Позначки

, , ,


Вільям з Норвіча, (William of Norwich, нар. 2 лютого 1132 р. – 22 березня 1144 р. Норвіч, Англія) – англійський хлопчик, понівечене тіло якого знайшли в лісі під Норвічем 26 березня 1144 року. Жертва ритуального вбивства. Святий мученик римо-католицької церкви Англії.

Вбивство Вільяма з Норвіча було першим відомим звинуваченням жидів в ритуальному вбивстві у християнській зухідній Європі.

Собор св. Вільяма в Норвічу, внутрішній вигляд.

ЖИТЄПИС

Біографія

Відомо що він народився 2 лютого 1132 року у Норвічі в місцевої англо-саксонської подружньої пари Wenstan і Elviva. І з 8-ми річного віку був учнем в кожевника.

У 1150-1173 роках монах-бенедиктинець Томас Монмутский написав «Житіє і чудеса святого Вільяма з Норвіча». Рукопис Томаса Монмутского був виявлений ​​Джеймсом Монтегю Родосом (1823-1914) в 1889 році, виданий в 1896 році, на латині з перекладом на англійську мову з введенням і коментарями.

Томас Монмутский був монахом в бенедиктинському монастирі в Норвічі. <Langmuir Gavin I Toward a Definition of Antisemitism, 1996 University of California Press isbn= 978-0-520-06143-9 >

Викраденя і вбивство

У понеділок 22 березня 1144 року, незнайомець, який представився помічником архідиякона Норвіча, звернувся до Ельвіви, матері Вільяма, з проханням дозволити її синові піти з ним, так як на кухні архідиякона потрібен був помічник. Бачачи коливання матері, він запропонував їй 3 шилінги, після чого вона погодилася. Вільям пізніше відвідав тітку в компанії цієї людини. Його тітка очевидно щось підозрювала, і попросила свою дочку слідувати за ними після їх відходу. Потім вони були помічені коли входили в будинок місцевого жида. Це був останній раз коли Вільяма бачили живим. Це був вівторок перед Великоднем. < http://www.jhse.org/node/44?page=0%2C0 Paper on William of Norwich presented to the Jewish Historical Society of England by Raphael Langham >

25 березня 1144 року, у Великодну суботу, після Страсної п’ятниці, в лісі під Норвичем, завдяки чудесному променю світла, що виходило з небес, було виявлено тіло юного підмайстра Вільяма. Тіло було з численними ранами, хлопчик був частково роздягнений, в роті був дерев’яний кляп. Тіло дванадцятирічного Вільяма з було знайдено в Mousehold Хіт, частина Торп Вуд, поза Норвічем. <Raphael Langham. http://www.jhse.org/node/44?page=0%2C0 William of Norwich The Jewish Historical Society of England 2013-4-24 http://www.webcitation.org/6GHvF8hYr >.

Першою побачила тіло одна черниця, але спочатку нікого не повідомила. Лісник на ім’я Генрі де Sprowston потім також зіткнувся з ним. Він зазначив травми, які спричинили насильницьку смерть і той факт, що хлопчик, був з дерев’яним кляпом у роті. Вільям був одягнений в куртку та взуття.

Після консультацій з місцевим священиком було вирішено поховати тіло у Великодній понеділок. Водночас, місцеві жителі прийшли подивитися на нього, і Вільям був впізнаний. Тіло було потім похованим на місці вбивства. Наступного дня, члени родини Вільяма, один з яких був священиком, прибули, щоб підтвердити особу вбитого. Вони ексгумували тіло, а потім перепоховали його вже з належним чином похорону.

Згідно з характеру ран на тілі хлопчика він пережив муки, подібні мукам Христа і був розіп’ятим на хресті. Невдовзі Вильям стал місцевим святим < Jessopp James The Life and Miracles of William of Norwich Thomas of Monmouth, Cambridge 1897 > < http://www.users.globalnet.co.uk/~pardos/ArchiveWilliam.html Wiliam archive Global net > < http://m.booknik.ru/context/all/deti-naveta/ >.

Розслідування 

У вбивстві дитини, звинуватили місцевих жидів, і зажадали справедливості від місцевого церковного суду.

Членів жидівської громади попросили з’явитися до суду, але місцевий феодал Джон де Чесні, вказав їм що церковний суд не володіє юрисдикцією над жидами, так як вони не були християнами. Потім він узяв їх під захист у свій замок. Після того, як ситуація заспокоїлася вони повернулися в свої будинки.

