Новое время (сайт)

http://nv.ua/ukr/opinion/dempsi/shcho-svjatkuvali-polski-radikali-2207072.html#com_form
Що святкували польські радикали
 Джуді Демпсі
Старший науковий співробітник європейського Центру Карнегі та головний редактор блогу «Стратегічна Європа»
Уряд Польщі не розпочав жодного судового розгляду проти тих, хто приніс на демонстрацію неонацистські прапори
Історія має значення. Пам’ять – важлива річ. Незалежність – безцінна, особливо для Польщі.
Щорічно 11 листопада поляки виходять на вулиці Варшави. Це дата, яка не може бути стерта в польському календарі. У 1918 році країна, нарешті, возз’єдналася, після того, як в 1772-му, 1793-му, а потім ще раз в 1795-му роках була розділена між Австрією, Пруссією і Росією. Після третього поділу Польща фактично припинила своє існування.
Однак в 20 столітті Польща недовго залишалася незалежною. Під час Другої світової війни країна була окупована нацистською Німеччиною. Потім послідувала радянська окупація, яка тривала до 1989 року. Не дивно, що 11 листопада має значення для країни, яка в 2004 році стала членом Європейського союзу.
Польща повернулася до Європи, але відносини правлячої партії «Право і справедливість» з Брюсселем, в кращому випадку, зараз дещо двозначні. А в гіршому – мають конфронтаційний характер. Йдеться про те, як польський уряд дотримується норми верховенства закону.
Показовою стала демонстрації у Варшаві 11 листопада. За різними оцінками в польській столиці зібралося від 50 до 60 тисяч осіб, багато хто прийшов з сім’ями. Але людей було менше, ніж в минулому році, коли на демонстрацію вийшли 90 тисяч осіб.
Святковим приводом вирішили скористатися близько однієї тисячі представників неонацистських рухів, які щорічно збираються в День Незалежності Польщі для проголошення власних гасел. На їх плакатах були слова про «білу Європу братніх народів», «про чисту кров і ясні голови». Деякі демонстранти прийшли з прапорами, на яких були зображені кельтські хрести – символ переваги білої раси. Це дуже нагадувало виступи правих радикальних рухів у США.
За словами очевидців, під час демонстрації постраждала група жінок, яких назвали «повіями» і побили. Звучали прокльони на адресу біженців. День Незалежності все більше привертає ці крайні праві рухи, і не тільки з Польщі, але й з інших країн. Тому багато людей стали боятися відвідувати такі заходи.
Петро Сташинський, заступник головного редактора Gazeta Wyborcza в інтерв’ю незалежному каналу новин TVN24 розповів про атмосферу і ті гасла, які використовують праві радикали. Він просто безпосередньо процитував їх висловлювання. Але спікер польського Сенату Станіслав Карчевський заявив, що він би подав скаргу в прокуратуру проти «нецензурної лексики» Сташинського, яка прозвучала на телебаченні.
Справа в тому, що польське законодавство забороняє пропаганду символів неонацизму, фашизму чи комунізму. Однак після попередніх демонстрацій за участю ультраправих уряд Польщі не почав жодного судового розгляду проти тих, хто розмахував такими символами. І це мало свої наслідки.
По-перше, багато звичайних людей відмовилися від участі в святкуваннях 11 листопада через неприйняття насильства. По-друге, демонстранти могли зірвати урочисті події і залишитися безкарними. По-третє, польське суспільство стає все більш поляризованим. З’явилися ті, хто все більш скептично ставиться до європейських цінностей і ті, хто хоче дотримуватися правил пристойності і терпимості. Здається, третього не дано.
У відповідь на події 11 листопада спочатку польський консервативно-націоналістичний уряд спробував зайняти крайню праву позицію, на відміну від президента Анджея Дуди, який сказав, що в Польщі немає місця ксенофобії та антисемітизму. Але після протестів Американського єврейського комітету у Варшаві і МЗС Ізраїлю уряд Польщі змінив свою риторику. Тож критика ззовні явно має значення.
Міністерство закордонних справ Польщі засудило расистські та антисемітські гасла. У заяві МЗС говорилося про те, що демонстрація була «великим святом для поляків, які мають різні погляди, але спільні цінності». Проте, польський уряд і парламентарії все ще стверджують, що журналісти, на зразок Петра Сташинського, не повинні відкрито і привселюдно описувати те, що вони бачили і чули.
Хоча зараз польському уряду більше, ніж будь-коли необхідно говорити про ці вкрай праві рухи і засуджувати їх. Необхідно приділити увагу впливу соціальних мереж. Це потрібно, щоб святкування Дня Незалежності стало для Польщі та Європи дійсно святковим.

Микола Лукасевич
В 1918 році розпочалася окупація Польщею Західної України і Закерзоння (українських етнічних земель, Лемківщини, Холмщини), а не обєднання Польщі. Ця окупація тривала реально до 1944 року. Тому 11 листопада не святом для українців. І не може стати святом для ЄС.

http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/ministr-ekologiji-pratsjuje-nad-likvidatsijeju-derzhekoinspektsiji-2208780.html
Вилікувати від корупції неможливо. Міністр екології заявив про ліквідацію Держекоінспекції
Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак направив в Кабінет міністрів прохання про ліквідацію Державної екологічної інспекції України, пояснивши ліквідацію цілого відомства тотальною корумпованістю.
“Я вважаю, що вилікувати від корупції Державну екологічну інспекцію неможливо”, – сказав він в інтерв’ю Фокус.

Микола Лукасевич
Можливо “вилікувати” від корупції. Потрібно тільки повернути на роботу виконавців виняткової міри покарання. У Львові такі фахівці опікувалися зокрема і єкологією, тобто опікувалися квітникими і місті. Тоді принаймні не було вандалізму супроти квітів у місті. Навіть більше, серійні вбивці оминали Львів аби не підчипити там фітофобію (боязнь рослин).

Серед виконавців виняткової міри покарання ніколи не було і немає корупції. І це єдина професія де немає порушників Божої заповіді “не вбивай невинного і правого”.
Спілкування з такими людьми неможливо забути, бо воно змінює іншших на добре і вічне.

Як нам не дати розділити нас

Микола Лукасевич
Ivanna Myroslavska, то ви за комуністів чи за більшовиків?
Соціологи, психологи і особливо політтехнологи не пишуть філософських текстів. Для такого потрібно бути філософом. Прошу не плутати філософа з викладачем філософії.

Сучасна людина соромиться говорити “не знаю”, тому і вчиняє багато помилок через ілюзію всезнайства. А так “не знаю” значить що рішення з даного питання не приймаю. Аби катастрофічно не помилитися при обиранні державної влади достатньо знати лише один припис Святого Письма: “Не управлений ти настановляти над собою якогось чужоземця, що не є з твоїх братів /Втроз.17,15/”.

Головне для державного правителя це виконувати Божу заповідь “не вбий” котра має два виміри: 1) “не вбивай невинного і правого” і 2) не залишай живим серійного вбивцю. А усе інше додасця.

http://nv.ua/ukr/style/blogs/jakij-vin-krashchij-seks-v-zhitti-blog-irini-govoruhi-2208067.html
Який він – найкращий секс в житті. Блог Ірини Говорухи
Найкращий секс – це не п’ять годин поспіль і вісім оргазмів. Найкращий секс – це коли після близькості дуже добре .
Хочеться разом дрімати і погладжувати одне одному спинки. Базікати і хіхікати, заслинюючи подушку. Дивитися комедії і тріскати круасани. Залишитися на ніч, якщо це хлопець, а не чоловік, і не підхоплюватися, як ошпарена, щоб встигнути на останній трамвай. Прокидатися разом, а не крастися навшпиньках о п’ятій ранку, збираючи по квартирі гольфи зі шпильками, і нашкрябувати записку косметичним олівцем.
Секс може тривати всього лише п’ять хвилин і дати ріст новим крилам. Секс може тривати годину і навіть вийти пристрасним, але потім захочеться провалитися крізь землю. 
Мій старий друг розповідав, що після інтимних стосунків не з тією жінкою починає дратувати все. Її білизна з необрізаними бирками, недоречні сльози і волосся на подушці. Виникає бажання, щоб дама вилетіла у вікно і більше ніколи не з’являлася в його житті.
Ще в студентські роки дівчинка з нашої кімнати по вуха закохалася в діджея. Заради нього освоїла hip-hop і go-go.Збирала три стипендії, щоб придбати модні легінси і майку з паєтками. Дізналася його музичні вподобання і замовляла тільки Put Your Hands Up For Detroit. Виходила запалювати соло і пригощала його коктейлем Б-52. Нарешті увірвалася в його оточення і кілька разів була допущена за пульт. Після першого сексу повернулася сама не своя. Три години мовчала, втупившись у стіну із забитими для килима цвяхів . Відмовлялася від води і улюбленого варення зі смородини, розведеного окропом. Шепотіла, що не в силах поворушити ні рукою, ні ногою. Ми злякались. Почали допитувати: «Він тебе бив?», «Примушував до групового сексу?» Вона все заперечувала і довго не могла зосередитися, а потім виголосила єдину фразу: «Таке відчуття, що по мені проїхався танк».
Буває, що чоловік дуже подобається, хвилює, зводить з розуму, а секс із ним прісний. Не виходить ні єдності, ні злагодженості, ні синхронності. Відчуття, що їдемо на катамарані, але кожен крутить педалі в свою сторону або дивимося цікавий фільм із запізненням звуку. А буває навпаки. З хлопцем приємно зависнути в боулінг-клубі і навіть у філармонії з абонементом №7 і не більше, а ось в ліжку настільки солодко, що неможливо відірватися.
Після гарного енергетичного сексу завжди піднесений настрій. Хочеться співати щось з репертуару Єви Польна, писати план-проспект дисертації, вигадувати орнаменти для пуловерів, пекти маффіни і поспішати на концерт албанської музики. А якщо жінка схоплюється і в серцях затіває генеральне прибирання, зриваючи тюль і тягаючи шуби на провітрювання, лається через невимиті супові каструлі і брудне взуття в передпокої, отже, вона енергетично злилася, виступивши стовідсотковим донором.
Після закінчення невдалого сексу з’являється бажання втекти. Після повноцінного – залишитися.

Микола Лукасевич
Хороша стаття. Поганий секс найперше від поганих звичок людини, набутих з роками, найперше від злоби і від стервозності. Тому одружуватися потрібно швидко, наприклад в 16-18 років. Тобто тоді коки ще немає поганих звичок, котрі, як відомо, є “гірші демонів”. І молоді, ще не сформовані особи, лекше, швидше і надійніше стають “одним тілом”, що є необхідним для найкращого сексу.

Усе пізнається по плодах (наслідках), зокрема і секс. Що би там не розповідали фахівці з “інтелектуального боксу”.

http://nv.ua/opinion/babakova/ukraina-i-polsha-chto-rasstraivaet-bolshe-vsego-2207928.html
Украина и Польша. Что расстраивает больше всего
Елена Бабакова Журналист (Варшава)
Возросшее напряжение в отношениях стран – закономерный результат двух процессов
С одной стороны, многолетнего нежелания Киева прислушиваться к Варшаве с ее просьбой понять важность Волынской трагедии. С другой – той модели политики памяти, которую выбрали теперешнее польское и украинское правительства. Наши герои — их преступники, мы жертвы — они палачи.
Последний “раунд” пока выигрывает Украина — заявления и МИД, и президента носят подчеркнуто примиряющий и конструктивный характер, тогда как польские партнеры не лишь сыплют острыми комментариями, но и создали тайный список не въездных украинцев.
Последнее особенно расстраивает: МИД Польши пытается запугать идеологических оппонентов, дескать, это мы здесь решаем, кто и куда может поехать.
Однако, несмотря на неприемлемое поведение министра Ващиковского украинцам стоит помнить, что он не является голосом всех поляков, и даже голосом всей партии Право и справедливость.
 В Польше остались люди, готовые вести диалог.
Польские политики коммуницируют свои претензии в крайне неудачной форме, вызывающей ассоциации с московским “старшим братом”. Но суть замечаний к Украине — некритичный взгляд на историю, глорификация людей, прямо или косвенно виновных в военных преступлениях, — является здравой.

Микола Лукасевич
Продуктивна розмова з поляками, на історичну тематику 20 століття, можлива тільки після їх визнання окупації Польщею в 1918 році Західної України і українського Закерзоння (Холмщини, Лемківщини. Підляшшя, Посянння). Що і породило усі польсько-українські війни 20 століття і депортації українців з Закерзоння. Тобто говорити доцільно тільки з тими поляками які:
1) Визнають свободу людини і народу (З чим реально є найбільші проблеми в більшості поляків, через давнє і тривале поширення гностицизму в Польщі, в котрому свобода є зло, або ніщо в кращому випадку. За що і любили Польщу такі людоїди як Карл Маркс.)
2) Визнають окупацію Польщею, в 1918 році, Західної України і українського Закерзоння,
3) Визнають українську державність.

Автор статті також працює на агітпроп Польщі?

http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/ukrajina-ta-polshcha-domovilisja-znjati-moratorij-na-eksgumatsiju-polskih-mogil-2220871.html
Україна та Польща домовилися зняти мораторій на ексгумацію польських могил
Україна та Польща домовилися про зміцнення стратегічного партнерства та відновлення пошуково-ексгумаційних робіт у місцях захоронення поляків.
Як повідомили у прес-службі президента України, відповідні заяви були зроблені під час зустрічі у Кракові заступника глави Адміністрації президента Костянтина Єлісєєва з керівником Канцелярії президента Польщі Кшиштофом Щерським.
За результатами переговорів було домовлено провести міжурядову зустріч для зняття мораторію на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного їх відновлення.
Єлісєєв та Щерський також дійшли до згоди щодо продовження двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. Сторони домовились спільно вирішувати питання, що становлять обопільний інтерес.
Окрім того, представники України та Польщі також обговорили майбутній візит польського президента Анджея Дуди до Харкова у грудні 2017 року.
Нагадаємо, що український Інститут національної пам’яті ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на демонтаж українського пам’ятника в с. Грушовичі біля польського Перемишля.

Микола Лукасевич
Назва статті не зовсім відповідає тексту статті; дослівно “було домовлено провести міжурядову зустріч для зняття мораторію на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного їх відновлення”. 1) провести міжурядову зустріч і 2) спільного їх відновлення, Тобто, 1)провести переговори і 2) за умови спільного проведення таких робіт. В космополітичній довоєнній Польщі не було в жодних документах особи такого поняття як “поляк”, лише віросповідання. Тобто “польських могил” в Україні немає, лише і зокрема є могили “римо-католиків, де 99% були україномовними українцями. Для чого ця ексгумація з Польщею? Через захцянки нацистів з Польщі? Але потурання нацистам є гріхом і злочином. Потрібно ці ексгумації проводити Україні з РКЦ України, або з Ватіканом.

Є наразі тільки згода України на перемовини з даного питання. І є згода Польщі шо ці пошукові роботи будуть проводитися спільно, а не одноосібно однією Польщею, бо тим поляки зловживали, записуючи усіх знайдених у поляки. Тобто є тільки поступка Польщі.

