Позначки

, , ,


Гельмут Адольф Дауб (1908 – †22 березня 1928 Gladbeck,

Вейсмарська республіка) – 19-річний випускник школи був убитий у ніч на

четверг 22 березня 1928 року в Гладбеці. Ймовірно він став жертвою

ритуального вбивства.

Історія

Гельмут Дауб походив з родини вчителів, був єдиним сином

ректора лютеранської школи в Глядбеці. О другій годині ночі він

вийшовп’яний з кількома молодими хлопцямиз бару Hotel Zur

Post. Після того, як друзі відгалужувалися помалу, він йшов

тільки з його шкільним другом Карлом Гусманом (Hussmann)

1908 р.н. Його смерть наступила приблизно о 3:30 годині. Його

хтось вдарив ножем по шиї, далі ймовірно відбувся відбір крові,

а потім йому зняли штани і відрізали геніталії; котрі так і не були

знайдені. Тіло знайшли поруч з будинком його батьків на Schultesstrasse,

11.

 

Його батько, ректор Адольф Дауб, і його мати які ще не спали

почули два крики про допомогу.Мати сказала що це її син кричав,

але батько заспокоїв її, бо вважав що син є у хорошій

компанії. Цей крик чули й інші мешканці цього будинку. Почувши

крики про допомогу, вони бачили через вікно спальні, як хтось

перетнув вулицю і поспішив по її неосвітленій стороні. Вони

думали, що це якийсь п’яний вийшов з сусідньго бару. Можливо

ці крики були вчинені і самими вбивцями чи вбивцею аби

приховати перміщення тіла, як і вдрізання геніталій для

ускладнення розслідування, аби він кваліфікувався як

сексуальний злочин, а не ритуальний.

 

Перед початком зміни у вугільній шахті в 4:30 носильник Фріц

Бауер з сином йшов на роботу. На розі вулиць Gonheide /

Schultesstrasse вони помітили людину, що лежала на землі,

хотіли його підняти, прийнявши за п’яного, і побачили що він є

мертвим. Його син покликав жившого на Schultesstrasse, 9

доктора Lutter, який близько п’яти хвилин пізніше

підтвердив смерть. Бауер розбудив і батьків вбитого і, після

деяких початкових сумнівів, вони упізнали у вбитому свого сина.

Через 50 хвилин, після виявленя вбивства поліція прибула на

місце події, і зробила фотографії. Пошуки в безпосередній

близькості від місця злочину не принесли успіху. Поліція

публічно заявила що це був сексуальний злочин. Наступного

дня, Гусман був знову заарештований. На день пізніше, поліція

зробила обшук садиби Гусманів. Тим часом, прокурор Розенбаум

звязався по телеграфу з слідчими подібної кримінальної справи

з Берлінського вбивства, яке було вчинене 20 років до того.

Відповідаючи на питання з Берліна комісар поліції Луї Werneburg

зосередив увагу на моральних якостях підозрюваного, тому що

на його книжковій полиці була знайдений книга спірного

дослідника сексу Магнуса Гіршфельда, прихильника

нетрадиційної сексуальної орієнтації. Коли на тілі Гусмана

знайшли не його волосся, то він покрився потом від

хвилювання3 квітня, Гусман був увязненим. 13 квітня відбулася прес-

конференція начальника поліції після кількох публікацій національних і

міжнародних газет, котрі стверджували що поліція зазнала невдачі в

розслідувані цієї справи.

Розслідування

Пізніше Карл Гусман був доставлений на місце події. Він

припустив, що це може бути його вина, тому що він не

супроводжував свого друга, щоб повернутися додому. Було

відзначено, на його місці проживання, а потім і на його пальто

була знайдена кров. Він стверджував кров була від кішки. В час

розслідуваня поліція виявила у нього портфель з порожнім

чохлом для відповідного ножа, на що Гусман відповів що він

його загубив кілька днів раніше. Гусман був заарештований, але

протягом дня за приписом прокуратури був звільнений.

Вбивство набуло широкого розголосу і стало притчею во язицех

в один день, зокрема в національних і міжнародних засобах

масової інформації. Багато хто стверджував, що це було

ритуальне вбивство, вчинене жидами. Поліцейський звіт

зазначав, що надріз шиї був вчинений дуже професійно, що

могло вказувати на “роботу” професійного вбивці.

Причиною смерті очевидно було знекровлення. Самогубства

через розріз шиї часто відбувалися, тому і ця можливість була

досліджена але була відкинута слідством.

Понеділок, 26 березнем 1928 року, вбитий Гельмут Дауб був

похоронений на Центральному кладовищі Gladbecker.

Суд звільнив Гусмана за “недоведеністю провини”.

Повідомлялося що у цьому вбивстві пізніше “зізнався” Rolf фон Busch (1905-1940), який був визнаний винним в аналогічному вбивстві повії Курт Schönig. Судовий процес у справі про вбивство Гельмута Дауба не зміг це визнання прийняти тому що він його зробив тоді коли був засуджений в 1936 році у другий справі, яка класифікувалася як закритий процес, а пізніше матерали цього процесу були знищені. І Рольф фон Busch, був відомий як “фантазер” і “шизоидной психопат”, який мав “вроджену схильність брехати”.

 Література 

* Theodor Lessing: ”Die Schüler und ihre Lehrer” Prager Tagblatt 53. Jg.: Nr. 260 (1. November 1928), S. 3-4

http://de.wikisource.org/wiki/Die_Sch%C3%BCler_und_ihre_Lehrer_%28Theodor_Lessing%29, Wikisource, zuletzt abgerufen am 12. Oktober 2013

*Sabine Kettler, Eva-Maria Stuckel, Franz Wegener: ”Wer tötete Helmut Daube? Der bestialische Sexualmord an dem Schüler Helmut Daube im Ruhrgebiet 1928.” Kulturförderverein Ruhrgebiet, Gladbeck 2001, ISBN 3-931300-03-X.

* http://www.kfvr.de/geschichte/g1.html Webseite des Kulturvereins

Ruhrgebiet über den Daube-Mord, mit Hinweisen auf mögliche

politische Hintergründe, zuletzt abgerufen am 22. Mai 2012

 

* /Вікіпедія: de:Mordfall Helmut Daube/

Advertisements