Справа частково була поновлена два роки по тому, коли один жид був убитий. Очевидно тому аби запобігти подальшим самосудам. Король Стівен погодився розібратися у цій справі. Але вбивці так і не були покаран.ими

Томас з Монмута прибув до Норвіча перед 1150 роком. Він вирішив розслідувати вбивство Віляма шляхом опитування свідків. Він також говорив з людьми з числа навернених у християнство жидів, які надали йому інформацію про події всередині жидівської громади. Він написав свій звіт про це в книзі “Життя і чудеса святого Вільяма з Норвіча” Один з навернених, Теобальд Кембриджа, сказав Томасу, що було пророцтво в якому говорилося, що жиди відновлять владу над Ізраїлем, якщо вони будть приносили в жертву християнську дитину щороку. Щороку жидівскі лідери зустрілися в Нарбонне, щоб вирішити хто буде чинити чергове ритуалне вбивство.

У 1144 році жидам Норвіча була поставлено це завдання. Кухар був найнятий, щоб спонукати Вільяма прийти в будинок, де відбуватиметься ритуальне вбивство. До Вільяма там спочатку ставилися добре, але потім його пов’язали з кляпом у роті, його катували і вбили в манері подібній до розп’яття Ісуса Христа: жиди завдавали йому колотих ран, вкрили його голову вінцем з шипами і т.д.. Коли він загинув то його тіло було кинуте в довколишніх лісах. Була ще суперечка над тим, як позбутися тіла. Він також говорить, що жінка-християнка, яка працювала у тому домі слугою побачив дитину через щілину в дверях. Інша людина, зізнався на смертному одрі, багато років після подій, що він бачив групу жидів які перевозили тіло дитини на коні у ліс.

Контекст

Жидівська громада, як вважають, була створена в Норіджу у 1135 році, всього дев’ять років до вбивства (хоча один жид на ім’я з Ісаак був записаний там з 1086) . Жиди жили в окремму кварталі, розташованому на території нинішньої White Lion Street < Ayers Brian, English Heritage Book of Norwich, 1994 Batsford. Isbn = 0-7134-7568-4 >

Жиди були франкомовною громадою, як і тоді нещодавно створена норманами аристократія, і вони були тісно пов’язані з ними. Жиди були дуже близькими до Норвічського замоку, як це було в інших англійських містах, де жиди були під захистом місцевої аристократії. <Carole Rawcliffe, Richard George Wilson, ”Medieval Norwich”, Continuum International, 2006, p.18.>

Родина Вільяма була з місцевих англосаксів, деякі з яких були з одружених священиків .. згідно місцевої традиції < Catherine Cubbit, ”Images of St. Peter: The Clergy and the Religious Life in Anglo-Saxon England” in Paul Cavill (ed), ”The Christian Tradition in Anglo-Saxon England”, p. 52.>

Напруженість між англосаксами і пануючими норманами, до касти яких належали і жиди, були особливо сильні в хаотичному правлінні короля Стефана (відомому як Анархія), коли сталося це вбивство. Томас Монмут стверджує, що місцевий феодал був підкуплений жидами, щоб захистити їх < http://www.jewishencyclopedia.com/articles/14930-william-of-norwich William of Norwich: Jewish Encyclopedia >

Томас неодноразово заклиає Бога як джерело захисту народу від корумпованих феодалів інородців, стверджуючи, що Джон де Чесні, який захищав жидів, був покараний внутрішньою кровотечею.< Paul Dalton, “Civil War and Ecclessiastical Peace in the Reign of King Stephen” in Diana E. S. Dunn, ”War and Society in Medieval and Early Modern Britain”, p.55. >

Культ

Тіло Вільяма було невдовзі перпоховано на чернецьке кладовище, а у 1150 році воно було перенесено до храму в Капітулі і пізніше поставлено біля вівтаря. < Simon Yarrow, ”Saints and their Communities: Miracle Stories in Twelfth-Century England”, Oxford University Press, 2006, p.131. >

Томас присвячує більшу частину своєї книзі не так злочину, як доказам святості Вільяма, у тому числі загадкових вогнів, котрі бачили навколо самого тіла і чудесним зціленням. Томас визнає, що деякі з духовенства, зокрема До Еліас, були проти культу на тій підставі, що існує мало свідоцтв благочестя або мучеництва Вільяма. Томас активно просувається проти опонента, надаючи докази видіннях Вільяма і його чудес.