Католицьке Різдво в Україні: ближче до Європи?
Важко пояснити, чому у повсякденному житті ми користуємося григоріанським календарем, а кілька разів на рік — юліанським.
Український парламент зробив 25 грудня вихідним днем. Деякі депутати заявили, що “перехід на святкування Різдва за більш новим і точним григоріанським календарем – ознака європейськості”.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій написав у Facebook: “Ми будуємо європейську державу, ми об’єднуємо українську націю, тому вважаю надзвичайно важливим і символічним відзначення Різдва Христового і запровадження вихідного і 25 грудня, і 7 січня. Звільняємось із московської ментальної окупації та повертаємося до родини вільних народів світу!”
Особисто я вперше безпосередньо зіткнувся зі значною кількістю українців, які святкують Різдво наприкінці грудня, у США.
Святкувати саме тоді, коли це роблять більшість християн світу, дуже логічно і зручно: важко пояснити, чому у повсякденному житті ми користуємося григоріанським календарем, а кілька разів на рік — юліанським. Важливі й практичні міркування: українці за кордоном прив’язані до офіційних вихідних на роботі; діти йдуть на канікули тоді ж, коли й решта школярів. Тому віддавна деякі українські громади у Західній Європі та Північній Америці перейшли на святкування Різдва “з усіма”.
Але не все так просто, адже значна частина залишилася вірною старому календарю. Є люди, які святкують Різдво двічі і не переймаються через це. Мало хто, наприклад, може розібратися, чому Великдень святкують за візантійською традицією навіть у тих парафіях, де Різдво відзначають за григоріанським календарем.
Відсторонившись від теології, біблійної історії та астрономічних календарів, пропоную звернути увагу не на дати, а на сутність святкування Різдва.
Проживши більшу частину дорослого життя в Лондоні, я, хоч і не вважаю себе справді побожним, належу до тих, хто тримається “старого календаря”. Напевне тому, що справа тут не в релігії і не в церкві (мушу визнати, що буваю там нерегулярно), а в родинній традиції, позначеній стриманим ритуалом Святого вечора.
“То не бенкет, – повчала мене бабуся, – не празник для живота, а свято народження Ісуса Христа”. Суворо вегетаріанські 12 страв приваблювали не розкішним смаком, а тим, що жодна тварина не була перетворена на м’ясо для столу. Й тим, що більшість страв готуються раз на рік. Не менш приваблива й ідея, що кутя – відварене зерно, мак, горіхи й мед — є, можливо, найдавнішою стравою предків – українських землеробів ще з дохристиянських часів.
На Святий вечір більшість українських сімей, які я знаю, не лише не п’ють алкоголю, а й не вмикають розважальних пристроїв. І навіть колядувати починають пізніше. Про подарунки також не йдеться, бо діти знаходять їх під подушками ще 19 грудня (“від Миколая”) – також “за старим календарем”.
Ви, напевне, здогадалися, що мені це все дуже подобається саме раз на рік і саме у такому вигляді. Світ стає тісніший, і Україна, ще не змінивши дати Різдва, вже опинилася під тиском масової культури, яка не має кордонів, а головне – під тиском комерції, яка не має меж. В Америці та Європі за багато тижнів до 25 грудня про Різдво нагадують не церкви, а саме крамниці. Реклама роздмухує звички, що вимагають купувати, купувати, купувати.
І саме по собі це не проблема: діти чекають розваг, радіють відпочинку й подарункам. Дорослі також.
Проте реклама, бучні телешоу й метушливі закупи у переповнених крамницях можуть витіснити український тихий Святий вечір. Той факт, що більшість українців святкують його 6 січня, ще й допомагав оберігати традицію некомерціалізованого Різдва.
Зі зміною календаря для такого збереження будуть потрібні додаткові зусилля.

Микола Лукасевич
Гностики і римо-католики в Україні мали право отримати на 25 грудня вихідний згідно закону, чи на будь яке інше своє свято. Тобто проблем зі святкуванням своїх свят у них не було. Але було бажання показати своє діаспорне “Я”.
Гностики, отаким вишуканим способом, разом з “римо-католицькими” крипто-гностиками, обнулють східне християнство, серцем якого є Україна, зокрема і греко-католицьку церкву, спадкоємницю Візантії.
Пропоную назвати це новоявлене діаспорно-гностичне свято, 25 грудня, днем народження Шимона Волхва (засновника гностицизму)
І тоді буде правильним твердження частини ксьонзів РКЦ, що їм “бога дали евреи”, бо попередниками Шимона Волхва була іудейська секта книжників.

Спочатку офіційні державні святкування діаспорних свят, а потім громадянська війна, з метою визначення хто в домі хазяїн. Чи не так було в Сирії?
Коли створюються умови аби обнулити господаря (тут українського народу), то громадянська війна буде неодмінно, з метою визначення хто в домі хазяїн, бо господар таки є має бути.
Раніше я на 25 грудня не працював біля дому (аби не ображати римо-католиків), а тепер мабуть, в цей день, увімкну циркулярку…

Гностики, отаким вишуканим способом, разом з “римо-католицькими” крипто-гностиками, обнулють східне християнство, серцем якого є Україна, зокрема і греко-католицьку церкву, спадкоємницю Візантії.
Пропоную назвати це новоявлене діаспорно-гностичне свято, 25 грудня, днем народження Шимона Волхва (засновника гностицизму)
І тоді буде правильним твердження частини ксьонзів РКЦ, що їм “бога дали евреи”, бо попередниками Шимона Волхва була іудейська секта книжників.

Сподіваюся що Президент не підпише цієї маразматичної і свавільної новації дикунів і безбожників з Ради, з ознаками українофобії і антихристиянства. Бо в інтересах окремих груп і без погодження з українським народом

Гностики і римо-католики в Україні мали право отримати на 25 грудня вихідний згідно закону, чи на будь яке інше своє свято. Тобто проблем зі святкуванням своїх свят у них не було. Але було бажання показати своє діаспорне “Я”. Що в країнах Заходу десь є державне свято на Різдво Христове за юліанським календарем? І чи десь таке православні і греко-католики вимагали?

Ваша новація у вашому гностичному прогресуючому свинстві і свавіллі.

Гностику, я взагалі послугами наявної медицини не користуюся, вже років 15, бо там появилося багато ваших братків серійних вбивць, типу Йосі Менделя. Після ДТП сам собі операцію на нозі робив. І нормально.

Допустимо що ви народилися 18 листопада за григоріанським календарем, що є 5 листопада на юліанському календарі, то всеодно це один і той же день., яким би ви календарем не користувалися. Богочоловік Ісус Христос народився в ті часи і там де там і тоді був лише юліанський календар, 25 грудня, яке тепер, за григоріанським календарем припадає на 7 січня. Те що є вихідним новий рік за григоріанським календарем, за указом Петра І, це ще не значить що усі його святкують. Особисто я святкую Новий рік за юліанським календарем. Ті злодії, котрі тепер тимчасово перебувають у владі в Україні, Білорусі і Росії є зазвичай членами гностичних сект, у котрих богом є диявол, а не Богочоловік Ісус Христос. Релігія це тільки православя, греко-католицизм і римо-католицизм. Усе інше це віри, в Шимона Волхва чи в Мікі-Мауса. У вас до них жодних претензій немає?

Календар і віра є для людей, а не люди для календаря і для віри. І календарів є багато й усі вони неточні. Головне суть віри, а не календарі. Я є греко-католиком з народження.

В греко-католиків, живучим за юліанським календарем, немає ніякого протистояння з Ватіканом. Свій церковний календар звичніше, тому і краще. Церква для нас є святою і тому ми її не хочемо “вдосконалювати”. А ваші новатори є не тільки безбожниками і своєвольцями, а і продовжувачами дєла амператора і алкоголіка Петі І, якого в темну пользували сатаністи-гностики.

Церква створена Богочоловіком Ісусом Христом і людьми, вона є Божа і людська. Людська це земна (воююча), спасенна (та що є в раю), страждаюча (та що є в чистилищі). Суть Церкви є незмінною, бо незмінним є Бог. Церква земна (воююча) є завжди сучасною, бо живе тут і тепер. Церква це спільність живих померлих і ще ненароджених. Тому меншість , нині живучі, не можуть вирішувати за усіх. У вас herr nagel тоталітарне мислення. Богочоловік Ісус Христос також страждав, Його книжники (попєредніки гностиків) також називали “тупим”, бо Він не вірив в “прогресивні реформи Синедріону” (про котрі вже ніхто не памятає). Хто з людей не страждав той не може знати Бога.

єресь гностичну гониш?

Я не є ні гностиком ні агностиком, я є українцем, греко-католиком, бандерівцем. Церква відлучила секти гностиків за віровчення і за людоїдство, і Церква не погоджується з агностиками. “Людський розум може пізнати Правду” /Кароль Войтила, Основа етики/ Може ви плутаєте єресь гностиків з складовою філософії гносеологією?

І тепер бісики вас підбили навязувати це православним і греко-католикам, засобами держави, тобто засобами насильства? Ви мабуть 25 грудня святкували не Різдво Христове, а своє власне чи народження божка Шимона Волхва.

Ви змішуєте два календарі, а потім робите хибні висновки. В обох календарях Різдво святкується 25 грудня, тільки 25 грудня є в різні дні, через два тиждні. Цар Петро І, за намовою гностиків, наказав святкувати Новий рік за Григоріанським календарем, а Різдво Христове залишилося за Юліанським календарем. Бо насадження гностиками царства антихриста вчиняється поширенням хаосу. Нонішня зміна державних свят є також за намовою гностиків, аби ширилися хаос і ненависть між людьми.

Галичина,заселена греко-католиками, ніколи не була під владою Російської імперії, але жила за юліанським календарем. І ніколи Ватікан не намагався змінити церковний календар греко-католиків. Дмитрий Хоботов, ви ніколи не замислювалися чому протестанти вбили святого Католицької церкви греко-католика Йосафата Кунцевича, якого переслідували і поляки-католики? Проповідуєте українцям світоглядний суїцид?

Дмитрий Хоботов, в РФ панує Масквабад, “божий народ” на фені протестантів і частинм римо-католиків, а не РПЦ.

Вже практично немає в Україні римо-католиків, є лише приховані гностики і департамент МВС Польщі під личиною РКЦ. Тому церкви можуть переробляти в божниці гностиків, послідовників віровчення Шимона Волхва.

Немає Різдва Христового гностичного чи білібіджанського. Є Різдво Христове яке святкується з Григоріанським календарем і є Різдво Христове яке святкується за Юліанським календарем. Павильно так як вибрав той чи інший народ. Українська греко-католицька церква, спадкоємниця Візантії, офіційно відповіла “коли і будемо переходити па Гриноріанський календар то тільки останніми”. І звісно що після повернення своєї Візантійської спадщини. Відшийтися. Ваші проблеми не у наявності державного вихідного на 25 грудня, а у ващому свинстві, породженому у вас гностичним бузувірством. Ви христопродавці отримали цей подарунок, державний вихідний на 25 грудня, з рук сомнища сатани, котре і протягнуло це злощасне рішення через Раду, так як й Іуда за 30 срібляників, аби тільки нагадити православним і греко-католикам. Церква Христова, рішенням ще Вселенських соборів, проголосила заборону приймати подарунки чи допомогу від чоловічків сомнища сатани, під карою відлучення від Церкви.

Те що такі як ви почали називати сомнище сатани “божим народом” не є відміною тієї заборони Церкви отримувати подарунки чи допомогу від чоловічків сомнища сатани. Навіщо вам державний вихідний на Різдво, коли ви себе поставили поза Церквою Христовою?

http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/verhovna-rada-zrobila-25-grudnja-vihidnim-ta-zabrala-odin-u-travni-2212324.html
Верховна Рада зробила 25 грудня вихідним та забрала один у травні
Депутати Верховної Ради проголосували за законопроект, згідно з яких 25 грудня вноситься до переліку вихідних днів, а 2 травня з цього переліку виключається.
За відповідне рішення проголосували 238 нардепів.
Законопроект був ухвалений лише з п’ятої спроби, адже частина нардепів хотіла виключити 2 травня з переліку вихідних, а інша була категорично проти.
Закон набуває чинності наступного дня після публікації.
Перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко заявила, що також треба скасувати Міжнародний жіночий день 8 березня. Крім того, вона виступила за скасування перенесення святкових днів з вихідних на понеділок.
“Воююча країна зі слабкою економікою не може собі дозволити розкіш 100 днів з 365 гуляти”, – написалаГеращенко у Facebook

Микола Лукасевич
Сподіваюся що Президент не підпише цієї маразматичної і свавільної новації дикунів і безбожників з Ради, з ознаками українофобії і антихристиянства. Бо в інтересах окремих груп і без погодження з українським народом

Вихідний на 8 березня це рудимент усього поганого з СРСР, це символ людоїдів Маркса, Троцького, Кагановича, Молотова, Косіора, Пєтровского, Хатаєвича; разом з їх віросповідним святом під личиною “турботи про жінок”. Навіть в СРСР він став вихідним тільки з 1966 року, хоча посилено пропагувався з 1920-их років
В світі є тільки 8 березня як Міжнародний жіночий день, і День боротьби за права жінок. І як робочий день. І так нормально, без вихідного і без віросповідної риторики людоїдської секти.

