Позначки

, , , , ,


Ритуальне вбивство – це різновид вбивства людини з метою вчинення певного ритуального дійства, котре передбачає забір органів у жертви (найчастіше крові і серця) з подальшим їх споживанням.

Так ірландський рулігієзнавець Джон Джозеф Х’юз (D.D. Hughes) визначає ритуальні вбивства як “вбивства, які виконуються в особливому стані, в заданій і стереотипній манері і з комунікативноїю функцією визначеною спільнотою, коли вбивство людини робиться таким же чином, в такій же ситуації і з тією же ритуальною метою, як і вбивство (відповідної) жертовної тварини” <D.D. Hughes: ”Human Sacrifice in Ancient Greece”, S. 3f (Ü.d.V.)>

Часто ритуальним вбивством неправомірно називають усі вбивства пов’язані з якимось певним дійством чи чином (з “комунікативним актом” на мові релігієзнавства). <W. Burkert: ”Homo necans”, S. 31-39> Але під таке надто широке визначення попадають усі виконання смертних вироків, практика децимацій стосовно військових чи полонених, усі публічні самогубства, випадкові смерті під час віросповідних дійств (найчастіше там де вживаються наркотичні речовини), полювання за скальпами , бомбіські акти терористів-смертників і т.д. Правомірність чого є дуже сумнівною.

ПОЯВА І ПОЯСНЕННЯ

Вважається що ритуальні вбивства людей прийшли в різних архаїчних культів і віросповідань, ще перед виникненням доведених ритуальних вбивств при поклонінні богині Калі і у культі Молоха. Гіпотеза доісторичного ритуальному вбивстві виникла тоді коли виявили в 1991 році в льодовику тіло людини з [бронзового віку. Це бивство здається вченим ритуальним, і що саме вбивство не відбулися на місці знайдення тіла. В ньому було виявлено зламані стріли й цінну мідну сокиру як доповнення. Наявність дорогої мідної сокири і підштовхнуло дослідників до гіпотези про ритуальний характер вбивства. Коли це буде доведено, то це буде найдавнішим відомим ритуальним вбивством < http://www.innovations-report.de/html/berichte/biowissenschaften_chemie/bericht-7021.html Innovations-Report, 16. Januar 2002: ”Fiel „Ötzi“ einem Ritualmord zum Opfer?” >. Але наразі це є тільки гіпотезою.

Вважається що ритуальні вбивства призначені для:

*Вшанування чи для заспокоєння божества, духів або померлих.

* Забезпечення перемоги у війні. За гомерівською легендою Іфігенія мала бути принесена в жертву її батьком Агамемноном для досягнення успіху в Трояській війні.

За Біблією, Єфта пообіцяв пожертвувати першу живу істоту. що вийде з його будинку, щоб зустрітися з ним, аби він виграв битву проти аммонитян. ”І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: “Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки, то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення.”” /Судді 11:30-31/. За іронією долі його дочка була першою, щоб вийти і зустрітися з ним. “Повертавсь Єфта у Міцпу додому, аж ось дочка його виходить йому назустріч з бубнами й танцями. Була ж вона в нього єдина; не було в нього, опріч неї, ні сина, ні дочки.” /Судді 11:34/. “і він виконав на ній обіт свій, що ним обрікся” /Судді 11:39/.

Про це згадує й жидівский історик Йосип Флавій <Athalya Brenner Judges: a feminist companion to the Bible, 1999 isbn=978-1-84127-024-1 http://books.google.co.uk/books?id=De4itoIYD9oC&pg=PA74&dq=josephus++Jephthah++++burned++daughter+altar&hl=en&sa=X&ei=Yg_6TtiIKI-68gOVray9AQ&ved=0CDAQ6AEwAA#v=onepage&q=josephus%20%20Jephthah%20%20%20%20burned%20%20daughter%20altar&f=false ст.74</ref>. А Філон, в кінці першого століття н.е., писав, що Єфта тому виконав обітницю і приніс свою дочку в жертву бо він не міг знайти в Ізраїлі старшого за себе за статусом, хто б скасував його обітницю. В англомовній Вікіпедії є вказано що сучасні жидівські тлумачі Танаху стверджують що Єфта тільки позбавив свою дочку можливості вийти заміж і що вона довічно залишилася дівою, тобто те що її не вбивали як ритуалну жертву за отриману перемогу над ворогами. Але посилань на авторство тих тверджень там чомусь немає.

