Позначки

, , ,


 

Андрій Ющинський (народився у 1898 році, загинув 25 березня 1911 року) — київський учень учительської семінарії, жертва резонансного ритуального вбивства (за визначенням суду), розслідування котрого і судовий процес набули широкого розголосу в тодішній Російській імперії і у світі.

ЖИТЄПИС

Біографія

Андрій був позашлюбним сином київського міщанина Феодосія Чиркова та Олександри Ющинської, яка торгувала в Києві грушами, яблуками та зеленню. Батько Феодосій Чириков незабаром після його народження покинув матір і потім був призваний на військову службу, проживши з Ющинською всього два роки. У 1905 році Ющинська вийшла заміж за палітурника Луку Приходька.

Найбільше вихованням займалася бездітна і відносно заможна (володіла коробковою майстернею) тітка, Наталія Ющинська. Вона ж оплачувала його навчання: у 8 років хлопчика віддали в «притулок», при церкві святого Феодора в передмісті Лук’янівки; на наступний рік у вчительську семінарію. Хлопчик висловлював бажання стати священиком і близько дев’яти місяців з ним займався псаломщик церкви св.Феодора диякон Дмитро Мочуговський, після чого в 1910 році він вступив до Києво-Софійського духовного училища при Софійському соборі у Києві.

Хлопчика характеризували як здібного, допитливого і сміливого.

Вбивство

О 6 годині ранку 12 (25 березня) 1911 року Андрій, поснідавши, як завжди пішов до Києва з Слобідки (передмістя на іншому березі Дніпра). Додому Андрій не повернувся, мати і вітчим спочатку вирішили, що він залишився ночувати у тітки, але наступного ранку забили на сполох, повідомили в поліцію і дали оголошення в газеті «Київська думка».

20 березня гімназистом Єланським, що грав зі своїми товаришами в садибі Бернера в неглибокій печері був знайдено тіло Андрійка. Хлопчик був роздягнений до білизни і зв’язаний (як показала згодом експертиза, посмертно); на тілі було 47 колотих ран, нанесених великим шилом («швайкою»). І був встановлений факт відбору крові.

Андрій Ющинський похований на Лук’янівському цвинтарі (ділянка №34, ряд 11, місце 41). До 1917 року був намір збудувати йому мавзолей <|Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук’янівське цивільне кладовище, путівник.— «Інтерграфік».— С. 192. ISBN 966-532-012-2>

Розслідування

Розслідування тривало біля двох років, розглянувши різні версії вбивства і вкінці у вбивстві Андрія Ющинського був звинувачений прикажчик цегельного заводу, розташованого поряд біля місця виявлення трупа, Мендель Бейліс. Котрий і постав перед судом. Присяжні на тому суді ствердно відповіли на запитання суду чи це вбивство є ритуальним, а на запитання про винність Бейліса їх голоси розділилися порівно, 6 за і 6 проти. тому Бейліс був звільненим і відразу емігрував у США. Під час процесу розслідування були випадки фальсифікацій матеріалів слідства, наклепів стосовно невинних і вбивств свідків звинувачення Бейліса.

У 1918-1919 роках Петроградське, Київське та Московське ЧК винищило практично всіх учасників процесу над Бейлісом з боку обвинувачення, а також членів суду і присяжних, у тому числі і І. Щегловітова. <Солженіцин 200 лет вместе, гл.10, Е.Ходос «Выбор-2006»>

Андрійко Ющинський вважається мучеником в українських і російських правослвних й греко-католиків. <http://www.pravoslavie.by/sootc.asp?id=1384&Session=100 Святі і мученики. Андрій з Києва (Ющинського) (pravoslavie.by)>

Література

* http://ldn-knigi.lib.ru/JUDAICA/StenBeil/Beilis_Steno.htm Стенографічний звіт про Справу Бейліса

* http://www.youtube.com/watch?v=uMoBsZFJTNc Вахтанг Кіпіані&nbsp;— Справа Бейліса

* http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/sprava-beylisa «Справа Бейліса»

* http://ldn-knigi.lib.ru/JUDAICA/Korol_Beilis.htm К русскому обществу та [http://ldn-knigi.lib.ru/JUDAICA/Korol_Stat.htm Статті В.Короленка

* http://www.personal-plus.net/166/587.html Три аспекти «справи Бейліса-Шнеєрсона»

* http://knigosite.ru/55796-krovavyj-navet-strannaya-istoriya-dela-bejlisa-samyuel-moris.html Моріс Самюел. Кровавий навіт: Дивна історія справи Бейліса. Нью-Йорк, вид. Кнопф, 1966”(рос. Переклад)”

* http://ldn-knigi.lib.ru/JUDAICA/Navet.htm Царская Россия и дело Бейлиса, Tager, A., Moscow, 1934

 

* http://www.friends-partners.org/partners/beyond-the-pale/english/37.html A Government Blood Libel: The Beilis Affair (Beyond the Pale&nbsp;— friends-partners.org)

* ISBN 1-56062-166-4 ”Scapegoat on Trial: The Story of Mendel Beilis” The autobiography.

* ISBN 0-87668-179-8 ”The Beilis Transcripts. The Anti-Semitic Trial that Shook the World.” by Ezekiel Leikin

* ISBN 5-7349-0016-8 ”The Beilis Case. Modern Research and Documents.”

* Rebekah Marks Costin: Mendel Beilis and the blood libel. In: Bruce Afran u. a. (Hrsg.): Jews on Trial. Ktav, Jersey City NJ 2004, ISBN 0-88125-868-7, S. 69–93.

* Ezekiel Leikin (Hrsg.): The Beilis Transcripts. The Anti-Semitic Trial that Shook the World. Jason Aronson, Northvale NJ u. a. 1993, ISBN 0-87668-179-8.

*Albert S. LindemannThe Jew Accused. Three Anti-Semitic Affairs (Dreyfus, Beilis, Frank). 1894–1915. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1991, ISBN 0-521-40302-2.

* Hans Rogger: The Beilis Case. Anti-Semitism and Politics in the Reign of Nicholas II. In: Herbert A. Strauss (Hrsg.): Hostages of Modernization. Studies on Modern Antisemitism 1870–1933/39. Band 2: Austria, Hungary, Poland, Russia. de Gruyter, Berlin u. a. 1993,ISBN 3-11-013715-1, S. 1257–1273 (Current Research on Antisemitism).

* Вікіпедія

 

Advertisements