Що стоїть за українсько-польським скандалом
 Йосиф Зісельс
Україна – не ціль, ми стали заручником внутрішньополітичної боротьби в Польщі
Говорити про те, що між Україною і Польщею – скандал, як на мене, некоректно. Те, що міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський не захотів зайти в музей «Тюрма на Лонцького» у Львові, зовсім не означає, що мова йде про скандал.
Потрібно враховувати, що в Польщі два роки тому змінилася внутрішньополітична ситуація, коли до влади прийшла права консервативна партія «Право і справедливість». Природно, після того, як протягом двох десятиліть при владі були ліберальні демократи, варто було очікувати, що формат відносин зміниться. Позиції консерваторів і ліберальних демократів відрізняються. Останні – не акцентували уваги на різних спірних історичних моментах, лобіювали інтереси України, були нашими адвокатами в Європі і значно допомогли. Це видно навіть за соціологічними дослідженнями: наскільки ставлення до поляків змінилося в кращу сторону за 1990-2000 роки.
Але перемогла інша партія, переміг інший погляд на історію, на майбутнє, на традицію, на релігію і так далі. До речі, партія «Право і справедливість» тісно співпрацює з Католицькою церквою, у консерваторів високий рейтинг у Польщі. Ліберал-демократи для них – противники, опозиція. Україна ж веде політику, яка склалася ще в ліберально-демократичні часи при Ющенку, а тепер і при Порошенку.
Тому, коли «Право і справедливість» бореться на своєму внутрішньополітичному фронті з ліберальними демократами, природно, у неї з’являється проекція і на польсько-українські відносини. І, звичайно, поляків дратує те, що Україна робить як країна, яка бажає стати ліберально-демократичною (хоча нам до цього ще далеко). Ті ж події в історії – операція на Волині в 1943 році – вони це забути не можуть. Зараз вони ще згадали Катинь, хоча це і радянська історія. Але не виключено, що якісь українські солдати і офіцери могли брати участь у розстрілах польських офіцерів. Ба більше, серед польських офіцерів могли бути і українці. Але хто на це дивиться? Деталями займаються історики, а політикам потрібні загальні речі.
Тому ми є заручниками внутрішньополітичної боротьби в Польщі. Ми – не ціль. Польща не об’єднується з Росією проти нас. Навпаки, ця влада куди жорсткіше поводиться стосовно Росії, ніж попередня. Наприклад, вони знову дістали справу Качинського в спробі довести, що це був терористичний акт російських спецслужб, і так далі. Тобто не можна сказати, що ми з поляками розійшлися цивілізаційно. Але історія нам певною мірою заважає. У консерваторів це «болить» більше, тому що вони – хранителі традицій, а ліберали – більш рухливі.
Подивіться, що сталося з нашим законом про освіту. Нас засудили Румунія та Угорщина, не розібравшись до ладу, що відповідні європейські мови, навпаки, лишаються в ужитку. А ось Польща сприйняла закон позитивно, Польща його підтримала, оскільки закон консервативний, він говорить про збереження мови. Щойно в нашій політиці з’являються консервативні елементи, Польща це підтримує. Тобто сказати, що у нас з ними «розбрат», що ми з ними вороги, – не можна. Я був нещодавно в Польщі, посол мені говорив, що зараз економічні, торговельні, відносини з Україною набагато кращі, ніж були раніше. Решта – зовнішні прояви.
У нас є деякі ускладнення відносин через новий внутрішньополітичний формат у самій Польщі. І якби наша влада була б гнучкішою, вона б розуміла, що сьогодні цікаво полякам. Консервативний міністр, звичайно, не може визнати, що мав місце факт окупації Польщею Львова, частини України. Тому треба бути мудрішими і не водити міністрів туди, де вони можуть фиркати носом.
До речі, ці право-консервативні елементи в польській політиці дуже не подобаються Брюсселю, в Європі їх критикують, і там незадоволені цим правим ухилом. Втім, консервативний тренд зараз є в усій Європі, але це вже інша тема.
У нас є певні ускладнення, і, можливо, вони посиляться, якщо їх не вирішити зараз. Але все-таки Україна поводиться досить дипломатично в цій історії з Польщею, вона діє мудро, зважено, не відповідає аналогічною дією на якісь «коники» звідти. І мені це подобається. Тому що насправді ми рухаємося в одну цивілізацію.
Тому треба перечекати, треба перетерпіти. Це як у сім’ї. Ну ось посварилося подружжя. Можна, звісно, взяти і тут же розлучитися. Але це ж безумство – щоразу бігти до РАГСу і розлучатися.
Все-таки у нас із Польщею спільне цивілізаційне майбутнє, європейське майбутнє, незважаючи на його складність. Поляки не хочуть втрачати власну ідентичність. Але і ми ж теж не хочемо, входячи в Європу, втрачати власну ідентичність. У поляків просто більше досвіду, більше сил. У нас ще «дитячий вік» у порівнянні з ними. Тому я б не став драматизувати те, що відбувається.

Микола Лукасевич
Антиукраїнська трипологія з Польші закінчиться тільки після ліквідації терористів в Україні; новогускіх, вбиваючих українців вогнепалом, і з гностичних сект, вбиваючих українців отрутами, ультразвуком, радіоактивними речовинами, умисними ДТП. Бо це одне нацистське ОЗУ, котре відроджує “цивілізацію”, тобто мерзенну і сатанинську Реч Посполиту. Одні з них обмовляють українців, другі (зісельци і магди) втирають українцям потребу “почекати і перетерпіти” злодіяння тих нацистів, а треті систематично вбивають українців.

Микола Лукасевич
“Нацизм — злочинна форма самоствердження індивіда, племені, клану, класу, нації, віросповідних спільностей, котра передбачає: 
– панування над іншими індивідами, племенами, класами, націями, віросповідними спільностями; 
– максимальне відчуження підвладних від результатів їх праці; 
– апартеїд стосовно поневолених. В найвищій формі нацизм виявляється у масових вбивствах і геноциді стосовно поневолених й у прагненні до всесвітнього економічного і політичного панування. Нацизму притаманні ритуальні вбивства християн, гностицизм, соціальний дарвінізм, гуманізм, космополітизм, постмодернізм, содомія, олігархія, проповідь і насадження пріоритету прав меншин, навязування іншим відчуття провини і страху. Наразі в історії людства відомі нацизми Кагановича, Гітлера і Пол-Пота, тобто нацизми еврейско-діаспорно-кланові.” Також формується нацизм і в Польщі.

Не читайте гускіх газет. Єдиним домом галичан і волинян є Україна. Тільки 17 вересня 1939 року в боях з польськими окупантами загинуло біля 400 бандерівців. Тобто, тоді РККА в Західній Україні не побачила жодної наявності польської держави, бо бандерівці усе гарно зачистили.

http://nv.ua/ukr/opinion/bildt/jashchik-pandori-tsifrovogo-stolittja-2219923.html
Скринька Пандори цифрового століття
Карл Більдт Дипломат, колишній міністр закордонних справ Швеції

І, звичайно, Північна Корея не виняток. Ізраїль, Росія та Китай теж розробили кіберзброю, яку активно намагаються вживити в системи по всьому світу. Саме через цю дедалі більшу загрозу інші країни заговорили про впровадження наступальних кіберможливостей: вони хочуть мати стримувальний засіб, щоб запобігти кібератакам. Кібербезпека вважається складною й дорогою, але кіберзлочини здаються недорогими та спокусливими.
Проблема ось у чому: незважаючи на те, що стримування працює в ядерному світі, воно не особливо ефективне в кіберпросторі. Атакувальі суб’єкти, а Північна Корея навряд чи єдиний приклад, набагато менш уразливі перед кібератаками, ніж розвинені країни. Вони можуть нападати знову і знову, не турбуючись про наслідки.
Найчастіше неможливо визначити, звідки здійснюється кібератака. І це ускладнює застосування стандартної теорії стримування до кіберсвіту. Виявлення винних вимагає часу. При цьому високий ризик зробити помилку. Сумніваюся, що ми коли-небудь побачимо беззаперечний доказ того, що Ізраїль проводить атакувальні кібероперації. Але це зовсім не означає, що цього не відбувається.
У темряві кіберпростору досвідчені гравці можуть ховатися за третіми особами, які потім піддаються контратакам. І в тривалому конфлікті між країнами Перської затоки принаймні одна країна, судячи з усього, підписала контракт з хакерами, що ховаються в іншій країні для боротьби з противником. І така практика незабаром стане нормою.
У світі, що роздирається геополітичним суперництвом, великим і малим, така двозначність і брязкання зброєю в кіберцарстві може привести до катастрофічних наслідків. Ядерна зброя, як правило, це об’єкт чіткої, суворої, складної системи управління і контролю. Але хто може контролювати легіони кібервоїнів на темній стороні інтернету?
З огляду на те, що ми все ще на перших щаблях цифрової епохи, лишається тільки здогадуватися, що буде далі. Влада може розвивати автономні протиракетні системи. І навіть не досягнувши фантастичних результатів, все одно здатна спровокувати безліч непередбачених наслідків.
Найочевидніший факт – кіберзброя стане основною у відкритих війнах. Статут ООН підтверджує право всіх держав-членів на самооборону – право, яке, як всі визнають, у динамічному цифровому світі може бути трактувано дуже широко. Статут також стосується питань міжнародних законів, зокрема, щодо некомбатантів і цивільної інфраструктури в зонах конфліктів.
Але як щодо незліченних конфліктів, які не переростають у повномасштабну війну? Досі зусилля зі встановлення універсальних правил і норм, що регулюють поведінку держави в кіберпросторі, зазнавали невдачі. Очевидно, що деякі країни хочуть залишити за собою повну свободу дій у цій галузі.
І тут криється ще одна небезпека. Як стало відомо АНБ, обмежити доступ до руйнівної кіберзброї неможливо, і немає причин розраховувати на те, що принципи стримування, що панували в світі ядерної епохи, спрацюють у цифровій.
На жаль, обов’язкова міжнародна угода про обмеження розробок і використання наступальної кіберзброї в невійськових ситуаціях з’явиться ще нескоро. Тим часом, необхідно привернути більше уваги до небезпеки поширення кіберзброї і наполегливо закликати національні уряди розвивати оборонні, а не наступальні засоби. У гонці озброєнь у кіберпросторі переможців не буде.

Микола Лукасевич
Війна це найперше планування (складне і тривале), в тому числі і на великий проміжок часу, що є мало можливим в кібер-війні, де засоби протидії можуть появитися і через декілька годин. А так швидко перемога агресора є фізично неможливою. Потрібно пару публічних і реальних “порок” держав кібер-агресорів. Це допоможе. Плюс переведення важливих обєктів промисловості і управління на електроніку без Інтернету.
Світ може погубити тільки поширення гностичних сект, де виховують серійних вбивць, котрі вірують що служать Богу і озброєних, прихованими засобами вбивств; обманом, отрутами, ультразвуком, радіоактивними речовинами, вмінням вчиняти умисні ДТП.

http://nv.ua/ukr/world/countries/polshcha-ofitsijno-pidtverdila-zaboronu-na-v-jizd-sheremetu-2225448.html
Польща офіційно підтвердила заборону на в’їзд українському чиновнику Шереметі
У суботу, 18 листопада, Польща підтвердила заборону на в’їзд до країни секретарю Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі.
Інформацію підтвердив глава прес-служби польського МЗС Артур Ломпарт, передає TVN 24.
Він повідомив, що це рішення пов’язане із забороною на проведення пошуків та ексгумації польських жертв війни та конфліктів на території України.
“Пропаганда злочинних ідеологій, в тому числі нацизму, в Польщі заборонена”, – сказав він.
Прес-секретар Бещадського відділення прикордонної служби Польщі Ельжбьета Пікор пояснила, що Шеремета не відповідав вимогам, які дозволяють в’їхати в країну.
“Його дані фігурували в базі осіб, небажаних на території нашої країни, тому його не пустили”, – сказала вона.
Раніше НВ повідомляло, що в суботу, 18 листопада, польські прикордонники не впустили в країну українського секретаря Державної міжвідомчої комісії Святослава Шеремету. О 12:00 прикордонники в Шегинях взяли паспорт у Шеремети і попросили чекати на пункті пропуску. Пізніше йому повідомили про заборону на в’їзд до Польщі та Шенгенської зони на рік.
У зв’язку з цим міністерство закордонних справ України терміново викликало польського посла Яна Пєкло.

Микола Лукасевич
Бандеру поляки посадили на пожиттєве ще в 1934 році, за причетність до організації ліквідації доктора Гебельса, котрий тоді приїздив до своєї пастви у Варшаву. Гебельс вижив а от його фан, головний мусорок Польщі, загинув, бо виконавців розлютила присутність біля нациста Гебельса головнго поліцая їх країни. Але ніякої організації бандерівцями ліквідації міністра МВС Польщі не було, лише самовільна і виправдана поведінка виконавців ліквідації дохтура Гебельса. Потім польська тюрма для Бандери закономірно змінилася на гітлерівський концтабір.

Микола Лукасевич
до ВВВ Шухевич жив в Німеччині, і був громадянином цієї держави. Тому в 1940 році він був призваний у Вермахт, конкретно в їх військову розвідку, служив там в ДРГ. Коли розпочалася ВВВ він, у складі ДРГ, дійшов від Перемишля до Вінниці, а потім, коли Рейх почав увязнювати українців, які проголосили незалежність України, він і майже весь його батальйон відмовилися воювати. Їх роззброїли, виключили з розвідки і відправили під охороною в Рейх, на суд. Там їм запропонували вибір між концтабором і роком контракту з польовою жандармерією. Вони погодилися і прослужили там рік, в районі Бреста,. Коли термін контракту закінчився то їм запропонували його продовжити ще на рік, але усі відмовилися. Тоді їх знову роззброїли і знову під охороною повезли в Рейх на суд. Біля Кракова їм вдалося втечи і вони усі пішли в УПА. Про який нацизм Шухевича ви пишете? Вермахт не був визнаний злочинною організацією. Членом нацистської партії він не був. Військових злочинів не вчиняв.

Микола Лукасевич
“Нацизм — злочинна форма самоствердження індивіда, племені, клану, класу, нації, віросповідних спільностей, котра передбачає: 
– панування над іншими індивідами, племенами, класами, націями, віросповідними спільностями; 
– максимальне відчуження підвладних від результатів їх праці; 
– апартеїд стосовно поневолених. * В найвищій формі нацизм виявляється у масових вбивствах і геноциді стосовно поневолених й у прагненні до всесвітнього економічного і політичного панування. * Нацизму притаманні ритуальні вбивства християн, гностицизм, соціальний дарвінізм, гуманізм, космополітизм, постмодернізм, содомія, олігархія, проповідь і насадження пріоритету прав меншин, навязування іншим відчуття провини і страху. Наразі в історії людства відомі нацизми Кагановича, Гітлера і Пол-Пота, тобто нацизми еврейско-діаспорно-кланові.” Також формується нацизм і в Польщі.

Микола Лукасевич
Продуктивна розмова з поляками, на історичну тематику 20 століття, можлива тільки після їх визнання окупації Польщею в 1918 році Західної України і українського Закерзоння (Холмщини, Лемківщини. Підляшшя, Посянння). Що і породило усі польсько-українські війни 20 століття і депортації українців з Закерзоння. Тобто говорити доцільно тільки з тими поляками які: 
1) Визнають свободу людини і народу (З чим реально є найбільші проблеми в більшості поляків, через давнє і тривале поширення гностицизму в Польщі, в котрому свобода є зло, або ніщо в кращому випадку. За що і любили Польщу такі людоїди як Карл Маркс.)
2) Визнають окупацію Польщею Західної України і українського Закерзоння, в 1918-1944 роках. 
3) Визнають українську державність.

Триндиш. Тільки 17 вересня 1939 року в боях з польськими окупантами загинуло біля 400 бандерівців. Тобто, тоді РККА в Західній Україні не побачила жодної наявності польської держави, бо бандерівці усе гарно зачистили.

Тактика сучасної агресії панівної меншини Польщі стосовно історії України базується на схильності українців до компромісу. І на періодичних нападах, метою котрих є хоч щось очорнити в українцях. Один нападник звинувачує, а інший нападник, під личиною нейтральності, частково “захистить” українців, одночасно з частковою згодою з тим офіційним нападником. І так серійні напади до повного знищення України і українців… Це типовий нацизм. Потрібна пауза в обговоренні історичних питань; хай поляки перебіснуються самі в собі.
Сумніваюся також що Польща є миролюбивою і у військовому плані. Очевидно поступки України їм потрібні тільки для знекровлення українців аби потім було їм лекше добити український народ мілітарними або терористичними засобами.

Тактика сучасної агресії панівної меншини Польщі стосовно історії України базується на схильності українців до компромісу. І на періодичних нападах, метою котрих є хоч щось очорнити в українцях. Один нападник звинувачує, а інший нападник, під личиною нейтральності, частково “захистить” українців, одночасно з частковою згодою з тим офіційним нападником. І так серійні напади до повного знищення України і українців… Це типовий нацизм. Потрібна пауза в обговоренні історичних питань; хай поляки перебіснуються самі в собі.
Сумніваюся також що Польща є миролюбивою і у військовому плані. Очевидно поступки України їм потрібні тільки для знекровлення українців аби потім було їм лекше добити український народ мілітарними або терористичними засобами.

