Позначки

, , ,


Гавриїл з Білостоку або Гавриїл Заблудівський (справжнє ім’я Гавриїл Петрович Говдель; народився 2 квітня/22 березня 1684 — загинув 30 квітня|20-30 квітня 1690) —греко-католицький і православний святий, мученик, загинув мученицкою смертю внаслідок вчинення ритуального вбивства <«Словарь исторический о святых, прославленных в Российской Церкви». — С.-Петербург, 1862. — С. 60.>.

ЖИТЄПИС

Вбивство

У виданій в 1815 році 6-ї частини « Історії російської ієрархії» архімандрит Амвросій Орнатський (майбутній єпископ Пензенський і Саратовський) з посиланням на монастирські записи Слуцького Свято-Троїцького монастиря повідомляв, що Гавриїл народився в 1684 року в селі Звірків поблизу міста Заблудова, а в 1690 році був викрадений орендарем жидом з того ж села, замучений і викинутий в поле на поживу птахам (при ритуалних вбивствах тіло жертви зазвичай злочинці не ховають, а виносять у якесь місце де принаймні інколи бувають люди). Батьки Гавриїла відшукали тіло і поховали його на цвинтарі біля Зблудівського монастиря. Через 30 років мощі були знайдені цілими і поміщені в підвал храму, а 9 травня 1775 р. були з Заблудова перенесені в Слуцький монастир архімандритом зазначеного монастиря Михайлом Казачинский. <Архимандрит Амвросий. «История Российской иерархии», часть VI. — Москва, 1815 год. — С. 149.>

У такому ж вигляді історія Гавриїла з Білостоку переказана в «Словнику історичному про святих, прославлених в Російській Церкві, і про деякі подвижників благочестя, місцево шанованих» (С.-Петербург, 1862). Одним з найбільш ранніх зі збережених джерел, що оповідають про Гавриїла, є силлабичиські вірші, розміщені на його гробниці:

Арендарь – жид з Зверков,

 вибрати годину,

 Січня одинадцятого

 Схопив ма здорованя

 На свій віз і завезли

 До Білого Стоку,

 Де первеє кров мою: Пуща з боці;

 A потім ма вкінувші: До темнаго ліоху,

 Пудцадламі стощалі

 Кров з мене по троху.

 Жид Арендарь з Зверков

 Шутко прозивався,

: Мучили, поки з Бресці

 Весь кагал зібрався.

 Собравшеся шайками

 Скрізь ма поранили,

Аж навіть кінцівках

 Кров з мене стягнули.

Умертвити, на частини

Чи не дробили тіло,

 Ho на ниву у жито

 Викинули ціле.

< http://www.biografija.ru/biography/gavriil-svyatoj-zabludovsko-sluckij.htm Гавриил святой Заблудовско-Слуцкий] в Русском биографическом словаре >

У виданій у 1913 році Володимирем Далем < Яков Басин. http://www.berkovich-zametki.com/2012/Zametki/Nomer12/Basin1.php Миф о кровавом навете и современное православие > брошурі «Записка про ритуальні вбивства» повідомляється, що в «Мінської губернії, у Слуцька, в Свято-Троїцькому монастирі, спочивать мощі немовляти Гавриїла, замученого в 1690 році жидами. У написі розказані всі подробиці цієї події; лиходійство скоєно в Білостоку, труп знайдений в густому хлібі, із звичайними в цих випадках знаками. Собаки відкрили гавкотом своїм тіло немовляти, визнаного згодом місцевим угдником. На честь йому складені молебні пісні, відомі під назвою тропаря і кондака. Жид, орендар Шутко, був головний убивця. Про судове провадження в цій справі пам’яток не залишилося через пожежі». Визнання немовляти Гавриїла місцевим угодником здійснили греко-католики.

На офіційному порталі Білоруського Екзархату РПЦ, а також в [[Православна енциклопедія | Православної енциклопедії]], біографія Гавриїла наводиться з низкою інших подробиць. Повідомляється, що Гавриїл народився 2 квітня / 22 березня 1684 року в селі Звірків, поблизу містечка Заблудова під Білостоком в тодішній Речі Посполитій, нині – Польща, в сім’ї православних селян Петра і Анастасії Говдель (за іншими даними в сім’ї греко-католиків).