* Ворожіння на частинах тіла жертви. За Страбоном кельти вбивали жертву мечем і вгадували майбутнє з її смертних спазмів <“Strabo Geography”, Book IV Chapter 4:5, published in Vol. II of the Loeb Classical Library edition, 1923. http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Strabo/4D*.html >.

*Церемоніальних або магічних використань, або з міркувань престижу (хоча таке вже не є ритуалом, а осягненням якогось статусу). Практика відрізання голови убитого супротивника засвідчена в багатьох досучасних племінних суспільствах.

*Досягнення панівного становища в суспільстві.

*Підвищення соціального статусу певних осіб, що зазвичай є замовниками таких вбивств.

*Посвячення завершення будівлі, храму, фортеці, моста…

* Згідно В. Даля кров жертв ритуальних вбивств використовується для “освячення” дітей при народженні, котре практикуючі це часто називають ще “хрещенням кров’ю”.

Близькими до практики ритуальних вбивств є канібалізм і полюванням за головами, що існують у деяких племінних суспільствах <Michael Rudolph. Ritual Performances as Authenticating Practices. LIT Verlag Münster-2008 ст. 78 isbn 3825809528 >

За Плінієм Старшим ритуальні вбивства в Римській імперії були офіційно скасовані указом Сенату в 97 році до Христа, хоча вони серед самих римлян, як таких, ніколи не практикувалися і у Рим ці ритуали потрапили очевидно разом з переселенцями з завойованих провінцій, отримавших римське громадянство або через рабів.

Відомо що в сучасні часи навіть практика тваринної жертви суттєво зникла зі всіх головних релігій, а ритуальні вбивства засуджують й усі найбільші віросповідання, а сучасні світські закони трактують це лише як вбивство.

<Cite news http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/4098172.stm Boys ‘used for human sacrifice’ BBC News — 2005-06-16> <Cite news http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/7415502.stm |title=Kenyan arrests for ‘witch’ deaths BBC News-2008-05-22> Хоча на практиці сьогодні це виражається найчастіше у повторені мантри що ритуальних вбивств “немає і бути не може”. Але і в так званих цивілізованих країнах з періодичною постійністю знаходять трупи з ознаками відбору крові й органів, тобто з ознаками ритуальних вбивств.

 ЛЕГЕНДИ

*Існує китайська легенда, що тисячі людей похоронені у Великій китайській стіні.

*У Японії, легенди говорять про “людський стовп” в якому дівчат похоронили заживо біля основи або поблизу деяких будівельних конструкцій для захисту жител від стихійного лиха або ворожого нападу <Cite web http://www.japanfile.com/modules/wiwimod/index.php?page=HistoryofJapaneseCastles&back=CastleSection History of Japanese Castles Japanfile.com 2010-05-25>.

*Є легенда що для повторного освячення Великої піраміди Теночтітлана 1487 року ацтеки вбили близько 80 400 ув’язнених протягом чотирьох днів. Росс Хассіг стверджує, що 10 000 і 80 400 людей там були принесені в жертву при одній з церемонії <Hassig, Ross (2003). “El sacrificio y las guerras floridas”. Arqueología mexicana, p. 46–51.>.

*Вважається що в деяких древніх народів поняття про загробне життя померлого залежить і від ритуальних жертв при його похоронах. Що в монголів, скіфів, жителів раннього Єгипту й індіанців правителі могли взяти більшу частину свого домашнього господарства, в тому числі й службовців та наложниць з собою до іншого світу, щоб вони могли продовжувати служити йому в загробному житті.

ЗВИНУВАЧЕННЯ

Народи і громади, які звинувачувалися у вчинені ритуальних вбивств:

* Народи Ханаану, друге тисячоліття до н.е. Очевидно що їх звинувачували вже ті хто жив століттями пізніше і був з числа тлумачів Біблії, аби якось пояснити явний геноцид тих народів в часи Ісуса Навина, бо археологічних доказів цього так і не було виявлено.