Микола Лукасевич
Сам ти чудік і бидло. Бандерівці ліквідували 50 тисяч радянських гебістів, а скільки вбили радянських військових 640 тисяч поляків і 360 тисяч венгрів у військових формуваннях Рейху? 800 тисяч галичан, в часи ВВВ, служили в РККА, і в кожного з них був в родині чи в хаті бандерівець. 200 тисяч бандерівців загинуло, а 800 тисяч було репресовано. Римо-католики й іудеї з Західної України, в часи ВВВ, в РККА не призивалися, як і венгри з Закарпаття

http://nv.ua/ukr/world/countries/tusk-pro-problemi-polshchi-z-jes-ta-ukrajinoju-tse-strategija-varshavi-abo-plan-kremlja-2230985.html
Туск про проблеми Польщі з ЄС та Україною: Це стратегія Варшави або план Кремля?
Президент Європейської Ради Дональд Туск не виключає, що поточна політика Польщі на східному та західному напрямках може бути планом Кремля.
“Гостра суперечка з Україною, ізоляція в Європейському Союзі, відхід від верховенства закону та суду, атака на неурядовий сектор та незалежні ЗМІ – це стратегія PiS або план Кремля? Занадто збігів, щоб спати спокійно”, – йдеться у Twitter Туска.
Alarm! Ostry spór z Ukrainą, izolacja w Unii Europejskiej, odejście od rządów prawa i niezawiłości sądów, atak na sektor pozarządowy i wolne media – strategia PiS czy plan Kremla? Zbyt podobne, by spać spokojnie.
Donald Tusk (@donaldtusk) 19 ноября 2017 г.

Микола Лукасевич
А шо серед наявної панівної меншини в Польщі є стратеги? Коли є то назвіть їх прізвища.

Скоріше є таємний військовий союз КНДР, Польщі, Угорщини, Сирії, РФ, Ізраїлю… Принаймні на рівні певних груп у владі тих країн.

http://nv.ua/ukr/world/countries/slidkujte-za-fejerverkami-vbivtsja-li-harvi-osvalda-natjaknuv-fbr-na-jakas-podija-v-den-vbivstva-kennedi-2229593.html
Слідкуйте за феєрверками. Вбивця Лі Гарві Освальда натякнув ФБР на якусь подію в день вбивства Кеннеді
Вбивця Лі Гарві Освальда в день замаху на президента США Джона Кеннеді запропонував ФБР “слідкувати за феєрверками”, повідомляє CBS.
Про це свідчать нові документи, опубліковані Національним архівом США у п’ятницю, 17 листопада.
У звіті ФБР за квітень 1977 року йдеться, що Рубі в день убивства Кеннеді зв’язався з даллаським інформатором відомства Бобом Вандерслісом і запитав, чи не хоче він “поспостерігати за феєрверками”. Що саме мав на увазі Рубі під феєрверками, у звіті не уточнюється.
Відзначимо, що Вандерсліс і Рубі перебували 22 листопада 1963 року саме в районі замаху на президента Кеннеді.

http://nv.ua/ukr/opinion/kazarin/nove-jazichnitstvo-2219670.html
Нове язичництво
Павло Казарін

Vovix S.
Пора строить реакторы для утилизации биомусора.
 идиотские, немыслимые даже в фантазиях адекватного человека теории «евреев предупредили о 9/11». Здравомыслящему человеку даже в голову не придет вообразить, что множество людей, работающих в офисах бок-о-бок с другими людьми, может знать о грозящей им опасности и никого не предупредить. 

Как же с этим бороться? Нет смысла тупо констатировать эту эпидемию и не задаться вопросом, как ее погасить. Для начала стоит проактивно выявлять и метить шизу, а также анализировать собственное мышление на ее проникновение. 
В целом же весь зоопарк подобных теорий образует вполне четкую и узнаваемую реакционную идеологию — некий клон фашизма с поправкой на 21 век. И этой идеологии следует противопоставить не менее четкие усилия по ее искоренению.
Это сеть своего рода научной самообороны, т. е. сообщества людей, осознающих проблему, обменивающихся верифицированной информацией и продвигающих идеи за пределы профессиональных сообществ. Кроме собственно ученых, к ним можно отнести рационалистов (LessWrong, RationalWiki и т. д.), популяризаторов науки, “эльфов” (антитроллей) и антифейкеров в медиа, сообщества в защиту определенных технологий (типа прививок, ГМО) и науки в целом, а также сообщества пользователей, для которых эти технологии и знания особо актуальны (фермеры, матери детей и т. д.). Что хотелось бы еще видеть, это более эффективные “группы быстрого реагирования” по раннему выявлению, анализу и подавлению деструктивных явлений типа массированных вбросов о “плоской земле”); а также общепланетарную кампанию осведомления об угрозе и необходимости борьбы с ней. Своего рода “защита ноосферы”, по аналогии с защитой окружающей среды или социума.

Микола Лукасевич
Vovix S., ви є нацистом?

Микола Лукасевич
Геноцид українців голодом і отрутами, Голодомор, організував клан Кагановича, Хатаєвича, Косіора, Молотова, Петровского; використовуючи ОГПУ, Союз войовничих безбожників (СВБ), Торгсін і ЗМІ. Інші організації й установи СРСР прямо до цього не були задіяні. Через Уряд було проведено ними збільшення плану хлібозаготівель для УРСР і Кубані, а через ЦК призначення уповноважених у справах хлібозаготівель в Україні і на Кубані (тобто заміну Уряду уповноваженими, чоловічками вищезгаданого клану). ОГПУ було державою в державі (реально тоді очолене Генріхом Ієгудою), формально підзвітне тільки ЦК; СВБ громадською організацією (непідзвітне нікому), а Торгсін був підзвітними тільки фінансово, одному з міністерств Уряду; контролю Уряду над ЗМІ не було. 
Тоді в ОГПУ, в УРСР, було 68% соплемінників Кагановича (постягували з усього Союзу в Україну), в СВБ 90%, в Торгсіні 99%, і більшість головних редакторів ЗМІ.

Микола Лукасевич
Гностики практикують “пізнання божества через занурення в гріх” (в тому числі і у вчиненнях тяжких злочинів). Також вони вважають що діла не мають ніякого значення для людини, злі чи добрі, головне у них віра, тобто членство в секті. Тому вони і виключили з канону Святого Письма частину книг, зокрема і ту де написано що “віра без (добрих) діл є мертвою”. Гностики поділяють людство на себе (богообраних) і на інших (відкинутих Богом). Проявом “богообраності” у них є успіх в збагаченні, неважливо якими засобами і методами. Каплан, Свєрдлов, Ярославський, Троцький, Каганович, Хатаєвич, Молотов, Генріх Ієгуда, Гітлер, Гебельс, Гес, Гімлер, Розенберг, Йосип Мендель, Еріх Кох, Пол-Пот, Фокін, Звчгільський, Рабінович, Кінах, Тіиошенко, Табачнік, Азіров, Яценюк, Гройсман Солженіцин, Сахаров, Гіркін, Гіві, Безлєр, Фірташ, Ісакашвілі… жили не в першому чи в 14 століттях.

Микола Лукасевич
Таємні організації з прапором Новогосії на Донбасі були принаймні вже з 2008 року. Ідеологія Новогосії, викладена в книзі Солженіцина “Как обустроїть Росію”, була ще з середини 1990-их. А заклик Сахарова “кожній області свою державність” був проголошений ще в часи СРСР, в кінці 1980-их.

Микола Лукасевич
Мародерство РФ українського Криму відбулося внаслідок зміни національного складу населення Криму, засобами терористів; котрі вбили в Криму не менше 800 тисяч етнічних українців (отрутами (в тому числі і бойові отруйні гази, зарін, фозген, іпріт…), ультразвуком, радіоактивними речовинами, умисними ДТП…) Як і війна на Донбасі з новоявленою Новгосією, де до того так само було змінено національний склад населення, шляхом вбивства 1,6 мільйона етнічних українців. У вчиненні сучасного геноциду українців приймали участь усі напрямки і секти в гностицизмі

Микола Лукасевич
В кланових спільнотах невинних не буває, бо клан це вища форма організованої злочинності (вище шайки і банди) і база нацизму. Ще в більшій мірі як немає невинних серед членів банди чи шайки. Попередниками Шимона Волхва і гностиків були книжники (секта в іудаїзмі), часто згадувані в Євангеліях, котрі були злими і до Богочоловіка. Тому вони до жодної іншої людини добрими бути не можуть. Тим більше що давні книжники є ягнятами в порівнянні з сучасними гностиками, бо зло є динамічним. Я не хочу аби в Україні були клани, і наявність в членів клану національності не є виправданням для них.

Вадим Щуцкий, напередвизначеність це суто віросповідне поняття, і є тільки у віровченні гностиків. В науці такого поняття немає. І наука не заперечує того що людина є царем Землі і своєї власної спільноти. Як і не заперечує гріхопадіння людини. Тобто, капіталізм, марксизм, нацизм й інші подібні ізми це не явища природи, а лише плід злочинної свідомості і дій конкретних осіб. Настання дня чи ночі, літа чи зими, можна повністю пояснити з позицій детермінізму, а от події і явища в житті суспільства пояснити детермінізмом можна тільки частково.
Немає ніяких соціальних і економічних законів, є лише певні подібності в економічних і соціальних процесах чи явищах, котрі є чи не повністю залежними від дій людей, можуть бути повернутими на зло або на добро для загалу..
Так фінансова система США могла не лише стимулювати розвиток економіки, а і організувати голод в США у 1933 році, з 5 мільйонами людських смертей.

http://nv.ua/ukr/opinion/yakovina/golovnij-vorog-diktaturi-2236053.html
Головний ворог диктатури
Мугабе був зразковим диктатором. Він десятки років правив країною залізною рукою, знищував опозицію, тримав під контролем пресу
Останніми дням увага всього світу прикута до далекої африканської країни – Зімбабве. Там відбуваються дивовижні справи. Місцевий президент Роберт Мугабе, який сидів при владі рекордні 37 років, відсторонений від влади.
Саме цим і викликаний інтерес. Мугабе був зразковим диктатором. Він десятки років правив країною залізною рукою, знищував опозицію, тримав під контролем пресу. Його оточували вірні соратники і друзі, у яких були гроші, влада і популярність. Ні економічні катастрофи, ні соціальна напруженість не могли похитнути режим Мугабе, він здавався непорушним.
І тут – бабах! За одну ніч він перетворився з монументального диктатора на старезного діда, що сидить під домашнім арештом та тремтить від страху. Жодна людина не вийшла на його захист, хоча, за всіма опитуваннями, його підтримували 86% жителів країни.
Влада Мугабе, що роками наводила жах на населення і політичних опонентів, розсипалася, як картковий будиночок. Всі тепер намагаються зрозуміти, як же так вийшло. І чи можна повторити цей досвід і в інших країнах? Я думаю, що історія загибелі режиму Мугабе увійде в підручники для диктаторів і революціонерів.
По-перше, треба відразу сказати: ніякої народної революції проти злого диктатора в Зімбабве не було. Народ там забитий і заляканий, опозиція або лежить в землі, або сидить по тюрмах, або кочує по закордонах. У Зімбабве стався палацовий переворот.
По-друге, спровокував цей переворот сам Мугабе. За довгі десятиліття при владі він уявив себе не царем навіть, а богом, який сам все знає і сам все вирішує. Він спробував призначити собі наступника, не враховуючи думки свого оточення. За це і поплатився – у оточення були свої плани на майбутнє.
По-третє, диктатор повністю відірвався від реальності. Він дійсно повірив, що народ його любить і підтримає, якщо щось піде не так. Мугабе, можливо, навіть і не знав, що на мітинги на його підтримку зганяють студентів і бюджетників. І коли настав час, всі ці люди не вийшли на його захист, а зітхнули з полегшенням. Навколо президента утворився вакуум. Власне, тому весь переворот пройшов гладко і без найменших потрясінь. Військові заарештували кілька людей в оточенні дружини Мугабе, яка претендувала на владу. Її саму відпустили за межі країни, на цьому історія й закінчилася.
З цієї історії можна зробити кілька висновків. Перший і головний – зламати диктаторський режим найпростіше зсередини, силами соратників самого диктатора. На революцію в закритому суспільстві надій мало. Другий – щоб еліти почали діяти, потрібна пряма і явна загроза їх інтересам. У випадку Зімбабве нею стала дружина Мугабе, яку він підштовхував у президенти. Поки соратників диктатора все влаштовує, вони не почухаються. Ну і третій – головним ворогом диктатури є сам диктатор. У якийсь момент він повністю відривається від реальності і починає витворяти різні безумства, погрожуючи інтересам еліти.
Звідси моя порада потенційним революціонерам. Якщо ви хочете когось скинути, треба говорити з членами команди цієї людини, навіть якщо вони самі є запеклими негідниками. Їм треба одночасно загрожувати неприємностями, що надходять від диктатора, і обіцяти різні блага – владу, свободу і гроші.
До речі, не зайвим буде нагадати, що палацовий переворот, на відміну від народної революції, справа досить безпечна і практично безкровна. Якщо навіть в Зімбабве все пройшло абсолютно спокійно, то в якійсь більш розвиненій країні – тим більше.
Єдиний мінус такого сценарію – це повний туман щодо майбутнього. Немає ніякої гарантії, що нова влада буде кращою за стару. У Зімбабве, наприклад, президентом збирається стати колишній кат, генерал, організатор масової різанини Еммерсон Мнангагва на прізвисько “Крокодил”. Це явно не найдемократичніша і найліберальніша людина в Зімбабве.
Втім, у палацового перевороту є і плюс: члени команди поваленого диктатора напевно будуть намагатися зберегти економічну та політичну стабільність, щоб самим залишитися на плаву. Крім того, вони намагатимуться не влаштовувати масових страт і віджиму майна – їм треба завоювати прихильність Заходу.
У цьому сенсі приклад Зімбабве буде дуже цікавим. Якщо нова влада там почне проводити ліберальні реформи і відпускати гайки, до межі закручені Мугабе, то ця країна може навіть стати зразком для наслідування для інших. Наприклад, для однієї далекої від Африки і близької до України великої північної країни, де зараз панують приблизно ті ж порядки, що і в сонячному Зімбабве.

Микола Лукасевич
Насправді палацовий переворот це дуже небезпечно, через непередбачуваність наслідків. І палацовий перевороти є вищим проявом тоталітаризму, вищим від диктатури. Лютнева “революція” була також палацовим переворотом хоч і традиційно безкровним але породившим багато негативу. Мабуть тому що нова влада стала нелегітимною, чужою і смішною в очах чи не усіх громадян Російської імперії. А потім відбулася Жовтнева революція і Громадянська війна. Втрата Фінляндії, Польщі і України (РРФСР навіть визнала незалежність УНР, а потім банди нациста Троцького вчинили агресію супроти України). Інші бачать зовнішню легкість палацового перевороту, бачать слабкість влади наявних заколотників і спокушаються тим самі й прагнуть влади. Тимчасовий уряд Керенського не соромився застосовувати насильство супроти політичних опонентів але і це чомусь не могло врятувати уряд палацових заколотників.

Повстання Леніна і генерала Піночета були успішними бо вони 1) не входили в найвище керівництво ні навіть в склад панівної меншини держави; 2) могли говорити з народом, виражаючи прагнення народу; 3) їм неймовірно щастило. Друге і третє можна вповні пояснити тільки поняттями містики.

Найчастіше в історії учасників палацового перевороту ліквідовують або тільки усувають від влади назавжди. Прагнення виконавця виняткової міри покарання стати правителем Зімбабве, після недавнього палацового перевороту, це так природно. Колишніх виконавців виняткової міри покарання не буває, так як і не буває колишніх священиків.