11 квітня 1690-го, в той час, як мати дитини носила обід у поле його батькові, залишений без нагляду шестирічний хлопчик зник, а кілька днів по тому був виявлений мертвим у полі. Під час відсутності батьків місцевий жид-рендар,<http://www.pravenc.ru/text/161257.html Православная энциклопедия. Том X. — Москва, 2005 год — С. 200> Шутко, приголубивши дитину, відвіз його з собою в Білосток, де (у ряді версій спільно з іншими місцевими жидами) дев’ять днів піддавав хлопчика ритуальним катуванням, що імітували страсті Христові: прибив за руки і за ноги до стіни і проколов бік, випустивши таким чином кров. Після смерті дитини його тіло було викинуто мучителям в поле.

Бродячі собаки не тільки не накинулися на тіло, але і протягом 3 днів відганяли від нього птахів. Батьки Гавриїла відшукали тіло і поховали його в Зблудівському монастирі.

Віднайдення нетлінних мощів

Через 30 років мощі були знайдені цілими і поставлені в церковний підвал, а 9 травня 1775 були з Заблудова перенесені в Слуцький монастир архімандритом зазначеного монастиря Михайлом Казачинский. <Архимандрит Амвросий. «История Российской иерархии», часть VI. — Москва, 1815 год. — С. 149. > Гавриїл був похований біля цвинтарної церкви в Звіркові. Мученицька смерть його сталася 20 квітня (за юліанським календарем) і святкується зараз 3 травня. 30 років по тому, в 1720-му, під час чергового поховання було випадково зачеплено труну Гавриїла і було виявлено, що тіло його не згнило. Ця звістка рознеслося серед православних і серед греко-католиків і таким чином спонукало віруючих до почитання мученика. Мощі перенесли в церковну крипту в селі Звірків. В 1746-у ця церква згоріла, але мощі Гавриїла вціліли.

На офіційному порталі Білоруського Екзархату РПЦ вказано, що справа про вбивство хлопчика Гавриїла розглядалося в суді Заблудова, і злочинці понесли заслужене покарання: «О сем хто хощет розлого ведати, відсилаємо до книг правних магдебургії Заблудівської», – говорить запис того часу <http://www.church.by/resource/Dir0262/Dir0263/Page0288.html Святой Гавриил / Официальный портал Белорусской Православной Церкви>.

Історія канонізації греко-католиками

У 1755 році мощі святого були перенесені [[хресний хід | хресним ходом]] в [[Слуцький Свято-Троїцький монастир]]. Рака з тілом Гавриїла лежала відкритою, тіло було з колотими ранами. До раки була прикріплена табличка: «Мощі немовляти Гавриїла Гавделюченко з села Звірків графства Заблудовськаго, народженого 1684, 22 березня дня, а замученнаго жидами в Білому Стоку 1690, 20 квітня дня. Про сем, хто хощет пространнее ведати, відсилається до книг правних магдебургії Слуцька. 1755, 9 травня дня, за благополучним князюванням світлого князя Ієронима».

Історія канонізації православними

У 1793 році, при другому розділі Польщі, Слуцьк увійшов до складу Російської імперії як повітове місто Мінської губернії. Почалися гоніння на греко-католиків, але це не розповсюдилося дивовижним чином на їх святого мученика Гавриїла з Білостоку, якого народ, перейшовши і в православ’я, продовжував вшановувати. Повідомляється що наприкінці 19 століття вшанування Гавриїла при православних набуло особливого поширення в Литовській і Гродненській єпархіях; до якого пізніше приєдналося публічно й єпархіальне начальство. В 1893 р. зокрема ним було наказано мати ікони Гавриїла у всіх церквах тих єпархій; в 1894 р. була влаштована каплиця на місці хати Петра Говделя в Звіркові, і був заснований (чи вірніше продовжений) щорічний хресний хід із Заблудова в Звірків 20 квітня, у 1895 р. була освячена церква в ім’я Слуцького мученика в містечку Друскениках Гродненського повіту.

Напис «Cлужба Святому мученику немовляті Гавриїлу, в рік Господній 1690-ий від жидів замученого в Білостоці граді, егоже нетлінниє мощі у граді Слуцьку до днесь спочивають» з’явився пізніше, в 1908 році, (складений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм (Храповицьким).

