Позначки

, , ,


Дівчинка з Ширазу (нар.? – †29 жовтня 1910 року, м Шираз (Османська імперія, сучасний Іран) — іранська дівчинка, жертва резонансного вбивства в місті Шираз, котре мусульманська громада міста однозначно класифікувала як ритуальне, що і призвело до масових заворушень і самосудів, ставших апогеєм і завершенням тривалого протистояння (з середини 19 століття) між іранцями і жидівською діаспорою в Ірані.

ЖИТЄПИС

Біографія

Відомо наразі тільки що ця дівчинка була дочкою продавця на базарі Шираза, що вона була однією з чотирьох його дітей і що загинула 29 жовтня 1910 року.

Вбивство

29 жовтня 1910 року група іранців, у котрій був батько зниклої дівчинки, прийшла до будинку двох правлячих рабинів жидівської громади з Ширазу і повідомила що їх дитина зникла в кварталі де жила жидівська громада й висловили свою підозру що жиди викрали її для забору крові з ритуальною метою. Рабини це заперечували і стверджували під присягою що вони нічого про їх дівчинку не знають. Іранці пригрозили тим рабинам самосудом коли вони не знайдуть зниклу дитини до полудня наступного дня.

Того ж дня тіло дитини було знайдено за містом поблизу жидівського кладовища, біля покинутого будинка, що тільки підсилило підозри іранців що дівчинка стала жертвою ритуального вбивства. Ця трагічна новина швидко поширилася по усому місту. < Simon, Rita J (September 1980). “Review of “Outcaste: Jewish Life in Southern Iran by Laurence D. Loeb””. American Anthropologist. 2 82 (3): 675–676. doi:10.1525/aa.1980.82.3.02a00960. >

Самосуд

Наступного дня, 30 жовтня 1910 року, мусульманська громада зібралася біля міської мерії і вимагала покарати вбивць дитини. Управитель міста наказав військовим розігнати мирних мітингувальників. Але військові, замість того аби виконати наказ, повели мітингувальників на жидівський квартал у якому мешкало біля 6000 жидів, де і були вчинені масові самосуди. До протестувальників приєдналися й інші національні й віросповідні громади міста й приїзжі купці з інших країн. Навіть жінки і діти приєдналися до протестувальників. < Dinmore, Guy (2000-05-20). “Off Centre: An ancient community that is slipping away”. Financial Times (London,England). > < Lewis, Bernard (1984). The Jews of Islam. Princeton: Princeton University Press. ISBN 0-691-00807-8, p. 183 – “Even the accusation of ritual murder, not known in the past, reached Iran, and a particularly bad case occurred in Shiraz in 1910.” >

Побоїще тривало 6-7 годин. З крамничок викидали на вулицю весь наявний там товар і по ньому ходили протестувальники його умисно знищуючи. Хто з жидів не бажав, чи не встиг втечи, був побитим. В результаті чого загинуло 12 жидів, було травмовано біля 50 і розгромлено 260 будинків.< Littman (1979), p. 13 > Жиди переховувалися у знайомих мусульман, в британському консульстві і навіть у мечетях.

Потерпілим жидам була надана допомога британським консулом, багатими місцевими мусульманами, один з яких надав тону хліба. Управитель міста прислав дві тони хліба, а головний муфтій міста Мірза Ібрагім надав 400 кілограмів. < Littman (1979), pp. 12-14 >.

Наслідки

* Після цього припинилися в Ірані повідомлення про випадки смертей дітей внаслідок ритуальних вбивств.

* Припинилося протистояння іранців і жидів в самому Ірані (принаймні видиме). Про це примирення часто пишуть нібито воно відбулося під “європейським тиском” < Dinmore Guy Off Centre: An ancient community that is slipping away Financial Times (London,England) 2000-05-20 > < Simon Review of “Outcaste: Jewish Life in Southern Iran by Laurence D. Loeb” 2007 >, у що таки важко повірити, аби в один день відбувалося величезне побоїще, а наступного дня був встановлений вже більш як столітній мир, за сприянням тих хто тоді знаходився за тисячі кілометрів від місця конфлікту…

* Розпочалася масова еміграція жидів з Ірану (з незрозумілих причин), котра триває й сьогодні.

* Іран поступово почав відроджуватися як значна світова чи принаймні регіональна держава.

* Іранці перестали згадувати про участь жидів в ритуальних злочинах.

За мусульманськими законами, і за їх поняттями, мир з іншими (немусульманами) буває тільки тоді коли мусульмани мають з немусульманами якусь укладену угоду, котра немусульманами виконується. Тобто ймовірним є те що тоді іранці й жидівська діаспора в Ірані уклали між собою якусь таємну угоду, про деталі котрої знають тільки їх правлячі верстви.

Література

* Nataf, M. Letter of 31.10.1910. ”AIU Bulletin”, No 35, 1910, pp.&nbsp;182&ndash;188. English translation in David Littman (historian) (1979).

*”http://www.dhimmitude.org/archive/littman_jews_under_muslims_case_of_persia.pdf Jews Under Muslim Rule: The Case Of Persia”. ”The Wiener Library Bulletin” ”’XXXII”’ (New series 49/50).

Ресурси інтернету

* Farideh Goldin]]. ”Wedding Song: Memoirs of an Iranian Jewish Woman” http://www.FaridehGoldin.com

/використані матеріали з написаної мною статті у Вікіпедії/

Advertisements