Палацовий переворот є ще і найвищою формою обману народу панівною меншиною. Тому я і ненавиджу інтуриста Ісакашвілі, бо він є членом клану Юлі, Фірташа, Коломойского, Авакова…

Коли президент Зімбабве Мугабе відмовляється складати владні повноваження в користь заколотників то він робить добре і правильно. Тоді щастя йому мужності і здоровя.

http://nv.ua/ukr/opinion/rybachuk/jaka-muha-vkusila-polshchu-2236319.html
Яка муха вкусила Польщу

Розмови з Польщею про історію потрібно тимчасово припинити (хай перебіснуються самі в собі) але належно відповідати на українофобські заяви чиновників Польщі (наразі тільки вербально, без санкцій). У внутрішні справи Польщі не втручатися, тобто демонструвати повагу до свободи польського народу. Апелювати Україні до Брюсселя стосовно українофобських випадів в Польщі ще рано; але можна співпрацювати з цього питання з Німеччиною.
Альянс Польщі з Угорщиною може бути антиукраїнський, чи антиЄС-овський, тому цю новацію потрібно вивчати, аби вчасно визначити як на неї Україна має реагувати.

Важко сказати чим по суті відрізняються польські ліберали від польських націоналістів. Тому в їх внутрішні суперечки не варто втручатися. А вести діалог з польським народом, без зайвих ізмів. Але питання про створення списків громадян Польщі, приїзд яких в Україну є небажаним, потрібно вивчати.

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/ritualne-vbivstvo-inozemtsja-v-odeskij-oblasti-politsija-vstanovila-osobu-zhertvi-i-pidozrjuvanih-2241185.html
Ритуальне вбивство іноземця в Одеській області: Поліція встановила особу жертви та підозрюваних
Жертвою ритуального вбивства в Одеській області виявився громадянин Туреччини.
Про це повідомив представник управління поліції в регіоні, пише УНІАН.
За словами правоохоронця, троє затриманих за підозрою у вбивстві також є турками.
Поліцейський повідомив, що чоловіка могли вбити в Одесі, а тіло привезти в область пізніше. За попередніми даними, він помер від удару по голові.
У поліції не виключили, що окультні предмети, виявлені поруч з жертвою, також могли бути інсценуванням, щоб направити слідство на помилковий слід.
“Перевіряється ймовірність того, що пентаграма та інше не мають стосунку безпосередньо до вбивства іноземця, а “чаклунством” займалися, наприклад, інші люди”, – пояснив представник поліції.
Раніше повідомлялося, що правоохоронці знайшли обгоріле тіло іноземця, який зник напередодні. Біля вбитого було намальовано пентаграму, кабалічні символи і знаки, стояли свічки, різні окультні предмети, чорна курка.

Микола Лукасевич
“Ритуальне вбивство — це різновид вбивства людини з метою вчинення певного ритуального дійства, котре передбачає забір органів у жертви (найчастіше крові і серця) з подальшим їх споживанням.
Так ірландський релігієзнавець і єпископ D.D. Hughes визначає ритуальні вбивства як «вбивства, які виконуються в особливому стані, в заданій і стереотипній манері і з комунікативноїю функцією визначеною спільнотою, коли вбивство людини робиться таким же чином, в такій же ситуації і з тією же ритуальною метою, як і вбивство (відповідної) жертовної тварини»” /Вікіпедія/
Це не було ритуальним вбивством. Турки по іншому виконують забій тварин. Уникайте термінології в котрій ви ще не розібралися. Вчора теплицю для вирощування овочів назвали “фермою”; а ферма в українській мові це приміщення для розведення чи вирощування тварин.

Особи, котрі промишляють чаклунством найчастіше потерпають від розправ їх клієнтів. Чаклунство це найперше прикликання на допомогу бісиків в конкретних ділішках, для конкретних осіб. Наприклад, група діаспорних бандюків задумала когось вбити чи пограбувати, але усі їх спроби виявилися марними. Тверезомислячий бандюк, в такій ситуації, просто би зайнявся іншими дєлішками, а біснуватий бандюк, бється головою об стінку доти доки не здохне. Зокрема і ходить до чаклунів аби ті йому чортами допомогли. Такі послуги чаклунів є дорогими, і виплачуються авансом. Чаклун запевнив біснуватого бандюка що все добре, після отримання грошей чаклуном, а душі бандюка дияволом. І окрилений бандюк знову подався реалізовувати свій злочинний намір. Але йому там знову не поталанило, ще і наприклад наваляли від щирого серця. І він злющий повернувся до чаклуна і вбив його. Типова трагічна і закономірна історія.

http://nv.ua/ukr/science/discoveries/shvedskij-vchenij-pid-chas-chornobilskoji-avariji-stavsja-spravzhnij-jadernij-vibuh-2237188.html
Шведський вчений: під час Чорнобильської аварії стався справжній ядерний вибух
Фізик Ларс-Ерік Де Гір впевнений, що катастрофа в Чорнобилі почалася не з парового, а з ядерного вибуху.
На доказ цього дослідник з Агентства оборонних досліджень Швеції наводить дані про забруднення біля міста Череповець, куди не могли долетіти радіоактивні частинки в разі звичайного вибуху, пише Science Alert.
Де Гір і його колеги проаналізували дані, зібрані європейськими та радянськими вченими відразу після катастрофи, і прийшли до висновку, що природа першого вибуху була не пов’язана з різким підвищенням тиску пари в трубах.
Такий висновок вчені зробили після вивчення ізотопів ксенону, які виявили після аварії в місті Череповець. Вони були результатом ядерного вибуху. За версією дослідників, ядерні вибухи породили потужні струмені з розплавленого палива і матерії самого реактора.
Струмені, що ринули вгору, прошили дах реактора і піднялися на висоту в три кілометри, після чого їх підхопив вітер і доніс до Череповця. У разі, якщо б вибухи були паровими, радіоактивні матеріали не піднялися б на таку висоту.
На користь цього говорить і те, що були оплавлені тільки деякі частини нижньої кришки чорнобильського реактора – вибух пара не міг викликати подібні пошкодження. А ось невеликий ядерний вибух потужністю в 75 тонн тротилового еквівалента цілком здатний нанести подібні пошкодження.
Ймовірно, що ми ніколи не будемо знати точно, що ж сталося в цьому реакторі. Чорнобильська АЕС була оснащена реактором типу РБКІ, а їх конструкція вже була поліпшена, щоб запобігти подібним катастрофам. Але Де Гір впевнений, що завжди є можливість, щоб навчитися новому.
“Наша нова теорія поглиблює розуміння тих наслідків, які можуть бути результатом деяких початкових недоліків конструкції в реакторах такого типу. Багато чого було виправлено в інших реакторах РБМК, але більш глибоке розуміння того, що насправді сталося в 1986 році, зрозуміло, буде мати велике значення для нагляду і, можливо, поліпшення роботи реакторів в майбутньому”, – підкреслив Ларс-Ерік Де Гір.
Раніше НВ повідомляло, що в закритому після Чорнобильської катастрофи місті Прип’ять запустили колесо огляду, яке не працює вже більше 31 року. Відео запуску колеса огляду опубліковано 11 вересня на YouTube-каналі поляка Крістофера Гржібека. В описі вказується, що колесо огляду запустили механічно, без використання електрики.

Микола Лукасевич
РБМК — (рос. Реактор Большой Мощности Канальный) — енергетичний реактор великої потужності канальний; двоцільовий канальний киплячий графіто-водний ядерний реактор.
. А не “РБКІ”.
Це очевидно не помилка вчених з Швеції, а прекладачів тексту чи коректорів.

Микола Лукасевич
“Киштимська аварія” на сховищі радіоактивних матеріалів ВО “Маяк” біля Сороковки (Озерська) відбулася наступним чином; туди приїхала вантажівка з належними документами і з неї в одну з ємностей для відходів вилили якусь речовину, після чого різко піднялася температура в тій ємності і відбувся міні-ядерний вибух. Потім вияснили що вилили не те що було написано в документах, а те що спричиняє ядерний вибух. Зміна, котра спричинила аварію на ЧАЕС, спочатку знизила потужність реактора майже до нуля, тобто мала можливість підняти ТВЕЛ і додати щось подібне і в реактор ЧАЕС. А потім вони різко підняли потужність до максимуму. Далі відбувся вибух.
А для цього в дослідному інституті котельного господарства в Ростова-на-Дону розробили план того злощасного експерименту на ЧАЕС, для відмазування терористів.
Коли на ЧАЕС був міні-ядерний вибух то тоді це однозначно був теракт. Без додавання в реактор сторонніх матеріалів ядерного вибуху там би не могло бути в принципі.

В СРСР були ядерні боєприпаси і до кулимета ПКС калібру 7,62 мм, куля вагою біля 25 грам, з тепловим детонатором, потужністю еквівалентною 2 тонам тротилу. Тобто на вибух потужністю в 77 тон тротилу достатньо було 39 таких патронів, котрі би помістилися в одній кишені працівника АЕС. Крім урану і плутонію є й інші радіоактивні матеріали, здатні створити ядерні вибухи малої потужності. Вони тільки більше забруднюють навколишнє середовище, як уран і плутоній, тому рідше використовуються.

http://nv.ua/ukr/world/countries/nerazgadannoe-vbivstvo-54-roki-tomu-v-dallasi-zastrelili-prezidenta-ssha-dzhona-kennedi-21744.html
Нерозгадане вбивство. 54 роки тому в Далласі застрелили президента США Джона Кеннеді

Микола Лукасевич
Насправді батьком Кенеді був українець, але по паспорту він таки ірландець.
Джек Рубі (Рубінштейн), був засуджений до виняткової міри покарання за умисне вбивство Лі Харві Освальда (виконавця вбивства Кенеді), і Рубі навіть подав апеляцію на це рішення суду (бо жидів в США так суворо не карають за вбивство гоя), але на кістляву бабусю це подання ним апеляції не справило жодного враження, тому стався “рак легень”, знаючи певні прояви вшивості судочинства США. Рубінштен був 22 листопада 1963 року в Даласі на місці вбивства Кенеді, і навіть привів туди своїх друзів-соплемінників, “подивитися на феєрверк”. Тими друзями Рубі також плодовито зацікавилася кістлява бабуся.
Так, Лі Харві Освальд виконував вбивство сам, але він не міг бути і не був організатором вбивства президента США Джона Кенеді.

http://nv.ua/ukr/opinion/spivakovsky/navishcho-ditjam-spetsializatsija-2247175.html
Навіщо дітям спеціалізація?
Логічно було б давати широкі, нехай і неглибокі спочатку, вміння і навички
Школі спеціалізація протипоказана. Немає нічого більш сумного, ніж вчитися на лінгвіста, а потім з’ясувати, що немає роботи. Або вчитися на математика, а потім піти в менеджери. Адже математик працює з папером і ручкою, а менеджер – з людьми. Це різні стилі життя.
Тому школа повинна давати кілька десятків різних навичок/умінь/компетентностей, щоб потім можна було скористатися тими з них, які допомагають людині влаштувати своє життя стійко і перспективно.
Якщо дитина з десятирічного віку мріє стати, скажімо, ботаніком, то вона, звичайно, може отримати сертифікат «мічурінця». Але що робити, якщо в старших класах вона захоче різко змінити свою дитячу пристрасть на комп’ютерні технології, а потім ще візьме та й віддасть перевагу стати архітектором. А можливість переспеціалізуватися ніким не запланована.
На жаль, школярі міняють свої забаганки «ким я хочу бути?» в середньому двічі або тричі на рік. І усвідомлений вибір професії виникає тільки до двадцяти років, коли життя трохи «поб’є», і цінності будуть розкладені по поличках.
Може так статися, що, можливо, доведеться змінити професію, навіть не один раз. І що тоді робити? Кричати «караул!»? Скаржитися на вчителів і батьків? Стукати каскою по асфальту, вимагаючи зарплати і пенсії? Але що з того?
Краще дітям заздалегідь чесно повідомляти, що людей, які прожили в одній і тій же професії, за статистикою всього 20%. А решта 80% змінюють її, і часто.
Життя може підносити сюрпризи, але вони не повинні ставати приводом для відчаю і безпросвітності.
Тому логічно було б давати широкі, нехай і неглибокі спочатку, вміння і навички. Ви запитаєте, чи не означають неглибокі знання їх низьку якість? Зовсім ні. Це, скоріше, широкі знання для майбутньої компетентності і – в разі чого – безболісної зміни кар’єри.
Ніяка школа глибоких знань дати не може в принципі. Стверджувати протилежне – значить міфологізувати шкільну освіту. Навіть два уроки в день англійської мови в спеціалізованій лінгвістичній школі не призводять на виході до вільного володіння мовою. Воно може прийти, хто знає, тільки в мовному середовищі.
Те ж саме – з математикою, фізикою, фізкультурою і літературою. Скільки людей зазнали фіаско, вивчившись колись на моряків китобійних флотилій. 
І що з ними сталося?
Тому для того, щоб в майбутньому учень не відчував зайвих стресів і за необхідності міг сам зорієнтуватися і перебудуватися без драматичних переживань, він повинен набути навички п’яти-десяти профілів. Якісь із них вже точно знадобляться.
А решта будуть доповненням до основної професії і для захоплень. Саме в цьому випадку ККД школи буде 60-80%, а не 20%, як зараз. Вже скільки сотень дисертацій написано і захищено на тему профорієнтації в школах! Скільки тисяч конференцій і нарад проведено! Скільки шкіл профорієнтованих!
Але в результаті 80% людей так і не змогли реалізуватися в обраній школою спеціалізацією, незважаючи ні на яку профорієнтацію.
Навіщо ж прирікати наступне покоління на аналогічні муки?

Микола Лукасевич
Автор статті явно не має жодного поняття в “колбасних отрєзках, тобто в гностичних віруваннях клану в панівной меншині України. Тому доповідаю: Головною догмою в гностиків є напередвизначеність, тобто те що вони “богообрані”, а українці “гої” (відкинуті їх божком Шимоном Волхвом), вже від народженнгя, що зміненим не може бути. Звідси вони виводять їх “право” на панування над українцями. І це право вони хочуть закріпити і за своїми дітьми, тому своїх дітей вони будуть вчити в класичній школі де готують до вступу у вищі навчальні заклади, а українцям залишать право і обовязок бути кріпаками, вже з шкільної парти, і ще так аби ті навіть і не думали бунтувати. Іншими словами така спеціалізована і профорієнтована школа насаджується тому що так потрібно нацистам з гностичних сект.

А як тоді видавати Атестат “про середню освіту”? З приписом “годєн к работє грузчіка і дворніка” і т.д.?

А від уроків про голокост можна буде відмовитися? І так аби потім і не вбили за це біснуваті гностики?

