenburg.de/themen/rechtsextremismus/rechtsrock/geschichte-und-entwicklung/stile Brandenburgische Landeszentrale für politische Bildung, abgerufen am 19. Oktober 2011 >

Вбивство

Військовий меморіалРондель Зондерхаузен”

Згідно матеріалів кримінальної справи 29 квітня 1993 року три 15-ти річні підлітки Себастьян Шаусель (Sebastian Schauseil), Хендрік Мебіус (Hendrik Möbus) і Андреас Кіршнер (Andreas Kirchner) зпросили Байєра на зустріч у в лісі, біля військового меморіалу “Рондель Зондерсхаузен” (Rondell Sondershausen). Повідомлення із запрошенням на цю зустріч він отримав Сандро Бейер на листку паперу, котрий “підсунув йому його знайомий Шаусель”.
У пустуючому будинку у цьому лісі, котрий належав батькам Мебіуса, Байєра прив’язали до гойдалки, де він був убитий яерез 20 годин удушенням за допомогою електорпоровода. Потім його тіло поховали в котловані біля металургійного комбінату. На сьомий день, після отримання повідомлення про зникннення підлітка, тіло було знайдено і відкопано, завдяки знайденому “екскізу-опису Андреаса Кіршнера”. 12 травня, Сандро Байєр був похований в Зондерхаузені.

Розслідування і суд

Повідомляється що Себастьян Шаусель спочатку зізнався поліції у скоєнні злочину, який він “описав дуже докладно і дуже тихо”. І що він сказав, що “не було жодного раціонального зрозумілого мотиву для вбивства”, і що він “завжди мріяв, щоб убити людину”, аби “відчути те що відчуває вбивця при вбивстві”. У суді він відмовився від свідчень, за порадою своїх захисників і стверджував, що сталася трагічна випадковість, що він хотів, щоб вони не вбивали Бейера, а тільки налякати. Суд встановив наявність “заклопотаність ідеями сатанинізму і вбивств” перглянувши певні фільми <Landgericht Mühlhausen: Urteil in der Strafsache gegen Andreas K., Hendrik M., Sebastian S., 9. Februar 1994, Aktenzeichen 280 Js 52177/93, S.23; zitiert nach: Martin Langebach|Dornbusch/Killguss: ”Unheilige Allianzen”. Unrast Verlag, 2005, ISBN 3-89771-817-0, S. 53, 298.> і маючи занижений самоконтроль”, тому і вчинили цей злочин. < Liane von Billerbeck, Frank Nordhausen: ”Satanskinder”. ”Der Mordfall von Sondershausen und die rechte Szene”, 3. erw. Auflage, Berlin, 2001, S. 256.>

Зокрема вказувалося, що фільм “Зловісні мерці” (Tanz der Teufel ), служив в якості шаблону для цього вбивства і поховання трупа.
Хендрік Мебіус активно підробляв нелегальним копіювання багатьох фільмів, багато з яких були тільки для дорослих. Він також “написав дуже кровожерливу розповідь”. Але він не перебував у жодних зв’язках з сатаністами. Стверджувалося на суді що “спосіб виконання цього вбивства не мав нічого спільного з ритуалом або сатанинським актом.” < Interview im Rahmen der Reihe ”Die großen Kriminalfälle” aus dem Jahr 2001. >

Звинувачення вимагало для кожного з винних десять років позбавлення волі. Себастьян Шаусель і Хендрік Мебіус були засуджені районним судом Мюлуза до восьми років позбавлення волі 9 лютого 1994 року за групове умисне вбивство, за незаконне позбавлення волі і примус, і як організатори злочину. Андреас Кіршнер, як співучасник, був осудженим до шести років в’язниці. Суд виніс вирок значно нижчий належний для неповнолітніх, тому що “хотів дати можливість молодим людям повернутися до нормального життя”. Вони були всі три в тюрмі Ерфурта, де вони були розміщені в одинакових умовах але у різних камерах.

Звільнення і повторний арешт

Увязнені протягом відбування тюремного сроку закінчили середнью школу. Себастьян Шаусель написав листа до державної влади з проханням дати дозвіл на відвідання могили вбитого Бейера, щоб “попросити у нього допомоги в подоланні вбивства і пов’язаних з ним наслідками”.

У в’язниці він міг підтримувати зв’зки з його рок-групою, записати в той час і опубліковати касету з назвою “Тюрінгії язичницькі божевілля”, на обкладинці котрої була зображена могила вбитого Сандро Бейер з написом англійською: “ The cover shows the grave of Sandro B. murdered by horde ABSURD on 29.04.93 AB. “Могила Сандро Байєра, вбитого ордою, АБСУРДНОЮ 29.04.93” (The cover shows the grave of Sandro B. murdered by horde ABSURD on 29.04.93 AB. )

Учасники групи були звільнені в 1998 році умовно-достроково як неповнолітні. Але Хендрік мебіус через короткий час порушив умови випробувального терміну, через вжите ним нацистське привітання на концерті групи “Абсурд” < http://www.politische-bildung-brandenburg.de/themen/rechtsextremismus/rechtsrock/geschichte-und-entwicklung/stile ”Stile”. ”Rechtsrock entwickelte sich weiter und öffnete sich für andere Stile”. Brandenburgische Landeszentrale für politische Bildung. >

У 2001 році за “знущання над своєю жертвою” і “за показуваня привітання Гітлера”, він був засуджений до двох інших термінів, на півтора роки і на вісім місяців. Плюс ще три року колишнього умовного.

Повідомлення в пресі

Те, що це було насправді сатанинським актом, встановлено не було (тобто мотив злочину не був встановленим), але це було подано читачам в пресі, вже численими заголовками статей, як “Сатанинське вбивство в Зондерсхаузені”.

У 2001 році Мануела і Даніель Руда були звинувачені і пізніше осуджені за вбивство 33-річний Френка Г., що в пресі було також названо “новими сатанинськими вбивствами (див. ст “Френк Г”). Тому Хендрік Мебіус в 2001 році на своєму сайті заперечував будь-який зв’язок із сатанізмом. < http://www.geocities.ws/evelynnatvan/texts/satanspaar.html Ein mörderischer Sensationsjournalismus >

< Dokumentarfilm ”Der Satansmord – Tod eines Schülers”.>

< http://www.geocities.ws/evelynnatvan/texts/motiv.html Eine Dreiecksbeziehung mit tragischen Folgen: Hendrik M. enthüllt das wahre Motiv für Sandro Beyer’s Tod >

< http://www.youtube.com/watch?v=pAtBOuxeqPQ?t=2m17s Bericht über Absurd in Spiegel-TV, abgerufen auf Youtube >

Фільм

* ”Der Satansmord – Tod eines Schülers” (Das Erste-Reihe ”Die großen Kriminalfälle”)

Література

* Martin Langebach (Christian Dornbusch), Hans-Peter Killguss: ”Unheilige Allianzen. Black Metal zwischen Satanismus, Heidentum und Neonazismus”. Unrast Verlag, 2005, ISBN 3-89771-817-0.

* Liane von Billerbeck, Frank Nordhausen: ”Satanskinder. Der Mordfall von Sondershausen und die rechte Szene”.

* Вікпедія: de:Mordfall von Sondershausen

Advertisements