У 1915 році священик Захватів Іван Іванович виставив фрагмент мощей Гавриїла для поклоніння в Соборі Василя Блаженного в Москві. У 1919 році ряд кліриків собору за вчинення молебнів перед цими мощами були притягнуті до кримінальної відповідальності за звинуваченням в «антисемітській агітації» < http://www.1archive-online.com/archive/rushkovsky/beylis.html Церковники и их агенты перед народным, революционным судом // Революция и церковь. № 6-8. — с. 62-76</ref>.

За свідченням Православної енциклопедії, Гавриїл з Білостоку вшановується як покровитель дітей, його пам’ять вшановується 20 квітня (3 травня) і 9 травня (22 травня). Церква повідомляє про численні випадки зцілення від мощів Гавриїла.

XX-XXI століття

На суді по «[ справі Бейліса» звинувачення згадувало про мощі Гавриїла <Дорфман Михаэль http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/dorf_krov.php Кровавый навет: опыт деконструкции >.

У 1930-х роках Слуцький Свято-Троїцький монастир, де зберігалися мощі Гавриїла, був закритий, а мощі Гавриїла перенесені в Музей атеїзму Мінська. У період німецької окупації Білорусії культ Гавриїла Білостоцького був відновлений. Його мощі з музею атеїзму були перенесені до кафедрального Преображенський собору Мінська. У селі Заблудові на гроші окупаційних німецьких властей була побудована церква, де розмістили частину мощей . В 1944]-му, при відступі, німці допомогли організувати перевезення мощей з Мінська в Гродно до церкви Покрова Божої Матері, де вони перебували в підвалі до 1992 року <http://booknik.ru/news/blog/gavriil/ Про Гавриїла Белостокського і його культ>.

У 1992 році з благословення Патріаршого Екзарха Білорусі митрополита Філарета (Вахромєєва)]] мощі були передані Польській православній церкві. Архієпископ Білостоцько-Гданський Сава (що став в 1998-у предстоятелем Польської православної церкви) урочисто переніс їх у Свято-Нікольський собор Білостока, де вони і в даний час є об’єктом паломництва.

У селі Звірків сьогодні діє жіночий монастир Різдва Пресвятої Богородиці, де побудована церква на честь Гавриїла з Білостоку. Це місце також є місцем паломництва для Російської й для Польської Православних Церков, і для греко-католиків <http://orthos.org/grodno/gev/may2003/from_life.htm Из жизни Гродненской епархии]</ref><ref>[http://www.poklonnik.ru/site.xp/053055124049054050052124.html Паломнический центр Московской Патриархии>.

У серпні 2012-го Патріарх Московський Кирило під час візиту до Польщі вклонився мощам Гавриїла Білостоцького <http://www.patriarchia.ru/db/text/2413961.html Святейший Патриарх Кирилл поклонился святыням Белостока, 18 августа 2012 г. patriarchia.ru> <http://publicpost.ru/theme/id/1985/komu_meshaet_krov_hristianskih_mladencev/#.UDY7iLmd27A.facebook Кому мешает кровь христианских младенцев>.

Критика і заперечення вшанування святого мученика Гавриїла з Білостоку

Вшанування Гавриїла Білостоцького часто піддається критиці й запереченню називаючи його наклепом на жидів <http://www.fsumonitor.com/stories/091697aa.shtml «Blood Libel» Documentary Broadcast in Belarus. Join UCSJ campaign against antisemitic programming on state TV July 1997> та пропагандою “антисемітизму”. Це обгрунтовується тим що у 1823 році слідчим, які займалися Веліжською справою, не вдалося знайти жодних архівних матеріалів з історії Гавриїла. Зокрема Панченко Олександр Олександрович вважає, що життєпис Гавриїла не має під собою реальної основи і був видуманим в 1720-ті роки після знаходження мощів <Панченко А. А. К исследованию «еврейской темы» в истории русской словесности: сюжет о ритуальном убийстве http://magazines.russ.ru/nlo/2010/104/pa7.html Новое литературное обозрение, 2010 № 104 >. Хоча придумати щось засадничо нове лише через 30 років після вбивства таки неможливо, бо ще жила вилика кількість очевидців принаймні знайдення сколотого тіла Гавриїла. Тим більше нав’язати віруючим культ почитання, котрий зародився спочатку в народі, а вже потім був прийнятим церковною владою, причому в двох різних церквах, історично дещо антагоністичних, греко-католицькою і православною. І матеріали криміналної справи про ритуальне вбивство Гавриїла (котрі зникли) є тільки частиною архівних даних про мученицьку смерть і почитання святого Гавриїла з Білостоку.