Українська мораль та Вайнштайн
В Україні, якщо жінка стає жертвою навіть жорстокого згвалтування, громадська думка все одно не може бути однозначно на її боці
Майже одночасно зі скандалом довкола голівудського продюсера Гарві Вайнштайна вийшла книжка Віктора Пелевіна Iphuck10. У ній описано другу половину нинішнього тисячоліття: світ, у якому звичайного сексу вже немає. Займається ним лише соціальне дно. Криміналізовано не лише харасмент, але й ентайсмент (непрямі домагання з боку жінки), також є засуджені за «ретрозґвалтування» – коли жінка сказала «так» і все відбулося, але згодом вона передумала.  
Історія з Вайнштайном, яка котиться ніби снігова куля, зминаючи нових і нових фігурантів та жертв, дуже нагадує початок карикатурної цивілізації, описаної Пелевіним. Карикатурної, бо сексуальні домагання – це бридко і принизливо, але якщо їх жертва робить собі завдяки потворному зв’язку приголомшливу кар’єру і отримує гроші за мовчання, то не зовсім зрозуміло, до кого моральних запитань більше.
Щодо нашої країни, то через суттєвий демографічний перекос співчуття суспільства ніколи не буває на користь жінки.
В Україні, якщо жінка стає жертвою навіть жорстокого зґвалтування, громадська думка все одно не може бути однозначно на її боці. Промовистий приклад – 11-річна породілля, історію якої нещодавно смакували ЗМІ. Зрештою, оцінка звелася до того, що дівчинку погано виховали і в неї погана генетика. Хоча йдеться про розбещення дитини, яка не відповідає за свої дії.
У сучасному світі є два полюси: на одному з них ідуть у відставку з високої посади за покладену на жіноче коліно руку, на іншому жінок забивають камінням за зраду. Ми – десь посередині.

Микола Лукасевич
Стаття Т.Данілєнко “Українська мораль та Вайнштайн” рекламує книгу В. Пелєвіна “Iphuck10 “, написану ним в 2017 році, котра була надрукована 26 вересня цього року. Ця книга мабуть є подарунком Пелєвіна палєтіческому жиду і співвласнику кіностудії Гарві Вайнштайну, переслідуваному за сексуальні домагання. “Переслідування Вайнштайна” виглядають на добре організований інформаційний проект, метою котрого є пропаганда блуду, можливо і з залученням пєлєвіних.
А також стаття прагне ввести чергову гуманістичну новацію – моральну відповідальність за роботу в установах і організаціях де карєрний ріст можливий лише через блуд з керівниками і власниками. Але відповідальність винятково для найманих працівників, що є важливим внеском до розвитку капіталізму, придуманого біснуватими гностиками. Стаття відкриває також новий фронт боротьби з “антисємєтізмом” і робить капіталістів вайнштайнів мірилом моральності, зокрема і для українців..

Дайте мені 200 грам наркомівських і я напишу вам статтю “Еврейская мораль та Ісакашвілі”.

Довічне, за вбивство Оксани Макар, дали тільки “паровозу” плиточнику, сину чиновника дали біля 10 років, а сину прокурора і армянину дали найменше, біля 7 років. Тобто, раз взяли на вбивство “паровоза” значить усе інше було умисним і спланованим. Відповідно з Оксаною вони очевидно знайомилися надзвичайно чемно. Очорнювати вбиту це тяжкий гріх, гідний прокляття. Дівчата прагнуть кохання скоріше як хлопці і тим користуються серійні вбивці; це содомія і обтяжуюча обставина.

То ви паранжу пропагуєте? Чи відмазуєте гвальтівників? Маньяк це особа з ксівою з дурки вчинивша тяжкий кримінальний злочин; таких також в тюрму не садять.

Так, кожен невинно вбитий є мучеником, а мучеництво є одним з ликів святості.
Тоді зі сторони Оксани Макар блуду не було, було згвалтування вчинене іншими особами..

http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/derzhdep-vidreaguvav-na-vidvorennja-gromadjan-gruziji-z-ukrajini-2248894.html
Держдеп відреагував на видворення громадян Грузії з Україн
У Державному департаменті США поінформовані про видворення з України громадян Грузії та застерігають Київ від політично мотивованих кроків.
Відповідний коментар у зовнішньополітичному відомстві США надали Голосу Америки.
“Ми переконані у важливості того, щоб Україна уникала дій у царині верховенства права, які можуть видатись політично мотивованими”, – заявив представник Держдепу.
Раніше повідомлялося, що в п’ятницю, 17 листопада, Служба безпеки України видворила з України вісім громадян Грузії.
За даними спецслужби, іноземців примусово повернули до Грузії. Імена цих осіб не розголошуються.
Вранці того ж дня колишній глава Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі заявив, що СБУ “викрала” ветерана АТО Вано Надирадзе та двох грузинських журналістів Тамаза Шавшішвілі і Зураба Хвістані.

Микола Лукасевич
Які можуть бути в України “політично вмотивовані кроки” стосовно громадян інших країн? Адже іноземці і особи без громадянства не можуть займатися політичною діяльністю в Україні. Як шось здається то потрібно хреститися, а не косити вчительку початкових класів.

Українці також допомагали зі зброєю в руках захищати Грузію, але вони там не промишляли політичною діяльність, аби не стати окупантами.

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/v-ukrajinu-pribula-brigada-amerikanskih-vijskovih-2248896.html
В Україну прибула бригада американських військових
27-ма піхотна бригада армії США прибула на Львівщину для тренування українських військовослужбовців.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства оборони України.
Фактично мова йде про ротацію американських підрозділів – до цього бійців тренувала 45-а піхотна бригада Національної гвардії ВС США.
Як пише Радіо Свобода, 250 американських інструкторів прибули в Україну на десять місяців.
Також з українським бійцями діляться досвідом фахівці з інших країн. До складу тренерської команди входять також військові інструктори з Канади, Польщі, Литви, Великобританії та Данії. В цілому мова йде про 400 інструкторів. Разом з тим, військовослужбовці НАТО вчаться в українців особливостям гібридної війни.
Всього, з 2015 року, в рамках цієї програми було підготовлено понад 5,5 тисяч українських військовослужбовців, в тому числі три батальйони Національної гвардії і дев’ять батальйонів Збройних Сил України.

Микола Лукасевич
Військова бригада це біля 4 тисяч осіб, а не 250. Тому прибула не 27-ма бригада, а лише 250 військових з 27 бригади Армії США.

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/voni-mene-sprovokuvali-ternopilskij-deputat-pojasniv-chomu-pobiv-politsejskih-v-tomu-chisli-i-zhinku-2248536.html
Тернопільський депутат пояснив, чому побив поліцейських, в тому числі жінку
Депутат Тернопільської обласної ради ВО Свобода Олександр Башта пояснив свою агресію щодо поліцейських станом афекту та звинуватив їх у “провокації”.
“Під час бійки я був у стані афекту. Я приношу вибачення дівчині-поліцейському, але поліцейські зробили так, щоб я повів себе саме так”, – заявив чиновник.
Напередодні свободівець побив двох поліцейських, серед яких була і дівчина. Випадок викликав суспільний резонанс. Ті, хто переглянув відео з нагрудних камер правоохоронців, активно обговорювали випадок нападу депутата на поліцейських. Користувачі вважали, що поліцейські мали застосувати силу щодо агресивного депутата, який перший їх вдарив.
Обласне керівництво Національної поліції пояснило, що законодавство забороняє правоохоронцям застосовувати силу до осіб з обмеженими можливостями (Башта пересувається на інвалідному візку). А вже коли він перейшов до більш активних дій, це дозволило їм відповісти. Слід зазначити, поліція проігнорувала перший удар, коли Башта ударив чоловіка-поліцейського дверима.

Микола Лукасевич
Ця подія виглядає на цирк, а її фігуранти подібні до клоунів, особливо мусорки (через низький рівень артистичного професіоналізму) . Мабуть сомнище сатани отак мстить “Свободі” за те що вона відмовилася підтримати їх Ісакашвілі.

Київ vs Варшава. Чому Україна попала “під роздачу”

Новий польський уряд випустив з пляшки джина, якого назад загнати дуже важко
Пам’ятаєте фразу про привида, який ходить Європою? 
Отже, Європою й усім світом ходить зараз новий привид – привид популізму. А цей привид живиться націоналістичним ставленням до минулого.  Це коли “ми нікому не винні – але всі винні нам”.
До влади у Польщі прийшов уряд, що ставить на популізм та націоналістичну візію, історію. Перегляду підлягають стосунки з  усіма “історичними сусідами” Польщі – не лише з Україною, але й Німеччиною, Литвою  та навіть з євреями. Тобто Україна попала “під роздачу”. Але від цього їй зовсім не легше. Навпаки: Україна переживає російську агресію, переходить через реформи – тобто знаходиться зовсім в іншій ситуації, аніж Німеччина, Литва чи Ізраїль, котрі можуть ігнорувати вибрики польської влади.
Я хочу застерегти від легковаження. Мовляв, треба перечекати, поки цей уряд відійде – і справи знову підуть на лад. Не підуть. Цілком може бути, що цей уряд надовго. А навіть якщо він скоро піде, він випустив з пляшки джина, якого назад загнати тяжко.
Що робити? Дві речі.
По-перше, не переставати підтримувати стосунки і шукати спільного виходу з тою частиною польського політикуму і польського суспільства, які поміж іншим твердо стоять на позиції польсько-українського примирення і стратегічного партнерства.
По-друге, як і в інших ситуаціях, ліками від українських проблем є реформи, реформи і знову реформи, які мають перетворити Україну на сучасну і сильну державу. Бо інакше, як кажуть у народі, на похиле дерево і кози скачуть.

Микола Лукасевич
Антиукраїнська трипологія з Польші закінчиться тільки після ліквідації терористів в Україні; новогускіх (вбиваючих українців вогнепалом) і з гностичних сект (вбиваючих українців отрутами, ультразвуком, радіоактивними речовинами, умисними ДТП…). Бо це одне нацистське ОЗУ, котре відроджує “цивілізацію”, тобто мерзенну і сатанинську Реч Посполиту (царство антихриста). Одні з них обмовляють українців, другі частково підтакують їм вдаючи українців, треті втирають українцям потребу “почекати і перетерпіти” злодіяння тих нацистів чи “міняти себе”, а четверті систематично вбивають українців.

Микола Лукасевич
Продуктивна розмова з поляками, на історичну тематику 20 століття, можлива тільки після їх визнання окупації Польщею в 1918 році Західної України і українського Закерзоння (Холмщини, Лемківщини. Підляшшя, Посянння). Що і породило усі польсько-українські війни 20 століття і депортації українців з Закерзоння. Тобто говорити доцільно тільки з тими поляками які: 
1) Визнають свободу людини і народу (З чим реально є найбільші проблеми в більшості поляків, через давнє і тривале поширення гностицизму в Польщі, в котрому свобода є зло, або ніщо в кращому випадку. За що і любили Польщу такі людоїди як Карл Маркс.)
2) Визнають окупацію Польщею Західної України і українського Закерзоння, в 1918-1944 роках. 
3) Визнають українську державність.

“Жертва нацистських переслідувань” Адольф Гітлер, дійшовши до Волги, твердо стояв на позиціях рейхо-радянського примирення і стратегічного партнерства. За рахунок СРСР.

Громадянине Грицак, серед ваших польських друзів є такі що публічно визнають окупацію Польщею Західної України і українського Закерзоння в 1918 році? Коли так то назвіть їх прізвища й імена.

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/u-harkovi-vbivtsju-sobaki-zasudili-do-troh-rokiv-v-jaznitsi-2250260.html
У Харкові вбивцю собаки засудили до трьох років в’язниці
Жовтневий районний суд Харкова засудив до 3 років і 4 місяців в’язниці 51-річного чоловіка за вбивство на замовлення вівчарки, повідомляє прес-служби прокуратури Харківської області.
Як наголошується в повідомленні, 40 річний житель Новобаварського району Харкова в липні “найняв місцевого п’яницю для вбивства своєї собаки і видав знаряддя злочину – молоток. Як винагороду вбивці пообіцяли пляшку горілки”.
Чоловік тримав вівчарку за нашийник і бив по голові молотком. Одна з сусідок почула скавчання тварини. Вона викликала зоозахисників і поліцію. Врятувати вівчарку не вдалося.
“Господар собаки так і не зміг зрозуміло сформулювати причину, чому вирішив позбутися від тварини, та ще й таким жахливим способом”, – сказано в повідомленні прокуратури.
Суд визнав зловмисника винним у жорстокому поводженні з тваринами (ч. 1 ст. 299 КК України) та призначив йому 3 роки та 4 місяці позбавлення волі, додавши частково не відбуте покарання за скоєну раніше крадіжку.
Замовника вбивства власної собаки, 40-річного харків’янина, суд визнав винним у підбурюванні та пособництві в знущанні над твариною (ч. 4, 5 ст. 27, ч. 1 ст. 299 Кримінального кодексу) і заарештував його на 3 місяці.
Прокуратура оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляції, наполягаючи на більш суворому покаранні.
Нагадаємо, в серпні Порошенко схвалив кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Микола Лукасевич
Ідеолог гностицизму (нацизму) Раші вчив що до собак (особливо до бродячих собак) потрібно краще ставитися як до гоїв. Тому гностик Гітлер й інші нацисти полюбляои фотографуватися з собаками і демонструвати свою турботу про собак. Серійна вбивця Зайцева за вбивство 6 українців отримає максимум 7 років, тобто один рік і два місяці за вбивство українця. А за вбивство собаки (на прохання її господаря) три роки і чотири місяці тюрми. Бо серед депутатів, прокурорів і суддів в Україні є багато рашистів. Здохніть рашісти!!!

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/poroshenko-shvaliv-kriminalnu-vidpovidalnist-za-zhorstoke-povodzhennja-z-tvarinami-1589805.html
Порошенко схвалив кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами
Президент України Петро Порошенко підписав закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин.
Як передає прес-служба глави держави, Порошенко також направив до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана пропозиції із удосконалення окремих положень законодавчих актів України з огляду на внесені цим законом зміни.
Запропоновані президентом зміни стосуються уточнення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині компетенції органів правосуддя, а також положень Кримінального кодексу України в частині класифікації злочину за ступенем тяжкості.
Президент запропонував ще удосконалити визначення терміну “пересувний звіринець”, з метою урахування специфіки діяльності цирків, у тому числі пересувних.
Нагадаємо, що 22 червня Верховна Рада прийняла закон №5119-1 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впровадження гуманного ставлення до тварин).
Законом доповнено Кримінальний кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення статтею “жорстоке поводження з тваринами”.
Відповідно до прийнятого закону, жорстоке поводження визначається як “знущання над тваринами, в тому числі бездомними, що спричинило муки, що завдало їм фізичні страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі”. Також мова йде про нацьковування тварин одна на одну і на інших тварин, залишення домашніх і сільськогосподарських тварин напризволяще, в тому числі порушення правил утримання тварин.
Скільки років дадуть за знущання над тваринами
Побої, знущання над тваринами тягнуть за собою штраф від 3400 до 5100 грн з конфіскацією тварини, якщо її життю є загроза.
У разі колективних знущань, повторного випадку знущання – штраф збільшується від 5100 грн до 8500 грн або адмінарешт до 15 діб з конфіскацією тварини в разі потреби.
За задоволення статевої пристрасті з твариною – штраф від 3400 до 8500 грн. Тварину конфіскують.
Якщо поліція кваліфікує жорстоке поводження з твариною за статтею Кримінального кодексу, винуватцю в залежності від наслідків (загибель тварини) загрожує обмеження позбавлення волі від шести місяців до 3 років. За вбивство тварини в присутності дитини – обмеження позбавлення волі строком 3-5 років.
Передбачено також покарання до 8 років позбавлення волі, якщо зловмисник зробив це з особливою жорстокістю (повторно, колективні знущання, стосовно двох і більше тварин)

Микола Лукасевич
Ідеолог гностицизму (нацизму) Раші вчив що до собак (особливо до бродячих собак) потрібно краще ставитися як до гоїв. Тому гностик Гітлер й інші нацисти полюбляои фотографуватися з собаками і демонструвати свою турботу про собак. Серійна вбивця Зайцева за вбивство 6 українців отримає максимум 7 років, тобто один рік і два місяці за вбивство українця. А за вбивство собаки (на прохання її господаря) три роки і чотири місяці тюрми. Бо серед депутатів, прокурорів і суддів в Україні є багато рашистів. Здохніть рашісти!!! (видалили)

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/masshtabi-demografichnih-vtrat-vid-golodomoru-otsinili-v-3-9-mln-ukrajintsiv-2254121.html
Масштаби демографічних втрат від Голодомору оцінили в 3,9 млн українців
Втрати на території сучасної України в результаті Голодомору в 1932-1934 роках становлять 3,9 млн осіб з 8,7 млн осіб загалом в СРСР, повідомили в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України.
“За нашими розрахунками, втрати через надсмертність становлять 3,9 млн людей. Дуже часто у виступах політиків, у засобах масової інформації можна почути цифри 7,10, а зараз вже говорять про 12 млн втрат”, – сказав заступник директора Інституту демографії НАН України Олександр Гладун, передає УНІАН.
Науковці пояснили, що втрати від голоду розраховувалися як різниця між реальним числом померлих під час Голодомору та їх очікуваною кількістю, яка могла би бути за умов відсутності жорстокої політики часів радянського диктатора Йосипа Сталіна. 
“Таким чином, втрати населення України в цілому становлять 3 942,5 тисяч – це прямі втрати, і дефіцит народжень – це близько 600 тисяч”, – розповіла головний науковий співробітник Інституту демографії Наталія Левчук. 
За інформацією Інституту демографії, впродовж перших семи місяців Голодомору (із січня по липень 1933 року) надлишкова смертність в Україні досягла 3 млн.
Загалом надсмертність населення СРСР в 1932-1934 роках досягла 8,7 млн осіб. Перше місце за рівнем відносних втрат займає Казахстан (22,4%), а на другому – Україна (13,3%), далі йдуть Росія (3,2%), Білорусь (1,3%) та країни Закавказзя та Середньої Азії. 