* Скіфів, 5-6 століття до н.е. Звинуватив їх Геродот у своїй книзі “Мелькумена” за те що вони вбивали кожного сотого полоненого. Він усіх звинувачував хто чинив опір експансії цивілізованих персів, тому не міг оминути й скіфів, котрі зганьбили перського непереможного царя Дарія Великого своєю перемогою над його інтернаціональним військом. Коли скіфів правомірно звинувачувати у ритуальних вбивствах, то тоді потрібно в такому звинуватити й наприклад ЛеваТроцького (і йому подібних), який в часи громадянської війни в Росії практикував децимації — вбивства кожного десятого…

Геродоту спала на думку така версія, потрібного йому звинувачення, бо він десь почув що скіфи кладуть тіла вбитих полонених так щоб кров стікала у якусь ємкість. Але і забій тварин різники так чинять, аби потім ту кров десь вилити у землю, з міркувань звичайної й необхідної санітарії? І, найголовніше, забір крові при ритуальному вбивстві чинять у живої жертви, а не у вбитої. Мабуть аристократ Геродот з різниками соромився спілкуватися, бо би до такого ляпу не допустився.

Пізніше, вже у 20 столітті, подібні звинувачення стосовно скіфів повторювали (списували в Геродота) і численні літератори, які “пороху не нюхали” і роботи різників не бачили, але нахабно дозволяли собі писанину про ритуальні вбивства.

* Жидів у 30-х роках н.е.<Debbie Nathan, Snedeker M. Satan’s Silence: Ritual Abuse and the Making of a Modern American Witch Hunt – 1995 isbn=0-87975-809-0 ст. 31>

* Християн у Римській імперії. 1-4 століття.

* Жидів у Європі від 4 по 21 століття включно, 350-400 випадків.

* Циган, друге тисячолітті н.е.

* Ацтеків 16 — століття. Їх звинувачували іспанські колонізатори, які очевидно сплутали публічні самогубства й особливості виховання військових в ацтеків з ритуальними вбивствами. Адже жертви там йшли на смерть добровільно, навіть і полонені (які очевидно не бажали перетворюватися на рабів)

* Так зване Полювання на відьом з 16 – 17 століть <Satanic Panic: The Creation of a Contemporary Legend Victor J.S. Open Court Publishing Company, 1993 isbn=0-8126-9192-X http://books.google.ca/books?id=abJqF8csPrQC&pg=PA207 207–208 >

* Удмуртів у Російській імперії в кінці 19 століття

* Монгольських буддистів на початку 20 століття.

* Тибетських ламаїстів (1950-1951). За даними китайських джерел, в 1948 році, 21 осіб було вбито державними жертовними священиками з Лхаси в рамках ритуалу руйнування ворожої сили, тому що їх органи були використані як магічні інгредієнти.

Музей Тибетської Революції, створений китайцями в Лхасі, має численні ритуальні предмети на своїй виставці, щоб проілюструвати ці претензії.

Китайці продемонстрували велику кількість частин людських останків, як жахливих ​​доказів тибетських ритуальних вбивств. Їм заперечили, кажучи що ці останки є частинами тіл людей померлих від природних причин, які були зібрані після і збережених в якості реліквій.

* Далай-ламу. На Тайвані Лі Ао у своєму ток-шоу в 2006 році стверджував, що Далай-лама повелів приносити людські жертви, просячи своїх послідовників щоб вони “вирвали людську шкіру” для “деяких релігійних церемонії” < http://youtube.com/watch?v=bFSS826ETlk youtube.com video, with English subtitles >

* Спільноти Народ Храму, Рух за відновлення десяти заповідей Бога, Орден Сонячного Храму, “Тодд Lewan”, мексиканського лідера віросповідного культу Адольфо Constanzo.

НА РУСІ-УКРАЇНІ

З літописів відомо що 11 червня 978 року Володимир І Святославич (котрий пізніше став св Володимиром Великим) “сів на престол свого батька у Києві” і вирішив вознести подяку богам, тобто вчинити ритуальне вбивство. Жереб впав на сина Феодора-варяга Івана, котрі і тоді вже були християнами. Батько заступився за сина і був вбитим разом з сином, через помсту за образу богів, а не як жертви ритуальних вбивств. Чи відбулося тоді ритуальне вбивство в Києві невідомо, скоріше ні. І ця сміливість Феодора перед натовпом сильно вплинула на князя Володимира.

Православною і греко-католицькою церквами на Русі-Україні було зачислені до лику святих дві жертви ритуальних вбивств Євстратія Постника (загинув 1060 року в Криму) і Гавриїла з Білостлку (загинув 1690 року біля Білостоку). І ще православною церквою був розпочатий процес канонізації стосовно вбитого у Києві у 1911 році Андрійка Ющинського, вбивство котрого судом Російської імперії було визнане як ритуальне.