Наслідки

В результаті почуття, породжені цією справою про ритуальне вбивство Вільяма і подальше втручання влади для захисту обвинувачених, зростає підозра змови між правлячою верствою, до котрої належали і жиди, підживлює загальні антижидівські і антикоролівські настрої населення. Після того, як історія про смерть розповсюдилася ряд інших нерозкритих вбивств англійських дітей були пов’язані з жидівством, в першу чергу і вбивство Х’ю з Лінкольну. До початку правління Річарда Левине Серце ставлення до жидів стає все більш негативним. Англійці вигнали представників жидівської громади з торжеств присвячених коронації Річарда. Далі це, призвело до числених самосудів стосовно жидів. < Flori, Jean, ”Richard Coeur de Lion: le roi-chevalier”, Paris: Biographie Payot, 1999, pp.94-5. >

Коли місцева знать пробувала припиняти ці дії, то, наприклад в Норвічу, місцева громада повстала і 6 лютого 1190 року всі жиди з Норвічу, які не вчинили втечу, були вбиті. А ті хто з них понадіявшись на міцність місцевого замку і заховались там, пізніше вчинили в замку акт колективного самогубства.

В 1290 році, жиди, згідно едикту про вигнання з усієї Англії були висилені. І жидам не було офіційно дозволено оселятися в Англії аж до 1655 коли, коли лорд-протектор [Олівер Кромвель, на запит парламенту, скасував цей едикт.

Сьюзан Суейн Madders, в її книзі з історії міста Норідж, у 1853 році, називає причиною смерті Вільяма змову жидів, і що вони уникли покарання завдяки грошам і підтримки влади. < Madders (1853) стор.44 >

Сьогодні часто святий мученик Вільям з Норвічу часто подається як деканонізований, зокрема завдяки помилці Олександра Меня у його творі “Чи можливе іудохристиянство”. Але так не є вже тому що немає такої релігійної організації аби вона було правомочною його деканонізувати. Бо римо-католицька церква Англія перейшла в англіканство, втративши тим правонаступництво.

Література

* McCulloh J. Jewish Ritual Murder: William of Norwich, Thomas of Monmouth, and the Early Dissemination of the Myth // Speculum. 1997. Vol. 72. P. 731—732

* The Jews in medieval Britain : historical, literary, and archaeological perspectives edited by Patricia Skinner ISBN 0-85115-931-2003

* ”The Life and Miracles of St William of Norwich” (Latin text with English translation) by Thomas of Monmouth, edited and translated by Augustus Jessop and M.R.James (Cambridge Library Collection) first published 1896.

* Anthony Bale The Jew in the Medieval Book: English Antisemitisms 1350–1500. Cambridge University Press, 2006. fully discusses saint cults like that of William of Norwich in medieval England.

* Cathedral Shrines of Medieval England. Boydell & Brewer, Nilson Ben, 1998 isbn=0851158080

* Rambles in an Old City. Thomas Cautley Newby. Madders, Susan Swain,London, 1853 http://books.google.com/books?id=bJUwAQAAMAAJ

* Parkes James The Jew in the Medieval Community: A study of his political and economic situation. New York, Hermon Press,1976, page 125.

* Chaucerian Polity: Absolutist Lineages and Associational Forms in England and Italy. Stanford University Press, Wallace David,1997 isbn=0804727244

Ресурси інтернету

* http://oce.catholic.com/index.php?title=William_of_Norwich%2C_Saint Raymund Webster William of Norwich, Catholic Encyclopedia.

* http://books.google.se/books?id=gQnb2ewvlLYC&pg=PA42&lpg=PA42&dq=cultus+william+of+norwich&source=bl&ots=NmNt53qTX-&sig=tId8fhVAWNc7ZViqP4dJ55GXr3Q&hl=sv&sa=X&ei=jn6zT5v0A5LP4QSZ46TWCQ&ved=0CG8Q6AEwCQ#v=onepage&q&f=false The Life and Miracles of St William of Norwich by [[Thomas of Monmouth]] in Latin with an English translation; edited and translated by Augustus Jessop and M.R.James

* http://archive.org/stream/englishhistorica13londuoft#page/566/mode/2up/search/william+of+norwich G.F. Warner; book review of Jessop and James’ ”Life and Miracles” in “The English Historical Review” for 1898

* http://www.fordham.edu/halsall/source/1173williamnorwich.asp Fordham University: the Jesuit University of New York. Medieval Sourcebook: Thomas of Monmouth; The Life and Miracles of William of Norwich 1173

/використані матеріали з написаної мною статті у Вікіпедії/

Advertisements