Микола Лукасевич
Геноцид українців голодом і отрутами, Голодомор, організував клан Кагановича, Хатаєвича, Косіора, Молотова, Петровского; використовуючи ОГПУ, Союз войовничих безбожників (СВБ), Торгсін і ЗМІ. Інші організації й установи СРСР прямо до цього не були задіяні. Через Уряд було проведено ними збільшення плану хлібозаготівель для УРСР і Кубані, а через ЦК призначення уповноважених у справах хлібозаготівель в Україні і на Кубані (тобто заміну Уряду уповноваженими, чоловічками вищезгаданого клану). ОГПУ було державою в державі (реально тоді очолене Генріхом Ієгудою), формально підзвітне тільки ЦК; СВБ громадською організацією (непідзвітне нікому), а Торгсін був підзвітними тільки фінансово, одному з міністерств Уряду; контролю Уряду над ЗМІ не було. 
Тоді в ОГПУ, в УРСР, було 68% соплемінників Кагановича (постягували з усього Союзу в Україну), в СВБ 90%, в Торгсіні 99%, і більшість головних редакторів ЗМІ.

Микола Лукасевич
Клан Кагановича, Хатаєвича, Косіора, Молотова, Петровского і т.д. є за вірою гностичним кланом.
Гностики практикують “пізнання божества через занурення в гріх” (в тому числі і у вчиненнях тяжких злочинів). Також вони вважають що діла не мають ніякого значення для людини, злі чи добрі, головне у них віра, тобто членство в секті. Тому вони і виключили з канону Святого Письма частину книг, зокрема і ту де написано що “віра без (добрих) діл є мертвою”. Гностики поділяють людство на себе (богообраних) і на інших (відкинутих Богом). Проявом “богообраності” у них є успіх в збагаченні і в захоплені економічної і політичної влади, неважливо якими засобами і методами.

Микола Лукасевич
В статті явні неточності. В 1932-33 роках голод в СРСР був в Україні, в Казахстані і на Кубані. В Україні голодувало майже 30 мільйонів людей, в Казахстані до 5 мільйонів, на Кубані 2,5 мільйони. На Кубані загинуло 1,5 мільйони, в Казахстані біля 3 мільйонів, а в Україні не менше 10 мільйонів. В селах України від голоду 1932-33 років загинуло більше як в часи ВВВ.

Дослідження виразно маніпулятивне, бо на Донбас після голоду був найбільший потік переселенців з РРФСР, а між переписами населення в 1926 і в 1939 рр був ще перепис в 1937 (котрий неоприлюднили), а в 1939 були приписки.
В переписі 1937 року рахували тільки наявне населення, а в 1939 наявне і приписане. Тобто коли українець, в час Голодомору, помер в іншому місці шукаючи їжу ,то він залишався приписаним у своєму селі.

Голод в Україні тривав не лише з січня по липень1933 року. А з весни 1932 по 1934.

http://nv.ua/ukr/recommends/svit-intelektualnih-idiotiv-2254238.html
Світ інтелектуальних ідіотів. Нассім Талеб – про головні загрози людству
Філософ Нассім Талеб в інтерв’ю РБКрозповів про псевдоекспертів і те, чого нам варто боятися
“Якщо суспільство недостатньо швидко пристосовується до змін, на нього чекає колапс. Але і занадто швидке пристосування перетворюється в регрес: суспільство починає втрачати те хороше, що у нього було до того, як почалися зміни. Перед тим як проводити нові реформи, ви повинні переконатися, що попередні спрацювали. Але головна проблема, пов’язана з глобалізацією, – це зовсім не мігранти і руйнування звичних підвалин. Одне з найбільших розчарувань нашої епохи – глобалізація не привела до інтелектуальної різноманітності, що не породила плюралізму думок. Навпаки, ми бачимо, що весь світ починає поводити себе як централізована система: суспільство кластеризуються, виникає поділ на «наших» і «ваших». Замість проголошеної свободи думок створюється ситуація, що нагадує життя в тоталітарній державі: є офіційні думки, які ти повинен розділяти, інакше стаєш вигнанцем(…)

Микола Лукасевич
Що в тому поганого коли феміністка любить чоловіків? Вона найперше жінка, і це природно, а в природі зла немає. Чому це я повинен запрошувати на обід таксиста “пакистанця”? Він же свинини не їсть. І я послугами таксі майже не користуюся. Відмінності між людьми і між народами мають бути і їх стирати не варто.
Геноцид українців голодом і отрутами в 1932-33 рр., Голодомор, вчинили члени кланової діаспори Канановича, Хацаєвича, Пєтровского… Тобто мігранти з Азії. Тому мігранти також несуть загрози, особливо кланового типу і гностичної віри. Гітлер в Німеччині і Пол-Пот в Камбоджі також були з мігрантських азійських кланових діаспор, котрі сповідували гностичну віру.
Найбільша загроза для людства є в поширені гностичних сект, члени котрих, окрім людоїдства, люблять поговорити і про інтелект й інтелектуалів.

Інквізиція визначала тільки чи висловлювання тих чи інших осіб, винятково з числа християн, суперечать, чи не суперечать віровченню Церкви. Висловлюваннями муслімів чи жидів інквізитори не цікавилися, коли ті не дурили ними християн.

Нассім Талеб, чому ви не їдете в Пакистан, чи в іншу подібну країну де критика віровчення більшості карається смертю, пропагувати там “інтелектуальну різноманітность” і “плюралізм думок”? На своїх не хочете експериментувати, тільки на українцях?

http://nv.ua/ukr/world/countries/novij-prezident-zimbabve-mnangagva-prinis-prisjagu-2258330.html
Новий президент Зімбабве Мнангагва склав присягу
У п’ятницю, 24 листопада, новий лідер Зімбабве Еммерсон Мнангагва склав президентську присягу.
Як повідомляє BBC, урочиста церемонія вілдбулась на Національному стадіоні у столиці країни Харері.
Як повідомляється, подивитися з трибун на церемонію складання президентом присяги зібралися близько 60 тисяч осіб.
Таким чином колишній віце-президент Мнангагва став наступником 93-річного Роберта Мугабе, який безроздільно правив Зімбабве 37 років.

Керенский.

http://nv.ua/ukr/opinion/klimkin/do-rokovin-golodomoru-2265221.html
До роковин Голодомору
Схиляючи голову перед мільйонами жертв, у цій колонці буду більш прагматичним, ніж емоційним, й говоритиму передусім про наші завдання протягом цього комеморативного року, зокрема, у міжнародному плані.
Голодомор часто називають «найбільшою гуманітарною катастрофою, яка трапилася в мирний час». За масштабами жертв, дикістю й абсурдністю злочину він є співмірним із «воєнним» геноцидом – єврейським Голокостом.
Між Голокостом і Голодомором все-таки існує одна відмінність. Якщо перший міцно увійшов в історичну пам’ять і свідомість людства, став його глибокою травмою, то Голодомор залишився непоміченим у світі й великою мірою є таким і досі.
Сталінський режим докладав особливих зусиль для того, щоб знищити не тільки мільйони людей, але й пам’ять про свої злодіяння. Уже тоді він вправно використовував дезінформацію як потужну зброю.
Чи то Захід купився на радянську пропаганду, чи то його не занадто хвилювало, що відбувається в провінціях параноїдальної комуністичної імперії, але результат вийшов справді орвеллівський: геноцид, який протягом двох років відбувався у географічному центрі Європи, сама Європа так і не зауважила. Більше того, пам’ять про Голодомор протягом кількох поколінь була майже стерта і в суспільній свідомості самих українців і залишалася тільки в потаємних родинних переказах і спогадах.
Схиляючи голову перед мільйонами жертв, у цій колонці буду більш прагматичним, ніж емоційним, й говоритиму передусім про наші завдання протягом цього комеморативного року, зокрема, у міжнародному плані.
Голодомор часто називають «найбільшою гуманітарною катастрофою, яка трапилася в мирний час». За масштабами жертв, дикістю й абсурдністю злочину він є співмірним із «воєнним» геноцидом – єврейським Голокостом.
Між Голокостом і Голодомором все-таки існує одна відмінність. Якщо перший міцно увійшов в історичну пам’ять і свідомість людства, став його глибокою травмою, то Голодомор залишився непоміченим у світі й великою мірою є таким і досі.
Сталінський режим докладав особливих зусиль для того, щоб знищити не тільки мільйони людей, але й пам’ять про свої злодіяння. Уже тоді він вправно використовував дезінформацію як потужну зброю.
Чи то Захід купився на радянську пропаганду, чи то його не занадто хвилювало, що відбувається в провінціях параноїдальної комуністичної імперії, але результат вийшов справді орвеллівський: геноцид, який протягом двох років відбувався у географічному центрі Європи, сама Європа так і не зауважила. Більше того, пам’ять про Голодомор протягом кількох поколінь була майже стерта і в суспільній свідомості самих українців і залишалася тільки в потаємних родинних переказах і спогадах.

Звідси й наш базовий обов’язок: відродити пам’ять про Голодомор, повернути його на належне місце в історії, в колективній свідомості, а особливо в совісті людства. Без цього і ми самі, і все людство залишатимемося морально ущербними, а крім того – не вакцинованими проти повторення геноциду.
Це завдання ми поволі почали виконувати з проголошенням незалежності України в 1991 році, а особливо активізували зусилля 10 років тому, коли відзначалися 75-і роковини трагедії. І вже тоді ми відчули, наскільки важко вмонтувати в уже «сформовану» світову історію проігноровані нею події сімдесятилітньої давності, навіть якщо йдеться про такий небачений злочин, як Голодомор.
Труднощі означають лиш одне: нам слід бути ще послідовніше й настирливіше, не комплексувати, не боятися здатися комусь занадто нав’язливими і не послаблювати натиску. Гадаю, приклад слід брати з Ізраїлю й світового єврейства. Вони з надзвичайною гідністю, але й наполегливістю постійно нагадували й нагадують світові про трагедію Голокосту, і світ зрештою навчився сприймати її як свою власну.
Нашим обов’язком є не тільки повернути пам’ять про факт Голодомору, а й осмислити його причини та наслідки, побачити його в історичному контексті та у зв’язку з іншими подіями радянської й не тільки радянської доби.

Ми маємо показати світові, що Голодомор це не фатальна випадковість, не наслідок неврожаю, не побічний ефект індустріалізації, не результат класової боротьби і навіть не диявольська забаганка маніяка Сталіна.
Класовий фактор, безперечно, також був присутній. Кремль хотів зламати запеклий опір українського села колективізації. Але для цього вистачило б «звичайних» репресій і депортацій до Сибіру так званих «куркулів», масове ж убивство штучним голодом мільйонів тих, хто власне й мав би працювати в колгоспах, класовими причинами пояснити важко.
Упевнений, що головна причина Голодомору не класова, а національна. Під час революції 1917 – 1920 український народ зробив спробу здобути незалежність, чим поставив під загрозу майбутнє радянської імперії. І хоча  Українська Народна Республіка була задушена російською Червоною армією, Кремль добре розумів, що небезпека масового селянського повстання й нового відділення України залишалася цілком реальною. Справжню причину й мету Голодомору з більшовицькою прямотою в 1934 році розкрив високопоставлений комуністичний функціонер Павло Постишев: «Ми знищили націоналістичну контрреволюцію протягом минулого року!», – заявив він.
Таким чином, масовий штучний голод став покаранням для України й української нації за спробу від’єднатись від Росії і водночас «превентивним заходом», щоб українці більше ніколи не мали сили на визвольну боротьбу.
Таке розуміння Голодомору чітко вписує його в логічний ряд багатьох інших злочинів, вчинених Росією проти України. Це й батуринська різанина 1708 року, й численні заборони української мови, й напад радянської Росії на УНР, і масові депортації та репресії, це знищення національної еліти, знекровлення України в Другій світовій війні і тотальна русифікація в пізньому СРСР.
Більше того, таке розуміння Голодомору встановлює прямий зв’язок минулого з нашим сьогоденням. До 2014 року, справедливо твердячи, що міжнародне визнання Голодомору необхідне й для того, щоб подібні жахи більше ніколи не змогли повторитися, ми, як і решта світу, все-таки були внутрішньо впевнені, що геноцид мільйонів людей, принаймні у сучасній Європі, уже неможливий. Агресія Росії проти України довела, що, на жаль, ми всі помилялися. Голодомор і нинішня окупація Росією Криму й частини Донбасу тепер постають як два прояви однієї й тієї ж імперської експансії, яку Росія століттями веде проти нашої країни, проти свободи, а, як правило, й проти здорового глузду. Виявляється також, що Голодомор аж ніяк не був «гуманітарною катастрофою мирного часу», бо це була найсправжнісінька війна з мільйонами жертв, от тільки в той час ще не було терміну «гібридна».
Розвиток цивілізації, падіння комуністичної ідеології, схоже, не вплинули на глибинну сутність російської імперії. Цілі у неї старі. Повна зневага до людського життя також лишається незмінною, про що свідчать 10 тисяч жертв в Україні. Враховуючи це, наївно було б думати, що з нами в ХХІ столітті не може трапитися те, що сталося з нашими попередниками в ХХ.
Міжнародне співтовариство має усвідомити, що визнання Голодомору як геноциду проти українського народу – це не просто данина минулому. Бо ситуація докорінно змінилася, а минуле несподівано проявилося в сьогоденні і загрожує стати майбутнім. Мабуть, це і є головний сигнал, який ми маємо в даний момент донести до цивілізованого світу.