СУЧАСНІ РИТУАЛЬНІ ВБИВСТВА

 Азія 

Бангладеш 22 березня 2010 року: 26-річний робітник був убитий на робочому місці за наказом власників, яким це порадила ворожка. < http://www.dailymail.co.uk/news/article-1259736/Man-beheaded-redden-bricks.html Bangladeshi man beheaded by labourers to ‘redden bricks’ after fortune teller suggested sacrifice , March 22, 2010>

Індія: Людські жертвоприношення є незаконним в Індії. Але кілька випадків відбуваються у віддалених і слаборозвинених регіонах країни, де сучасність не проникла також і серед племінних / напів-племінних груп які дотримуються культурних практик, які вони робили протягом тисячоліть. Відповідно до “Hindustan Times”, стався випадок ритуалного вбивства в Західній [[Уттар-Прадеш]] в 2003 році Після подібних вбивств там по неофіційних підрахунках таким чином загинули 25 людей. < http://www.economist.com/blogs/banyan/2013/08/atheism-india Atheism in India: He’s not the son of God > < http://www.theguardian.com/world/2006/mar/05/india.theobserver Indian cult kills children for goddess: ‘Holy men’ blamed for inciting dozens of deaths >

Точно так само, поліція в Khurja повідомила про “десятки жертв” за півроку у 2006 році, послідовниками богині влади Калі < http://www.indianexpress.com/news/human-sacrifice–beheaded-body-found-near-kali-temple-in-birbhum/607102/ Human sacrifice? Beheaded body found near Kali temple in Birbhum >

Неділя 5 березня 2006: Обезголовлене тіло знайшли поряд з храмом Калі в Бірбхум < http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,322673,00.html Killing for ‘Mother’ Kali >

Африка 

Ритуальні вбивства мають місце у віруванях, наприклад в Муті (Східна Африка) і у вуду (Західна Африка). Зазвичай тоді коли метою таких злочинів є сприяння для набуття багатства для того, хто фінансує ритуальні вбивства.

У січні 2008 року, Мілтон Blahyi, Ліберія, зізнався в участі у ритуальному вбивстві, у вбивстві невинної дитини, якій вирвали серце, котре було розділене на частини для виконавців цого злочину щоб зїсти. Він був учасником громадянської війни, повстанцем проти Чарльзо Тейлора <Paye Jonathan http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/7200101.stm |title=news.bbc.co.uk, I ate children’s hearts, ex-rebel says BBC News, 2008-01-22 >

 Європа 

Великобританія: у червні 2005 року була опублікована доповідь BBC, котра показали, що хлопчики з Африки стати жертвами торгівлі людьми до Великобританії для ритуальних вбивств. <ref>Cite news http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/4098172.stm BBC, Boys ‘used for human sacrifice’2005-06-16>

 Чілі

1989 рік, журналіст Патрік Тірні оприлюднив документи про сучасні ритуальні вбивства під час руйнівного землетрусу у Вальдівії у 1960 вчинених шаманом Machi з подільниками в Озеро Буди]] <The Highest Altar: Unveiling the Mystery of Human Sacrifice” ISBN 978-0-14-013974-7 > Жертві, 5-річниному Хосе Луїс Painecur, були руки і ноги видалені а потім викинули тіло в море. Двом чоловікам були пред’явлені звинувачення в скоєнні злочину і вони зізналися, але пізніше відмовився від свого зізнання і були звільнені через два роки. Суддя ухвалив рішення, що тих, хто брав участь у вбивстві “діяли без вільної волі, рухомі нестримною природною силою предків і традиції”. <Cite news http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,869529,00.html Time CHILE: Asking for Calm 1960-07-04 >

В БЕЛЕТРИСТИЦІ  <Hughes (2007). See also  http://www.hero.ac.uk/uk/inside_he/archives/2008/sacred_horror_Feb.cfm Bookshelf (hero.ac.uk) >

* Розповідь “Лотерея” (1948) розповідь, що викликало суперечки в Сполучених Штатах.

* “Плетена людина” (1973) Робіна Харді культовий фільм, досліджує тему людських жертвоприношень.

* “Help!”, фільм (в гумористичній формі) про групу, яка практикує людські жертвоприношення і намагається вбити Рінго Старр, тому що він носить жертовне кільце.

* Тінтін: “В’язні Сонця”, фільм. Вождь інків наближається до жертвування Тінтіна, капітана Пікша, і професора матиматики на багатті, котре має бути підпаленим від параболічних дзеркал. За обчислення, скоєнні “святотатства” і за носіння якогось браслета.