Ще в 1975 році віруючий в іудохристиянство маранин Олександр Мень в одному з інтерв’ю висловлював надію, що Гавриїл Білостоцький і деякі інші будуть колись деканонізовані: “Я сподіваюся, що ці святі будуть деканонізованими. Процеси деканонізації відомі російському православ’ю”.

Відродження шанування Гавриїла Білостоцького згадується як “порушення релігійних свобод” в доповідях Конгресу США з антисемітизму в 2003 <http://www.4humanrights.org/by/eng/reports/relig2003.shtml Belarus. International Religious Freedom Report 2003 Released by the Bureau of Democracy, Human Rights and Labor>, 2004 <http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2004/37195.htm Belarus. International Religious Freedom Report 2004 Released by the Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor>, 2005 <http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2005/51542.htm Belarus. International Religious Freedom Report 2005 Released by the Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor> і 2006 <http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2006/71370.htm Belarus. International Religious Freedom Report 2006 Released by the Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor> роках, а також Подкомітетом Конгресу США з іноземних справ <http://www.foreignaffairs.house.gov/archives/108/91075d.pdf ANNUAL REPORT ON INTERNATIONAL RELIGIOUS FREEDOM 2004>.

Ці матеріали були також передані в ООН в Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR ).

Федерація жидівських громад Росії (ФЕОР) направила листа голові ВГТРК Олегу Добродєєву з проханням пояснити появу на каналі «Росія 24» історії про Гавриїла з Білостоку. Співробітники ФЄОР назвали історію вбивства немовляти Гавриїла «середньовічною міфологією» і висловили здивування <http://www.a-theism.com/2012/08/24.html Евреи возмутились историей канала «Россия 24» о младенце-святом, якобы замученном иудеями>

ДЖЕРЕЛА

*Православная энциклопедия, Гавриил Белостокский Я. Харкевич, В. Н. Черепица, А. В. Шешко

* http://www.1archive-online.com/archive/rushkovsky/beylis.html Дело об антисемитской агитации в соборе Василия Блаженного, в связи с обнаружением в нём усыпальницы «мученика Гавриила».

* http://www.inslav.ru/images/stories/pdf/2009_Istorija_mif_folklore.pdf История-миф-фольклор в еврейской и славянской культурной традиции

* ”Т. Крихтова.” http://www.jcrelations.net/.2982.0.html?L=7 Образ Гавриила Белостокского в восприятии христиан и иудеев современной Беларуси

* ”В. Давыдов.” http://grani.ru/opinion/m.199981.html Наветная святыня

* http://www.church.by/resource/Dir0262/Dir0263/Page0288.html Святой Гавриил. Официальный портал Белорусской Православной Церкви

*http://holytrue.boom.ru/Prayer/akmlGavr.htm Акафист мученику младенцу Гавриилу Белостокскому]

* http://bobruisk2004.narod.ru/dh3.html Житие и мученичество младенца Гавриила

* http://www.voskres.ru/podvizhniki/gavriil.htm Жизнеописание Святого мученика младеце Гавриила Белостокского

* http://kosma.org.ua/index.php?module=arnews&act=show&c=1&id=21 Святой младенец-мученик Гавриил целитель детей

* ”Д. Мельцер.” http://www.vestnik.com/issues/98/0804/win/melts.htm Будет ли конец юдофобству в Беларуси?, «Vestnik», Номер 16(197) 4 Августа, 1998

* ”Яков Басин”. http://www.eajc.org/program_art_r.php?id=80 Антисемитизм в Беларуси (2005)

*http://booknik.ru/news/blog/gavriil/ О Гаврииле Белостокском и его культе

* ”Яков Басин”. http://www.berkovich-zametki.com/2012/Zametki/Nomer12/Basin1.php Миф о кровавом навете и современное православие

/використані матеріали з написаної мною статті у Вікіпедії/

Advertisements