Микола Лукасевич
Геноцид українців голодом і отрутами, Голодомор, організував клан Кагановича, Хатаєвича, Косіора, Молотова, Петровского; використовуючи ОГПУ, Союз войовничих безбожників (СВБ), Торгсін і ЗМІ. Інші організації й установи СРСР прямо до цього не були задіяні. Через Уряд було проведено ними збільшення плану хлібозаготівель для УРСР і Кубані, а через ЦК призначення уповноважених у справах хлібозаготівель в Україні і на Кубані (тобто заміну Уряду уповноваженими, чоловічками вищезгаданого клану). ОГПУ було державою в державі (реально тоді очолене Генріхом Ієгудою), формально підзвітне тільки ЦК; СВБ громадською організацією (непідзвітне нікому), а Торгсін був підзвітними тільки фінансово, одному з міністерств Уряду; контролю Уряду над ЗМІ не було. 
Тоді в ОГПУ, в УРСР, було 68% соплемінників Кагановича (постягували з усього Союзу в Україну), в СВБ 90%, в Торгсіні 99%, і більшість головних редакторів ЗМІ.

Микола Лукасевич
Клан Кагановича, Хатаєвича, Косіора, Молотова, Петровского і т.д. є за вірою гностичним кланом.
Гностики практикують “пізнання божества через занурення в гріх” (в тому числі і у вчиненнях тяжких злочинів). Також вони вважають що діла не мають ніякого значення для людини, злі чи добрі, головне у них віра, тобто членство в секті. Тому вони і виключили з канону Святого Письма частину книг, зокрема і ту де написано що “віра без (добрих) діл є мертвою”. Гностики поділяють людство на себе (богообраних) і на інших (відкинутих Богом). Проявом “богообраності” у них є успіх в збагаченні і в захопленнні економічної і політичної влади, неважливо якими засобами і методами.

Смію нагадати що вчинивші геноцид українців голодом і отрутами в 1932-33 рр не мали статусу маньяка, бо маньяк це зазвичай еврей, чи інший гностик, з ксівою від дурки, вчинивший тяжкий кримінальний злочин; маньяків в тюрму не садять, як непідсудних. В ті часи психіатрія ще була мало розвинутою, тому в Кагановича, Хатаєвича, Генріха Ієгуди, Пєтровсского, Молотпва, Косіора, Чубаря і т.д. не було ксів від дурки. І вони є підсудними. Посмертно ксів від дурки ще слава Богу не видають.

Тих що зберігають память про українців вбитих голодом і отрутою в 1932-33 рр. вбивають прихованими засобами соплемінники і одновірці Кагановича, Хатаєвича, Генріха Ієгуди, Пєтровсского, Молотпва, Косіора, Чубаря… не тільки в Україні, тому і недивно що більшість, з міркувань безпеки мовчить, зокрема і на Заході. А в РФ вже звикли нести відповідальність за злочини вчинені сомнищем сатани.
Тому не варто брати досвід еврейства й Ізраїлю чи поєднувати Голодомор і Голокост. В даному випадку це буде і наруга над невинно вбитими українцями, тобто тяжкий гріх.

Микола Лукасевич
“Протести” в Україні кінця 1920-их і початку 1930-их були здебільшого намальовані гебістами або спровоковані СВБ (союзом войовничих безбожників) і роздуті в ЗМІ братками Кагановича. Також колективізація вже була проведена, тобто ніякої загрози СРСР від українців не було, була лише присутня нацистсько-людоїдська і антихристиянська гностична віра і практика у значної частини пануючої меншини СРСР. Таки головні причини Голодомору є національними, і антихристиянськими; нацисти, під личиною комунізму, вбивали українців за українство і за християнство.

Риторика і діяння серійних вбивць є різними (мають суттєві розбіжності), тому це потрібно розрізняти.
Новогосію таки створили чоловічки того самого клану що і вчинив геноцид українців голодом і отрутами в 1932-33 рр.; Бротскій, Сахаров, Солженіцин, Сурков, Табачнік, Азіров, Гіркін, Безлєр, Гіві…

Так, статус Сахарова є значно вищим, як в Безлєра, але суть одна. Сазаров ще в часи СРСР пропонував перетворити усі області на держави, тому він є також папіком Новогосії, як і Безлєр. Як і “отцом гуской дємократії”. Серед демократів є також різні. Правда не завжди солодка.

Тільки 17 вересня 1939 року у боротьбі з польськими окупантами загинуло біля 400 бандерівців. І коли на Західну Україну входила РККА то вони не побачили тут жодних проявів польської держави. Бо бандерівці усе гарно зачистили. І українці з Галичини до того ходили голосувати за приєднання до УРСР. А Сталін тільки юридично оформив вибір Західної України. В СРСР не було диктатора, там була аристократична форма правління; ЦК, Політбюро, панівний клан, партійний зїзд, ОГПУ, а вже потім уряд очолений Сталіном і т.д.

В Російській імперії проживало 80 мільйонів українців, з 182 мільйонів імперії, а в СРСР 1980-их 70 мільйонів українців з 293 мільйонів загалу. І це ще з приєднанням 10 мільйонів українців Західної України, які в Російську імперію не входили.

А хто вони? Серед новогосів половина колишніх фанів Перєстройки, не один Сахаров. Космополіт Сахаров, як й інші космополіти, підтримують тільки одну державу, і це не Україна. Цитати нацистів, типу Кагановича, подавайте коректно, принаймні в “..”.

Сахаров ще пропонував Генштабу РА варварські методи ведення ядерної війни, чим шокував навіть далеких від пацифізму радянських генералів. І відмазував терористів підірвавших четвертий блок ЧАЕС. Абсолютна більшість вчинивших геноцид українців голодом і отрутами в 1932-33 рр. були активними борцями з “антисемітизмом”; вбивали навіть за вживання українського літературного слова “жид”.

Не клейте дурня, ваш Коломойський ніколи не буде банкіром в Ізраїлі, бо там таких діячів швидко садять.

Нацист Каганович користувався типовою риторикою борців з “антисемітизмом”, котру і ви повторюєте. З тих пір не так багато і змінилося у вашому середовищі.

Клановість, вища форма організованої злочинності, не є національною ознакою, бо в абсолютної більшості народів немає кланів, але в усіх кланів є національність, бо клановість може формуватися тільки у великих і тривалих спільнотах. Клановість це прояв найперше гностичного вірування, а потім нацистського світогляду і бажання панувати над іншими, шляхом обману і масових вбивств. Тому в Україні не повинно бути гностиків, кланових діаспор і нацистів. Бо надто багато вони вбили українців. (не відправив)

Здохніть нацисти, вбивці невинних і правих українців!!!

Після потопу, згідно Святого Письма і творів Отців Церкви, був один народ і одна мова. Цей народ називався скіфами. До “вавілонського” стовпотворіння (назва “вавілонське” є некоректна, бо тоді ще такої назви не було, але загальноприйнята), де одномоментно появилися усі інші народи і розійшлися по землі. Це були не “гілки”, а наслідок впливу надприродної Сили. Далі, через півтора століття, скіфи також покинули Межиріччя і пересилилися в Україну. Українці це прямі нащадки скіфів, тільки зміна назв. А байки про “братні народи” є тільки байками. Українців сьогодні (вже століття) вбиває сомнище сатани бо при наявності першонароду (скіфів-українців) є неможливе їх омріяне царство антихриста. Це свого роду відповідь сомнища сатани на запитання Бога до праведного Йова “чи можеш ти повести за собою дітей Великої Ведмедиці?”(так назвають скіфів-українців)

Судячи з раптової епідемії у соціальних мережах заяв борців з антисемітизмом, плов’язаних з темою Голодомору, вчиненого кланом людоїда Кагановича, – маємо справу не з випадковими неадекватами, а із зрежисованою пропагандистською кампанією (зрозуміло кому вигідною). (видалили)

http://nv.ua/ukr/quotes/arsen-avakov-2282025.html
Я вважаю, що Мінські угоди мертві і говорити про це вже не варто. Арсен Аваков

Микола Лукасевич
Авокан, займися своїми підлеглими гностично-кланово-діаспорними нацистами, грабіжниками і серійними вбивцями, зокрема з Пустомитівського РВ поліції Львівської області. Котрі допомогли жиду вкрасти в мене українця частину моєї присадибної ділянки; з застосуванням чиновницького шахрайства, погроз, нереєстрації заяв про злочини, ультразвуку, іпріту, фозгену, радіоактивних речовин. Або здохни. (видалили)

http://nv.ua/ukr/opinion/hersonskiy/pro-ritualne-vbivstvo-tsarskoji-sim-ji-2294103.html
Про ритуальне вбивство царської сім’ї
Жодне політичне вбивство, в тому числі і вбивство царя, не є ритуалом
Міф про те, що вбивство сім’ї Романових носило характер ритуального жертвопринесення, засновано на іншому міфі – так званому “кривавому наклепі”, згідно з яким юдеї приносять криваву людську жертву, існує “кулінарний” аспект цього міфу – християнську кров додають у мацу.
На жаль, російські інтелектуали, не лише Сергій Нілус і Василь Розанов, але й отець Павло Флоренський у це вірили. У дев’яності роки минулого століття спалах релігійного антисемітизму був досить відчутним, і протоколи сіонських мудреців знову стали популярним чтивом, і навіть було видана антологію, присвячену кривавому наклепу, яка носила грубо антиєврейський характер. Потім все начебто вляглося. Але в середовищі радикальних православних монархістів уявлення про те, що Романови стали жертвами єврейської “чорної меси”, ніколи не помирало.
Сьогоднішнє “пожвавлення” інтересу до цього питання в будь-якому випадку є сумним.
Мені довелося зіткнутися з думкою, що будь-яке вбивство є ритуальним, починаючи з убивства Авеля.
Це, звісно, не так. Ритуальне вбивство – це жертвоприношення, що здійснюється в рамках тієї чи іншої релігії. Звісно, сьогодні мова йде про вбивство тварин і птахів. Людські жертвопринесення, здавалося б, канули в лету.
Доводиться нагадувати, що мета жертви – спокута, заміщення жертвою грішника. Жертву завжди приносять на спасіння. Жертва в християнській церкві одночасно і безкровна, і кривава. Тут подвійне заміщення. Пролита кров Христа заміщає кров грішників. Вино після Переісточення заміщає (але по вірі – стає!) Кров’ю Спасителя.
У юдаїзмі людські жертви завжди були неприйнятними. А жертви тварин у Храмі після його руйнування також пішли в минуле. І лише ритуал Судного Дня, з перенесенням гріхів віруючого на домашню птицю, залишився з тих часів.
Жодне політичне вбивство, в тому числі і вбивство царя, не є ритуалом. Якщо тільки не ототожнити молоха революції з древнім Молохом, спраглим до людської крові. Але революція не є божеством, і, порівняно з реальним Молохом, вона набагато кровожерливіша.
Можливо, варто згадати про це в рік столітнього ювілею кривавого перевороту?

Микола Лукасевич
Вбивство Авеля Каїном мало віросповідний вимір, бо вєрующій (в пришестя Шимона Волхва) Каїн заздрив праведному Авелю за його успіхи в релігії (у спілкуванні з Богом). Так як і сучасні вєрующіє (гностики) мають за головну мету знищення релігії (носіїв греко-католицизму, римо-католицизму і православя). Тому вбивство Авеля є першим ритуальним вбивством, можливо тільки примітивно виконаним.

Микола Лукасевич
“Ритуальне вбивство — це різновид вбивства людини з метою вчинення певного ритуального дійства, котре передбачає забір органів у жертви (найчастіше крові і серця) з подальшим їх споживанням.
Так ірландський релігієзнавець і єпископ D.D. Hughes визначає ритуальні вбивства як «вбивства, які виконуються в особливому стані, в заданій і стереотипній манері і з комунікативноїю функцією визначеною спільнотою, коли вбивство людини робиться таким же чином, в такій же ситуації і з тією же ритуальною метою, як і вбивство (відповідної) жертовної тварини»” /Вікіпедія/ (видалили)

Вбивство сімї православного руського царя Миколи ІІ було організовано жидом Яковом Свердловом, тобто могло мати (і очевидно мало) національний і віросповідний мотив і вимір. (видалили)

Зрештою в Російській імперії, указом імператора від 28 лютого 1817 року, було заборонено відкривати кримінальні провадження за фактом ритуального вбивства, бо “так було в Речі Посполитій”.. Значить ритуальне вбивство в РІ не було злочином, лише типовим звірячим вбивством, вчинене непідсудними маньяками. Тому автору статті немає чим хвилюватися. (видалили)

herr nagel, ви не вірите в існування диявола? (видалили)

herr nagel, шо диявол є також жертвою побутового “антисемітизму”? (видалили)

Найбільшими дослідниками ритуальних вбивств в Російській імперії були лінгвіст Олександр Даль і поет Тарас Шевченко. За це Шевченку організували 10 років солдатчини, а потім і вбивство отрутою. Даля не вбивали лише тому що сомнище сатани вибрало версю що це не Даль написав доповідь про ритуальні вбивства, зокрема на Смоленщині; з міркувань доцільності. (видалили)

В Мойсеевому Законі немає буквальної заборони на вживання людської крові, там є лише заборона на вживання крові тварин. Бо там такий стиль в написанні; вказана буквально заборона є реально тільки найнижчою планкою заборони і розповсюджується на усі важчі гріхи, тут проти крові. Тобто особа чи група осіб послідовників Мойсеевого Закону “збагачена” софізмом гностицизму і блудами віросповідної зоофілії (викладеними нацистом Раші) вповні може вважати що “Мойсеїв Закон не забороняє вживання людської крові”. (видалили)

Вбивство Авеля Каїном мало віросповідний вимір, бо вєрующій (очевидно в пришестя Шимона Волхва) Каїн заздрив праведному Авелю за його успіхи в релігії (у спілкуванні з Богом). Так як і сучасні вєрующіє (гностики) мають за головну мету знищення релігії (носіїв греко-католицизму, римо-католицизму і православя). Тому вбивство Авеля є першим ритуальним вбивством, можливо тільки примітивно виконаним. (видалили)

Не було реальних політичних мотивів у вбивстві царської сімї Миколи ІІ. Тому Прокуратура РФ, в 1990-их, не змогла знайти жодних доказів причетності Леніна, глави уряду РРФСР, до цього злочину. Білі, вороги червоних, також ненавиділи монархію. (видалили)

Наукових доказів наявності у фінікійців кровавого “культу Молоха” немає. Святе Письмо писалося фінікійською (спіонереною в єгиптян), арамейською (сірійською), грецькою і т.д. А жидівський Масаретський переклад Біблії появився тільки 1200-1300 років тому. (видалили)

Вбивство Людовіка 16 було публічним, а вбивство сімї царя Миколи ІІ було таємним. Тому ваше порівняння є некоректним. В мене з водопровідного крану тече вода з борною кислотою, ще з 2012 року. Тут водопровід рендує жид. А я маю змогу вживати у їжу тільки дощову воду. (видалили)

Повідомлення від адміну сайту: Ви забанєни по 31.12. 2017, 11:56
Причина: Розжіганія розні.

Микола Лукасевич
Було 16 коментарів, а залишилося тільки 5…. (не зміг відправити)

Advertisements