* “Індіана Джонс і Храм Долі” (1984), фільм. Первосвященик Мола Рам вбиває чоловіків через чарівне видалення їх сердець однією рукою і опускання їх в киплячу лаву.

* “Апокаліпсис” (2006) фільм, режисер Мел Гібсон, ритуальні вбивства робляться щоб заспокоїти богів.

* “The Lost Symbol”, роман Дена Брауна. Мал’Ах готує себе для людських жертвопринесень протягом всієї повісті , вважаючи, що це його велика доля, щоб привести сили зла.

* “Belgariad” і “Malloreon”, режисер Девід Еддінгс. Людські жертвоприношення особами схожими на ацтеків практикується Angarak, де зображена гонка у відданості їх богу Torak.

* “The Elder Scrolls IV: Oblivion”, Злочинці замовили ритуальне вбивство члена доброзичливої ​​Віри. В якому виконавець проникає у їх організацію. У разі відмови, вони нападають на нього. Якщо він виконує їх вказівки, лиходії отримають переконаного посібника на їхньому боці.

* “The Elder Scrolls V: Skyrim”, ритуальні вбивства є повторюваним елементом в декількох квестах

* Тарас Шевченко у своїх творах жорстко викривав практику ритуальних вбивств.

Пісня групи Ляпіс Трубецкой «Не быць скотам» на вірш Янки Купали (1882-1942) «Хто ты гэткi?» (1908), котрий був білоруським варіантом польського вірша Владислава Белза (1847-1913) “Катехизм польської дитини” (Katechizm polskiego dziecka) написаного у 1901 році. У цій пісні, як і у вірші, згадується “осв’ячення кров’ю”, яке носить очевидно неусвідомлену пропаганду ритуальних вбивств, мабуть тому ця пісня і користується великою і стійкою популярністю у певної аудиторії. На деяких радіостанціях в Україні звучить щоденно з осені 2013 року. Є там натяк і на поділ людства на “людей” і “тварин”.

ЛІТЕРАТУРА

* Володимир Даль Записка о ритуальных убийствах. — М.: Витязь, 2000.

* Кровь в верованиях и суевериях человечества. Сборник соч.- СПб 1995, – ISBN 5-87316-017-1

* ”Керам К.” http://www.lib.ru/PRIKL/KERAM/bogi_archeology.txt «Боги, гробницы и ученые». Роман археологии. — М.,1963; СПб, «КЭМ», 1994.

* ”Орлов М.” http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Orlov/_04_4.php История сношений человека с дьяволом. — СПб, 1904 год

* ”Чалидзе В. Н.” http://www.booksshare.net/index.php?id1=4&category=history&author=chalidze-v&book=1977 «Уголовная Россия». — Нью-Йорк: Хроника, 1977. — 395 c.

* Томас з Монмута Життя і чудеса святого Вільяма з Норвіча XII ст. ред. і коментарії М. Р. Джеймса,  А.Джекопса 1896 (англ.)

* Thomas Cantipratensis Bonum Universale de Apibus (§ 23) XIII ст. (латинь)

* Adrian Kembter Veterum scriptorum De re rustica: praecepta in dialogos collecta. 1760 (латинь)

* Walter Burkert: ”Homo necans. Interpretationen altgriechischer Opferriten und Mythen”, De Gruyter, Berlin 1972

* Dennis D. Hughes: ”Human Sacrifice in Ancient Greece”, Routledge, London – New York, 1991

* Rainer Erb: ”Drittes Bild: Der Ritualmord”. In: Julius H. Schoeps / Joachim Schlör (Hrsg.): ”Bilder der Judenfeindschaft”. Antisemitismus – Vorurteile und Mythen. Augsburg 1999, S. 74-79, ISBN 3-8289-0734-2

* Giovanni De Luna: ”Il corpo del nemico ucciso. Violenza e morte nella guerra contemporanea”, Einaudi, Torino 2006

* http://www.booksandideas.net/spip.php?page=print&id_article=1054&lang=fr”Joanna Tokarska-Bakir, Legendy o krwi, antropologia przesądu” (Anthropology of Prejudice: Blood Libel Myths) Warsaw, WAB, 2008, 796 pp, 89 złotys, reviewed here by Jean-Yves Potel

* http://www.welt.de/print-wams/article127646/Droht_in_Schweden_der_naechste_Ritualmord_a_la_Theo_van_Gogh.html Ritualmord-Drohungen von Islamisten

                      / використані матеріали мною раніше написаної статті у Вікіпедії /

Advertisements